ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 201/10584/16-ц

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (далі - ПАТ «Дніпрогаз») про визнання недостовірною інформації, зобов?язання припинити дії щодо розповсюдження цієї інформації, відшкодування моральної шкоди, в якому просив визнати недостовірною інформацію про те, що в квартиру АДРЕСА_1 працівники відповідача не мають доступу; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн та по 50 грн за кожен наступний день, починаючи з 22 серпня 2016 року - до винесення рішення у справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 18 січня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 співробітники ПАТ «Дніпрогаз» незаконно відключили газопостачання та відмовлялися відновлювати його протягом тривалого проміжку часу, посилаючись на неможливість відновлення газопостачання з причини відсутності доступу до квартир відповідних мешканців будинку, в тому числі і до його квартири. Разом з тим, відключення газопостачання відбулося поза межами його квартири, а, отже, відсутні підстави надавати співробітниками ПАТ «Дніпрогаз» доступ до житла. Тобто, відповідач розповсюджує недостовірну інформацію відносно нього, а тому його порушене право має бути відновлено відповідно до статті 277 ЦК України.

Крім того, діями відповідача йому завдана моральна шкода. Зазначає, що йому 66 років, у зв'язку з чим у нього є негаразди зі здоров'ям та нервовою системою. Відповідач не вжив належних заходів реагування, спрямованих на відновлення його прав. Моральну шкоду оцінює у 5тис. грн та по 50 грн за кожний наступний день, починаючи з 22 серпня 2016 року - до винесення рішення у справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що пунктами 7.23 та 7.43 Правил безпеки систем газопостачання визначено, що всі газопроводи і газове обладнання перед їх приєднанням, а також після ремонту підлягає зовнішньому огляду і контрольному опресовуванню бригадою, яка проводить пуск газу, при цьому пуск газу в газопровід, якщо не перевірені оглядом його цілісність, справність газового обладнання і не проведене опресовування, забороняється. Відновлення газопостачання із дотриманням вимог Правил безпеки систем газопостачання, зокрема, щодо доступу до газового обладнання споживачів, не суперечить вимогам Правил та Кодексу газорозподільних систем. Зобов?язання споживачів надавати доступ працівникам ПАТ «Дніпрогаз» до газових приладів та пристроїв закріплено також у пункті 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року. В судовому засіданні, надаючи пояснення по суті позовних вимог, позивач не заперечував того факту, що він не бажав та не бажає допускати співробітників відповідача до своєї квартири, оскільки, на його думку, останні на це не мають законних підстав. Суд дійшов висновку, що зазначена інформація про ненадання доступу для технічного обстеження газових приладів та пристроїв у АДРЕСА_2 є достовірною, оскільки підтверджується, зокрема, складеними актами про недопуск для проведення технічного обслуговування та не спростовується самим позивачем. За таких обставин, позиція позивача про неправомірність зазначення інформації щодо ненадання доступу пов?язана виключно з незгодою ОСОБА_2 надати такий доступ представникам ПАТ «Дніпрогаз» для огляду газових пристроїв та приладів у своєму помешканні.Оскільки в судовому засіданні не встановлено наявності вини та порушень з боку відповідача, необґрунтованими є доводи позивача про завдання моральної шкоди через відсутність наслідків заподіяння такої шкоди, передбаченої положеннями статті 23 ЦК, та відсутністю доказів, якими підтверджується заявлена вимога в цій частині.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доводи апеляційної скарги про непідтведженість факту недопуску ОСОБА_1 працівників ПАТ «Дніпрогаз» є надуманими та необґрунтованими, оскільки належними доказами не спростовані. Також позивачем не доведено недостовірність вищезазначеної інформації, оскільки інформація, стосовно якої виник спір, відповідає дійсності та викладена правдиво, тобто містить відомості про події, які існували. За таких підстав, позивачем не доведено, що з вини відповідача були порушені або обмежені його особисті немайнові права, в тому числі на отримання повної та достовірної інформації, у зв'язку з чим йому завдана моральна шкода, тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та зводяться до переоцінки доказів у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки судів про його відмову надати працівникам ПАТ «Дніпрогаз» доступ до квартири є надуманими. Безпідставним є посилання судів на Правила надання послуг із газопостачання.

(2) Позиція відповідача

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Дніпрогаз» зазначає, що про те, що працівникам ПАТ «Дніпрогаз» тривалий час не надавався доступ до газових приладів та пристроїв у квартирі позивача, свідчать складені акти про не допуск, які досліджувалися під час розгляду справи судами. Під час розгляду справи позивач не заперечував його відмову надати доступ до квартири через відсутність, на його думку, законних підстав.

26 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що 18 січня 2016 року у квартирі АДРЕСА_3 припинено газопостачання у зв?язку з необхідністю ліквідації наслідків аварії (витоку газу) та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Листом від 21 січня 2016 року ПАТ «Дніпрогаз» повідомило голову Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та виконавчого директора КВ РЕП Жовтневого району про те, що 18 січня 2016 року за адресою по АДРЕСА_1 до диспетчерської аварійної служби надійшла заявка про витік газу. Через негерметичність газопроводу без газу залишилися квартири № 22, 23, 26, 27, 30. 31, 34, 35, 38, 39.

У зв'язку з відсутністю доступу до квартир 22, 23, 26, 30, 34 та 35 відновлення газопостачання не здійснюється.

22 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Дніпрогаз» з приводу припинення газопостачання за його адресою.

28 січня 2016 року заявника повідомлено про причини припинення газопостачання та спосіб відновлення газопостачання, зокрема, зазначено, що газопостачання стояків квартир буде здійснено після надання власниками всіх квартир доступу представникам підприємства до газових приладів для проведення технічного обслуговування.

ОСОБА_1 звернувся до відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Дніпропетровській області, із вимогою про надання роз?яснень щодо правомірності дій ПАТ «Дніпрогаз» з припинення газопостачання за адресою заявника, можливості відновлення газопостачання та необхідності перевірки газових приладів та пристроїв. Відділ НКРЕКП у Дніпропетровській області повідомив заявника про те, що пунктами 7.23 та 7.43 Правил безпеки систем газопостачання визначено, що всі газопроводи і газове обладнання перед їх приєднанням, а також після ремонту підлягає зовнішньому огляду і контрольному опресовуванню бригадою, яка проводить пуск газу, при цьому пуск газу в газопровід, якщо не перевірені оглядом його цілісність, справність газового обладнання і не проведене опресовування, забороняється. Відновлення газопостачання із дотриманням вимог Правил безпеки систем газопостачання, зокрема, щодо доступу до газового обладнання споживачів, не суперечить вимогам Правил та Кодексу газорозподільних систем.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

ОСОБА_1 просить спростувати інформацію про те, що він перешкоджає працівникам ПАТ «Дніпрогаз» у доступі до його квартири АДРЕСА_4. Відсутність необхідності такого доступу є додатковим посиланням у позові на обґрунтування його підстав.

Згідно пункту 6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 із змінами і доповненнями від 02 березня 2015 року, одними з причин припинення газопостачання є проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітальний ремонт системи газопостачання, проведення ремонтно-відновних робіт та порушення споживачем строків оплати за спожитий природний газ.

Згідно пункту 29 наведених Правил споживач зобов?язаний безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для: локалізації та ліквідації аварійних ситуацій; відключення та заміни газових приладів і пристроїв, усунення порушень і несправностей в їх роботі, проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, перевірки показань лічильників газу, наявності та цілості пломб на них; демонтажу або монтажу лічильників газу, пов'язаного з проведенням їх планової повірки.

За вимогами пункту 5.4 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об'єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах. Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до положень пункту 5.10 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання.

Всі об'єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається (пункт 7.17 глави 7 розділу VІ Правил безпеки систем газопостачання).

Таким чином, пуск газу в газопровід після ліквідації наслідків витоку газу потребував технічного обстеження та обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів по АДРЕСА_1, а тому в силу вимог пункту 29 Правил надання населенню послуг з газопостачаннята пункту 5.10 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання у ОСОБА_1 як споживача послуг виник обов?язок щодо забезпечення безперешкодного доступу представників газопостачального підприємства до квартири, в якій розташоване газове обладнання.

Виявлення витоку газу поза квартирою позивача не звільняє ОСОБА_1 від вказаного обов?язку, оскільки відповідно до Правил безпеки систем газопостачання технічному обстеженню підлягають газові прилади і пристрої будинку в цілому з метою перевірки технічного стану газового обладнання об?єкта газопостачання та попередження витоку газу у майбутньому.

Разом з тим, ОСОБА_1 відмовився надати представникам ПАТ «Дніпрогаз» доступ до його квартири АДРЕСА_4, що підтверджується, зокрема, складеними актами про недопуск для проведення технічного обслуговування від 08 червня 2016 року, 22 серпня 2016 року, 08 вересня 2016 року та від 26 вересня 2016 року.

Крім того, на вхідних дверях квартири позивача працівники ПАТ «Дніпрогаз» виявили повідомлення, згідно якого ОСОБА_1 ставить до відома ПАТ «Дніпрогаз» про те, що він надає згоду на пуск газу в будь-який час та що газове обладнання в його квартирі перебуває у справному стані та готове до відновлення газопостачання (а. с. 54).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що інформація про невиконання ОСОБА_1 обов?язку щодо забезпечення безперешкодного доступу представників газопостачального підприємства до квартири, в якій розташоване газове обладнання, відповідає дійсності, а тому не підлягає спростуванню.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,