ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 906/1318/19

1. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", боржник).

2. Ухвалою суду від 14.03.2024, зокрема, введено процедуру санації ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ: 32008278) строком на 5 років до 14.03.2029.

3. Ухвалою суду від 17.03.2025, зокрема, відсторонено арбітражного керуючого Мельника Миколу Анатолійовича (далі - арбітражний керуючий Мельник М.А., скаржник) від виконання повноважень керуючого санацією ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; зобов`язано арбітражного керуючого Мельника М.А. виконувати повноваження керуючого санації ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого ухвалою суду.

4. 17.12.2025 до суду від Мельника М.А. до господарського суду першої інстанції надійшла заява від 17.12.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.03.2025 (за наслідками розгляду скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А. та стосовно відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання повноважень керуючого санацією) у справі №906/1318/19 (далі - ухвали суду від 17.03.2025).

5. У поданій заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.03.202 арбітражний керуючий Мельник М.А., зокрема, повідомив, що йому особисто, боржнику та господарському суду у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не було відомо про лист ГУ ДПС у Житомирській області №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024 та про обставини, викладені в ньому; нововиявленими обставинами є обставини, про які стало відомо лише 18.11.2025 при розгляді 18.11.2025 адміністративної справи № 460/1187/25 у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

6. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Мельника М.А. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.03.2025 (за наслідками розгляду скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А. та стосовно відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання повноважень керуючого санацією) у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

7. Місцевий господарський суд зазначив, що наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява арбітражного керуючого Мельника М.А. по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав. Тобто, заявник не довів наявності сукупності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що є необхідною умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених вказаною нормою.

8. Також місцевий господарський суд зазначив, що доказами у справ не підтверджено, а заявником та його представником не доведено, що лист №93 від 01.05.2024 керуючого санацією Мельника М.А. на адресу ГУ ДПС у Житомирській області про внесення змін до інтегрованої картки платника податків та списання податкового боргу, лист №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024 ГУ ДПС у Житомирській області (з повідомленням про передчасність звернення арбітражного керуючого Мельника М.А. до ГУ ДПС у Житомирській області щодо проведення списання податкового боргу боржника на виконання умов плану санації у зв`язку з оскарженням до апеляційної інстанції податковим органом ухвали господарського суду від 14.03.2024 про затвердження плану санації боржника), рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №460/1187/25 (яке суд відхилив у якості доказу у даній справі в ухвалі від 17.03.2025 з підстав, викладених у даній ухвалі), заявник не мав можливості представити у якості доказу, а також, що ці докази є вирішальними. Водночас, суд першої інстанції не встановив, що докази заявника спростовують факти, які покладено в основу судового рішення - ухвали суду від 17.03.2025 у справі №906/1318/19, на що посилається заявник.

9. Постановою від 01.06.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мельника М.А. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 у справі №906/1318/19 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

10. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання арбітражного керуючого, що йому не могло бути відомо про наявність листа Головного управління ДПС у Житомирській області №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024 та позицію Головного управління ДПС у Житомирській області стосовно неправомірності передчасного списання (погашення) вимог кредиторів та неправомірного перерахунку голосів, ініційованим керуючим санацією, зокрема, голосів кредитора Головного управління ДПС у Житомирській області без будь-якого виконання зобов`язань боржником згідно плану санації, виконання якого на той момент не було розпочато керуючим санацією; що зміст даного листа спростовує факти, що покладено в основу ухвали суду від 17.03.2025;

- рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/1187/25 не є преюдиційним для цієї справи №906/1318/19.

- заявник не надав достатніх матеріалів (доказів) для можливості проаналізувати обставини справи №904/6344/20, зокрема, наявність погашення вимог кредиторів (часткового погашення) в процесі виконання плану санації у справі, ступінь виконання боржником плану санації та погашення вимог кредиторів, періоду виконання плану санації, які конкретно заходи вже були вжиті боржником для виконання плану санації тощо, унеможливлює встановити тотожність обставин у справі №904/6344/20 та у даній справі;

- нерелевантність обставин, зазначених в ухвалі від 24.09.2025 Господарського суду Дніпропетровської області при розгляді справи №904/6344/20 про банкрутство ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" обставинам даної справи №906/1318/19 вказує таке: 1) з тексту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 вбачається, що суд посилався на те, що боржником було подано зміни до Плану санації, які направлені на погодження органу, уповноваженому управляти держаним майном. Керуючий санацією має надати до судового засідання інформацію про стан погашення вимог кредиторів; 2) відповідно до Плану санації боржника, фактичне списання податкового боргу відбулось у 2 кварталі 2024 році, доказом чого є рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2024 №53/04-36-13-01-16 про списання безнадійного податкового боргу за яким списано 41604,0 тис. грн; натомість відповідно до ухвали від 17.03.2025 та постанови від 10.06.2025 у справі №906/1318/19 констатовано неправомірні дії арбітражного керуючого Мельника М.А. щодо передчасного списання (погашення) вимог кредиторів та неправомірного перерахунку голосів, ініційованим керуючим санацією, зокрема, голосів кредитора Головного управління ДПС у Житомирській області без будь-якого виконання зобов`язань боржником згідно плану санації, виконання якого на той момент не було розпочато керуючим санацією;

- матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування у посадових осіб податкового органу будь-яких злочинних намірів чи вчинення ними дій, спрямованих на протиправне заволодіння майном боржника. Наведені арбітражним керуючим твердження ґрунтуються виключно на його припущеннях та суб`єктивному сприйнятті обставин справи, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення;

- доводи арбітражного керуючого Мельника М.А. щодо необхідності врахування постанови про закриття кримінального провадження №42026062020000012 від 13.05.2026 як обставини, що має істотне значення для вирішення даного спору, є необґрунтованими, оскільки кримінальне провадження №42026062020000012 здійснювалося з метою перевірки наявності чи відсутності у діях арбітражного керуючого ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, а тому має інший предмет, підстави та стандарт доказування. Водночас сам по собі факт закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не свідчить про правомірність чи неправомірність дій арбітражного керуючого у розумінні законодавства про банкрутство, не спростовує встановлених у межах цієї справи обставин та не впливає на висновок щодо наявності або відсутності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Арбітражний керуючий Мельник М.А. 15.06.2026 засобами електронного зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі № 906/1318/19.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1318/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я.↗, суддя - Огороднік К.М.↗, суддя - Васьковський О.В.↗, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.06.2026.

13. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2026 витребувано матеріали справи №906/1318/19, відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Мельника М.А. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

14. 14.07.2026 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 906/1318/19.

15. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Мельника М.А., датою проведення судового засідання визначено 29.09.2026.

17. Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2026 відкладено розгляд касаційної скарги арбітражного керуючого Мельника М.А. на 27.10.2026, 12:00.

18. Від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Мельника М.А., в якому представниця Головного управління ДПС просила відмовити у задоволенні касаційної скарги арбітражного керуючого Мельника М.А. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 у справі №906/1318/19 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026; ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 залишити без змін.

19. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Мельника М.А., в якому представниця Фонду зазначила, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 є законними, такими, що винесені із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

20. В судове засідання 27.10.2026 з`явилися арбітражний керуючий Мельник М.А. та його представник, а також уповноважені представників інших учасників справи, прокурор, які надали свої пояснення по суті доводів і вимог касаційної скарги та заперечень проти них.

21. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 27.10.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло інших заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.10.2026.

22. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 906/1318/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

РОЗГЛЯД ЗАЯВ ТА КЛОПОТАНЬ

24. Арбітражний керуючий Мельник М.А. подав клопотання про передачу справи №906/1318/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

25. Клопотання обґрунтовано тим, що:

1) аналізуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень лише за 2022-2026 роки виявлено наявність щонайменше 15 справ (Господарський суд міста Києва - 5 справ; Господарський суд Запорізької області - 2 справи; Господарський суд Дніпропетровської області - 2 справи; Господарські суди Чернігівської, Черкаської, Хмельницької, Харківської, Полтавської, Львівської - 1 справа), в яких виникає невизначеність щодо способу виконання ухвали про затвердження плану санації, яким передбачено списання податкового боргу, як раз таки в частині фактичної реалізації такого списання, що стало причиною для неодноразового оскарження відповідних ухвал місцевих господарських судів;

2) про якісний критерій свідчить: відсутність сталої судової практики у питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, зокрема наявність протилежних і суперечливих судових рішень, глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; відсутність національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами, ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

26. Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

27. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

28. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

29. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

30. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

31. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

32. Отже, з наведеної норми права, а також частини п`ятої статті 302 ГПК України вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовчої практики.

33. Колегія суддів, аналізуючи доводи скаржника, дійшла висновку, що задоволення зазначеного клопотання не відповідатиме меті, визначеній частиною п`ятою статті 302 ГПК України, оскільки вони не спростовують наявність підстав для розгляду справи безпосередньо Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на загальних підставах вирішення спору по суті в межах розгляду справи касаційним судом, визначених статтею 300 ГПК України.

34. Водночас, зазначаючи про наявність проблеми не лише в цій конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які вже існують, скаржник не наводить у клопотанні у чому саме полягає виключність правової проблеми у цій справі, а саме не обґрунтовано яким чином наявне правове регулювання призведе або з високим ступенем ймовірності може призводити до прийняття в подібних судових справах різних за юридичними наслідками судових рішень, не зазначено судової практики, яка б свідчила про різні підходи у вирішенні спорів за подібних обставин.

35. Також колегія суддів враховує, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право, а не обов`язок передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

В цій справі предметом касаційного перегляду є судові рішення, прийняті за результатом розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.03.2025 (за наслідками розгляду скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Мельника М.А. та стосовно відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання повноважень керуючого санацією).

Враховуючи приписи статті 9 КУзПБ та статті 300 ГПК України, в цьому касаційному проваджені, суд перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права - а саме статті 320 ГПК України на наявність чи відсутність нововиявлених обставин в розумінні наведеної норми.

Верховний Суд в силу положень статті 300 ГПК України не надає оцінку по суті питання правомірності відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання повноважень керуючого санацією.

36. Відтак, оскільки заявник не обґрунтував існування зазначених якісних та кількісних показників щодо наявності виключної правової проблеми саме в контексті застосування норм процесуального права про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, вирішення яких має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про передачу справи №906/1318/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Узагальнені доводи учасників справи

37. В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає, що :

- якби на момент розгляду скарги боржнику ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України" та арбітражному керуючому Мельнику М.А. було відомо про існування листа №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024, перед судом не поставало б питання щодо правомірності списання податкового боргу та обліку голосів на засіданні загальних зборів/комітеті кредиторів;

- не заслуговує посилання суду першої інстанції на корінець рекомендовано листа Трек-номер 0600917936126 як доказ надіслання листа Головним управлінням ДПС у Житомирській області на адресу арбітражного керуючому Мельника М.А., оскільки він долучився до матеріалів справи №906/1318/19 на стадії розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 17.03.2025 та раніше під час розгляду справи не досліджувався;

- висновки місцевого суду суперечать частини першої статті 3 КУзПБ, Наказу №2778/5 від 17.08.2020 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2020 за № 793/35076 Про затвердження Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство, розділу 5, пункту 6 Наказу № 5 Міністерства фінансів України від 12.01.2021 зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.03.2021 за №321/35943 Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- ГУ ДПС у Житомирській області листом визнає правомірність списання податкового боргу, однак вважає за доцільне дочекатись апеляційного розгляду на 28.05.2024;

- за умови передчасного списання, встановлених судом вимог кредитора (Головне управління ДПС у Житомирській області) він був би позбавлений можливості відповідно до встановленої ухвалою суду та включеної до реєстру вимог кредиторів суми вимог та встановленої кількості голосів, голосувати за введення наступної судової процедури, що не відповідає положенням КУзПБ;

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладенні у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/1187/25 (провадження № А/857/13616/25) від 18.11.2025, за результатами апеляційної скарги Міністерства юстиції України та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 в адміністративній справі за позовом Мельника М.А. до Міністерства юстиції України та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, скасування висновків акта перевірки діяльності арбітражного керуючого;

- у зв`язку зі списанням кредиторських вимог Головного управління ДПС у Житомирській обл. відбулася зміна кількості голосів з 35520 на 6287;

- під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції була відсутня стадія дослідження доказів, жоден доказ не досліджувалися (підтверджується протоколом відеозапису судового засідання, додається до касаційної скарги). Хоча арбітражним керуючим під час розгляду справи заявлялось клопотання про дослідження наступних процесуальних актів та доказів;

- висновки суду першої інстанції викладені в ухвалі, суперечать положенням Плану санації погоджений 27.10.2023 Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, як органом уповноваженим управляти державним майном, та ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", 04.12.2023 схвалений зборами кредиторів, затверджений ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі № 906/1318/19;

- висновок суду, що в процесі виконання плану санації відповідно до розділу VI п. 6.1 Плану санації ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" списання (погашення), зокрема, кредиторських вимог Головного управління ДПС у Житомирській області відбувається в процесі виконання плану санації за його результатами - задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, суперечить статті 52 КУзПБ.

(Головного управління ДПС у Житомирській області)

38. Кредитор доводить, що доказами у справі не підтверджено, а заявником не доведено, що лист №93 від 01.05.2024 керуючого санацією Мельника М.А. на адресу ГУ ДПС у Житомирській області, лист №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024 ГУ ДПС у Житомирській області, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №460/1187/25, заявник не мав можливості представити у якості доказу, а також, що ці докази є вирішальними, такими, що спростовують факти, що покладено в основу судового рішення - ухвали суду від 17.03.2025 у справі №906/1318/19.

(Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області)

39. Кредитор доводить, що посилання заявника є процесуально неспроможними, заявник не довів наявності сукупності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, що є необхідною умовою для перегляду судового рішення з підстав, визначених вказаною нормою.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

40. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

43. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

44. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

45. Об`єктом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатом розгляду заяви арбітражного керуючого про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

46. Як про це було позначено вище, суд касаційної інстанції, враховуючи обмеження встановлені приписами статті 9 КУзПБ та статті 300 ГПК України, в цьому касаційному проваджені, перевіряє лише правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права - статті 320 ГПК України.

47. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

48. Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами встановлені частиною другою статті 320 ГПК України, а саме,

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

49. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

50. Тобто, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

51. Таким чином, нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

52. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

53. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

54. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

55. Визначена чинним ГПК України процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами передбачає процесуальні обмеження, які полягають у тому, що суд переглядає раніше прийняте рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть; суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

56. У частині четвертій статті 320 ГПК України визначено перелік підстав, які виключають можливість перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема передбачено, що не є підставою для перегляду:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

57. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 320 ГПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 321, 322 ГПК України.

58. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення).

59. Таким чином, судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 320 ГПК України, відсутні.

60. Верховний Суд у постанові від 17.04.2025 у справі №910/4993/22(640/1990/20) сформулював правову позицію щодо розмежування понять "нововиявлена обставина" та "новий доказ". Верховний Суд зазначив, що подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може відбуватися поза межами тієї справи, в якій розглядався спір по суті. Не належать до нововиявлених обставин нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.

61. Також колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.01.2019 у справі №127/10129/17 за якими нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

62. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №901/819/18).

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019, провадження №11-813за19).

63. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 27.03.2023 у справі № 914/2381/18, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21.

64. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявник нововиявленою обставиною вважає лист ГУ ДПС у Житомирській області №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024 та обставини, викладені в ньому, про які стало відомо лише 18.11.2025 при розгляді 18.11.2025 адміністративної справи №460/1187/25 у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

65. При цьому, заявник зазначає про те, що ГУ ДПС у Житомирській області незаконно не прийняло рішення про прощення (списання) податкового боргу (заборгованості) з платежів до бюджетів) на підставі рішення суду про затвердження плану санації та введення процедури санації боржника.

Вважає, що внаслідок вищевказаних дій, судом зроблені хибні висновки, викладені в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 17.03.2025, які суперечать частині першій статті 3 Кодексу України х процедур банкрутства, наказу №2778/5 від 17.08.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2020 за №793/35076 , розділу 5 пункту 6 наказу №5 Міністерства фінансів України від 12.01.2021, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2021 за №32135943.

66. У своїй заяві про перегляд ухвали суду від 17.03.2025 за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що судом не досліджено лист №93 від 01 травня 2024 року керуючого санацією ДП "Житомирський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України" Мельника М.А., адресованого ГУ ДПС у Житомирській області, згідно якого ДП "Житомирський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до ГУ ДПС у Житомирській області з вимогою про внесення змін до інтегрованої картки платника податків ДП "Житомирський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України" та проведення списання податкового боргу, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації в сумі 29 264 412,68 грн основного боргу з податків і зборів, 1 063 407,99 грн пені, 6 622 398,49 грн штрафних санкцій.

67. Водночас, приймаючи ухвалу від 17.03.2025 у цій справі, місцевий господарський суд, враховуючи встановлені судом та підтверджені доказами у матеріалах справи порушення в діяльності арбітражного керуючого при виконанні обов`язків керуючого санацією боржника:

- не скликання комітету кредиторів на вимогу кредиторів у встановлений законодавством строк

- допущені під час скликання та проведення загальних зборів кредиторів, оформлених протоколом №3 від 05.07.2024 та голосування шляхом опитування на загальних зборах кредиторів у справі, порушення керуючим санацією Мельником М.А. вимог Кодексу України з процедур банкрутства, які порушують законні права кредиторів ГУ ДПС у Житомирській області, ГУ ПФУ в Житомирській області при організації та проведення загальних зборів кредиторів. Наслідком зазначених порушень стало безпідставне обмеження прав та можливості кредиторів ГУ ДПС у Житомирській області, ГУ ПФУ в Житомирській області прийняти участь у зборах кредиторів, а дії арбітражного керуючого можна розцінювати як не допущення до участі у зборах кредиторів повноважних представників кредиторів, що суттєво вплинуло на результати голосування на зборах та в подальшому таке зловживання призвело до незаконності обрання/ формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів;

- не подання керуючим санацією на протязі 5 місяців після його призначення щоквартального звіту комітету кредиторів та суду про заходи у процедурі санації боржника,

- дійшов висновку про наявність підстав за сукупністю для: задоволення клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області №8613/5/06-30-13-04 від 31.07.2024 про відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання ним повноважень керуючого санацією у справі №906/1318/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №0600-0801-5/97036 від 06.08.2024 про відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання повноважень керуючого санацією.

68. Дослідивши зміст ухвали від 17.03.2025, суди констатували, що лист №93 від 01 травня 2024 року керуючого санацією Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" Мельника М.А., адресований ГУ ДПС в Житомирській області, був предметом дослідження під час вирішення питання щодо відсторонення арбітражного керуючого Мельника М.А. від виконання повноважень керуючого санацією.

69. Також, судами встановлено надіслання Головним управлінням ДПС у Житомирській області на адресу арбітражного керуючого Мельника М.А. листа Головного управління ДПС у Житомирській області №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024, докази надіслання даного листа арбітражному керуючому Мельнику М.А. (корінець рекомендованого повідомлення про вручення 13.05.2024 поштового відправлення за адресою: вул. Кавказька, 3, м. Рівне, 305, 33013. Дата подання 08.05.2024 16:39. Трек- номер 0600917936126. Розписка про одержання відправлення - Сорока. Вручено представником об`єкта поштового зв`язку - Дмитренко) наявні в матеріалах справи (а.с. 99, т.1).

Також надано доказ, що даний лист було направлено арбітражному керуючому Мельнику М.А. на його електронну пошту.

70. Поміж тим, проаналізувавши зміст листа Головного управління ДПС у Житомирській області №10392/6/06-30-13 від 07.05.2024, суди дійшли висновку, та колегія суддів погоджується з таким висновком, що зміст цього листа жодним чином не спростовує встановлених під час прийняття ухвали 17.03.2025 обставин, інформація наведена у вказаному листі жодним чином не впливає на висновки суду (пункт 67 цієї Постанови).

71. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, правова позиція Головного управління ДПС у Житомирській області стосовно неправомірності передчасного списання (погашення) вимог кредиторів та неправомірного перерахунку голосів, ініційованим керуючим санацією, зокрема, голосів кредитора Головного управління ДПС у Житомирській області без будь - якого виконання зобов`язань боржником згідно плану санації, виконання якого на той момент не було розпочато керуючим санацією, неодноразово було відображено у скаргах, заявах, запереченнях Головного управління ДПС у Житомирській області на дії (бездіяльність) керуючого санацією Мельника М.А., адресованих до господарського суду, Міністерства юстиції України та з якими був ознайомлений арбітражний керуючий Мельник М.А.. Зазначені обставини були встановлені ухвалою суду від 17.03.2025, яка набрала законної сили.

72. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність передбачених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України ознак нововиявленої обставини.

73. Такий висновок відповідає наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду, а також правовим позиціям, наведеним у постановах, на які посилається скаржник в касаційній скарзі, відповідно до яких нововиявленими є саме фактичні обставини, що існували на час розгляду справи, не були та не могли бути відомі заявникові і є істотними для її вирішення; натомість переоцінка вже досліджених доказів, нові докази щодо встановлених судом обставин, а також правова оцінка обставин, надана судом в іншій справі, не є нововиявленими обставинами.

74. Отже, враховуючи наведене вище, а також обставини цієї справи (викладені у тексті цієї Постанови) колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява арбітражного керуючого Мельника М.А. спрямована на переоцінку тих обставин, які суди вже дослідили під час розгляду справи №906/1318/19, що не відповідає меті та змісту процесуального інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який не передбачає здійснення такого перегляду задля виправлення недоліків процесуальної поведінки заявника під час первісного розгляду справи або підміни касаційного оскарження відповідної постанови апеляційного суду.

75. Ураховуючи викладене, доводи касаційної скарги не підтвердилися.

76. Згідно із частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

77. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

78. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

79. Враховуючи наведене, Верховний Суд, діючи в межах повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України, перевіривши у межах доводів касаційної скарги законність та обґрунтованість судових рішень, дійшов висновку, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є такими, що узгоджуються з вимогами статей 320, 236 ГПК України, підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень відсутні. Водночас аргументи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

80. Витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-