ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 726/151/24

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу (стягнення банківського вкладу).

Позов мотивовано тим, що між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», в особі начальника Кіцманського відділення № 933

ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г. В. та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 року № 205.

На підставі пункту 1.1. договору банк відкриває депозитний рахунок за № 2620 та приймає на вклад кошти в сумі 41 000,00 доларів США та 104 700,00 грн на умовах договору «Депозитний вклад» з нарахуванням 19% річних у доларах США та 27% у гривні. Внесення грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки.

За змістом пункту 1.2 договору депозитний вклад залучається на строк з 01 вересня 2009 року по 01 грудня 2009 року включно. Згідно із пунктом 1.3 договору на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються.

Відповідно до розпорядження банку від 24 вересня 2009 року сума депозиту складала 41 000,00 доларів США та 190 700,00 грн, поповнено депозит на суму

19 700,00 доларів США, загальна сума депозиту становила 60 700,00 доларів США та 190 700,00 грн.

Позивач вказував на поповнення банківського вкладу, який на підставі розпорядження банку від 07 липня 2014 року дорівнював 103 305,00 доларів США.

Посилався на те, що за розпорядженням на виплату вкладу від 07 липня 2014 року видано вклад в сумі 4 520,00 доларів США, сума депозиту становить 98 785,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 09 липня 2014 року видано вклад в сумі 8 500,00 доларів США, сума депозиту становить 90 285,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 10 липня 2014 року видано вклад в сумі 4 500,00 доларів США, сума депозиту становить 85 785,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 17 липня 2014 року видано вклад в сумі 10 000,00 доларів США, сума депозиту становить 75 885,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року видано вклад в сумі 10 000,00 доларів США, сума депозиту становить 65 885,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року внесено на депозит відсотки в сумі 3 360,00 доларів США, сума депозиту становить 69 245,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року внесено на депозит відсотки в сумі 4 600,00 доларів США, сума депозиту становить 64 645,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 28 серпня 2014 року видано вклад в сумі 30 000,00 доларів США, сума депозиту становить 34 645,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 15 вересня 2014 року внесено на депозит відсотки в сумі 581,00 долар США, сума депозиту становить 35 336,00 доларів США; за розпорядженням на виплату вкладу від 27 жовтня 2014 року видано вклад в сумі 15 000,00 доларів США, сума депозиту становить 20 226,00 доларів США.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні

№ 12014260110000622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

21 листопада 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 200 КК України, ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення

№ 933 ПАТ «Укрсоцбанк», будучи службовою особою, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, в приміщенні Кіцманського відділення № 933 ПАТ «Укрсоцбанк», розташованого в місті Кіцмань по вул. Незалежності, 71, отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі

41 000,00 доларів США та 104 700,00 грн для відкриття депозитного рахунку та в період часу з 01 вересня 2009 року до 27 жовтня 2014 року заволоділа коштами ОСОБА_1 в сумі 20 226,00 доларів США.

Позивач звертався до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», з заявою про повернення вкладу в сумі 20 226, 00 доларів США від 15 грудня 2014 року, однак відповідач не виконав зобов`язання з повернення суми вкладу.

Відмова АТ «Сенс Банк» у повернення вкладу мотивована тим, що договір між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 № 205 є нікчемним, оскільки відсутній первинний банківський документ про внесення на депозит грошових коштів в сумі 41 000,00 доларів США та 104 700,00 грн.

Вказував, що договір між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 року № 205 укладений у письмовій формі, розпорядження банку про внесення коштів на депозит за змістом і формою відповідають вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, до оформлення іншого документу.

На підставі викладеного позивач, збільшивши 08 березня 2024 року позовні вимоги, просив суд:

- визнати дійсним договір банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 року № 205, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ;

- стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 гривневий еквівалент

22 047,92 доларів США згідно з офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України, станом на дату прийняття рішення, які складаються з суми неповернутого банківського вкладу у розмірі 20 226,00 доларів США та 3 % річних у розмірі 1 821,92 доларів США.

Садгірський районний суд м. Чернівці рішенням від 05 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 травня 2025 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 01 вересня 2009 року № 205 банківський вклад у сумі 20 226,00 доларів США, три проценти річних в сумі 1 821,00 долар США, що у гривневому еквіваленті становить 916 532,04 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Стягнув з АТ «Сенс Банк» на користь держави судовий збір в сумі 9 165,32 грн.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що наявні у справі банківські розпорядження ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 07 липня 2014 року, від 09 липня 2014 року, від 10 липня 2014 року, від 17 липня 2014 року, від 19 серпня 2014 року, від 19 серпня 2014 року, від 19 серпня 2014 року, від 28 серпня 2014 року, розпорядження на внесення коштів на депозитний рахунок від 15 вересня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 27 жовтня 2014 року є достатнім та належним доказом, який свідчить про наявність між сторонами договірних відносин, а також наявність у позивача депозиту в ПАТ «Укрсоцбанк» та його фактичну суму, оскільки таке розпорядження за своїм юридичним змістом фактично є формою банківської виписки (довідки) по банківському вкладу згідно договору банківського вкладу № 205 від 01 вересня 2009 року.

Станом на момент оформлення договору банківського вкладу № 205 від 01 вересня 2009 року та видачі банківських розпоряджень начальник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 у силу своїх посадових обов`язків була наділена повноваженнями на оформлення та підписання документів щодо залучення депозитів від фізичних осіб, про що також вказувалося у службовому розслідуванні банку. При цьому суди керувалися тим що ОСОБА_1 правомірно сподівався на належне оформлення вказаних договорів вкладу з відповідачем, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій лежить на банківській установі.

Таким чином, суди вважали, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення договору банківського вкладу та внесення

ОСОБА_1 коштів на депозит, тобто у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт наявності договірних відносин між банком та позивачем, які виникли на основі укладеного між сторонами договору, за умовами якого було внесено грошові кошти на депозит. Доказів повернення на вимогу позивача вкладу в розмірі 20 226,00 доларів США не надано, а, отже, є підстави для захисту прав вкладника ОСОБА_1 шляхом стягнення вказаних коштів у судовому порядку.

Визначаючи розмір відсотків, які підлягають стягненню на користь позивача, суди зазначили, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», із заявою про повернення вкладу 15 грудня 2014 року. Таким чином, після звернення ОСОБА_1 із заявою про повернення вкладу, припинилися відносини за договором між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 року № 205 з 18 грудня 2014 року (тобто через два банківські дні), однак грошове зобов`язання банком не виконано. Тому підлягають стягненню з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 три проценти річних у межах позовних вимог за період з 19 січня 2021 року до 19 січня 2024 року в сумі 1 821,92 долар США.

18 травня 2025 року АТ «Сенс-Банк» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 березня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 травня 2025 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і направити справу за належною підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Підставою касаційного оскарження АТ «Сенс Банк» вказує:

- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 569/12481/15, від 22 грудня 2023 року у справі № 308/9488/21, від 03 лютого 2021 року у справі № 569/12481/15, від 31 липня 2020 року у справі

№ 201/3811/18, від 26 червня 2023 року у справі № 306/1119/21, 15 жовтня

2020 року у справі № 922/2575/19, від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 10 листопада 2021 року у справі № 916/1988/20, від 03 серпня 2020 року у справі № 911/2139/19, від 24 липня 2024 року у справі № 718/1305/23, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу, зокрема: судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Заявник зазначає, що незважаючи на одночасну зміну предмета та підстав позову, суд першої інстанції прийняв до розгляду позовну заяву у новій редакції та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про її повернення.

Суд розглянув справу з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки письмова форма договору банківського вкладу не додержана, а тому справа мала розглядатись за місцезнаходженням банку у мсті Києві.

У зв`язку з тим, що позивач помилково звернувся в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», правила щодо звільнення від сплати судового збору не розповсюджувалися на позивача. Також звертає увагу про безпідставне стягнення з банку на користь держави судовий збір у розмірі 9 165,32 грн.

Суди порушили вимоги частини першої статті 103 ЦПК України, безпідставно відмовивши у задоволенні призначенні експертизи, та частини першої статті 84, частини шостої статті 95 ЦПК України, відмовивши у задоволенні клопотання про витребування доказів про доходи позивача, вимоги пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, відмовивши у задоволенні клопотання банку про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи, а також порушили вимоги статті 53 ЦПК України, не залучивши до справи третьою особою ОСОБА_2 .

Заявник вказує, що суди не перевірили походження коштів заявника, не оцінили його фінансовий стан за період внесення коштів на депозитний рахунок банку.

Не звернули уваги, що письмову форму договору дотримано не було, тому договір є нікчемним. Позивачем не надано договір у повному обсязі, зокрема 3 та 4 його сторінки. Надані позивачем розпорядження не можуть бути належними доказами внесення депозитних коштів, оскільки у них не можна встановити рахунок, на який вносилися кошти. Крім того, вказані розпорядження видавалися після закінчення депозитного договору, а доказів пролонгації вказаного договору матеріали справи не містять. Експертні дослідження, проведені в кримінальному провадженні, не можуть бути доказами у цій справі та не можуть підтверджувати факт наявності підпису колишнього начальника відділення та печаток відповідача на договорі, оскільки експертиза проведена з порушенням пункту 3.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.

Суди не звернули на пропуск позивачем позовної давності, який розпочався з моменту звернення до банку з вимогою про повернення депозитних коштів.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 04 червня 2025 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою, витребував справу із суду першої інстанції, надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії, Осіян О. М., Сакара Н. Ю.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , вказує на правильність висновків судів, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 вересня 2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії Василькової Г. В. (яка діє на підставі нової редакції Статуту та довіреності від 04 січня 2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соломко В.В., який зареєстрований у реєстрі за № 17) та ОСОБА_1 , укладено договір № 205 банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) відповідно до п. 1.1. якого, Банк відкриває депозитний рахунок № 2620 на суму 41 000,00 дол. США та 104 700,00 гривень на умовах визначених цим договором (депозитний вклад), з нарахуванням відсотків у розмірі 19 % в дол. США. У пункті 1.1.1. договору вказано, що внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки.

Згідно із пунктом 1.2 депозитний вклад залучається на строк з 01 вересня 2009 року до 01 грудня 2009 року включно. Відповідно до пункту 1.3 договору на депозитний рахунок додаткові внески коштів допускаються. Часткова видача депозитного вкладу до закінчення строку, визначеного у пункті 1.2 договору, прирівнюється до дострокового розірвання договору за ініціативою клієнта. Відповідно до п. 3.3.1 договору клієнт має право отримати суму депозитного вкладу та суму нарахованих процентів, згідно із умовами цього договору, натомість банк зобов`язаний за пунктом 3.2.4 повернути клієнту суму депозитного вкладу та суму нарахованих процентів в порядку, передбаченому цим договором.

За пунктом 5.1 договору всі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов`язковим посиланням на цей договір. Відповідно до пункту 5.5 договору цей договір набуває чинності з дати підписання та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

У договорі міститься підпис ОСОБА_1 , а також підпис начальника відділення ОСОБА_2 та печатка «Укрсоцбанку» (т. 1, а. с.13-14).

Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит, виданого

24 вересня 2009 року клієнту ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2620 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, дата закінчення депозиту 01 грудня 2009 року, а також зазначено загальну суму вкладу - 60 700,00 дол. США та 190 700,00 грн (т. 1, а. с.15).

За розпорядженням на виплату вкладу, виданим 07 липня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрито для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: договір № 205 від 01 вересня 2009 року, дата закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 98 785,00 доларів США (т. 1, а. с.16).

Згідно із розпорядженням на виплату вкладу, виданим 09 липня 2014 року клієнту ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрито для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 90 285,00 доларів США (том 1 а.с.17).

Відповідно до розпорядження на виплату вкладу, виданого 10 липня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 85 785,00 доларів США (том 1 а.с.18).

За розпорядженням на виплату вкладу, виданим 17 липня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 85 785,00 доларів США (т. 1, а. с.19).

Згідно із розпорядженням на виплату вкладу, виданим 19 серпня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 65 885,00 доларів США (т. 1, а. с. 20).

Відповідно до розпорядження на виплату вкладу, виданого 19 серпня

2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено Договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 69 245,00 доларів США (т. 1, а. с. 21).

У розпорядженні на виплату вкладу, виданого 19 серпня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 64 645,00 доларів США (т. 1, а. с. 22).

За розпорядженням на виплату вкладу, виданим 28 серпня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено Договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 34 645,00 доларів США (т. 1, а. с. 23).

Згідно із розпорядженням на внесення коштів на депозитних рахунок, виданим 15 вересня 2014 року ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму вкладу - 35 226,00 доларів США (т. 1, а. с. 24).

Відповідно до розпорядження на виплату вкладу, виданого 27 жовтня

2014 року клієнту ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення

ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано № 2635 балансових рахунків, які відкрити для клієнта та зазначено для депозитного рахунку внести наступні додаткові параметри: зазначено Договір № 205 від 01 вересня 2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 20 226,00 доларів США (т. 1, а. с. 25).

Також до матеріалів справи долучено копії матеріалів кримінального провадження № 12014260110000622 від 21 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 191, частиною четвертою статті 191, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 200 КК України, до опису документів, які у ньому знаходяться зазначено договір банківського вкладу № 205 від 01 вересня

2009 року та розпорядження від 24 вересня 2009 року (т. 1, а. с. 26-41).

20 листопада 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до поліції із заявою про вчинення злочину і повідомив, що в ході проведення попередньої перевірки встановлено, що начальник Кіцманського відділення № 933 Василькова Г. В., зловживаючи своїм службовим становищем, на протязі тривалого часу отримувала у фізичних осіб кошти, як у гривні, так і у іноземній валюті, і від імені банку заключала депозитні угоди. При цьому кошти на банківські рахунки не надходили, але угоди завірялися її підписом та банківською печаткою. ОСОБА_2 періодично самостійно цим особам виплачувала депозитні проценти (т. 1, а. с. 30-31). На підставі заяви ПАТ «Укрсоцбанк» 21 листопада 2014 року було відкрите кримінальне провадження за №12014260110000622 стосовно ОСОБА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 191, частиною четвертою статті 191, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 200 КК України (т. 1, а. с. 33-37).

Суду надано копію обвинувального акта стосовно ОСОБА_2 у якому міститься обвинувачення, в тому числі щодо отримання від ОСОБА_1 грошових коштів та відкриття депозитного рахунку за Договором банківського вкладу № 205 від 01 вересня 2009 року. ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні визнаний потерпілим (т. 1, а. с. 37-41).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи документів

№ 210-К від 30 січня 2015 року, що проводилася у межах кримінального провадження № 12014260110000622 вбачається, що підписи в наступних документах: договорі банківського вкладу № 205 від 01 вересня 2009 року, укладеному між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 у графах «Від імені Банка» « ОСОБА_2 » та у розпорядженні внесення коштів на депозит від 24 вересня 2009 року, розпорядження на виплату вкладу від 07 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 09 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 10 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 17 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 28 серпня 2014 року, розпорядження на внесення коштів на депозитний рахунок від 15 вересня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу з депозитного рахунку від 27 жовтня 2014 року, виданим Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» виданому на ім`я ОСОБА_1 , у графі «Начальник Кіцманського відділення» навпроти прізвища « ОСОБА_2 » - виконані ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 42-50).

За результатами проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Чернівецькій області технічної експертизи документів, підготовлено висновок № 224-К від 04 березня 2015 року зазначено, що відбитки печатки «м. Київ*Україна* Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»*Кіцманське відділення*Ідентифікаційний код 00039019*Укрсоцбанк» у договорі банківського вкладу № 205 від 01 вересня

2009 року укладеному між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 - нанесені кліше печатки «м. Київ*Україна* ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «Укрсоцбанк»*Кіцманське відділення*Ідентифікаційний код 00039019* УКРСОЦБАНК» у договорі банківського вкладу № 205 від 01 вересня

2009 року, укладеному між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 у графах «Від імені Банка» « ОСОБА_2 » та у розпорядженні внесення коштів на депозит від 24 вересня 2009 року, розпорядження на виплату вкладу від 07 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 09 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 10 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 17 липня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу від 28 серпня 2014 року, розпорядження на внесення коштів на депозитний рахунок від 15 вересня 2014 року, розпорядження на виплату вкладу з депозитного рахунку від 27 жовтня 2014 року.

Відповідно до висновку технічної експертизи документів від 04 березня 2015 року № 224-К досліджувалося питання нанесення відбитку печатки банку на долучених документах, кліше печатки банку, що була надана на дослідження. При цьому вказано у відповідь на поставлене питання, що «Відбитки печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1» у наступних документах … розпорядженні на виплату вкладу від 07 липня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 , розпорядженні на виплату вкладу від 09 липня 2014 року виданому Кіцманським відділенням

ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 , розпорядженні на виплату вкладу від 10 липня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 , розпорядженні на виплату вкладу від 17 липня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 , розпорядженні на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 на суму депозиту

65 885,00 доларів США, розпорядженні на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 на суму депозиту 69 245,00 доларів США, розпорядженні на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 на суму 64 645,00 доларів США, розпорядженні на виплату вкладу від 28 серпня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 , розпорядженні на внесення коштів на депозитний рахунок від 15 вересня 2014 виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 , розпорядженні на виплату вкладу від 27 жовтня 2014 року виданому Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» на ім`я ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 53-75).

Як вбачається із копії листа ПАТ «Укрсоцбанк» від 20 листопада 2014 року № 15.201-255/7475 Управлінням банківської безпеки у Західному регіоні (м. Львів) Департаменту безпеки ПАТ «Укрсоцбанк» проведено службове розслідування за фактом порушень, а саме, що начальник Кіцманського відділення № 933 Василькова Г. В, зловживаючи своїм службовим становищем, на протязі тривалого часу отримала у фізичних осіб значні суми коштів та від імені банку заключала з ними фіктивні депозиті угоди, кошти на банківські рахунки не надходили, але угоди завірялися її підписом та банківською печаткою (т. 1. а. с. 30).

Правонаступником АТ «Укрсоцбанку» (ПАТ «Укрсоцбанк») за відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є АТ «Сенс Банк» (т. 1, а. с. 100-102). ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», з заявою про повернення вкладу 15 грудня 2014 року. Даних про повернення банком позивачу коштів матеріали справи не містять.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У силу вимог статті 400 ЦПК України рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду лише в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині судові рішення не оскаржені, тому касаційному перегляду не підлягають.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним критеріям оскаржувані судові рішення відповідають з огляду на таке.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено глава 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя статті 1058 ЦК України).

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися у разі: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку;

3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі

№ 355/385/17, провадження № 61-30435сво18).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, провадження № 61-2417сво19).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до частини четвертої статті 1060 ЦК України, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина друга статті 1068 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Положення статті 1059 ЦК України врегульовують питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

За змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (пункт 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Положення № 516).

Укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів (пункт 2.9 Положення № 516).

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункти 1.8 та 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Інструкція № 492).

У пункті 10.1 Інструкції № 492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦПК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Після розірвання договору банківського вкладу банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов`язань згідно зі статтею 625 ЦК України.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, провадження № 61-30435сво18).

Суди встановили, що 01 вересня 2009 року між АКБСР «Укрсоцбанк», в особі начальника Кіцманського відділення Чернівецької обласної філії Василькової Г. В. (яка діє на підставі нової редакції Статуту та довіреності від 04 січня 2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Соломко В.В., який зареєстрований у реєстрі за № 17) та ОСОБА_1 , укладено Договір № 205 банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) відповідно до пункту 1.1. якого, Банк відкриває депозитний рахунок № 2620 на суму 41 000,00 дол. США та 104 700,00 гривень на умовах визначених цим договором (депозитний вклад), з нарахуванням відсотків у розмірі 19 % в доларах США.

За розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 07 липня 2014 року видано вклад в сумі 4 520,00 доларів США, сума депозиту становить 98 785,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 09 липня 2014 року видано вклад в сумі 8 500,00 доларів США, сума депозиту становить 90 285,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 10 липня 2014 року видано вклад в сумі 4 500,00 доларів США, сума депозиту становить 85 785,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 17 липня 2014 року видано вклад в сумі 10 000,00 доларів США, сума депозиту становить 75 885,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року видано вклад в сумі 10 000,00 доларів США, сума депозиту становить 65 885,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 19 серпня 2014 року внесено на депозит відсотки в сумі 3 360,00 доларів США, сума депозиту становить 69 245,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 28 серпня 2014 року видано вклад в сумі 30 000,00 доларів США, сума депозиту становить 34 645,00 доларів США; за розпорядженням Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на виплату вкладу від 27 жовтня 2014 року видано вклад в сумі 15 000,00 доларів США, сума депозиту становить 20 226,00 доларів США. Відповідно до розпорядження Кіцманського відділення Хмельницької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на внесення коштів на депозитний рахунок від 15 вересня 2014 року сума депозиту 34 645,00 доларів США, сума внесення відсотків на депозит 581 долар США, загальна сума вкладу 35 226,00 доларів США.

Наведені розпорядження стосуються повернення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 вкладу та процентів, тобто виконання договору між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», в особі начальника Кіцманського відділення № 933 ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г. В. та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 року № 205.

Матеріали справи містять висновок судово-почеркознавчої експертизи документів від 04 лютого 2015 року № 239-К, відповідно до якого підписи, виконані на договорах та розпорядженнях, виданих позивачу від імені банку, належать начальнику Кіцманського відділення № 933 ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковій Г. В.

За наведених обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виснував про укладення між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», в особі начальника Кіцманського відділення № 933 ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г. В., та ОСОБА_1 договору банківського вкладу (депозитний вклад з виплатою відсотків у кінці терміну) від 01 вересня 2009 року № 205.

Відповідно до розпорядження на виплату вкладу, виданого 27 жовтня

2014 року клієнту ОСОБА_1 начальником Кіцманського відділення

ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Г. В., вказано договір № 205 від 01 вересня

2009 року, вказано дату закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, а також зазначено загальну суму депозиту - 20 226,00 доларів США (т. 1, а. с. 25).

Таким чином, вклад за договором від 01 вересня 2009 року № 205 поповнювався і договір пролонгувався фактично у спосіб укладення договору. Доказів повернення банком позивачу коштів за вкладом у вказаному розмірі матеріали справи не містять.

За наведених обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Встановивши факт укладення договорів банківського вкладу та внесення ОСОБА_1 коштів на депозитний рахунок відповідно до договору від 01 вересня 2009 року № 205, його подальше поповнення, ураховуючи, що вклад позивачу у повному обсязі повернено не було, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача залишку суми банківського вкладу у розмірі 20 226,00 доларів СШАта три проценти річних у сумі 1 821,00 долар США, які нараховані за три роки до звернення з позовом до суду, що у гривневому еквіваленті станом на ухвалення судового рішення становить 916 532,04 грн.

Наведені вище мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 06 липня 2022 року у справі № 718/17/21, провадження № 61-14815св21; від 31 серпня 2022 року у справі № 718/1341/21, провадження № 61-21447св21; від 04 вересня

2024 року справа № 718/4344/23, провадження № 61-8566св24; від 05 жовтня від 13 січня 2025 року у справі № 718/435/24 (провадження № 61-13609св24).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зроблено висновок щодо застосування положень частини першої-другої статті 1059 ЦК України, який полягає у тому, що оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.

Звертаючись до банківської установи для розміщення вкладу, позивач правомірно сподівався на належне оформлення депозитних договорів з банком, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій покладено на банківську установу.

При цьому саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення ними вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу), та неналежне виконання ними своїх посадових обов`язків не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14, провадження № 14-703цс19; від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21.

Посилання заявника на пропуск ОСОБА_1 позовної давності для звернення до суду з позовом є необґрунтованими.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності, які встановлюються прямо (стаття 268 ЦК України); опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Тлумачення пункту 2 частини першої статті 268 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, дає підстави для висновку, що позовна давність не поширюється на будь-яку вимогу вкладника щодо видачі (повернення) вкладу банком, іншою фінансовою установою. Зазначена гарантія охорони прав вкладника не залежить від обраного ним способу захисту прав, підстав пред`явлення такої вимоги, розірвання договору про банківський вклад за взаємною домовленістю сторін або в судовому порядку, відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом, чи навіть недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справа № 201/3716/13, провадження № 61-1933св23).

Оскільки предметом спору є, зокрема, вимога про стягнення коштів за договорами депозитних вкладів, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у вказаній частині позову відсутні.

Також у касаційній скарзі АТ «Сенс-Банк» посилається на те, що суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання банку про витребування інформації про майновий стан і доходи позивача з метою підтвердження наявності у позивача коштів для внесення їх на депозит. Такі доводи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки відомості, які просив витребувати відповідач, виходять за межі предмету спору та не сприятимуть з`ясуванню тих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на те, що майновий стан позивача не має жодного відношення до факту неповернення банківського вкладу відповідачем, внесення якого позивач довела належними та допустимими доказами.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи № 718/470/17 стосовно обвинувачення колишнього начальника відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 є помилковими.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених в законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання банку, оскільки зібрані докази (договори вкладу, розпорядження про внесення коштів) дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду (стягнення заборгованості за договором вкладу). Відповідач не наводить обставин, які б свідчили про неможливість розгляду цієї справи без встановлення певних обставин в кримінальній справі № 718/470/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 .

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21) зазначено, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх. Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відхиляючи доводи заявника про те, що висновки експертних досліджень, проведених у кримінальному провадженні № 12014260110000622, не можуть бути доказами у цій справі, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 716/1842/24 (провадження № 61-1735сво25) вже вказував, що АТ «Сенс Банк» залучено до участі у кримінальному провадженні № 12014260110000622 від 21 листопада 2014 року стосовно обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за частинами третьою - п`ятою статті 191, частиною другою статті 200 КК України як цивільного відповідача. Отже, у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, АТ «Сенс Банк» не було позбавлено можливості заявити клопотання про призначення повторної експертизи».

Оскільки права споживача захищені Законом України «Про захист прав споживачів», суди правильно звільнили ОСОБА_1 від сплати судового збору, та обґрунтовано стягнули з банку на користь держави суму судового збору у розмірі 9 165,32 грн, що складає 1 % від стягнутої суми депозитного вкладу, в еквіваленті до гривні станом на час розгляду справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у справі, яка переглядається, достовірно встановлено факт отримання банком коштів на умовах депозиту та порушення ним термінів повернення коштів на обумовлених у депозитних договорах умовах, що призвело до утворення заборгованості та надало клієнту право вимагати від банку повернути кошти.

Встановивши такі обставини, суди дійшли обґрунтованих висновків про стягнення з відповідача на користь позивача суми залишку вкладу разом з нарахованими поза межами договорів інфляційними втратами та трьома процентами річних за прострочення повернення суми вкладу на підставі частини другої статті 625 ЦК України в межах строку позовної давності.

В цілому, доводи касаційної скарги висновків судів щодо вирішення справи по суті не спростовують, значною мірою зводяться до встановлення протилежних зазначеному обставин, тоді як встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16).

У справі, що розглядається, вичерпно надано оцінку питанню отримання банком коштів на умовах депозиту, порушення ним термінів повернення коштів та можливість їх повернення разом з нарахованими компенсаційними виплатами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судами обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених у справі рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Щодо судових витрат

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду