ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 991/468/26
- Категорія спору:
- інші клопотання
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 129 · КПК України, ст. 399 · КПК України, ст. 233 · КПК України, ст. 234
Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
«Щодо притягнення слідчого судді до дисциплінарної відповідальності за відсутності чітко встановленого законом порядку вчинення процесуальних дій або неузгодженості його елементів Визначальним критерієм правомірності рішення ВРП щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є встановлення обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку. За відсутності обставин ухвалення судового рішення усупереч чітким, однозначно зрозумілим процесуальним нормам, висновок про вчинення дисциплінарного проступку є необґрунтованим. Натомість оцінні судження ВРП про незаконність судового рішення виходять за межі наданих їй функцій. Відсутність чітко встановленого законом порядку вчинення слідчим суддею відповідних процесуальних дій або неузгодженість його елементів унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13520»
«Відсутність у прокурора обов’язку долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази Прокурор не зобов’язаний долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази. Сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9953 Щодо обов’язку слідчого чи прокурора допустити захисника до проведення слідчої дії Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити захисника до проведення слідчої дії, а не забезпечити його обов’язкову участь, за винятком слідчих дій, під час яких можуть бути обмежені або порушені права та законні інтереси особи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11693 Зміна правової кваліфікації дій особи та повідомлення про підозру під час досудового розслідування КПК не заборонено зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови. КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11722 Щодо визначення керівника відділу прокуратури як особи, яка зобов’язана затверджувати обвинувальний акт Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов’язкового затвердження обвинувального акта саме керівником відділу прокуратури Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11732 Вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду провадження судом присяжних Під час розгляду кримінального провадження судом присяжних головуючий суддя уповноважений одноособово вирішувати питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11733 Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду Під час судового розгляду суд не проводить слідчих (розшукових) дій, а кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11734 Відсутність підстав для відводу запасного присяжного у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату Запасний присяжний не позбавляється можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст. 386 КПК, у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, яким здійснювався розгляд цього кримінального провадження). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13588 Законність складу суду при розгляді справи судом присяжних Якщо клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних було заявлено обвинуваченим на стадії підготовчого судового провадження, коли вже було визначено колегію суддів місцевого суду у складі трьох суддів, а подальший судовий розгляд здійснювався судом присяжних, такий склад суду є законним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13620»
«Про право на оскарження адвокатом, щодо якого в межах кримінального провадження було постановлено ухвалу про заміну через неналежний захист інтересів обвинуваченого, постановленого в цьому кримінальному провадженні вироку суду Адвокат, щодо якого в межах кримінального провадження було постановлено ухвалу про заміну через неналежний захист інтересів обвинуваченого, є особою, яка має право на оскарження постановленого в цьому кримінальному провадженні вироку суду з поданням заперечень на зазначену ухвалу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9990»
«Визнання нововиявленими обставин, які вже існували на час постановлення рішення, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою Постійний догляд засудженим за близьким родичем (батьком, бабусею тощо) не є нововиявленою обставиною, оскільки ця обставина повинна була бути відомою засудженим під час постановлення вироку. Нововиявленими можуть визнаватися лише такі обставини, які вже існували на час постановлення рішення, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5137»
«Обставини, які свідчать про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві (ст. 272 КК) Про порушення начальником цеху правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві свідчить той факт, що, не маючи відповідного дозволу на проведення робіт із підвищеною небезпекою, він надав розпорядження про запуск виробництва хлорбензолу, де внаслідок розгерметизації трубопроводу стався розлив продуктів хлорування, що призвело до часткової загазованості з подальшим спалахом парогазової суміші, у результаті чого виникла пожежа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11814»
«Відсутність висновку ОП ККС ВС щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у зв'язку з встановленням порушень у рішенні апеляційного суду з інших питань, ніж ті, що були передані на розгляд ОП Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, прийняття рішення об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Касаційного кримінального суду, щодо постановлення апеляційним судом рішення у формі ухвали, у разі зміни вироку суду першої інстанції лише у частині неправильного зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, без застосування до засудженого більш суворого покарання, неприйнятне. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7669»
«Розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 189 КК і ст. 355 КК. Кваліфікація дій винних осіб як розбій, а не примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань Відповідальність за ст. 355 КК може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством. При цьому вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов'язання – це викладена в рішучій (категоричній) формі пропозиція винного потерпілому негайно або у визначений час виконати чи не виконати договір, угоду (правочин) або інше цивільно-правове зобов'язання. Вимога має бути конкретною, чітко визначеною. Неконкретизована вимога зазначеного складу злочину не утворює. Якщо під час нічного нападу потерпілим не було не тільки зрозуміло, з яких підстав до них прийшли троє на той момент не відомих їм осіб, адже нападники не вели жодної розмови про повернення боргу за договором, не висловлювали потерпілим вимоги про виконання будь-якої цивільно-правової угоди, а вчинювали свої дії з метою заволодіння майном потерпілих, то такі дії винних осіб за наявності всіх необхідних ознак утворюють склад розбою (ст. 187 КК), а не примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10091»
«Ознаки злочину, пов’язаного із домашнім насильством. Заборона закриття кримінального провадження щодо осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством. Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3170»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.