ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 757/27337/20-ц

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 09 грудня 1994 року він уклав договір серія ЗС № 12940129 з ДТ «Росан-Довіра» на надання представницьких послуг по управлінню приватизаційними коштами (житловими чеками) та переказав належну йому суму житлових чеків ДТ «Росан-Довіра» на його позабалансовий рахунок № НОМЕР_1 на загальну суму 420 українських карбованців. ДТ «Росан-Довіра» не виконали умови договору позивача і не придбали жодних акцій об`єктів приватизації в 1994-1995 році. Постановою Кабінету Міністрів України № 218 було передбачено продаж акцій за залишки житлових чеків у формі приватизаційних депозитних рахунків через центри сертифікаційних акціонерів. Проте позивачем були передані цілі житлові чеки, а не їх залишки, використання яких на повну суму у формі приватизаційних депозитних рахунків законодавством не передбачено. Отже, упущена вигода позивача на одержання доходів (дивідендів) по акціях з метою, якою він уклав договір, і яка мала істотне значення для позивача, у зв`язку з порушенням прав та законних інтересів позивача Кабінетом Міністрів України.

Просив стягнути на його користь з Кабінету Міністрів України на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю у розмірі 5 965,85 грн, а також моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, заявлене повторно, залишене без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2022 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга не була оплачена судовим збором, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній календарний рік. Разом із тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, не надав, а тому у задоволенні указаного клопотання ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року відмовлено, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. 16 березня 2023 року заявник направив до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, в якій повторно заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Однак із наданих заявником доказів не можна дійти висновку, що ним надано докази розміру річного доходу за попередній календарний рік і що розмір судового збору перевищує 5 % розміру його річного доходу. Оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуто, а клопотання про звільнення від сплати судового збору, заявлене ОСОБА_1 повторно, задоволенню не підлягає як необґрунтоване, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Аргументи учасників справи

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд безпідставно не врахував його доводів щодо скрутного становища та наданих ним доказів і дійшов помилкового висновку, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру його річного доходу. Головуючий суддя протиправно не з`ясував суму його річного доходу з власної ініціативи.

У липні 2023 року Кабінет Міністрів України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що доводи позивача в касаційній скарзі не знаходять свого підтвердження, тому відсутні підстави для скасування ухвали апеляційного суду.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відзив Кабінету Міністрів України, підписаний ОСОБА_2 , на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року повернуто без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року клопотання Кабінету Міністрів України про продовження строку на подання відзиву задоволено. Продовжено Кабінету Міністрів України строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 554/6022/21 (провадження № 61-16761св21) вказано, що «відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. Системний аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних та касаційних скарг. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 2 ЦПК України). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц та постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 243/11705/18, від 17 березня 2021 року у справі № 461/707/16-ц».

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14 квітня 2022 року у справі № 216/1279/21 (провадження № 61-15699 св 21), від 28 вересня 2022 року у справі № 383/1271/21 (провадження № 61-3752 св 22), від 23 листопада 2022 року у справі № 202/4883/22 (провадження

№ 61-9496 св 22), від 08 лютого 2023 року у справі № 308/10566/22 (провадження № 61-11423 св 22).

Апеляційний суд не врахував, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди до Кабінету Міністрів України, як органу державної влади. У такій категорії справ позивачі звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Наведена підстава звільнення від сплати судового збору визначається змістом позовних вимог, тому не потребує звернення з відповідним клопотанням учасника справи або подання будь-яких підтверджуючих документів.

За таких обставин апеляційний суд помилково поклав на заявника обов`язок зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, який звільнений від сплати судового збору в силу закону на всіх стадіях цивільного процесу.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду