ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 2240/2957/18

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №58 від 08.06.2018 про відмову їй в призначенні одноразової грошової допомоги як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, отриманого під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити їй як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, отриманого під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом №58 від 08.06.2018 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, отриманого під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини.

Зобов`язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 як дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, отриманого під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого на 1 січня календарного року, в якому здійснюватиметься виплата.

3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби та на час його смерті (листопад 2017 року) норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачали право членів сім`ї військовослужбовця у разі його загибелі (смерті) після звільнення з військової служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, на отримання одноразової грошової допомоги.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 та в період з 22.02.2016 по 05.04.2016 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій області.

6. Наказом командира військової частини пп НОМЕР_1 від 23.05.2017 №138 ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини.

7. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть верії НОМЕР_2 .11.2017.

8. Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 23 від 18 січня 2018, захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , так, пов`язане із захистом Батьківщини.

9. ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка – ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

10. 08 червня 2018 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що на час смерті ОСОБА_2 не був військовослужбовцем, про що складено протокол № 58.

11. Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

12. У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначає про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті чоловік позивача не був військовослужбовцем. Законодавством України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.

13. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , вказуючи на законність рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Питання одноразової грошової допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві урегульоване нормами статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

16. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

17. Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

18. Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.

19. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

20. Норми статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з складністю їх конструкції допускають неоднозначне трактування, внаслідок чого і виник спір. Проте, на переконання суду інше тлумачення вказаної норми, ніж зазначене судом, не відображало б мети законодавця при прийнятті цього закону.

21. Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

22. Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 дійсно не був військовослужбовцем, проте його захворювання, яке призвело до смерті, було безпосередньо пов`язане із виконанням ним обов`язків військової служби.

24. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

25. Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

26. Згідно зі статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, у випадках, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

27. Положеннями частини дев`ятої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

28. Частиною першою статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено підстави, за якими призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Нормами цієї статті визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

29. Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), яку було прийнято на виконання частини другої статті 16-2 та пункту дев`ятого статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

30. Аналіз зазначених норм свідчить про те одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, в тому числі після звільнення такої особи з військової служби.

31. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 761/18099/15-а .

32. З урахуванням того, що право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї військовослужбовця не залежить від наявності останнього на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане з наявністю зв`язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову .

33. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,