ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 2/2218/156/11

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою про визнання таким, що не підлягає застосуванню звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Скарга мотивована тим, що 16 січня 2013 року Хмельницьким міськрайонним судом ухвалено рішення у справі № 2/2218/156/11 про стягнення в солідарному порядку, в тому числі з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») заборгованості за кредитним договором № 05/06/2007-840-К/641 від 05 червня 2007 року - 187791,62 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 19 386,53 дол. США заборгованості по сплаті відсотків за кредитом та 1 542,07 дол. США пені за несвоєчасну сплату кредиту, а всього 208 720,22 дол. США.

30 квітня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») укладений договір про відступлення прав вимоги № GL3N217215_nB, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., за реєстровим номером 3891. Відповідно до умов цього договору ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Лігал Колекшн» право вимоги заборгованості за кредитним договором № 05/06/2007-840- К/641 від 05 червня 2007 року.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2218/156/11, виданого 29 липня 2013 року Хмельницьким міськрайонним судом, щодо стягнення коштів за вказаним рішенням суду, здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р. М. ВП № 66106974.

28 листопада 2023 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 66106974.

17 січня 2024 року за місцезнаходженням приватного виконавця - м. Хмельницький, вул. Михайла Грушевського, буд. 87, каб. 406 її представнику було вручено копію звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3045 га, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, Горбасівська сільська рада (кадастровий номер 6823081600:03:009:0002).

Із звіту про оцінку майна вбачається, що оцінка земельної ділянки проведена без її огляду, оцінювачем не наведено відповідних пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не були зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та пунктів 1, 6 статті 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Єдиним документом, з яким ознайомлювався оцінювач та використовував при проведенні оцінки це Інформація з Державних реєстрів щодо права власності на земельну ділянку. Однак, оцінювач не зазначає, що це одна велика земельна ділянка, що розташована на березі річки Південний Буг, поряд з яким знаходиться база відпочинку «Ягода Маліна», «Райдуга» та інші. Разом з тим, оцінювачем у звіті застосований метод зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок. Об`єктами для порівняння обрані об`єкти невеликої площі, з іншим цільовим призначенням, не на березі річки, з яких один розташований на території Вінницької області.

Відповідно до вказаного звіту, складеного оцінювачем ПП «Консалтингова група «АГРО-ЕКСПЕРТ», вартість земельної ділянки станом на 26 грудня 2023 року склала 657 700 грн, або 17 528,15 дол. США за курсом НБУ. Однак, на думку ОСОБА_1 звіт про експертну грошову оцінку є незаконним, оскільки вартість земельної ділянки вказана невірно, тому звіт є таким, що не може підлягати застосуванню.

Заявник просила:

визнати таким, що не підлягає застосуванню звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3045 га, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, Горбасівська сільська рада (кадастровий номер 6823081600:03:009:0002), складений оцінювачем ПП «Консалтингова група «АГРО-ЕКСПЕРТ» від 26 грудня 2023 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2024 року, яка залишена без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, скаргу задоволено. Визнано таким, що не підлягає застосуванню звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3045 га, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, Горбасівська сільська рада (кадастровий номер 6823081600:03:009:0002), складений оцінювачем ПП «Консалтингова група «АГРО-ЕКСПЕРТ» від 26 грудня 2023 року.

Судові рішення мотивовані тим, що:

підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки;

доказів тому, що оцінювач чи приватний виконавець зверталися до ОСОБА_1 з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його оцінки суду не надано. За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляд нерухомого майна, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляд нерухомого майна та вказав, що:

в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що власник земельної ділянки була повідомлена про проведення оцінки незалежним оцінювачем 26 грудня 2023 року, перешкоджала доступу спеціаліста до земельної ділянки, також відсутні в справі дані про здійснення будь-яких виконавчих дій 26 грудня 2023 року;

суб`єкт господарювання в звіті послався, що стан об`єкту визначався на основі візуального огляду, однак не вказав коли і за яких обставин такий огляд був проведений з урахуванням обмеженого доступу до земельної ділянки. При цьому представник заявника стверджує, що спірна земельна ділянка знаходиться за огорожею та доступ до неї без власника обмежений. З доданих до звіту матеріалів фотофіксації результатів обстеження, фотографій об`єкту оцінки неможливо ідентифікувати чи зафіксована на даних фото спірна земельна ділянка, оскільки будь-які ідентифікуючі дані, які б підтверджували б вказані обставини (прив`язка до топографічних координат, присутність власника земельної ділянки тощо), на цих фото відсутні;

крім того скаржник надала суду інший висновок оцінювача ТОВ «Оцінка майна України», за яким вартість спірної земельної ділянки складає 4 622 840 грн, що значно перевищує вартість земельної ділянки, визначену оспорюваним звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Таким чином, оцінка спірного майна проведена на основі необґрунтованих припущень та є неякісною.

У жовтні 2024 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» через представника Кеню Д. В. подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 липня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги, стягнути з заявника судові витрати.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

посилання суду на ту обставину, що власник земельної ділянки не була повідомлена про проведення оцінки незалежним оцінювачем, не впливають на процедуру проведення оцінки об`єкту нерухомого майна і не є порушенням норм чинного законодавства, оскільки частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має повідомляти про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку;

заявник не перешкоджала доступу спеціаліста до земельної ділянки, у зв`язку з чим в звіті не було зазначено інформацію про обмеження доступу до об`єкта оцінки. Оцінювачем проведений особистий візуальний огляд, що підтверджується інформацією, вказаною в розділі 1.3 звіту. Твердження ОСОБА_1 про те, що доступ до спірної земельної ділянки без власника обмежений, оскільки вона знаходиться за огорожею, які взято апеляційним судом до уваги, не підтверджуються належними та допустимими доказами. Обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки оцінювач має надавати у разі неможливості особистого огляду об`єкту оцінки;

суди залишили поза увагою, що заявник додала звіт про грошову оцінку нерухомого майна на противагу своїм твердженням, викладеним в скарзі на дії приватного виконавця, оскільки вказаний звіт складений без візуального обстеження, що в свою чергу, є порушенням норм чинного законодавства на які заявник посилалась у своїй скарзі. Тобто, заявник не довела належними та допустимими доказами, що вартість майна, яка визначена в оспорюваному звіті, є заниженою порівняно з ринковою, а наведенні доводи скарги є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна та не можуть братися судом до уваги;

апеляційний суд констатував, що на фото до звіту неможливо ідентифікувати спірну земельну ділянку. Проте, суд не врахував, що заявник не надала до суду доказів на спростування тих обставин, що використані в звіті фотографії відображають інше майно, ніж спірне майно, яке підлягало оцінці.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.

У грудні 2024 року матеріали цивільної справи № 2/2218/156/11 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 листопада 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16 січня 2013 року у справі № 2/2218/156/11 стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 05/06/2007-840-К/641 від 05 червня 2007 року у розмірі 208 720,22 дол. США, а саме: у розмірі 187 791,62 дол. США заборгованість за тілом кредиту; 19 386,53 дол. США заборгованість по сплаті відсотків за кредитом; 1 542,07 дол. США пені за несвоєчасну сплату кредиту.

30 квітня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладений договір про відступлення прав вимоги № GL3N217215_nB, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О. О., за реєстровим номером 3891. Відповідно до умов цього договору ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Лігал Колекшн» право вимоги заборгованості за кредитним договором № 05/06/2007-840-К/641 від 05 червня 2007 року.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2218/156/11, виданого 29 липня 2013 року Хмельницьким міськрайонним судом щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 за вказаним рішенням суду, здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р. М.

28 листопада 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р. М. винесено постанову про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 66106974.

17 січня 2024 року за місцезнаходженням приватного виконавця: місто Хмельницький, вулиця Михайла Грушевського, будинок 87, кабінет 406 представнику ОСОБА_1 надано для ознайомлення та вручено копію звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3045 га, що знаходиться за адресою Хмельницька область, Летичівський район, Горбасівська сільська рада (кадастровий номер 6823081600:03:009:0002).

Відповідно до вказаного звіту, складеного оцінювачем ПП «Консалтингова група «АГРО-ЕКСПЕРТ», вартість земельної ділянки станом на 26 грудня 2023 року складає 657 700,00 грн, або 17 528,15 дол. США за курсом НБУ.

В звіті зазначено, що об`єктом оцінки є земельна ділянка площею 1,3045 га, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, Горбасівська сільська рада.

Експертом особисто не було виконано обстеження об`єкта оцінки.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 42-240129-001 від 29 січня 2024 року ринкова вартість об`єкта оцінки, земельної ділянки площею 1,3045 га, кадастровий номер 6823081600:03:009:0002, без ПДВ, 4 622 840 грн.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (частина третя статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (див. пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року в справі №910/10956/15 (провадження № 12-74гс21) вказано, що:

«9.10. Аналіз статті 57 Закону № 1404-VIII дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

9.11. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (див. постанову від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, пункт 31 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16).

9.12. Разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон № 1404-VIII розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.

9.13. Так, абзац другий частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що «чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III). Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів».

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина третя статті 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням: мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу (підпункт в пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України).

Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22 (провадження № 61-16084св23), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21 (провадження № 61-14938св23).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання. В обгрунтування скарги вказала, що оцінка земельної ділянки проведена без її огляду, не були зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без огляду об`єкту оцінки. Об`єктами для порівняння обрані неподібні об`єкти (невеликої площі, з іншим цільовим призначенням, не на березі річки, один з яких розташований на території іншої області). З огляду на що, вартість земельної ділянки вказана невірно, тому заявник просила визнати таким, що не підлягає застосуванню звіт про експертну грошову оцінку земельну ділянку;

суд першої інстанції скаргу задовольнив. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що доказів тому, що оцінювач чи приватний виконавець зверталися до ОСОБА_1 з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його оцінки, а також тому, що заявник перешкоджала доступу спеціаліста до земельної ділянки, суду не надано. Також відсутні докази здійснення приватним виконавцем будь-яких виконавчих дій 26 грудня 2023 року. Не здійснення суб`єктом оціночної діяльності огляду нерухомого майна, могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною;

разом з тим суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що:

завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим;

звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, тому не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна;

визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії). Тому судовий розгляд може бути здійснений щодо дій/бездіяльності державного виконавця щодо оцінки майна;

апеляційний суд не звернув увагу, що доводом апеляційної скарги було те, що ОСОБА_1 , вважаючи неправомірним звіт про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки через те, що він складений без візуального обстеження спірного об`єкту, надала іншій звіт, в якому вказано, що стан об`єкту оцінки визначався згідно даних, наданих замовником без візуального обстеження. ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Лігал Колекшн» вказувало, що у спірному звіті зазначено про його складання на основі візуального огляду об`єкту та до звіту додані матеріали фотофіксації об`єкту оцінки (стор. 43-44 звіту) (т. 5 а. с. 1-3);

суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що заявник до скарги не надала сторінки звіту з матеріалами фотофіксації об`єкту оцінки і відповідно, не встановив чи доведено боржником наявність порушеного права, та зробив передчасний висновок про задоволення вимог скарги. Тому постанову апеляційного суду слід скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду