ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 554/532/24

Описова частина

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (далі - АТ «ОГС «Полтавагаз») про визнання дій протиправними, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування моральної шкоди.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що є власником будинку АДРЕСА_1 , газифікація якого виконана за проектом № 134Н-2000.

26 вересня 2023 року працівники АТ «Полтавагаз» обстежили газопровід-ввід та діюче газове обладнання, склали акт про порушення № 149/23 за її відсутності, копію якого вона отримала поштою 01 жовтня 2023 року. Цим актом зафіксовано порушення «наявності несанкціонованого газопроводу, встановленого прихованим способом». Стверджувала, що зі змісту акта неможливо встановити обставини порушення, а саме: місце виявлення «несанкціонованого газопроводу»; спосіб та засоби його виявлення. Указувала, що відсутнє посилання на відповідну правову норму, якою визначене порушення та не зафіксовано показники газового лічильника, натомість вказано «доступ відсутній», що не відповідало дійсності.

Крім того, 26 вересня 2023 року працівники AT «Полтавагаз» склали акт № 57.10/178 про припинення (обмеження) розподілу природного газу, відповідно до якого причиною припинення (відключення) газопостачання став витік газу. Для усунення виконано роботи з обрізки газопроводу-вводу на місці приєднання до розподільчого газопроводу низького тиску в землі.

Позивач уважала, що обидва акти, які складені в один день, містять протиріччя. Якщо їх порівняти, то незрозуміло, що стало причиною припинення газопостачання до належного їй будинку: витік газу чи наявність несанкціонованого газопроводу.

Звертала увагу, зокрема, що працівники під час перевірки стану підземної частини газопроводу-вводу виявили пошкодження, шляхом свердління отвору та виявили виток газу. Однак позивач указувала, що 26 вересня 2023 року працівники AT «Полтавагаз» не проводили розкопок газопроводу. При цьому на початку жовтня 2023 року працівники АТ «Полтавагаз» під час повторного за її заявою обстеження газопроводу-вводу не виявили порушень.

24 жовтня 2023 року на засіданні комісії оператора ГРМ з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), акт про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23 направлено на доопрацювання, а 26 жовтня 2023 року та 06 листопада 2023 року проведено додаткове обстеження газопроводу.

14 листопада 2023 року акт про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23 розглянуто комісією оператора ГРМ, складено рахунок № НОМЕР_1 на відшкодування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу на суму 121 413,10 грн.

Позивач указувала, що пункт 1 оскаржуваного рішення, оформленого протоколом № 48/23 від 14 листопада 2023 року засідання комісії оператора ГРМ з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), є таким, що підлягає скасуванню, оскільки в його основу покладено акт про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23, оформлений з порушенням частин 2-5 пункту 5 Розділу XI Кодексу ГРС та за відсутності в її діях правопорушення на ринку природного газу щодо наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу.

Стверджувала, що за її письмовими зверненнями газопостачання до будинку не відновлено, що є порушенням її прав, оскільки в її діях не було виявлено порушень споживання природного газу.

Позивач указувала, що АТ «Полтавагаз» внаслідок незаконного припинення газопостачання завдало їй моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 30 000,00 грн.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

- скасувати рішення АТ «ОГС «Полтавагаз», оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) від 14 листопада 2023 року № 48/23 у частині задоволення акта про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23 та акта розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості побутовому споживачу на суму 121 413,70 грн;

- зобов`язати АТ «ОГС «Полтавагаз» за рахунок відповідача в місячний термін з моменту набрання рішенням суду законної сили, відновити газопостачання у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати нараховані АТ «ОГС «Полтавагаз» суми за розподіл природного газу за період з 26 вересня 2023 року до дня відновлення газопостачання;

- стягнути з АТ «ОГС «Полтавагаз» на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.

У березні 2024 року АТ «ОГС «Полтавагаз» подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об?єму природного газу, в якому просило суд стягнути 121 413,70 грн вартості необлікованого об`єму природного газу.

Зустрічну позовну заяву АТ «ОГС «Полтавагаз» мотивувало тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , їй присвоєно персональний код ідентифікації споживача (ЕІС-код) НОМЕР_3, особовий рахунок НОМЕР_2 .

26 вересня 2023 року працівники АТ «Полтавагаз» під час перевірки зовнішніх мереж установили порушення Кодексу ГРС, а саме несанкціоноване відгалуження від газопроводу, про що складено акт про порушення № 149/23, який розглянуто на засіданні комісії з оператора ГРМ. За наслідками розгляду акта про порушення, 14 листопада 2023 року складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості № 48/23/2 за період з 01 березня 2022 року до 25 вересня 2023 року на суму 121 413,70 грн.

ОСОБА_1 надіслано рахунок № НОМЕР_1 , складений 14 листопада 2023 року, на суму 121 413,70 грн для сплати вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, який станом на час звернення із цим позовом споживач не сплатила.

АТ «ОГС «Полтавагаз» просило суду стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованого (донарахованого) об?єму природного газу у розмірі 121 413,70 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 травня 2024 року прийнято та об`єднано до спільного розгляду зустрічну позовну заяву АТ «ОГС «Полтавагаз» з первісним позовом ОСОБА_1 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2025 року, ухваленим у складі судді Материнко М. О., у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Полтавагаз» про скасування рішення АТ «ОГС «Полтавагаз», оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) від 14 листопада 2023 року № 48/23 у частині задоволення акта про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23 та акта розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості побутовому споживачеві ОСОБА_1 на суму 121 413,70 грн відмовлено.

Зустрічну позовну заяву АТ «ОГС «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Полтавагаз» вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у розмірі 121 413,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Полтавагаз» сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю факту правопорушення на ринку природного газу та наявністю підстав для стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Полтавагаз» про визнання дій протиправними та стягненні моральної шкоди, а також в частині задоволення зустрічного позову АТ «ОГС «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення АТ «ОГС «Полтавагаз», оформлене протоколом від 14 листопада 2023 року № 48/23 засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), в частині задоволення акта про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23 та складення акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості згідно пункту 1 абзацу 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС побутовому споживачеві ОСОБА_1 на суму 121 413,70 грн.

Стягнуто з АТ «ОГС «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні зустрічного позову АТ «ОГС «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у розмірі 121 413,70 грн відмовлено.

Змінено розподіл судових витрат.

Стягнуто з АТ «ОГС «Полтавагаз» у дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 4 360,32 грн.

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2025 року залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що АТ «Полтавагаз» не довело факт самовільного під`єднання споживачем ОСОБА_1 газопроводу до газової мережі внутрішнього газопостачання, витрати (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). Наявність отвору у трубі підземного газопроводу не є достатньою підставою для відповідальності споживача за пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, тому висновки суду першої інстанції про обґрунтованість донарахування позивачу неврахованих обсягів природного газу апеляційний суд вважав безпідставними.

Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на недоведених обставинах, які суд помилково визнав встановленими, та суперечить нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Оскільки матеріали справи не містять доказів ліквідації витоку газу, а відновлення газопостачання можливе лише після усунення порушень та відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу), суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача за свій рахунок відновити газопостачання у житловий будинок.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції вказав, що встановлено факт порушення прав споживача внаслідок безпідставного задоволення комісією АТ «ОГС «Полтавагаз» акта про порушення від 26 вересня 2023 року та донарахування необлікованого об`єму природного газу і його вартості за відсутності порушення, встановленого пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, тому апеляційний суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача грошової компенсації моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи та вимогам розумності і справедливості.

У жовтні 2025 року АТ «ОГС «Полтавагаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, в якій просило суд скасувати оскаржуване судове рушення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

07 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу АТ «ОГС«Полтавагаз» залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

17 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Октябрського районного суду м. Полтави, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У грудні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Підставами касаційної скарги зазначає те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 627/880/17 (провадження № 61-37446св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 360/2194/16-ц (провадження № 61-14542св18), від 17 червня 2020 року у справі № 303/7792/16-ц (провадження № 61-20605св18), від 02 грудня 2020 року у справі № 489/6174/18 (провадження № 61-20143св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 263/7847/18 (провадження № 61-1121св19), від 01 червня 2022 року у справі № 675/1135/20 (провадження № 61-13050св21).

Заявник указує, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам, наданим до суду першої інстанції, зокрема відеодоказам. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що місце виявленого 26 вересня 2023 року отвору у підземному газопроводі співпадає з виявленим 06 листопада 2023 року патрубком, суперечать фактичним обставинам справи, є помилковими та не відповідають обставинам справи.

Заявник вважає, що апеляційним судом безпідставно надано перевагу поясненням позивача щодо обставин виявлення несанкціонованого газового відводу та не надано оцінку встановленим технічним облаштуванням в робочому проекті газифікації будинку від 2000 року.

Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 в установленому законом порядку присвоєно персональний код ідентифікації споживача (ЕІС-код) - НОМЕР_3, особовий рахунок - НОМЕР_2 .

26 вересня 2023 року працівники АТ «ОГС «Полтавагаз», при здійсненні комплексного приладового обстеження підземних та наземних газопроводів за адресою: АДРЕСА_1 , виявили наявність несанкціонованого газопроводу, встановленого прихованим способом, а саме: під час перевірки стану підземної частини газопроводу-вводу виявлено отвір, відсутній у проектній документації, зроблений шляхом свердління.

Про виявлене правопорушення двоє представників оператора ГРМ: майстер ОСОБА_2 , слюсар ОСОБА_3 , у присутності головного спеціаліста відділу архітектури та містобудування Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_6., без участі споживача ОСОБА_1 , 29 вересня 2023 року склали акт про порушення № 149/23, згідно з яким, на дату складання цього акта, на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу, встановленого прихованим способом.

На час складання акта про порушення № 149/23, газопостачання до будинку АДРЕСА_1 споживача ОСОБА_1 припинено у зв`язку з наявністю витоків газу шляхом обрізки газопроводу-вводу на місці приєднання до розподільчого газопроводу низького тиску в землі, про що 26 вересня 2023 року майстер ОСОБА_4 та слюсар ОСОБА_5 склали акт № 57.10/178 припинення (обмеження) розподілу природного газу.

29 вересня 2023 року акти поштою направлено споживачу ОСОБА_1

14 листопада 2023 року на засіданні комісії оператора ГРС з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) АТ «ОГС «Полтавагаз» акт від 26 вересня 2023 року № 149/23 про порушення побутового споживача ОСОБА_1 задоволено та вирішено скласти акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості згідно з пунктом 1 абзацу 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Згідно з актом-розрахунком № 48/23/2 необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 14 листопада 2023 року споживачу ОСОБА_1 нараховано до сплати 121 413,70 грн за 16 363,03 м3 природного газу за період з 01 березня 2022 року до 01 вересня 2023 року.

На підставі акта-розрахунку від 14 листопада 2023 року № 48/23/2 АТ «ОГС «Полтавагаз» склало рахунок № У0000000467 на суму 121 413,70 грн, який направлено для оплати споживачу ОСОБА_1 20 листопада 2023 року.

Із акта про порушення від 26 вересня 2023 року № 149/23, відеоматеріалів та робочого аркушу маршруту від 26 вересня 2023 року № 408/23 встановлено, що під час комплексного приладового обстеження підземного газопроводу-вводу з використанням приладу для діагностики труб (ендоскопу) 26 вересня 2023 року працівники АТ «ОГС «Полтавагаз» виявили наявність кустарного отвору на стінці труби газопроводу, відсутнього у проектній документації. Цей отвір виявлено на відстані 1,4 м від повороту труби у місці приєднання газопроводу-вводу до газової мережі внутрішнього газопостачання будинку у підземній частині.

Факт приєднання до вказаного отвору будь-якого газового відводу, штуцеру або патрубку, що кваліфікується як несанкціонований газопровід, під час огляду 26 вересня 2023 року на об`єкті споживача ОСОБА_1 працівники АТ «ОГС «Полтавагаз» не встановили, а зазначені в акті про порушення № 149/23 висновки про наявність несанкціонованого газопроводу за відсутності фізичного під`єднання до цього отвору газового відводу, що створює можливість споживання природного газу поза комерційним приладом обліку (лічильником газу), не підтверджені.

Не надано доказів того, що виявлений 06 листопада 2023 року працівниками АТ «ОГС «Полтавагаз» «патрубок» вварено або врізано до газової мережі.

Проект газопостачання житлового будинку на АДРЕСА_1 передбачає підключення газопроводу, що проектується, до існуючого стояку газового вводу над рівнем землі.

Не надано доказів того, що влаштування Т-образної врізки до існуючої газової мережі під час підключення до газопостачання реконструйованого житлового будинку АДРЕСА_1 відбулося після 2000 року (рік складання технічної документації тат введення в експлуатацію газопроводу-вводу).

Із акта № 57.10/78 припинення (обмеження) розподілу природного газу, складеного 26 вересня 2023 року, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 споживача ОСОБА_1 відключено від газопостачання у зв`язку з наявністю витоків газу.

Згодом на об`єкті споживача ОСОБА_1 виявлено наявність отвору у підземній частині газопроводу-вводу, що позивачем не спростовано та підтверджує негерметичність газопроводу та можливість витоку природного газу.

Мотивувальна частина

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга АТ «ОГС «Полтавагаз» не підлягає задоволенню.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до положення частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Абзац 36 пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС визначає розуміння несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

В абзаці 38 пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС є визначення несанкціонованого відбору природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРС, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення. У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті порушенням.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Кодекс ГРС прямо передбачає відповідальність для споживача у разі встановлення ним несанкціонованого втручання в роботу газорозподільчої системи, у зв`язку із чим відбувається споживання необлікованої кількості газу.

Зі своєї сторони, оператор ГРМ має відповідно до Кодексу ГРС дотриматися процедури і встановити наявність несанкціонованого газопроводу, зокрема, у разі необхідності звернутися до експертної установи для проведення відповідної експертизи, за результатами якої прийняти відповідне рішення; у разі підтвердження експертизою наявність несанкціонованого газопроводу (необліковане або обліковане частково чи з порушенням законодавства використання природного газу) нарахувати відповідно до Кодексу ГРС заборгованість та направити споживачу для її погашення (у квитанції окремим розділом або окремою вимогою).

Резюмуючи наведене вище, Верховний Суд уважає, що оператор ГРМ після виявлення наявності несанкціонованого газопроводу та після низки проведених ним процедурних питань, передбачених безпосередньо Кодексом ГРС, зокрема і тим, що у споживача відповідно до умов типового договору та цього Кодексу є обов`язок здійснювати використання природного газу, відповідно до вимог, встановлених Кодексом ГРМ, має право нарахувати йому заборгованість відповідно до того втручання, яке відбулося ним чи іншою особою та за той період часу, що прямо передбачений Кодексом ГРС.

Подібні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі № 542/881/19 (провадження № 14-69цс25).

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду, висновки якої врахував суд апеляційної інстанції, неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку поданим доказам, поясненням сторін у їх сукупності, дійшов висновку, що АТ «ОГС «Полтавагаз» не довело факт самовільного під`єднання споживачем ОСОБА_1 газопроводу до газової мережі внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу), а наявність отвору у трубі підземного газопроводу не є достатньою підставою для відповідальності споживача за пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС (донарахування позивачу неврахованих обсягів природного газу).

Апеляційний суд встановив, що факту приєднання до вказаного отвору буд-якого газового відводу, штуцеру або патрубку, що кваліфікуються як несанкціонований газопровід, під час огляду 26 вересня 2023 року на об`єкті споживача ОСОБА_1 встановлено не було.

Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу, відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 263/7847/18 (провадження № 61-1121св19)), на яку як на підставу касаційного оскарження послався заявник.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що АТ «ОГС «Полтавагаз» не довело наявність несанкціонованого газопроводу (самовільного під`єднання до газопроводу) та несанкціонованого відбору природного газу споживачем ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, що позбавляє оператора ГРС права застосувати положення пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС до споживача, тобто нарахувати неврахований обсяг природного газу.

Суд апеляційної інстанції виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Що стосується підстави, з якої відкрито касаційне провадження у справі, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то її обґрунтування, наведене заявником у касаційній скарзі, не свідчить про помилковість застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, оскільки викладені в оскаржуваному судовому рішенні в цій справі висновки суду не суперечать правовим висновкам, викладеним у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду