ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/621/23

Банк звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 про стягнення 2018352,53 грн заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024, позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 377848,68 грн заборгованості за кредитом, 124072,96 грн заборгованості за процентами, 1511394,74 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та 5035,97 грн пені; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 7568,82 грн витрат зі сплати судового збору; повернуто позивачу 15137,65 грн судового збору; відстрочено виконання рішення суду у справі №927/621/23 на 10 місяців з дня його ухвалення до 03.08.2024.

На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 судом видано 03.11.2023 відповідні накази.

До Господарського суду Чернігівської області 24.12.2025 у порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надійшли заяви Приватного виконавця Палігіна Олександра Петровича (далі також - Заява №1), в яких останній просив суд:

- заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області вчиняти дії щодо погашення заборгованості Головного управління ДПС у Чернігівській області перед СГ ТОВ "Колос Деревини" та зупинити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25;

- звернути стягнення на грошові кошти в сумі 7 570,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25, з метою задоволення вимог стягувача Банку згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" грошових коштів;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти у розмірі 7 570,00 грн, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку;

- заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області вчиняти дії щодо погашення заборгованості Головного управління ДПС у Чернігівській області перед СГ ТОВ "Колос Деревини" та зупинити виконання додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25;

- звернути стягнення на грошові кошти в сумі 5 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25, з метою задоволення вимог стягувача Банку згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку грошових коштів;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку.

Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 16.01.2026 у справі №927/621/23 заяву Палігіна О.П , подану в порядку статті 336 ГПК України задоволено частково. Звернуто стягнення на грошові кошти в сумі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25, з метою задоволення вимог стягувача - Банку - згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку грошових коштів. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку. В іншій частині заяви відмовлено.

Також, Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 16.01.2026 у справі №927/621/23 заяву Палігіна О.П , подану в порядку статті 336 ГПК України задоволено частково. Звернуто стягнення на грошові кошти в сумі 7570,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25, з метою задоволення вимог стягувача - Банку - згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку грошових коштів. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти у розмірі 7570,00 грн, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвали суду першої інстанції мотивовані нормами статті 336 ГПК України, статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та встановленими судом обставинами наявності у Головного управління ДПС у Чернігівській області грошових коштів, що належать СГ ТОВ "Колос Деревини" на підставі судових рішень Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1045/25.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.04.2026 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області залишив без задоволення, а ухвалу Господарський суд Чернігівської області від 16.01.2026 та ухвалу Господарський суд Чернігівської області від 16.01.2026 у справі №927/621/23 залишив без змін.

Не погоджуючись із оскаржуваними процесуальними рішеннями, Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (у новій редакції), в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог, викладених в заявах приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти в сумі 5 000,00 грн та 7 570,00 грн в порядку статті 336 ГПК України, відмовити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування доводів касаційної скарги з підстави, визначеної абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 336 ГПК України у взаємопов`язаності із приписами статті 53 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", статей 23 та 43 Бюджетного кодексу України, пунктів 2, 3, 6, 24, 28, 31, 33, 47 та 48 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Скаржник наголошує на тому, що кошти, які підлягають перерахуванню на користь стягувача - СГ ТОВ "Колос Деревини" за виконавчими листами у справі №620/1045/25 шляхом їх стягнення з Головного управління Державної податкової служби України в Чернігівській області, на момент фактичного перерахування залишаються бюджетними коштами та не набувають статусу власності стягувача до їх зарахування на його користь. Судами не враховано те, що бюджетні асигнування не є об`єктом примусового стягнення. Згідно зі статтями 23 та 43 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти є коштами державного бюджету та можуть використовуватись виключно в межах бюджетних призначень.

На переконання скаржника приписи статей 336 ГПК України та 53 Закону України "Про виконавче провадження" не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, адже територіальний орган казначейства не є суб`єктом визначеним у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 ГПК України, на рахунки в якому може бути накладений арешт (звернено стягнення на грошові кошти).

Від Банку надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів касаційної скарги та просить Суд оскаржувані ухвали місцевого суду та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з посиланням, зокрема, на необґрунтованість її доводів.

Від Міністерства фінансів України також надійшов відзив на касаційну скаргу в якому по суті підтримує вимоги касаційної скарги та не погоджується з судовими рішеннями, та просить врахувати при ухваленні судового рішення,

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Предметом оскарження у цій справі є судові рішення якими звернуто стягнення на грошові кошти в сумі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25 та додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025, з метою задоволення вимог стягувача - Банку - згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку грошових коштів. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про заборону Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області вчиняти дії щодо погашення заборгованості Головного управління ДПС у Чернігівській області перед СГ ТОВ "Колос Деревини" та зупинити виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25 та додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25 не оскаржуються.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас за змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

Частиною четвертою згаданої статті визначено, що на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Питання звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, регулюється статтею 336 ГПК України. Зокрема, частиною першою цієї статті визначено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Верховний Суд зауважує, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 ГПК України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 910/8797/21).

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за обставинами цієї справи приватний виконавець просив суд звернути стягнення на грошові кошти, які належні до стягнення на користь СГ ТОВ "Колос Деревини" з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та додаткового рішення від 28.03.2025 у справі №620/1045/25.

Також суди дослідили, що матеріалами справи підтверджується, що додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25 присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Деревини" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, а рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25 присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Деревини" судовий збір в розмірі 7570,00 грн.

Також розглядаючи заяву приватного виконався, суди попередніх інстанцій встановили, що:

- рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024, позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто солідарно з СТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку 377848,68 грн заборгованості за кредитом, 124072,96 грн заборгованості за процентами, 1511394,74 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та 5035,97 грн пені; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 7568,82 грн витрат зі сплати судового збору; повернуто позивачу 15 137,65 грн судового збору; відстрочено виконання рішення суду у справі №927/621/23 на 10 місяців з дня його ухвалення до 03.08.2024;

- 03.11.2023 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 судом видано відповідні накази;

- постановою приватного виконавця Палігіна О.П. від 22.01.2025 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №927/621/23 від 03.11.2023 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку 377 848,68 грн заборгованості за кредитом, 124 072,96 грн заборгованості за процентами, 1 511 394,74 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та 5 035,97 грн пені. У постанові вказано, що згідно заяви стягувача залишок заборгованості за виконавчим документом складає 1752243,42 грн (заборгованість за основним договором);

- за повідомленням Банку зобов`язання боржників з погашення заборгованості за кредитним договором від 20.05.2022 №41519965-КД-1, яка стягнута рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2023 у справі №927/621/23, не виконані. Заборгованість станом на 05.01.2026 становить: за кредитом 237618,25 грн; за процентами за користуванням кредитом 124072,96 грн; в порядку регресу за сплаченою гарантією 950473,00 грн;

- на вимогу приватного виконавця від 12.12.2025 №194802 ГУ ДКСУ у Чернігівській області листом 07-08-10/9737 від 22.12.2025 повідомило, що 10.12.2025 надійшла заяви стягувача СГ ТОВ "Колос Деревини" щодо виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №620/1045/25 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь СТОВ "Колос Деревини" судового збору в розмірі 7570,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Станом на 19.12.2025 вищезазначений виконавчий лист знаходиться на виконанні в Головному управлінні, у боржника відсутні бюджетні асигнування (кошти на рахунку) для виконання даних судових рішень.

Отже, судами встановлена наявність заборгованості Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області перед СТОВ "Колос Деревини" на підставі додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25, яке набрало законної сили, у розмірі 5000,00 грн та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25, яке набрало законної сили, у розмірі 7570,00 грн, та наявність заборгованості СГ ТОВ "Колос Деревини" перед Банком.

Враховуючи наведене суди з огляду на встановлені ними обставини справи та норми права дійшли обґрунтованого висновку про можливість звернення стягнення на грошові кошти в сумі 5 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №620/1045/25, з метою задоволення вимог стягувача Банку згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь Банку грошових коштів та на грошові кошти в сумі 7 570,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, які належать СГ ТОВ "Колос Деревини", на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №620/1045/25, з метою задоволення вимог стягувача Банку згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2023 у справі №927/621/23 про стягнення солідарно з СГ ТОВ "Колос Деревини" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" грошових коштів.

Водночас, судові рішення в частині задоволення заяви приватного виконавця про зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн та 7570,00 грн, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку не знаходять свого підтвердження з огляду на таке.

Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI), який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

За нормами Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Указаним Законом № 4901-VI також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 цього Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 цього Положення основними завданнями ДКС України є:

- реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів;

- внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що ДКС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок виконання рішень), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

За правилами пункту 3 Порядку виконання рішень, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами ДКС України у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За положеннями зазначеного Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган ДКС України надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган ДКС України може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Згідно з пунктом 4 Положення Казначейство, зокрема забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства

Згідно з Положенням Казначейство відповідно до покладених на нього функцій забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку та, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Зі змісту статті 336 ГПК України вбачається, що за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця можуть бути стягнуті грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед боржником.

З наведеного вбачається, що виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду передбачає особливу процедуру виконання Казначейством, як органом виконавчої влади, шляхом безспірного списання коштів з рахунку боржника у межах відкритих асигнувань у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Разом з тим, приватний виконавець просить зобов`язати Державну казначейську службу України перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України грошові кошти у сумах 5 000,00 грн та 7570,00 грн.

Однак Державна казначейська служба України не є стороною (боржником) в межах справи №620/1045/25, а є лише державним органом на якого покладено обов`язок з виконання рішень пов`язаних з бюджетними кошторисами.

Враховуючи умови виконання рішення у справі №620/1045/25, вимога заявника щодо зобов`язання Державної казначейської служби України перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України грошові кошти у розмірі 5 000, тт грн та 7570,00 грн, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку не відповідає умовам статті 336 ГПК України, а тому суди в цій частині дійшли помилкового висновку про можливість зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку.

Аргументи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, беруться до уваги Судом у тих частинах, які узгоджуються з викладеними у цій постанові міркуваннями.

Верховний Суд, враховуючи рішення Європейський суд з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частиною першою статті 311 ГПК України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду та ухвал суду першої інстанції в частині зобов`язання головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області перерахувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області грошові кошти, на рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Банку. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Враховуючи положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, з огляду на те, що суд частково задовольняє касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, судовий збір, понесений скаржником у зв`язку з поданням апеляційної та касаційної скарг покладається в рівних частинах на скаржника (50 %) та на приватного виконавця Палігіна Олександра Петровича (50%), як особи за наслідками розгляду заяв якого ухвалені оскаржувані судові рішення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд