ПОСТАНОВА
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів Білак М.В., Томенко Ж.М.
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року (головуючий суддя - Добрівська Н.А.,), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року (суддя-доповідач - Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.), І. СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ, відповідач) із вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження№60427899 від 28 жовтня 2019 року. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а представником Головка О.Л. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року відкрито провадження у справі №640/1037/21, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. 01 березня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Васюка М.М. (далі - Адвокат) про відшкодування витрат на правничу допомогу, до якого додано:
- договір про надання правової допомоги №50 від 27 листопада 2020 року (далі - Договір №50);
- додаток №2 від 04 січня 2021 року до Договору №50 про надання правової допомоги від 27 листопада 2020 року (далі - Додаток №2).
4. Відповідно до пункту 1.1. Договору №50 Адвокат зобов`язується надати Клієнту ( ОСОБА_1 ) визначені цим договором юридичні послуги (правову допомогу) щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього у будь-яких органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, у тому числі, але не виключно, в органах досудового розслідування, прокуратури, служби безпеки України, державній фіскальній службі України, органах МВС, Антимонопольному комітеті України, у судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах України всіх рівнів та інстанцій у тому числі Верховному Суді, Конституційному Суді України, Європейському суді з прав людини, третейських судах, відділах, управліннях та обласного значення) міськрайонних управлінь юстиції, Міністерстві юстиції України, органах нотаріату, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, у пенітенціарних установах та установах відбування покарань, органах статистики, поштових відділеннях, банківських установах тощо. Для чого Клієнт надає право Адвокату користуватися всіма правами передбаченими чинним в Україні законодавством, як стороні по справі/провадженню чи будь-яким іншим учасникам процесу.
5. Згідно із пунктом 5.2. Договору №50 послуги надані Адвокатом оплачуються Клієнтом у готівковій та безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвоката, який вказаний у розділі 11 даного Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом у будь-який спосіб відповідного акту наданих послуг або у готівковій формі з видачею прибуткового касового ордеру/довідки про підтвердження надходження грошових коштів.
6. Додатком №2 закріплено, що розмір гонорару Адвоката за надання послуг, згідно із Договором №50 є фіксованим та складає 30000,00 (тридцять тисяч) гривень, які сплачується Клієнтом в порядку пунктів 5.2, 5.3 Договору №50. Гонорар (вартість послуг) за цим Договором оплачується Клієнтом протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати набрання чинності судового рішення у справі на підставі виставленого рахунку.
7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №60427899 від 28 жовтня 2019 року. Також вказаним рішенням стягнуто на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Відділу.
8. 19 квітня 2021 року представником позивача направлено на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн., які були понесені позивачем в суді першої інстанції. До заяви додано акт наданих послуг (далі - Акт) та звіт про обсяг наданих послуг від 19 квітня 2021 року згідно із Договором №50.
9. Відповідно до Акту Адвокатом надані наступні послуги:
- проведення правового аналізу наданих документів Клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування Клієнта у справі № 640/1037/21 на суму 7000,00 грн, кількість витрачених годин складає 3,5;
- підготовка та подання адміністративного позову від 14 січня 2021 року про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 60427899 від 28 жовтня 2019 року до Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/1037/21 на суму 20000,00 грн, кількість витрачених годин - 10;
- підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу від 27 лютого 2021 року у справі № 640/1037/21 на суму 2000,00 грн, кількість витрачених годин - 1;
- підготовка та подання заяви від 14 березня 2021 року у справі №640/1037/21 на суму 1000,00 грн, кількість витрачених годин - 0,5.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, вимоги представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу.
11. Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про значне перевищення розміру витрат на адвокатські послуги та про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної Адвокатом. Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної Адвокатом роботи та незначну складність категорії спору, суди визначили суму витрат, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3000 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
12. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 30000, 00 грн (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Підставою для відкриття провадження стало посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
14. Скаржником зазначено, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, порушили приписи частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судами застосовано принцип співмірності без врахування, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. На думку позивача, понесені ним витрати на надання правничої допомоги є співмірними заявленій сумі - 30000, 00 грн (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
15. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, яке передбачене статтею 338 КАС України.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
18. Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
19. Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
20. Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21. Згідно із частинами першою, сьомою, дев`ятою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
23. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах касаційної скарги.
24. Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
25. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року не відповідають вимогам статті 242 КАС України.
26. Предметом розгляду у даному касаційному провадженні є заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
27. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи частково заяву позивача, дійшли висновку про неспівмірність заявленої суми, понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Верховний Суд вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.
28. Враховуючи приписи статей 134, 139 КАС України, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
29. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, разом з тим, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
31. Верховний Суд у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на частини шосту, сьому статті 134 КАС України, якими встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
32. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 520/14230/19, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.
33. Як вбачається із матеріалів справі, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ухвалено без виклику сторін. За наслідком поданої представником Головка О.Л. заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення також за відсутності сторін у справі, яким зменшив розмір заявлених витрат. Враховуючи, що сторони у справі не брали участі при розгляді справи по суті та розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, за для дотримання вимог статті 134 КАС України, повинен був переконатись про обізнаність відповідача щодо подання представником Головка О.Л. заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у відповідному розмірі.
34. Проте, судом першої інстанції не встановлено факту подання/неподання Відділом заяви про зменшення витрат на правничу допомогу, не досліджено питання щодо направлення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відповідачу для реалізації його права, визначене статтею 134 КАС України, на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, висловлення своєї позиції з цього питання.
35. Аналогічний підхід щодо не встановлення факту направлення заяви про вирішення питання про судові витрати іншому учаснику справи за подібних обставин застосовано Верховним Судом у постанові від 16 червня 2020 року у справі №640/22250/19, від 23 червня 2022 року у справі №640/9792/20.
36. Таким чином, суд першої інстанції ухвалив оскаржене додаткове судове рішення щодо відшкодування на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з порушенням процесуального права іншої сторони - відповідача щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або доведення їх неспівмірності, окрім того, застосував принцип співмірності без врахування частин шостої, сьомої статті 134 КАС України. Суд апеляційної інстанції наведені обставини залишив поза увагою та вказану помилку не виправив.
37. Встановлені ж частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. За наведених вище процесуальних порушень судів попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити правильність вирішення спірного питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
39. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
40. Частинами четвертою-шостою статті 353 КАС України визначено що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
41. Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, в сумі 3000,00 грн не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин, які мають значення для правильного вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа №640/1037/21 передачі до суду першої інстанції на новий розгляд.
42. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно надати юридичну оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми процесуального права, постановивши судове рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
СУДОВІ ВИТРАТИ
43. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду