ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/13365/20

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТОЛІЙ А» (далі - ТОВ «КАПІТОЛІЙ А», платник податків) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, податковий орган), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2020 №000215/07-08, №000216/07-08, №000217/07-08, №000218/07-08.

2. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що у серпні 2020 року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 24.08.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 24.08.2020, за результатами якої 07.09.2020 складено акт перевірки за №0000122/15-32-05-02/33140623 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАПІТОЛІЙ А», у висновках якого встановлено низку порушень вимог податкового законодавства.

2.1. На підставі встановлених порушень 08.10.2020 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №000215/07-08 (форма В4) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 011 806 грн.;

- за №000216/07-08 (форма «П»), яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 171 873 грн.;

- за №000217/07-08 (форма «ПН»), яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% та 5% обсягу постачання на суму 19 825 грн.;

- за №000218/07-08 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 1020 грн.

2.2. Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся в суд із цим позовом.

ІІ. Рішення судів першої і апеляційної інстанцій, мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку, що позивачем спростовано належними та допустимими доказами виявлені ГУ ДПС в Одеській області під час перевірки порушення та доведено відсутність порушень вимог податкового законодавства, тому останній, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, діяв протиправно та не в межах норм податкового законодавства України.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» до ГУ ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

4.1. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд висновував про те, що податковий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв правомірно, в межах чинних норм податкового законодавства та з урахуванням усіх установлених обставин та порушень під час перевірки.

4.2. На переконання колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги без належного з`ясування обставин по справі, не надав належної оцінки представленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року.

5.1. ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» у касаційній скарзі зазначило підставою касаційного оскарження пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5.2. Позивач зазначає про невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи.

5.3. Позивач звертає увагу, що ТОВ «Капітолій А» припиняється шляхом приєднання на умовах правонаступництва до TOB «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА», тому висновки податкового органу, що підтримані судом апеляційної інстанції щодо обов`язку нарахувати податок на додану вартість в сумі 1 970 957 грн, у тому числі за серпень 2020 року на 1 970 957 грн та зареєструвати податкову накладну, не є законними.

5.4. Платник податків уважає, що у цій справі правильним висновком є необґрунтованість вимог податкового органу щодо обов`язку позивача нарахувати податок на додану вартість в сумі 1 970 957 грн, у тому числі за серпень 2020 року на 1 970 957 грн та зареєструвати податкову накладну. Проте, всупереч наведеному судом апеляційної інстанції підпункт "а" пункту 198.5 статті 198 у взаємозв`язку з підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України застосовано неправильно.

5.5. Щодо висновків податкового органу, які підтримані апеляційним судом, що позивачем у строк до 03.06.2020 не подано ліквідаційну звітність, позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується подання 28 грудня 2020 року до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток, балансу та фінансовий звіт за 2020 рік. Також 29.12.2020 єдиним учасником ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» затверджено передавальний акт. У цьому випадку, висновок суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості встановленого відповідачем порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, зроблено без урахування приписів п. 49.18 ст. 49 та п.137.4 ст. 137 ПК України.

5.6. Також платник податків зауважує, що суд апеляційної інстанції, не застосовуючи положення п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14, п.177.8 ст.177, п. 178.5 ст.178 ПК України, скасував правильні та обґрунтовані висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач не є податковим агентом, та, як наслідок, не зобов`язаний був нараховувати та сплачувати податки з виплачених СГД доходів, а отже це не могло та не призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни (відсутності даних) платника податку.

5.7. Крім того, ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки дослідженим судом першої інстанції обставинам того, що в акті перевірки відсутні відомості щодо дослідження та помісячного співставлення посадовими особами відповідача безпосередньо показників податкової декларації з податку на додатну вартість за період з червня 2017 року по березень 2018 року, внаслідок чого відповідач дійшов передчасного висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 40 849 грн.

6. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанцій, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.

7. У судових засіданнях представник позивача підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи.

8. 04.10.2004 ТОВ «Капітолій А» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі за №15561020000001636, види економічної діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) (т.1 а.с.47).

9. На підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській області від 21.08.2020 за №1531/05-02, від 21.08.2020 за №1532/05-02, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, рішення про припинення від 3.04.2020 за №15561270033001636, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 18.08.2020 за №23558, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «КАПІТОЛ1Й А» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 24.08.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 24.08.2020, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

10. За результатами перевірки складено акт від 07.09.2020 за №0000122/15-32-05-02/33140623 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 24.08.2020 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 24.08.2020» (т.1 а.с.12-26), у висновках якого встановлено порушенням вимог:

- п.44.1, 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року за №87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за №391/3684 зі змінами та доповненнями, п.5, п.7, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), п.3.2, п.3.3, п.3.13 р.111 «Зміст статей звіту про фінансові результати» Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 28.03.2013 №433 (із змінами і доповненнями), п.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за №996- XIV, (із змінами та доповненнями), п.3 р. III Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 7.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 (зі змінами та доповненнями), п.5, п.7, п.20, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення задекларованого фінансового результату до оподаткування (збитку) у сумі 171 873 грн, у тому числі за 2020 року у сумі 171 873 грн та заниження об`єкту оподаткування (від`ємне значення) у сумі 2 970 307 грн, у тому числі за 2020 рік у сумі 2 970 307 грн;

- п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2 011 806 грн, у тому числі за серпень 2020 року у сумі 2 011 806 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано податкову накладну на суму податку на додану вартість у розмірі 2 003 806 грн, у тому числі за листопад 2017 року на суму ПДВ 9192 грн, грудень 2017 року на суму ПДВ 9525 грн, січень 2018 року на суму ПДВ 9525 грн, лютий 2018 року на суму ПДВ 4 607 грн, серпень 2020 року на суму ПДВ 1 970 957 грн;

- ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого відбулось подання не у повному обсязі та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, в наслідок чого призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни(відсутності даних) платника податку за перевіряємий період.

11. Не погодившись із установленими порушеннями, ТОВ «Капітолій А» подано заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.27).

12. За результатом розгляду заперечень ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про те, що висновки акту від 07.09.2020 за №000122/15-32-05-02/33140623 є правомірними та такими, що залишаються без змін.

13. У подальшому, на підставі встановлених порушень в акті перевірки від 07.09.2020 за №000122/15-32-05-02/33140623, 08.10.2020 ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №000215/07-08 (форма В4) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 011 806 грн. (т.1 а.с.36);

- за №000216/07-08 (форма «П»), яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 171 873 грн. (т.1 а.с.37);

- за №000217/07-08 (форма «ПН»), яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% та 5% обсягу постачання на суму 19 825 грн. (т.1 а.с.38);

- за №000218/07-08 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) або пені у розмірі 1020 грн. (т.1 ст.39).

V. Оцінка Верховного Суду

15. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

16. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

17. Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

18. Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

19. Відповідно до п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

20. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

21. Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

22. Згідно підпункту 134.1.1 ст.134.1 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

23. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

24. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України)

25. Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

26. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156 ст.14 ПК України).

27. Питанням, яке поставлено позивачем перед судом касаційної інстанції, стосується правомірності висновків акту перевірки про обов`язок нарахування податкових зобов`язань з ПДВ (по основним засобам), передбачених п. 198.5 ПК України, з урахуванням такої обставини, що позивач припиняється шляхом приєднання на умовах правонаступництва до TOB «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА», який не є кредитором ТОВ «Капітолій А» та не заявляло вимог до позивача щодо погашення будь-якої заборгованості.

28. Спершу слід зазначити, що висновок акту перевірки про не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суму балансової вартості основних засобів у розмірі 1 970 957 грн, які не були своєчасно передані правонаступнику ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ Україна», а саме в термін, протягом якого приймаються вимоги кредиторів (03.06.2020), не надання податкової декларації з податку на прибуток, баланс та фінансовий звіт за 2020 рік до 03.06.2020 покладено в основу податкових повідомлень-рішень №000215/07-08, №000216/07-08.

29. Щодо податкового повідомлення-рішення №000215/07-08 від 08.10.2020, яким установлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

30. Наведеним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ та зобов`язано здійснити відображення зазначеної суми в податковій декларації з ПДВ за звітний період, на який припадає день узгодження цього рішення.

31. В основу цього рішення покладено висновок податкового органу про неправомірне заявлення від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації за серпень 2020 року на суму 2 011 806 грн, у тому числі за вересень 2017 року у сумі 8000 грн, листопад 2017 року у сумі 9192 грн, грудень 2017 року у сумі 9525 грн, січень 2018 року у сумі 9525 грн, лютий 2018 року у сумі 4607 грн, серпень 2020 року у сумі 1 970 957 грн.

32. Відповідно до акту перевірки наведене податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок таких порушень:

підприємством не здійснені нарахування податкових зобов`язань за вересень 2017 року на загальну суму 8000 грн (ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» до складу операцій, що оподатковуються за основною ставкою не включено обсяг наданих послуг TOB «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» з оренди АЗС з комплексом приміщень, при цьому податкові накладні виписано у вересні 2017 року та зареєстровано в ЄРПН у 18 жовтня 2017 року.);

позивачем не здійснені нарахування податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 32 849 грн, у тому числі за листопад 2017 року у сумі 9192 грн, грудень 2017 року у сумі 9525 грн, січень 2018 року у сумі 9525, лютий 2018 у сумі 4607,67 грн (ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» до складу операцій, що оподатковуються за основною ставкою не включено обсяг наданих послуг ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» з оренди АЗС з комплексом приміщень);

ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 1 970 957 грн на суму балансової вартості основних засобів, які не було своєчасно передано правонаступнику ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ Україна», а саме в термін, протягом якого приймаються вимоги кредиторів до 03.06.2020.

33. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про правильність таких висновків.

34. Верховний Суд уважає наведені висновки помилковими, з огляду на наступне.

35. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» прийнято рішення про припинення від 03.04.2020 за №15561270033001636. Згідно п.4 Рішення №03/04-20 від 03.04.2020 єдиного учасника ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» затверджено порядок та строки заявлення кредиторами вимог до ТОВ «КАПІТОЛІЙ А»: претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дати оприлюднення відомостей про припинення ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» (03.06.2020) шляхом приєднання на умовах правонаступництва до TOB «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА».

36. Проведеною перевіркою показника у рядку 4.1 кол. Б Декларації «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою» за період з 01.01.2017 по 31.07.2020, на підставі документів, наведених у додатку №4 до акту перевірки встановлено заниження задекларованого суб`єктом господарювання показника у рядку 4.1 Декларації «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою» у сумі 1 970 957 грн., у тому числі за серпень 2020 року у сумі 1 970 957 грн.

37. Як убачається зі змісту акту перевірки, за результатами перевірки встановлено, що в порушення вимог п.198.5 ст.198 ПК України підприємством не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 1 970 957 грн. на суму балансової вартості основних засобів, які не було своєчасно передано правонаступнику ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ Україна», а саме в термін, протягом, якого приймаються вимоги кредиторів до 03.06.2020.

38. Наступний висновок в акті перевірки (т.1 а.с.19) містить позицію податкового органу, що в порушення вимог п.198.5 ст.198 ПК України за перевірений період позивачем занижено податкові зобов`язання на загальну суму 1 970 957 грн, у тому числі серпень 2020 року на суму 1 970 957 грн, які не були нараховані за операціями продажу (передачі основних засобів).

39. Відповідно до обставин справи станом на початок перевірки, а саме 25.08.2020 у ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» обліковуються наступні основні засоби:

- Автогазороздавальна колонка АЗС ВМР 215 SXD/ZV1 (інв.№834) первісна вартість 196 161,77 грн, сума зносу 91 542,08 грн, балансова вартість 104 619,69 грн, нараховані ПЗ з ПДВ - 20 923,94 грн;

- АЗС №01/8, м. Одеса Київське шосе, 12/1 (інв.№511) первісна вартість 14 993 071,57 грн, сума зносу 5 411 517,07 грн, балансова вартість 9 581 554,5 грн, нараховані ПЗ з ПДВ - 1 916 310,9 грн;

- Зонд вимірювальний 30- В06УЗ (інв.№837)первісна вартість 23 736,29 грн, сума зносу 11 076,80 грн, балансова вартість 12 659,49 грн, нараховані ПЗ з ПДВ - 2 531,9 грн;

- Контейнер - склад (інв №589) первісна вартість 24 619,11 грн, сума зносу 15 216,33 грн, балансова вартість 9402,78 грн, нараховані ПЗ з ПДВ 1880,56 грн;

- СЗГ-1-10, У-9.9 куб.м., диам 1600мм правобічний без гозораздавальної колонки і навісу (інв.№836) первісна вартість 258 479,46 грн, сума зносу 120 623,72 грн, балансова вартість 137 855,74 грн, нараховані ПЗ з ПДВ 27 571,15 грн;

- Щит розподільчий (панель РУНН) (інв.№597) первісна вартість 21 958,33 грн, сума зносу - 13 266,63 грн, балансова вартість - 8 691,70 грн, нараховані ПЗ з ПДВ - 1738,34 грн.

Разом нараховані податкові зобов`язання з ПДВ - 1 970 956,78 грн.

40. ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» станом на 24.08.2020 проводило інвентаризацію основних засобів, згідно інвентаризаційних описів необоротних активів від 24.08.2020 підтверджено наявність основних засобів та відповідність їх бухгалтерському обліку.

41. Так, відповідно до загальних положень про юридичну особу, які визначені, зокрема, статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

42. Відповідно до частин 1-3 статті 107 Цивільного кодексу України, яка визначає порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

43. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

44. Відповідач під час розгляду справи доводить, що податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 1 970 957 грн. на суму балансової вартості основних засобів, які не було своєчасно передано правонаступнику ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ Україна», не були нараховані протягом строку, якого приймаються вимоги кредиторів до 03.06.2020.

45. Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції представник відповідача звернув увагу на вимоги пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, у контексті того, що постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника. Тобто, податковий орган уважає, що у спірному випадку, відбулось постачання товарів та, як наслідок, виник об`єкт оподаткування за п. 198.5 ст. 198 ПК України.

46. Відповідності до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

47. Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України: «База оподаткування операцій з постачання товарів/ послуг .... При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

48. Так, відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

49. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

50. Відповідно до п.199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

51. Разом із тим, відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України, не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

52. Верховний Суд зазначає, що саме спеціальною нормою підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПК України передбачено, що не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

53. Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції представник позивача вказав, що ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» станом на теперішній час перебуває у стадії реорганізації, не є ліквідованим та звернув увагу, що отриманий ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» дохід від продажу основних засобів (нерухоме майно, обладнання) у 2020 році у сумі 14 863 199,88 грн (без ПДВ), отримано на підставі договорів купівлі-продажу між ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» та ТОВ «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» (від 23.09.2020). По вказаним операціям нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість від продажу основних засобів у 2020 році у сумі 1 941 228,70 грн.

54. Між цим, відповідно до передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від 29 грудня 2020 року, голова комісії з припинення юридичної особи ТОВ «Капітолій А» та генеральний директор TOB «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» склали цей про наступне: правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» після його реорганізації, шляхом приєднання переходить до TOB «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА».

55. Ураховуючи те, що ТОВ «Капітолій А» припиняється шляхом приєднання на умовах правонаступництва до TOB «СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА», Верховний Суд зазначає, що висновки податкового органу, що підтримані судом апеляційної інстанції щодо обов`язку нарахувати податок на додану вартість в сумі 1 970 957 грн., у тому числі за серпень 2020 року на 1 970 957 грн та зареєструвати податкову накладну, є помилковими.

56. Щодо донарахування податкових зобов`язань з ПДВ, які не були нараховані за операціями із надання в оренду АЗС з комплексом приміщень за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе 12/1 Суд зазначає таке.

57. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до висновків акту перевірки:

ТОВ «Капітолій» до складу операцій, що оподатковуються за основною ставкою не включено обсяг наданих послуг ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» з оренди АЗС з комплексом приміщень за адресою м. Одеса, Ленінградське шосе, 12/1, на загальну суму ПДВ 8000 грн за вересень 2017 року, при цьому податкові накладні виписано у вересні 2017 року та зареєстровано в ЄРПН у 18 жовтня 2017 року. ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» до доходу віднесено суму в повному обсязі;

згідно з наданими до перевірки документами, даних Архіву електронної звітності, інформаційних систем Податкового блоку, за результатами перевірки встановлено, що підприємством не здійснені нарахування податкових зобов`язань за вересень 2017 року на загальну суму 8000 грн по контрагенту ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ»;

ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» до складу операцій, що оподатковуються за основною ставкою не включено обсяг наданих послуг ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», з оренди АЗС з комплексом приміщень за адресою м. Одеса, Ленінградське шосе, 12/1, на загальну суму ПДВ 32 849 грн, у тому числі за листопад 2017 року у сумі 9192 грн, грудень 2017 року у сумі 9525 грн, січень 2018 року у сумі 9525 грн, лютий 2018 року у сумі 4607 грн ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» до доходу віднесено суму в повному обсязі.

58. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначив, що за наданими до перевірки документами, даними Архіву електронної звітності, інформаційних систем Податкового блоку, встановлено, що підприємством не здійснені нарахування податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 32 849 грн, у тому числі за листопад 2017 у сумі 9192 грн, грудень 2017 року у сумі 9525 грн, січень 2018 року у сумі 9525 грн, лютий 2018 року у сумі 4607 грн по контрагенту ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ». ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» за період листопад 2017 року - лютий 2018 року надано послуги ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» на суму 228 600 грн, у тому числі ПДВ 38 100 грн. До податкових зобов`язань підприємством віднесено суму ПДВ у розмірі 5252 грн.

59. За таких висновків акту перевірки та доводів податкового органу апеляційний суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно встановлено порушення товариством вимог п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, а саме заниження податкових зобов`язань на загальну суму 40 849 грн, у тому числі за вересень 2017 року у сумі 8000 грн, листопад 2017 року у сумі 9192 грн, грудень 2017 року у сумі 9525 грн, січень 2018 року у сумі 9525 грн, лютий 2018 року у сумі 4607 грн, які не були нараховані за операціями із надання в оренду АЗС з комплексом приміщень за адресою м. Одеса, Ленінградське шосе, 12/1.

60. Також суд апеляційної інстанції виснував, що ТОВ «КАПІТОЛІЙ» не порівнює виписані та зареєстровані податкові накладні з тими сумами ПДВ, які самостійно віднесло до податкових зобов`язань та відобразило їх в податкових Деклараціях з ПДВ, за умови проведення всіх розрахунків, реєстрації податкових накладних з урахуванням авансових платежів.

61. Надаючи оцінку правильності наведених висновків Суд зазначає, що податковим органом в акті перевірки зазначено, що в порушення вимог п.185.1 ст.185 ПК України, із змінами та доповненнями, згідно з яким: «Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу...», та в порушення п.187.1 ст.187 ПК України, із змінами та доповненнями, згідно з яким: «Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.».

62. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зауважив, що позивачем в адміністративному позові зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ були складені податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

63. Суд першої інстанції установив, що за даними обліку за листопад 2017 рік по контрагенту ТОВ «Сокар Петролеум» акт виконаних робіт (наданих послуг) - є другою подією, яке не потребує виписки податкових накладних, однак, в зазначеному місяці здійснено виплату авансу на суму 2000 грн, у тому числі ПДВ 333,33 грн., на що і виписана і зареєстрована податкова накладна. Водночас, сальдо по кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» становить на 30.11.2017 - 141 940,00, при оренді на місяць 57 150,00 грн., що свідчить про виникнення першої події - передоплати, за яким податкове зобов`язання зареєстровано в липні 2017 року.

64. Суд першої інстанції урахував такі пояснення представника позивача:

аванс за розрахунками з даним контрагентом, відображеного на 01.11.2017 в сумі 197 090 грн, у тому числі ПДВ 32 848,33 грн, - дані оплати проводилися в період з серпня 2017 року по жовтень 2018 року, за цими платежами виписувалися податкові накладні та реєструвалися в СЕА ПДВ, відбивалися в деклараціях з ПДВ, крім даних за вересень 2017 року, про що і описано в Акті перевірки;

станом на 31.12.2017 сальдо по кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» становило 84 790,00, що перевищує суму оренди за місяць по зазначеному контрагенту, відповідно донарахування податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2018 на підставі акту виконаних робіт необґрунтованим, тому що це друга подія;

у лютому 2018 року зареєстроване податкове зобов`язання з оплати 29 510,00 грн., в т.ч. ПДВ 4918,33 грн., що є першою подією. Сальдо за кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» на 01.02.2018 становить 27 640,00, що теж засвідчує про те, що акт виконаних робіт (наданих послуг) - це друга подія.

65. Таким чином, за твердженням представника позивача, на дату першої події за операцією з постачання послуг з оренди по контрагенту ТОВ «Сокар Петролеум» ТОВ «КАПІТОЛІЙ К» визначені податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України.

66. Також судом першої інстанції установлено, що між ТОВ «КАПІТОЛІЙ К» та ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛІУМ» укладено договір оренди АЗС з комплексом приміщень №12/03/15/01/8 від 12.03.2015 року, що розташована за адресою: АЗС 01/8, м. Одеса, Ленінградське шосе, 12/1. Плата за користування складає 57 150,00 грн на місяць.

67. Між ТОВ «КАПІТОЛІЙ К» та ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛІУМ» укладено договір оренди АЗС з комплексом приміщень №01/01/18-01/8 від 01.01.2018 що розташована за адресою: АЗС 01/8, м. Одеса, Київське шосе, 12/1. Плата за користування складає 57 150,00 грн на місяць.

68. Відповідно до наданої до суду оборотно-сальдової відомостей по рахунку 363 (розрахунки, зокрема, з ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛІУМ») переплата за договором №12/03/15/01/8 від 12.03.2015 станом на кінець вересня складає 179 740,00 грн, на кінець жовтня - 197 090,00 грн, на кінець листопада 141 940,00 грн, на кінець грудня - 84 790,00 грн.

69. Відповідно до наданої до суду оборотно-сальдової відомостей по рахунку 363 (розрахунки, зокрема, з ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛІУМ») переплата за договором №01/01/18-01/8 від 01.01.2018 станом на початок січня 2018 - 84790,00 грн, на кінець січня - 27640грн, на кінець лютого - 0 грн.

70. Відповідно до ЄДРПН, наданого представником відповідача, позивачем на користь ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛІУМ» складено податкові накладні у липні 2017 року на суму 189340,00 грн, в т.ч. ПДВ 31556,67 грн, у серпні 2017 на суму 151000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 25166,67 грн, у вересні 2017 на суму 68000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1133,34 грн (частково зареєстровані 18 жовтня 2017 року), у жовтні 2017 на суму 74500,00 грн, в т.ч. ПДВ - 12416,67 грн., у листопаді 2017 на суму 2000,00 грн, в т.ч. ПДВ 333,33 грн., у лютому 2018 року на суму 29510,00 грн, в т. ч. ПДВ - 4 918,33 грн.

71. ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» складено акти №11 від 30.11.2017, №12 від 30.12.2017, №1 від 31.01.2018, №2 від 28.02.2018 на суму 57 150,00 грн кожний.

72. З досліджених документів судом першої інстанції установлено, що орендна плата сплачувалась орендарем на користь позивача в більшому розмірі, що призвело до утворення переплати станом на вересень 2017 року, яка зменшувалась включно по березень 2018 року, що не суперечить умовам договору та чинному законодавству. У свою чергу, актами наданих послуг засвідчувалось помісячне фактичне виконання умов договору, та вказані акти не встановлювали факту настання першої події.

73. Між тим, суд першої інстанції установив, що в акті перевірки відсутні відомості щодо дослідження та помісячного співставлення посадовими особами відповідача безпосередньо показників податкової декларації з податку на додатну вартість за період з червня 2017 року по березень 2018 року.

74. У цьому випадку Верховний Суд уважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до п.5 Розділу II Наказу Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків» факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

75. У Порядку № 727 чітко зазначено, що акт, являється передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення та є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

76. Суд першої інстанції оцінивши доводи учасників, матеріали справи та зміст акту перевірку, у якому відсутні відомості щодо дослідження та помісячного співставлення посадовими особами відповідача безпосередньо показників податкової декларації з податку на додатну вартість за період з червня 2017 року по березень 2018 року, виснував, що відповідач дійшов передчасного висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 40 849 грн., у тому числі за вересень 2017 року у сумі 8000 грн., листопад 2017 року у сумі 9192 грн., грудень 2017 року у сумі 9525 грн., січень 2018 року у сумі 9525 грн., лютий 2018 року у сумі 4607 грн.

77. Допущена податковим органом у цьому конкретному випадку неповнота дослідження усіх фактичних обставин зумовила дефект у реалізації владної функції контролю за дотриманням податкової дисципліни.

78. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

79. З огляду на викладене, Суд погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення №000215/07-08 від 08.10.2020.

80. Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 №000217/07-08, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 50% та 5% обсягу постачання на суму 19 825 грн.

81. Спершу Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що в позові ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» не заперечував щодо встановлених порушень п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до якого товариством не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму податку на додану вартість у розмірі 2 003 806 грн.

82. У цьому випадку Верховний Суд указує, що в розділі III позовної заяви «Щодо визначених у п.п.3.1.2.4 акту перевірки висновків про порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Капітолій А» в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано податкову накладну на суму 2 003 806 грн.» ТОВ «Капітолій А» наводить свою позицію щодо незгоди із застосуванням штрафних санкцій у сумі 19 825,00 грн.

83. Тобто, у цьому випадку, Суд не може вважати рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

84. Слід звернути увагу, що відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 №000217/07-08 штраф застосовано за відсутність складення та реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 2 003 806,00 грн., у тому числі за листопад 2017 року на суму ПДВ 9192 грн, грудень 2017 року на суму ПДВ 9525 грн, січень 2018 року на суму ПДВ 9525 грн, лютий 2018 року на суму ПДВ 4607 грн, серпень 2020 року на суму ПДВ 1 970 957 грн.

85. Разом із тим, суд першої інстанції, який дійшов правильного висновку про недоведеність податковим органом заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 40 849 грн., у тому числі за вересень 2017 року у сумі 8000 грн., листопад 2017 року у сумі 9192 грн., грудень 2017 року у сумі 9525 грн., січень 2018 року у сумі 9525 грн., лютий 2018 року у сумі 4607 грн., виснував, що відповідачем не доведено і вчинення порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України.

86. Також за встановлення відсутності обов`язку у позивача нарахувати податок на додану вартість в сумі 1 970 957 грн. та не доведеність належними доказами факту виникнення у позивача податкових зобов`язань з ПДВ у цій сумі, відсутні й правові підстави для висновку про обов`язок позивача скласти та зареєструвати податкові накладні на відповідні суми.

За фактичних обставин справи та відповідного правового регулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 08.10.2020 №000217/07-08, яким застосовано штрафні санкції за відсутність складення та реєстрації податкових накладних.

87. Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 за №000216/07-08, яким визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 171 873 грн.

88. Так, відповідно до змісту акту перевірки TOB «КАПІТОЛІЙ А» по закінченню терміну вимог кредиторів не надано ліквідаційну звітність, а саме податкову декларацію з податку на прибуток, баланс та фінансовий звіт за 2020 рік, а саме до 03.06.2020.

89. Як було зазначено вище, представник позивача звертає увагу, що ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» станом на теперішній час перебуває у стадії реорганізації, не є ліквідованим.

90. За період з 01.01.2017 по 24.08.2020 ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» задекларовано фінансовій результат до оподаткування (збиток) у розмірі 3 142 178 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 905 500 грн, 2018 рік у сумі 1 014 806 грн, 2019 рік у сумі 1 221 872 грн, 2020 рік у сумі 0 грн.

91. Судами попередніх інстанцій установлено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 24.08.2020, в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України встановлено завищення задекларованого фінансового результату до оподаткування (збитку) у сумі 171 873 грн, у тому числі за 2020 рік у сумі 171 873 грн та заниження об`єкту оподаткування (від`ємне значення) у сумі 2 970 307 грн, у тому числа за 2020 рік у сума 2 970 307 грн в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1.1 розділу 3 акта перевірки.

92. В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» визначено доходи та витрати за період з 01.01.2020 по 24.08.2020 згідно первинних документів та бухгалтерського обліку, який ведеться на підприємстві.

93. У розрахунку до податкового повідомлення-рішення №000216/07-08 зазначено, що сума 171 873 грн. є неправомірно заявленою сумою від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

94. Під час апеляційного розгляду справи відповідач зазначав, що визначено фінансовий результат до оподаткування за період з 01.01.2020 по 24.08.2020 у сумі 171 873 грн (972 613 грн) доходи за період з 01.01.2020 по 31.07.2020) - 880 740 грн (витрати, які пов`язання з господарською діяльністю з 01.01.2020 по 24.08.2020). Після перевірки позивачем самостійно подано декларацію за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням доходів і витрат, які було визначено у ході перевірки за період 01.01.2020 по 24.08.2020, таким чином враховано доходи і витрати встановлені у ході перевірки.

95. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність наведеного податкового повідомлення-рішення, оскільки ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» по закінченню терміну вимог кредиторів не надано ліквідаційну звітність, а саме податкову декларацію з податку на прибуток, баланс та фінансовий звіт за 2020 рік, посилаючись на таке.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками податкового органу та застосував такі норми матеріального права.

96. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (абз.2 ч.7 ст.111 ЦК України).

97. Приписами ч.1 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року за № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

98. Відповідно ч.3 ст.13 Закону № 996-XIV, звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

99. Положеннями ч.5 ст.14 Закону №996-XIV встановлено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом №996, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

100. Відповідно до ч.8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

101. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст.105 ЦК України).

102. В оскарженому рішенні апеляційним судом зазначено, що ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» по закінченню терміну вимог кредиторів не надано ліквідаційну звітність, а саме податкову декларацію з податку на прибуток, баланс та фінансовий звіт за 2020 рік. Окрім того, до перевірки не надано передаточний баланс підприємства, акт прийому-передачі основних засобів, що не дозволяє ідентифікувати особу, якій здійснено передачу основних засобів та інших активів.

103. Також судовою колегією суду апеляційної інстанції установлено, що станом на 06.10.2020 (за межами періоду, що перевірявся) згідно з інформацією з Державного Реєстру майнових прав на нерухоме майно встановлена відсутність будь-яких основних засобів у власності підприємства ТОВ «КАПІТОЛІЙ А», що, на думку суду, може свідчити про реалізацію основних засобів та іншого майна, або інші види відчуження після завершення перевірки.

104. Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок помилковим, з огляду на таке.

105. Відповідно до п.44.1 п.44.2. ст.44 ПК України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

106. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

107. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону № 996-XIV застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

108. Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

109. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

110. У касаційній скарзі позивач обґрунтовує помилковість висновків суду апеляційної інстанції тим, що якщо дата ліквідації припадає на початок або середину такого звітного (податкового) кварталу (року), платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) Декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПК України. Додатком до такої Декларації та її невід`ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації), у тому числі ліквідаційний баланс.

111. У цьому випадку Верховний Суд уважає за необхідне зазначити таке.

112. Підпунктом 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

113. Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є, зокрема, повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи (пп.67.1.1 п.67.1 ст.67 ПК України).

114. Приписами ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема, із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам звітність за останній звітний період.

115. Строки подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами та доповненнями (далі - Декларація), для платників, які використовують базовий звітний період квартал або рік встановлені п. 49.18 ст. 49 ПК України.

116. Відповідно до п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.6. календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.7. календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;

49.18.8. якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

117. Згідно з п.137.4 ст.137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

118. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;

137.4.2. у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;

137.4.3. якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

119. У матеріалах справи наявна декларація ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» з податку на прибуток за звітний 2020 рік (дата подання 28 грудня 2020 року), з особливою відміткою «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації, баланс та фінансовий звіт за 2020 рік.

120. Щодо підтвердження подання наведеної звітності до податкового органу позивачем надано скрін з електронного кабінету платника та копії описів вкладень щодо повторних направлень фінансової звітності засобами поштового зв`язку, натомість відповідачем подання такої звітності не спростовується.

121. Також у матеріалах справи міститься передавальний акт від 29.12.2020, у якому єдиним учасником ТОВ «КАПІТОЛІЙ А» затверджено передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів до ТОВ «Сокар Енерджі Україна».

122. Отже, враховуючи наведене вище правове регулювання, Верховний Суд уважає, що якщо дата ліквідації припадає на початок або середину такого звітного (податкового) кварталу (року), платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) Декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПК України.

123. Між цим, колегія суддів Касаційного адміністративного суду наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість. Це передбачає обов`язкове наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів, що дозволяють платнику податків усвідомити характер претензій податкового органу.

124. Податковим органом не доведено порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених ним в акті перевірки щодо встановлено завищення задекларованого фінансового результату до оподаткування (збитку) у сумі 171 873 грн, у тому числі за 2020 рік у сумі 171 873 грн.

125. Таким чином доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, тому слід скасувати постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 №000216/07-08 та залишити рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині без змін.

126. Щодо податкового повідомленням-рішенням від 08.10.2020 №000218/07-08 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, застосовано штрафну санкцію на суму 1020 грн.

127. ТОВ «Капітолій А» у касаційній скарзі наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції, не застосовуючи положення п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14, п.177.8 ст.177, п.178.5 ст.178 ПК України, скасував правильні та обґрунтовані висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач, у цьому випадку, не є податковим агентом, та, як наслідок, не зобов`язаний був нараховувати та сплачувати податки з виплачених суб`єктів господарювання доходів, а отже це не могло та не призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни (відсутності даних) платника податку.

128. У касаційній скарзі позивач також звертав увагу, що у ході перевірки податковому орану були надані копії свідоцтв про державну реєстрацію СГД, що не заперечувалось відповідачем, та підтверджується дослідженими судом першої інстанції матеріалами справи.

129. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій частині, зазначив:

перевіркою правомірності надання платнику податку податкової соціальної пільги, розміру та порядку її застосування встановлено, що соціальна пільга не застосовувалась;

при перевірці повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб використовувались відомості щодо нарахованого та утриманого податку з Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), відомості нарахування заробітної плати, журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості підприємства по рахунку 6411 за перевіряємий період, та данні про сплачені суми податку згідно індивідуальних карток платника « 11010100 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати» АІС «Податковий блок».

підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

перевіркою правильності застосування до бази оподаткування розміру ставок податку щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у формі зарплати, яка нараховується (виплачується, надається) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, порушень не встановлено.

130. У цьому випадку Суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

131. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

132. Відповідно до п.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

133. Згідно з п.178.5 ст.178 ПК України під час виплати суб`єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов`язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

134. Відповідно до обставин цієї справи, судом першої інстанції установлено, що матеріали перевірки не містять доказів того, що фактично відносини між позивачем та самозайнятими особами є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

135. Суд першої інстанції зауважив, що в акті перевірки порушення встановлено без жодної конкретизації по періоду, суб`єктам яким виплачено дохід, операціям по яким виплачено дохід, тощо.

136. За наведеного вище, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, обмежившись цитуванням змісту акту перевірки та наведеними вище висновками, не даючи правової оцінки доводам учасників справи у контексті вимог положень п.п.14.1.226 п. 14.1 ст. 14, п. 177.8 ст. 177, п. 178.5 ст. 178 ПК України, дійшов помилкового висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.10.2020 №000218/07-08.

137. Також Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що акт документальної перевірки є не лише одним із основних носіїв податкової інформації, але й також - доказом у адміністративній справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень відповідно до норм статті 72 КАС України, оскільки такі рішення контролюючого органу приймаються безпосередньо на підставі такого акта.

138. Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

139. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі у цій справі, доводи платника податків, викладені у касаційній скарзі, і підстава для касаційного оскарження своє підтвердження під час касаційного перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

140. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

141. Згідно з частиною першою статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

142. Переглянувши судові рішення, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а суд апеляційної інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення. За таких обставин касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

143. Згідно із частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

144. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

145. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

146. Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 42 040,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05 грудня 2024 року №2393.

147. Таким чином, судові витрати, понесені позивачем при поданні касаційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

148. Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.

149. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,