ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 161/14105/16-а

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив зобов`язати відповідача відновити виплату раніше встановленого розміру пенсійного забезпечення з 08 лютого 2016 року та здійснити відшкодування з приводу його недоплати з 01 квітня 2016 року.

2. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2016 року до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області.

3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись з вказаними судовими рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року повністю і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

5. Від відповідача і третьої особи - надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області.

7. ОСОБА_1 звільнений із служби за наказом Державної Фіскальної Служби Головного Управління ДФС у Волинській області від 28 січня 2016 року № 22-0 при званні полковника, з посади заступника начальника оперативного управління Луцької ОДНІ головного управління ДФС у Волинській області. Відповідно до Положення про походження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, та на підставі наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 28 січня 2016 року №22-о, полковник податкової міліції ОСОБА_1 - заступник начальника оперативного управління Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області звільнений з посади та з органів податкової міліції в запас Збройних Сил України за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

8. Підрозділом з якого позивач звільнявся із служби, був поданий відповідачу грошовий атестат з його фактичного грошового забезпечення, яке було на момент звільнення із служби, з якого встановлювався розмір пенсійного забезпечення відповідачем.

9. Виплата пенсійного забезпечення стала проводитись з 08 лютого 2016 року, яке було встановлене в сумі 3 920,36 грн. і виплачувалося з урахуванням, дати звільнення із служби.

10. З грошового атестата від 23 березня 2016 року № 2 та довідки № 48-05/22 від 23 березня 2016 року, які видані Луцькою об`єднаною державною податковою інспекцію головного управління ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України та передані до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з листом від 28 березня 2016 року № 6945/10/03-18-05-38, вбачається, що ОСОБА_1 був проведений перерахунок його грошового забезпечення в сторону зменшення, а саме: в розмірі 3 690,58 грн.), про що позивач був повідомлений.

11. На вимогу ОСОБА_1 з метою надання роз`яснення у зв`язку зі зменшенням розміру його пенсії після проведеного перерахунку згідно постанови від 11 лютого 2016 року № 77 Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області було здійснено запит до Пенсійного фонду України 28 березня 2016 року за № 1649/02- 60-37.

12. Також судами встановлено, що наказом ДФС України від 21 грудня 2015 року № 989 «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів» були внесені зміни до штатного розпису Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області станом на 01 грудня 2015 року в сторону збільшення посадових окладів працівникам оперативного управління Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, а саме: ОСОБА_1 в сумі 1739,00 грн.

13. Відповідно до наказу ДФС України від 12 березня 2016 року № 209 «Про внесення змін до наказу ДФС від 21 грудня 2015 року № 989» з метою забезпечення реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 09 грудня 2015 року № 1013», прийнято внести зміни до наказу ДФС від 21 грудня 2015 року № 989 «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів», працівникам оперативного управління Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, а саме: ОСОБА_1 зменшено посадовий оклад на суму 1 391,00 грн.

14. Не погоджуючись зі зменшенням розміру пенсії, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що Луцька ОДПІ та Головне УПФУ у Волинській області діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Суд першої інстанції відзначив, що при звільненні полковника податкової міліції ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника начальника оперативного управління Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, повинен братися до уваги при розрахунку пенсії посадовий оклад затверджений наказом ДФС України від 12 березня 2016 року №209 «Про внесення змін до наказу ДФС від 21 грудня 2015 року № 989».

17. Суд апеляційної інстанції вказав, що Наказом ДФС України від 12 березня 2016 року №209 були внесенні зміни в штатний розпис Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області станом на 01 грудня 2015 року, отже надбавку на посадові оклади оперативному управлінні Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області скасували з дня, коли їх і було прийнято. При цьому відповідачем не вчинялися дії щодо перерахунку пенсії, а до нього надійшли нові документи, з яких призначалася пенсія позивача, що, на думку суду апеляційної інстанції, і встановлює розрахунок призначення пенсії.

18. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, позивач посилається на те, що суди неправомірно застосували до спірних правовідносин вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», абз. 2 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», постанову Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 та наказ ДФС від 12 березня 2016 року №209, оскільки спірним питанням у цій справі є зменшення розміру пенсії позивача, а не правомірність її призначення.

19. Позивач наголошує, що зменшення розміру пенсії є порушенням його прав та не узгоджується з нормами чинного законодавства.

20. Відповідач і третя особа у відзивах на касаційну скаргу вважають доводи касаційної скарги необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

22. За приписами ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

23. Судами встановлено, що ОСОБА_1 - полковник податкової міліції, заступник начальника оперативного управління Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області був звільнений з посади та з органів податкової міліції в запас Збройних Сил України.

24. Тобто, на ОСОБА_1 поширюється дія Закону № 2262-XII.

25. Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

26. Тобто, відповідно по положень ст. 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговані повноваження щодо встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що узгоджується з приписами ст.ст. 19, 113, 116, 117 Конституції України.

27. На виконання ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок).

28. Згідно з п. 1, 2, 3 Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

29. Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30. Право на перерахунок пенсії виникає, у тому випадку, коли за рішенням суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців, збільшується розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень).

31. Натомість у разі зменшення видів грошового забезпечення військовослужбовців після призначення пенсії, слід зберігати розмір раніше призначеної пенсії, а не проводити перерахунок пенсії у бік зменшення.

32. У цій справі відповідач і суди керувалися тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 1013 встановлені відповідні підвищення розмірів посадових окладів з 1 грудня 2015 року.

33. Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

34. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 і від 9 грудня 2015 року № 1013» п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1013 викладено в такій редакції: «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських)».

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з грошового атестата від 23 березня 2016 року № 2 та довідки № 48-05/22 від 23 березня 2016 року, які видані Луцькою об`єднаною державною податковою інспекцію головного управління ДФС у Волинській області Державної фіскальної служби України та передані до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з листом від 28 березня 2016 року №6945/10/03-18-05-38, вбачається, що ОСОБА_1 був проведений перерахунок його грошового забезпечення в сторону зменшення, а саме: в розмірі 3 690,58 грн.).

36. Верховний Суд вважає, що застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 до перерахунку пенсії позивача є протиправним, тому, що положення вказаної постанови мали стосуватися призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.

37. Також дії відповідача з перерахунку пенсії у бік зменшення є неправомірними з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України.

38. У постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №813/1937/17 сформовано правовий висновок про те, що змінювати посадовий оклад особи після того, як її уже звільнено з військової служби, не можна. Зміни у правовому регулюванні розміру посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, які відбулися у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77 можуть стосуватися осіб, які проходять військову службу. Тим же особам, які звільнилися з військової служби і яким вже виплачено належне їм на дату звільнення грошове забезпечення, немає підстав перерахувати фактично отримані ними виплати й на цій підставі вносити скориговані відомості до грошового атестата, на основі якого надалі призначатиметься пенсійне забезпечення.

39. Відносини у цій справі та справі №813/1937/17 не є подібними, проте слід погодитися з тим, що змінювати посадовий оклад особи після того, як її уже звільнено з військової служби, та коригувати з цієї підстави відомості грошового атестата, на основі якого призначається пенсійне забезпечення, є недопустимим.

40. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

41. Суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми матеріального права, дійшли помилкових висновків про правомірність дій відповідача при зменшенні розміру пенсії позивача і неправомірно відмовили у позові.

42. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

43. У зв`язку з вищевикладеним, судові рішення підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд