ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 461/11703/15-ц

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 , поданої представником Котягіним А. С. , на постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа, виданого 27 лютого 2012 року Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у справі № 2-2681/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 577 224,77 грн, таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким виконавчий лист № 2-2681/11, виданий 27 лютого 2012 року Галицьким районним судом м. Львова, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що розписка ОСОБА_4 від 29 грудня 2014 року у відповідності до положень статті 545 ЦК України є доказом на підтвердження добровільного повернення ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_4 в сумі 57 500 дол. США, а відтак - повного виконання ним рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року.

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи існували, але не були відомі істотні обставини, що мали значення для справи.

Зазначає, що умовою видачі ОСОБА_4 розписки від 29 грудня 2014 року, яка б підтверджувала виконання ОСОБА_2 зобов`язань за виконавчим листом № 2-2681/11, та відсутністю у ОСОБА_4 до ОСОБА_2 будь-яких майнових претензій, мав бути факт переоформлення та передачі ОСОБА_2 ОСОБА_4 належного йому на праві власності відповідного автомобіля в рахунок повернення коштів за вказаним виконавчим листом.

Проте, ні протягом семи місяців після видачі ОСОБА_4 розписки від 29 грудня 2014 року, ні на час звернення до суду з цією заявою ОСОБА_2 не переоформив на стягувача право власності на автомобіль.

Підтвердженням факту неповного розрахунку ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 є наявність проекту мирової угоди від 29 грудня 2014 року між ними, згідно з умовами якої стягувач ОСОБА_4 погоджується на отримання від боржника лише частини присудженої йому судом суми коштів, а саме 10 000 дол. США, а також на передачу йому у власність в рахунок погашення боргу автомобіля марки «ЗАЗ ТF 699Р» (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Зазначений проект мирової угоди, на думку заявника, дає підстави для висновку, що 29 грудня 2014 року її синові було передано лише 10 000 дол. США на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року.

Вважає, що зазначені обставини в сукупності мають істотне значення для розгляду цієї справи, оскільки свідчать про невиконання ОСОБА_2 зобов`язань з повернення коштів за виконавчим листом № 2-2681/11, виданим 27 лютого 2012 року Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 577 224,77 грн.

ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у справі № 461/11703/15-ц, скасувати її та за результатами апеляційного перегляду справи залишити в силі ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року задоволено.

Постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у цивільній справі № 461/11703/15-ц скасовано.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зазначені заявником нововиявлені обставини підтверджуються фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу постанови Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року.

Апеляційний суд зазначив, що обставини щодо неповного розрахунку ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 існували на час розгляду справи, вони не могли бути відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Зазначені обставини входять до предмету доказування у справі та впливають на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

У січні 2020 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Котягіна А. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що у випадку якщо постанова Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року не буде скасована, вона порушуватиме права ОСОБА_2 . Порушення таких прав полягатиме у тому, що незважаючи на факт повернення боргу ОСОБА_4 наявність такого оскаржуваного рішення призведе до обов`язку повернути цей борг ще раз його спадкоємцю - ОСОБА_1 .

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову апеляційного суду.

Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

02 квітня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11 задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики у розмірі 577 224,77 грн.

Галицьким районним судом м. Львова 27 лютого 2012 року видано виконавчий лист на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.

27 березня 2012 року Галицьким ВДВС Львівського МУЮ (державний виконавець Яремчук А. Т.) було вперше відкрито виконавче провадження ВП № 31882560 щодо виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.

25 грудня 2014 року Галицьким ВДВС Львівського СУЮ (державний виконавець Яремчук А.Т.) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 31882560 із скеруванням матеріалів до ВДВС Пустомитівського РУЮ за місцем знаходження майна боржника.

31 січня 2015 року ВДВС Пустомитівського РУЮ було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернуто матеріали до Галицького ВДВС Львівського МУЮ.

25 лютого 2015 року Галицьким ВДВС було вдруге відкрито виконавче провадження (за номером ВП № 46634125) щодо виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.

27 березня 2015 року Галицьким ВДВС Львівського МУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 46634125 із повторним скеруванням матеріалів до ВДВС Пустомитівського РУЮ за місцем знаходження майна боржника.

Відповідно до листа Пустомитівського РВДВС від 28 липня 2016 року повторно виконавчий лист, виданий Галицьким районним судом м. Львова 27 лютого 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11, не надходив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, його правонаступником є ОСОБА_1

18 серпня 2015 року представник стягувача - ОСОБА_5 звернувся до Галицького ВДВС ЛМУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 577 224,77 грн, до якої додав виконавчий лист, виданий Галицьким районним судом м. Львова 27 лютого 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.

Постановою старшого державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ від 21 серпня 2015 року відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.

25 серпня 2015 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся до Галицького ВДВС ЛМУЮ із заявою про завершення виконавчого провадження про стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів у розмірі 577 224,77 грн, у зв`язку із повним погашенням заборгованості. До заяви ОСОБА_5 додав довіреність ОСОБА_4 від 29 грудня 2014 року.

Постановою старшого державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ від 27 серпня 2015 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Галицьким районним судом м. Львова 27 лютого 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.

Постановою начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 02 вересня 2015 року постанову старшого державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ від 27 серпня 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 48503433 скасовано, виконавче провадження зупинено на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до змісту розписки ОСОБА_4 від 29 грудня 2014 року останній отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 57 500 дол. США на виконання зобов`язань за виконавчим провадженням № 31882560. Зазначено, що ОСОБА_4 жодних майнових чи інших претензій до ОСОБА_2 за вказаним виконавчим провадженням не має.

Згідно з висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6/214 від 04 травня 2016 року рукописний текст у розписці від 29 грудня 2014 року про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 57 500 дол. США виконаний ОСОБА_4 .

Мотивувальна частина

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення.

При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є:

- ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;

- ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19).

Відповідно, не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами і судові рішення судів апеляційної інстанції, ухвалені за результатами апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції, якими не закінчено розгляд справи.

Таким чином, за змістом вказаної норми цивільного процесуального законодавства, постанова апеляційного суду, якою виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню, як судове рішення суду апеляційної інстанції, що постановлене за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, якою не закінчено розгляд справи, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, помилково переглянувши постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року, якою виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню, за нововиявленими обставинами.

Отже, провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд зазначеної постанови апеляційного суду було відкрито помилково, а відтак - підлягає закриттю.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Виходячи з наведеного та оскільки допущені судом апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - закриттю.

Керуючись статтями 400, 409, 416, 423 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду