ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/11746/21 (910/5244/23)

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11746/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач 1), провадження у якій відкрито ухвалою від 25.08.2021.

2. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся в межах справи про неплатоспроможність з позовом до ОСОБА_2 та компанії "SL 011902 LP" (попередня назва COMPASS INVEST TEAM LP) та просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме скасувати зобов`язання нового кредитора ( ОСОБА_2 ) щодо оплати на рахунок первісного кредитора (COMPASS INVEST TEAM LP) за право вимоги згідно п. 3.5 договору уступки права вимоги № 892ВВ/1 від 08.04.2017, укладеного між відповідачами.

2.1. Позивач зазначив про наявність підстави для визнання недійсним договору уступки права вимоги № 892ВВ/1 від 08.04.2017, оскільки зазначений правочин вчинено юридичною особою, яка припинена, тобто яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності. Не мав необхідного обсягу повноважень і представник ліквідованої юридичної особи, який діяв від її імені на підставі доручення при укладенні договору. Тому оскаржуваний правочин, на переконання позивача є фіктивним, оскільки у сторін був умисел на уникнення звернення стягнення у справі № 757/16456/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3. 08.04.2017 між COMPASS INVEST TEAM LP (первісний кредитор), в особі повіреного Дженіс Хіполайт , що діє на підставі довіреності, та Валерією Лісовол (новий кредитор) укладений Договір уступки права вимоги № 892ВВ/1 (далі - оспорюваний договір, Договір № 892ВВ/1).

3.1. Відповідно до п.1.1. Договору № 892ВВ/1, Первісний кредитор уступає новому кредиторові право вимоги за договором "КРЕДИТНА УГОДА № 892ВВ" (предмет договору) від 08.09.2014, укладеному між первісним кредитором і ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1 ), в обсягах і на умовах, установлених договором між первісним кредитором і боржником.

3.2. За умовами п. 2.1 зазначеного Договору ціна Договору № 892ВВ/1 складає 250 000 євро, що становить вартість права вимоги, яка уступається.

3.3. Відповідно до п. 3.5 зазначеного Договору новий кредитор зобов`язаний протягом 90 календарних днів від дня набрання чинності цим Договором здійснити оплату в безготівковій формі на поточний рахунок Первісного кредитора за право вимоги в розмірі, установленому п. 2.1 даного Договору.

4. 20.11.2017 між сторонами оспорюваного договору ОСОБА_2 та компанією COMPASS INVEST TEAM LP, в особі Генерального партнера Данієль О`Доногю, був підписаний Меморандум про схвалення взаємовідносин між сторонами по Договору уступки права вимоги № 892ВВ/1.

4.1. У зазначеному Меморандумі сторони зазначили, що вони визнають (схвалюють, не заперечують) набуття прав та обов`язків, що виникли у них на підставі Договору уступки права вимоги № 892ВВ/1 від 08.04.2017.

4.2. Відповідно до п.1.1. Договору, Первісний кредитор уступає новому кредиторові право вимоги за договором "КРЕДИТНА УГОДА № 892 ВВ" (предмет договору) від 08.09.2014, укладеному між Первісним кредитором і ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1; адреса: АДРЕСА_1 ), в обсягах і на умовах, установлених договором між первісним кредитором і боржником. Ціна Договору складає 250 000,00 Євро, що становить вартість права вимоги, що відступається. Новий кредитор зобов`язаний протягом 90 календарних днів від дня набрання чинності цим Договором здійснити оплату в безготівковій формі на поточний рахунок первісного кредитора за право вимоги в розмірі, установленому п. 2.1 даного Договору.

5. Компанія "COMPASS INVEST TEAM LP" зареєстрована 04.12.2012 за законодавством Шотландії, яка входить до складу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (далі - Велика Британія).

6. Оспорюваний договір був укладений сторонами 08.04.2017, тобто у період, коли компанія була розпущена. 20.11.2017, однак була відновлена у реєстрі в адміністративному порядку.

6.1. Доказом відновлення компанії є: Свідоцтво про реєстрацію зміни найменування компанії від 20.11.2017; засвідчення адвоката Роберта Рокера [Robert Rocker] (Адвокатська фірма "ЕрЕсЕр Лo" [RSR Law] 27 Олд Глоучестер Стріт, Лондон, WC1N ЗАХ, Англія [27 Old Gloucester Street London WC1N ЗАХ, Englan]) від 21.11.2017, у якому він зазначив: "Я перевірив відомості за наведеним вище Номером Компанії за зазначеною вище адресою за допомогою Облікової системи WebCheck Палати Реєстрації Компаній. Вбачається, що відповідно до відомостей з системи WebCheck стосовно Компанії, які не оновлювались після моєї перевірки, Компанія є командитним товариством, яке було належним чином засноване і існує відповідно до законодавства Шотландії, зареєстрований офіс якого знаходиться за адресою: Офіс 8027, 9-10 Док Стріт, Данді DD1 4ВТ, Шотландія [Suite 8027, 9-10 Dock Street, Dundee DD1 4BT , Scotland]. До цього засвідчення надаються наступні документи зазначеної вище Компанії (відповідно до назв, які містяться на їх перших сторінках): Свідоцтво про реєстрацію зміни найменування компанії від 20.11.2017".

6.2. Інформація щодо відновлення компанії COMPASS INVEST TEAM LP знаходиться у відкритому доступі на сайті Реєстраційної палати: https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/company/SL011902.

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі №910/11746/21 (910/5244/23) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовлено повністю.

7.1. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- сторонами договору, в тому числі і Генеральним партнером компанії COMPASS INVEST TEAM LP, було схвалено його укладення. При цьому відповідно до п. 1 ст. 1028 Закону про компанії 2006 після відновлення компанія вважається такою, яку ніколи не виключали з реєстру;

- щодо Договору уступки права вимоги № 892ВВ/1 від 08.04.2017 відсутні судові рішення, якими б цей договір був визнаний недійсним, договір є дійсним;

- позивач пред`явив позов до ОСОБА_2 та компанії COMPASS INVEST TEAM LP (сторін, як він вважає, нікчемного правочину), однак не пред`явив його до інших сторін оспорюваних позивачем правочинів (які він просить суд визнати недійсними): ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/11746/21 (910/5244/23) залишено без змін.

8.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав його невідповідності частині другій статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки оспорюваний договір хоч і був укладений сторонами 08.04.2017 - у період, коли компанія була розпущена, втім 20.11.2017 компанія була відновлена у реєстрі в адміністративному порядку.

8.2. Апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 1028 Закону про компанії 2006: Загальний ефект адміністративного відновлення в реєстрі полягає в тому, що вважається, що компанія продовжує існувати, якби вона не була розпущена або виключена з реєстру. Крім того 20.11.2017 між сторонами оспорюваного договору, ОСОБА_2 та компанією "COMPASS INVEST TEAM LP" в особі Генерального партнера Данієль О`Доногю, був підписаний Меморандум про схвалення взаємовідносин між сторонами по Договору уступки права вимоги № 892ВВ/1.

8.3. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правочин в подальшому був схвалений сторонами, а зобов`язання за ним були підтверджені, що виключає висновок про його невідповідність частині другій статті 203 Цивільного кодексу України.

8.4. Також апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору з огляду на доводи про його фіктивність, позаяк позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про іншу мету та умисел сторін створити інші правові наслідки, які були обумовлені договором - передача права вимоги за правочином.

8.5. Водночас, суд апеляційної інстанції відхилив посилання сторін на необхідність встановлення обставин існування боргу за договором позики, права кредитора за яким були передані за оспорюваним договором, оскільки такі не були заявлені в суді першої інстанції як підстава позову, відповідно не входять і до предмету доказування у даній справі.

8.6. Крім того, апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про визнання недійсними наступних договорів уступки права вимоги, оскільки відповідні позовні вимоги не заявлені позивачем до сторін таких правочинів, що виключає задоволення позову за відсутності належних відповідачів у спорі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

9. ОСОБА_1 14.06.2024 засобами електронного зв`язку звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11746/21 (910/5244/23) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

12. 25.06.2024 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з уточненням предмету касаційного оскарження.

13. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11746/21 (910/5244/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , датою проведення судового засідання визначено 17.09.2024.

15. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11746/21 (910/5244/23) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024.

16. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , датою проведення судового засідання визначено 08.10.2024.

17. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 22.08.2024, 12:30.

18. 27.08.2024 від представниці ОСОБА_2 - адвокатки Цимейко Г.О. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому представниця боржниці просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 залишити без змін.

18.1. У відзиві зазначено, що позивач не зазначив, яку саме норму законодавства Великобританії не було застосовано судом (або застосовано неправильно) до спірних правовідносин. В зв`язку із чим посилання позивача на не врахування судами нижчих інстанцій позиції Верховного Суду у постановах від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 10.01.2024 у справі № 911/266/22, є безпідставним.

18.2. Також у відзиві зазначено, що суд апеляційної інстанції встановив правову природу процедури ліквідації/вилучення з Реєстру компанії COMPASS INVEST TEAM LP згідно з законодавством Великобританії, та наслідки її вилучення з Реєстру на її правосуб`єктність. При цьому позивач, аргументуючи свою позицію позивач, залишав поза увагою інші обставини цієї справи, які безпосередньо впливають на її розгляд навіть якщо припустити, що оспорюваний договір був укладений з перевищенням повноважень представника або компанія була ліквідована, то його сторонами (в тому числі і Генеральним партнером компанії COMPASS INVEST TEAM LP) було схвалено його укладання. При цьому відповідно до п. 1 ст. 1028 Закону про компанії 2006 після відновлення компанія вважається такою, яку ніколи не виключали з реєстру.

18.3. Крім того, посилаючись у своїй скарзі на правову позицію Верховного Суду у справі № 911/231/22, позивач погоджується з тим, що після відновлення компанія вважається такою, що продовжила своє існування, ніби вона не була ліквідована. Це дає підстави вважати, що з моменту поновлення в реєстрі така компанія набуває всіх прав, які існували до виключення її з реєстру. Тобто така компанія знову є повноцінним учасником будь-яких правовідносин з повною правосуб`єктністю, тому 20.11.2017 компанія COMPASS INVEST TEAM LP була правомочна на схвалення укладених від її імені угод у період її розпуску, що може розглядатися як їх вчинення у період правоздатності цієї юридичної особи

19. Представник ОСОБА_7 - адвокат Ягічев С.О. в засіданнях суду 08.10.2024 та 22.10.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив Суд оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

20. ОСОБА_2 в судових засіданнях проти задоволення касаційної скарги заперечила, просила оскаржувані судові рішення залишити в силі.

21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (22.10.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 22.10.2024.

22. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/11746/21 (910/5244/23) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

( ОСОБА_1 )

23. Скаржник зазначив, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з огляду неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 10.01.2024 у справі № 911/266/22 (щодо застосування статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право"), від 11.03.2024 у справі № 911/231/22 (щодо статті 1028 Закону про компанії 2006)), від 16.11.2021 у справі № 904/2103/19.

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

24.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Предметом судового розгляду є позовні вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (спростування (скасування) зобов`язання боржника за нікчемним правочином). При цьому, за змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що один із відповідачів є іноземною юридичною особою.

26. Отже, з урахуванням положень Закону України "Про міжнародне приватне право", який встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, насамперед необхідно з`ясувати, чи підпадає спір у цій справі під юрисдикцію судів України.

Щодо підсудності та підвідомчості цієї справи судам господарської юрисдикції

27. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право", іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

28. Суди попередніх інстанцій встановили, що компанія Compass invest team LP була зареєстрована 04.12.2012 за законодавством Шотландії, що входить до складу Держави Велика Британія, яка в свою чергу, складається з чотирьох історичних провінцій: Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія.

29. Водночас, судами встановлено, що зазначена Компанія змінила назву на SL011902 LP, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію зміни найменування компанії від 20.11.2017 та засвідченням адвоката Роберта Рокера [Robert Rocker] (Адвокатська фірма "ЕрЕсЕр Лo" [RSR Law] 27 Олд Глоучестер Стріт, Лондон, WC1N ЗАХ, Англія [27 Old Gloucester Street London WC1N ЗАХ, England]) від 21.11.2017.

30. Згідно із статтею 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

31. Водночас, стаття 75 зазначеного Закону встановлює загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом, зокрема:

- підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися (частина перша статті 75);

- суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі (частина друга статті 75);

- суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з`ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (частина третя статті 75).

32. Стаття 76 зазначеного Закону підстави визначення підсудності справ судам України, якими відповідно до частини першої зазначеної статті, зокрема, є:

якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України.

33. Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України, то справа з іноземним елементом також підсудна судам України за виключною у таких справах підсудністю.

34. Як вбачається з матеріалів справи, сторони оскаржуваного правочину не визначили державу, право якої поширюється на правовідносини за Договором уступки права вимоги № 892ВВ/1.

35. Водночас, судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що один з відповідачів (сторона оскаржуваного Договору) - ОСОБА_2 проживає на території України. Крім того, зазначена особа є керівником відповідача Компанія "SL 011902 LP" (попередня назва - COMPASS INVEST TEAM LP).

36. Зазначені обставини учасниками справи не заперечувалися, в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не спростовані.

37. Отже, з урахуванням положень статей 1, 2, 75, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", спір у цій справі підсудна судам України. При цьому, з урахуванням положень статті 7 КУзПБ, суди дійшли обґрунтованого висновку про підвідомчість спору, який виник у цій справі, господарським судам, та розгляду справи у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Щодо доводів про недійсність оскаржуваного правочину

38. За змістом позовної заяви вбачається, що правовою підставою позивач визначив статті 215, 216, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

39. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20.

40. З наведеного слідує, що ЦК України наділяє правом оспорювати правочин не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

41. Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

42. Верховний Суд звертає увагу на те, що недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати . У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

43. За приписами частин першої, другої статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

44. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

45. Слід зазначити, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно, а його сторони мають інші цілі, ніж передбачені правочином.

46. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

47. Для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявності сукупності наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

48. Практичне правозастосування виходить з того, що "фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним".

49. Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18 та від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

50. За змістом позовної заяви також вбачається, що позивач обґрунтовував недійсність та нікчемність оскаржуваного правочину тим, що на момент його укладення один з учасників правочину був розпущений.

51. Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлені судами обставини, з окрема, з огляду на таке.

52. Статтею 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" перебачено порядок встановлення змісту норм права іноземної держави. Так, за приписами частини першої цієї статті вбачається обов`язок суду при застосуванні права іноземної держави встановити зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів (частина друга статті 8 зазначеного Закону).

53. Зважаючи на обов`язок суду застосовувати норми іноземного права при розгляді справ у правовідносинах з іноземним елементом, встановлення судом змісту норм іноземного права здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами тощо. Такі правові висновки викладено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 19.05.2021 у справі № 501/1350/17 та від 16.09.2020 у справі № 642/3886/18 за результатом розгляду справ з іноземним елементом, від яких Велика Палата Верховного Суду не відступає при розгляді спірних кредиторських вимог нерезидента у цій справі.

54. Положеннями частини третьої статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. Однак законодавцем не визначено негативних наслідків для сторін, якщо ними не буде надано таких документів.

55. Отже, встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов`язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio, тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

56. Місцевий господарський суд встановив, що діяльність компаній на території Великої Британії регулюється законом " Companies Act 2006" (далі - Закон про компанії 2006).

57. Згідно Закону про компанії 2006 якщо реєструючий орган "має розумні підстави вважати", що компанія не веде ніякої діяльності, він може, після направлення трьох повідомлень і попереджувальної публікації в офіційній Газеті, розпустити компанію. Після публікації повідомлення про це в Газеті компанія вважається розпущеною. Однак будь-яка відповідальність (якщо вона мала місце) директорів, посадових осіб та учасників компанії при цьому зберігається в недоторканності (стаття 1000 Закону).

58. Компанія також може подати заявку на добровільне виключення з реєстру. Копії заявки надсилаються учасникам, директорам, співробітникам, кредиторам і ін. Після цього також здійснюється попереджувальна публікація, яка пропонує всім бажаючим вказати причину, чому компанію не слід виключати з реєстру. Потім (якщо такої причини не виявлено) компанія виключається з реєстру. Після публікації відповідного повідомлення компанія вважається розпущеною. Відповідальність директорів і т.д., також зберігається (статті 1003, 1006 Закону).

59. Компанія, виключена з реєстру як бездіяльна, протягом шести років може бути відновлена за заявою її колишнього директора чи учасника в адміністративному порядку (самим реєструючим органом). Відновлення можливе, якщо компанія фактично була діючою в момент виключення, за умови надання простроченої звітності та сплати відповідних штрафів, а також якщо у держави немає заперечень у зв`язку з переданим їй майном компанії. Після відновлення компанія вважається такою, яку ніколи не виключали з реєстру (статті 1024-1028 Закону).

60. При цьому, місцевий суд господарський встановив, що оспорюваний договір був укладений сторонами 08.04.2017, тобто у період, коли компанія була розпущена. Разом з тим 20.11.2017 компанія була відновлена у реєстрі в адміністративному порядку. Доказом відновлення компанії наявні в матеріалах справи, а також інформація щодо відновлення компанії COMPASS INVEST TEAM LP знаходиться у відкритому доступі на сайті Реєстраційної палати (https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/company/SL011902).

61. Відповідно до частини першої статті 1028 Закону про компанії 2006: Загальний ефект адміністративного відновлення в реєстрі полягає в тому, що вважається, що компанія продовжує існувати, якби вона не була розпущена або виключена з реєстру.

62. Отже, з огляду на встановлене судами попередніх інстанцій правове регулювання статусу юридичної компанії в Великій Британії, та з урахуванням наявного Меморандуму про схвалення взаємовідносин між сторонами по Договору уступки права вимоги № 892ВВ/1, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що сторонами договору, в тому числі і Генеральним партнером компанії COMPASS INVEST TEAM LP, було схвалено його укладання, а з урахуванням частини першої статті 1028 Закону про компанії 2006 після відновлення компанія COMPASS INVEST TEAM LP вважається такою, яку ніколи не виключали з реєстру. Відтак підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав його невідповідності частині другій статті 203 ЦК України.

63. Також слід погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з огляду на доводи про його фіктивність, оскільки позивач не довів у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, наявності іншої мети та умислу сторін створити інші правові наслідки, які були обумовлені договором - передача права вимоги за правочином.

63. Водночас, посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 10.01.2024 у справі № 911/266/22, від 11.03.2024 у справі № 911/231/22, від 16.11.2021 у справі № 904/2103/19, саме по собі не спростовує встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наявне правове регулювання спірних правовідносин, які виникли між учасниками у цій справі.

64. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлені та досліджені всі обставини справи та їм була надана правова оцінка, а аргументи скаржника переважно стосуються заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

65. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

66. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

67. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

68. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

69. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

70. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

72. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у цій справі без змін.

73. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-