ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 401/2251/23

1. Описова частина

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі - ТОВ «Світловодськпобут») про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 16 травня 2003 року між нею та ТОВ «Світловодськпобут» було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води до її квартири

АДРЕСА_1 .

03 вересня 2020 року рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради № 451 її було надано дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

15 вересня 2020 року було складено акт про відключення її квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

27 жовтня 2020 року вона звернулася до відповідача із заявою про припинення нарахування за надання централізованого опалення і гарячого водопостачання, оскільки у належній їй квартирі встановлено індивідуальне опалення. Листом від 23 березня 2021 року № 587 відповідач відмовив у задоволенні її заяви.

Вважала, що ТОВ «Світловодськпобут» безпідставно продовжує нараховувати їй плату за послуги централізованого опалення, заборгованість визначена товариством за період з 01 листопада 2020 року по 01 червня 2023 року складає 27 257,25 грн. Такими діями відповідача порушено її права, оскільки вона не споживає відповідні комунальні послуги.

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення від 16 травня 2003 року, укладений між нею та ТОВ «Світловодськпобут», зобов`язати відповідача припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 15 вересня 2020 року.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 липня 2023 року у складі судді Іващенка В. М. позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір укладений 16 травня 2003 року між

СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води. Зобов`язано

ТОВ «Світловодськпобут» припинити нарахування ОСОБА_1 плати за послуги з централізованого опалення належної їй квартири АДРЕСА_1 , з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 15 вересня 2020 року. Стягнуто з ТОВ «Світловодськпобут» на користь держави судовий збір в сумі 1 073,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка у встановленому законом порядку отримала дозвіл на відключення належної їй квартири від централізованого опалення та гарячого водопостачання. Факт відключення квартири позивачки від централізованого опалення та гарячого водопостачання підтверджено актом про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 15 вересня 2020 року.

Ураховуючи викладене, відсутні правові підстави для нарахування позивачці коштів за вищевказані комунальні послуги, оскільки вона їх фактично не споживала з 15 вересня 2020 року. Оскільки договірні відносини щодо постачання до квартири позивачки вищезазначених комунальних послуг припинилися, тому наявні правові підстави для розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення від 16 травня 2003 року, укладеного між

ОСОБА_1 та ТОВ «Світловодськпобут».

Відповідач порушує права позивача шляхом незаконного нарахування плати за послуги з теплопостачання з 15 вересня 2020 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Світловодськпобут»задоволено. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 липня 2023 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Сплачений

ТОВ «Світловодськпобут»судовий збір у розмірі 3 220,80 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відсутні докази на підтвердження того, що позивачка відповідно до положень Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169, повідомляла ТОВ «Світловодськпобут» про дату і час виконання робіт з відокремлення (відключення) її квартири від системи теплопостачання не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня виконання таких робіт. Акт про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 15 вересня 2020 року підпису представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води - ТОВ «Світловодськпобут» не містить.

Позивачкою не надано докази того, що після затвердження акта про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води сторони переглядали умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, як це передбачено пунктом 2.7 Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Ураховуючи викладене, відключення квартири позивачки від системи теплопостачання відбулось з порушенням Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Крім того, споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 401/2251/23 з Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 самовільно належну їй квартиру від централізованого опалення не відключала, а у встановленому законом порядку отримала відповідний дозвіл на вчинення таких дій від виконавчого комітету Світловодської міської ради.

ОСОБА_1 реалізувала своє право на відмову від надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується відповідним актом про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, і з моменту затвердження цього акту не користувалася послугами відповідача.

Отже, у ТОВ «Світловодськпобут» були відсутні правові підстави для нарахування заборгованості за теплопостачання позивачці, оскільки вона такі комунальні послуги не споживала.

Відсутність представника теплопостачальної організації під час робіт із відключення квартири від централізованого опалення та постачання гарячої води, які здійснювалися залученим власником суб`єктом господарювання, та непідписання представником теплопостачальної організації акта про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, не може бути правовою підставою для визнання відповідних дій самовільним відключенням квартири від централізованого опалення та постачання гарячої води.

Посилалася на релевантні судові рішення Верховного Суду у спорі з тим самим відповідачем.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 травня 2003 між ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води (а. с. 7-9).

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 03 вересня 2015 року № 451 «Про переобладнання квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків м. Світловодськ» ОСОБА_1 надано дозвіл на переобладнання квартири та встановлення системи індивідуального опалення у квартирі

АДРЕСА_1 (а.с. 10).

На замовлення ОСОБА_1 головним архітектором Бакановою Т. П. розроблено робочий проєкт реконструкції системи централізованого опалення квартири АДРЕСА_1

(а.с. 11-24).

Згідно з довідкою СП ТОВ «Світловодськпобут» від 08 червня 2023 року № 214 заборгованість ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за спожиту теплову енергію станом на 01 листопада 2020 року становить 00 грн (а.с. 29).

Відповідно до довідки СП ТОВ «Світловодськпобут» від 08 червня 2023 року № 215 заборгованість ОСОБА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за спожиту теплову енергію станом на 01 червня 2023 року складає 27 257,25 грн (а.с. 30).

27 жовтня 2020 року позивачка повідомила ТОВ «Світловодськпобут» про відмову від його послуг та просила вважати припиненими будь-які договірні зобов`язання між нею та товариством; зняти її з абонентського обліку; припинити нарахування оплати за надання послуг по її особовому рахунку (а.с. 26).

Листом ТОВ «Світловодськпобут» від 23 березня 2021 року № 587 відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви (а.с. 27).

Згідно з актом про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 15 вересня 2020 року квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 відключена від централізованого опалення, шляхом заварювання. Це акт складений у присутності голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нагірний» Лупалової С. М., яка вказана в акті як представник виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання; представника суб`єкта господарювання, який здійснював відокремлення від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 25).

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону не відповідає.

У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулювалося Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630, (далі - Правила) (чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 24, 25 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).

Оскільки на час проведення ОСОБА_1 робіт по відключенню квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання було чинним рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 03 вересня

2015 року № 451 «Про переобладнання квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків м. Світловодськ», яким надано дозвіл позивачці на відключення квартири від централізованого опалення, тому її дії не були протиправними, а відключення квартири самовільним.

Аналогічних за змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2019 року у справі № 401/2587/18 (провадження

№ 61-8952 св 19); від 14 лютого 2020 року у справі № 401/799/18 (провадження

№ 61-703 св 19); від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20 (провадження

№ 61-16527 св 20), від 05 липня 2021 року у справі № 401/660/20 (провадження

№ 61-2770 св 21), від 19 травня 2022 року у справі № 401/269/19 (провадження

№ 61-11592 св 20). При цьому у наведених судових рішеннях Верховного

Суду виникли подібні правовідносини із тим самим відповідачем, що і у справі, яка переглядається.

Таким чином, апеляційний суд у порушення вищевказаних вимог закону та встановлених обставин дійшов помилкового висновку про те, що позивачкою здійснено відключення квартири від системи теплопостачання з порушенням закону.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , отримавши дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 03 вересня 2015 року № 451, правомірно здійснила таке відключення відповідно до робочого проєкту реконструкції централізованого опалення у її квартирі.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі судового рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду