ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 1.380.2019.003739

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, просив:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 14.05.2015 по 10.07.2015, з 29.08.2015 по 10.11.2015, з 19.11.2015 по 01.04.2016 та з 12.10.2016 по 28.01.2017, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.05.2019 № 1518/03.17-10 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 16 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.05.2019 №1518/03.17-10 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 14.05.2015 по 10.07.2015, з 29.08.2015 по 10.11.2015, з 19.11.2015 по 01.04.2016 та з 12.10.2016 по 28.01.2017 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові повністю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до довідки, виданої командиром Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2017 №386, та довідки, виданої командиром Військової частини НОМЕР_2 від 17.08.2017 №89, в період з 14.05.2015 по 10.07.2015, з 29.08.2015 по 10.11.2015, з 19.11.2015 по 01.04.2016, з 12.10.2016 по 28.01.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

5. Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.02.2016 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

6. 15.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV (далі - Закон №1058).

7. Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.05.2019 №1518/03.17-10 у призначенні пенсії позивачу відмовлено, у зв`язку із тим, що у нього відсутній необхідний страховий стаж 25 років при наявному - 21 рік 11 місяців 26 днів. Відповідач відмовився зарахувати позивачу час служби в зоні АТО до страхового стажу у трикратному розмірі.

8. Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, з посиланням на норми Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530), статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) виснував, що служба позивача в зоні АТО підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

10. Суди послались на позицію Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17.

11. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника чинне законодавство (стаття 115 Закону №1058) чітко визначає як умову для призначення пенсії наявність 25 років страхового стажу. Наведені судами норми Положення №530 навпаки свідчать на користь позиції Пенсійного органу.

12. За змістом статті 24 Закону №1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, випадків зарахування часу військової служби у кратному розмірі норми Закону №1058 не містять.

13. Наявного у позивача страхового стажу не достатньо для призначення позивачу пенсії відповідно до статті 115 Закону №1058.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

15. В цій справі ключовим правовим питанням є те, чи має позивач право на зарахування в кратному розмірі до страхового стажу для призначення пенсії відповідно до статті 115 Закону №1058 часу перебування в зоні АТО.

16. За змістом статті 115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають, серед іншого, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

17. Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

18. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

19. Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

20. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

21. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

22. Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

23. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що служба позивача в АТО підлягає зарахуванню до його трудового стажу для призначення пенсії на умовах - один місяць служби за три місяці.

24. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17).

25. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

27. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -