ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/6365/25

1.1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" (далі - ТОВ "Спектрум Ессетс") про витребування у ТОВ "Спектрум Ессетс" на користь ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" прав вимоги, набутих за договором № 1 про відступлення прав вимоги від 18.07.2024 (протокол торгів № GFD001-UA-20240112-91082 від 07.02.2024), та про зобов`язання ТОВ "Спектрум Ессетс" повернути ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" всі отримані документи за актом прийому-передачі документів від 18.07.2024 до договору № 1 про відступлення прав вимог від 18.07.2024.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" посилалося на порушення відповідачем умови укладеного між сторонами договору про відступлення прав вимоги від 18.07.2024 № 1 у частині дотримання відповідачем гарантій (запевнень) щодо відсутності пов`язаності з державою-агресором у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації".

При цьому ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" посилалося на рішення Національного банку України від 03.02.2025 № 21/120-рк "Про визнання ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" небездоганною" та рішення Національного банку України від 24.02.2025 № 21/198-рк "Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії". Позивач зазначав, що відповідач не повідомив інформацію про те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Спектрум Ессетс" є громадянин російської федерації - ОСОБА_1 .

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у справі № 910/6365/25 задоволено позов ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК".

Витребувано у ТОВ "Спектрум Ессетс" на користь ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" права вимоги, набуті за договором № 1 про відступлення прав вимоги від 18.07.2024 (протокол торгів № GFD001-UA-20240112-91082 від 07.02.2024).

Зобов`язано ТОВ "Спектрум Ессетс" повернути ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" всі отримані документи за актом прийому-передачі документів від 18.07.2024 до договору № 1 про відступлення прав вимог від 18.07.2024.

1.4. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у справі № 910/6365/25, ТОВ "Спектрум Ессетс" звернулося з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.

1.5. До апеляційної скарги ТОВ "Спектрум Ессетс" долучило клопотання про зупинення провадження у цій справі (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 320/28143/25 за позовом ТОВ "Спектрум Ессетс" до Національного банку України, треті особи: Служба безпеки України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними та скасування рішень Національного банку України.

Клопотання мотивоване об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до розгляду справи № 320/28143/25, оскільки рішення Національного банку України № 21/120-рк та № 21/198-рк, що стали підставою для звернення з позовом у даній справі, оскаржуються в межах адміністративної справи № 320/28143/25.

1.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/6365/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Спектрум Ессетс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у справі № 910/6365/25.

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/6365/25 задоволено клопотання ТОВ "Спектрум Ессетс" про зупинення провадження у справі № 910/6365/25.

Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Спектрум Ессетс" на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у справі № 910/6365/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/28143/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

2.2. Зупиняючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що між справою № 910/6365/25 та № 320/28143/25 наявна безпосередня причинно-наслідкова залежність. Як зазначив суд, Національний банк України прийняв рішення № 21/120-рк та № 21/198-рк на підставі інформації про наявність у ОСОБА_1 громадянства російської федерації. Саме ця обставина стала відома позивачу та була покладена ним в основу позовних вимог у справі № 910/6365/25 разом із посиланням на рішення № 21/120-рк та № 21/198-рк. Тому суд виснував, що від результатів розгляду справи № 320/28143/25, у межах якої оскаржуються рішення Національного банку України № 21/120-рк та № 21/198-рк, безпосередньо залежить результат розгляду справи № 910/6365/25.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що обставини, які розглядаються судом у справі № 320/28148/25, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у цій справі, оскільки суд позбавлений можливості самостійно перевірити законність рішень Національного банку України № 21/120-рк та № 21/198-рк через обмеженість власною юрисдикцією, та встановити обставини, що є предметом розгляду у справі № 320/28143/25.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що результат розгляду справи № 320/28143/25 матиме вирішальний вплив на правову оцінку всіх наведених у цій справі обставин, що об`єктивно унеможливлює її розгляд до прийняття рішення у справі № 320/28143/25.

3.1. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/6365/25, направити справу № 910/6365/25 до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 227, 269 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття помилкового рішення про зупинення провадження у справі без достатніх на те підстав.

Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним дотриманням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" також стверджує, що суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу.

3.3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу просить задовольнити касаційну скаргу ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК", скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/6365/25, направити справу № 910/6365/25 до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб стверджує про обґрунтованість доводів касаційної скарги та про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 227, 269 Господарського процесуального кодексу України.

3.4. ТОВ "Спектрум Ессетс" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/6365/25 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. ТОВ "Спектрум Ессетс" зазначає про безпідставність доводів скаржника. Зокрема, на думку відповідача, рішення у справі № 320/28143/25 не є новим доказом у розумінні статті 269 Господарського процесуального кодексу України, тому доводи ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" про порушення судом апеляційної інстанції вимог цієї статті є безпідставним. Крім того, ТОВ "Спектрум Ессетс" зазначає, що застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України не вимагає тотожності складу учасників справи, єдиною його умовою є неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку про її розгляд у розумний строк у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України, тобто такий, що є необхідним для виконання всіх процесуальних дій і дотримання прав та інтересів учасників справи.

4.2. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.4. Переглянувши оскаржувану ухвалу, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

4.6. При цьому однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

4.7. Дотримання судом розумних строків розгляду справи є важливим та одним із пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

4.8. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

4.9. Верховний Суд неодноразово наголошував, що зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.08.2026 у справі № 910/6390/25, від 30.07.2026 у справі № 917/895/24, від 08.07.2026 у справі № 910/15593/25.

4.10. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

4.11. Під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.12. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

4.13. За змістом наведеного пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.14. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.08.2026 у справі № 910/6390/25, від 30.07.2026 у справі № 917/895/24, від 15.07.2026 у справі № 906/368/25.

4.15. У постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновки, відповідно до яких метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при цьому виснувала, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, із предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи із вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Водночас за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

4.16. У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" в обґрунтування позовних вимог у цій справі посилалося на порушення ТОВ "Спектрум Ессетс" запевнень, наданих згідно з пунктом 18.2 договору № 1 про відступлення прав вимоги від 18.07.2024, щодо відсутності його пов`язаності з державою-агресором станом на дату укладення договору.

Зокрема, позивач зазначав про наявність у ОСОБА_1 - колишнього опосередкованого власника істотної участі ТОВ "Спектрум Ессетс" - громадянства рф, про що ТОВ "Спектрум Ессетс" знало та приховало цей факт при укладенні договору, відтак, на думку позивача, наявне порушення запевнень згідно з пунктом 18.2 договору № 1 про відступлення прав вимоги від 18.07.2024.

ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" обґрунтовувало позовні вимоги, зокрема, такими доказами: рішенням Національного банку України від 03.02.2025 № 21/120-рк "Про визнання ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" небездоганною" та рішенням Національного банку України від 24.02.2025 № 21/198-рк "Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії".

Суд апеляційної інстанції встановив, що 05.06.2025 ТОВ "Спектрум Ессетс" подало до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Національного банку України про:

1) визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 03.02.2025 № 21/120-рк "Про визнання ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" небездоганною";

2) визнання протиправним та скасування рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 24.02.2025 № 21/198-рк "Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії";

3) зобов`язання Національного банку України вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру фінансових установ змін, які стосуються відкликання ТОВ "Спектрум Ессетс" ліцензії на діяльність фінансової компанії на підставі рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 24.02.2025 № 21/198-рк "Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії";

4) зобов`язання Національного банку України вчинити всі необхідні дії щодо відновлення становища та функціонування ТОВ "Спектрум Ессетс" як фінансової установи в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України № 21/120-рк від 03.02.2025 "Про визнання ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" небездоганною" та рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного байку України від 24.02.2025 № 21/198-рк "Про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду № 320/28143/25 від 23.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

4.17. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між справою № 910/6365/25 та № 320/28143/25 наявна безпосередня причинно-наслідкова залежність, а результат розгляду справи № 320/28143/25 матиме вирішальний вплив на правову оцінку всіх наведених у цій справі обставин, що об`єктивно унеможливлює її розгляд до прийняття рішення у справі № 320/28143/25.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що обставини, які розглядаються судом у справі № 320/28148/25, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у цій справі, оскільки суд позбавлений можливості самостійно перевірити законність рішень Національного банку України № 21/120-рк та № 21/198-рк через обмеженість власною юрисдикцією, та встановити обставини, що є предметом розгляду у справі № 320/28143/25.

4.18. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наявні правові підстави для зупинення провадження у справі, яка розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/28143/25 відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.08.2026 у справі № 920/833/25, від 05.08.2026 у справі № 910/5390/25.

4.19. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що суд апеляційної інстанції залучить на стадії апеляційного розгляду нові докази, зокрема рішення суду у справі № 320/28143/25, не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки судове рішення не є доказом у розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21, у постановах Верховного Суду від 09.10.2025 у справі № 910/15689/24, від 12.12.2024 у справі № 875/333/22, від 11.05.2023 у справі № 921/286/22.

4.20. Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також є безпідставними, оскільки судом встановлена об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 320/28143/25 з мотивів, викладених у цій постанові.

4.21. За таких обставин викладені в касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не підтвердилися під час касаційного перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 910/6365/25.

4.22. При цьому Верховний Суд зазначає, що викладені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятою судом апеляційної інстанції ухвалою про зупинення апеляційного провадження та до суб`єктивного тлумачення скаржником обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження у цій справі. Крім того доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо застосування пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України за встановлених ним підстав неможливості встановити господарським судом самостійно у цій справі обставини, які розглядаються судом у справі № 320/28148/25.

4.23. За результатами перегляду оскаржуваної ухвали в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судом апеляційної інстанції із правильним застосуванням норм процесуального права. Тому оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.

4.24. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками апеляційного господарського суду, які покладені в основу оскаржуваної ухвали у цій справі.

4.25. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно із частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

5.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд