ПОСТАНОВА
головуючого Пєскова В. Г.,
суддів Жукова С. В., Картере В. І.
секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи:
ОСОБА_1 - особисто (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),
Арбітражний керуючий Горєлов О. Л. - особисто в залі суду,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у складі колегії суддів: Сотнікова С. В. - головуючого, Остапенка О. М., Отрюха Б. В.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у складі судді Стасюк С. В.
за заявою ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" арбітражного керуючого Горєлова Олексія Леонардовича до голови правління боржника ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у справі № 910/7448/17 за заявою Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" (код 32113410) про банкрутство, ВСТАНОВИВ
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 21.06.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/7448/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" (далі - ПрАТ "ХК "Енергомережа", боржник); визнані грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" у розмірі 28 442 426,50 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном.
2. 02.04.2018 постановою Господарського суду міста Києва боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 11.09.2019 ухвалою суду першої інстанції призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Горєлова Олексія Леонардовича.
4. Всього, як вказав суд апеляційної інстанції, згідно з реєстром вимог кредиторів, заборгованість боржника становить понад 808 млн грн.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.
6. 15.12.2014, на виконання договору №ДД-71-4/14 від 12.02.2014, предметом якого були прості іменні акції ПАТ "Класик-Трейд" (UA4000180137), з рахунку боржника № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" перераховано 13 650 000,00 грн. на користь ТОВ "ЛЦФП".
7. 25.12.2014, на виконання договору №ДД-74-1/14 від 17.02.2014, предметом якого були прості іменні акції ПАТ "Класик-Трейд" (UA4000180137), з рахунку боржника № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" перераховано на користь ТОВ "ЛЦФП": 4 000 000 грн (п/д №498) грн.; 5 000 000 грн (п/д №496); 5 000 000грн (п/д №500); 6 000 000 грн (п/д №493); 6 000 000 грн (п/д №499); 7 000 000 грн (п/д№497); 7 000 000 грн (п/д №495); 26.12.2014: 1 000 000 грн. (п/д №508); 5 000 000,00 грн. (п/д №506); 6 000 000 грн (п/д №501); 8 000 000 (п/д №507); 16.01.2015 перераховано на користь продавця 10 000 000 грн ( п/д №557), а всього за договором: 70 000 000 грн.
8. Цінні папери, які належать боржнику, емітентом яких є ПАТ "Класік-Трейд" (код 35372850) в кількості 47 460 000 шт., включити до ліквідаційної маси не виявляється за можливе, оскільки рішеннями НКЦПФР№1210 від 04.08.2015, №1877 від 19.11.2015 зупинено торгівлю цінними паперами ПАТ "Класік-Трейд"; рішенням №1876 від 19.11.2015 включено ПАТ "Класік-Трейд" до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, рішенням №74 від 20.02.2020 заборонено торгівлю цінними паперами емітента ПАТ "Класік-Трейд".
9. 28.10.2019 ліквідатор банкрута звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень № 12015000000000200 від 26.05.2015 та № 52016000000000235 від 11.07.2016.
10. За результатом ознайомлення з вказаними матеріалами ліквідатором було виявлено частину первинних документів банкрута, з аналізу яких вбачається, як зазначили суди попередніх інстанцій, здійснення керівником боржника операцій, що мають ознаки економічно недоцільних, виконання яких з великою мірою вірогідності призвело до настання для ПрАТ "ХК "Енергомережа" негативного економічного ефекту у вигляді втрати фінансових ресурсів та банкрутства.
11. 08.10.2015 між ТОВ "Компанія "Нова-торг" (від імені якого на підставі довіреності діяло ТОВ "Арчі Капітал" в особі т.в.о. директора Кудрявцевої С. В.) та ПрАТ "ХК "Енергомережа" в особі Голови Правління ОСОБА_1. укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ10-13/1.
12. Згідно з вказаним договором ТОВ "Компанія "Нова-торг" зобов`язується передати у власність ПрАТ "ХК "Енергомережа" 21 200 шт. бездокументарних цінних паперів UA4000177448 ПрАТ "Завод РАДАР" (Код 23027906) з номінальною вартістю 0,25 грн./1шт. за визначеною договором ціною 2 500 грн./1шт. Загальна сума договору склала 53 000 000 грн.
13. 25.08.2015 між ТОВ "Компанія "Нова-торг" (від імені якого на підставі довіреності діяло ТОВ "Арчі Капітал" в особі директора Симоненка М. О.) та ПрАТ "ХК "Енергомережа" в особі Голови правління ОСОБА_1. укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ8-38/1.
14. Згідно з вказаним договором ТОВ "Компанія "Нова-торг" зобов`язується передати у власність ПрАТ "ХК "Енергомережа" 15 600 шт. простих іменних акцій UA4000177448 емітента ПрАТ "Завод РАДАР" (Код 23027906) з номінальною вартістю 0,25 грн./1шт. за визначеною договором ціною 2 500 грн./1шт. Загальна сума договору склала 39 000 000 грн.
15. Із наданих АТ КБ Приватбанк банківських виписок вбачається, що на виконання договору № БВ8-38/1 ПрАТ "ХК "Енергомережа" з належного йому банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ Приватбанк. 27.08.2015, 28.09.2015, 29.10.2015 перераховано на користь ТОВ "Компанія "Нова-торг" 4 400 000 грн.
16. Із банківської виписки з рахунку ПрАТ "ХК "Енергомережа" № НОМЕР_2 в "Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" вбачається, що на виконання умов договору № БВ8-38/1 від 25.08.2015 боржником здійснено платежі на користь ТОВ "Компанія "Нова-Торг".
17. Сума коштів, перерахованих боржником на підставі договору №БВ8-38/1 від 25.08.2015 за іменні акції UA4000177448 емітента ПрАТ "Завод РАДАР" складає: 41 582 275 грн.
18. Із інформації, розмішеної на веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (здійснює організаційне, технічне та ресурсне забезпечення реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) мережі інтернет за посиланням: https://smida.gov.uа/, як зазначили суди попередніх інстанцій, вбачається, що емітент цінних паперів, що виступали предметом наведених вище договорів купівлі-продажу - ПрАТ "Завод РАДАР" (Код 23027906) не здійснює достатньої прибуткової господарської діяльності. Згідно звітів про фінансові результати за 2014-2015 роки прибуток товариства становив близько 1 тисячі гривень за фінансовий рік. При цьому, вартість чистих активів дорівнює номінальній вартості акцій: 0,25 грн./шт.
19. Цінні папери емітента ПрАТ "Завод РАДАР" (Код 23027906) також були предметом купівлі-продажу за договором №БД-050215-1Ю/БВ-1 від 05.02.2015, укладеним ПрАТ "ХК "Енергомережа" (покупець) в особі Голови правління ОСОБА_1. та ТОВ "Економіка, фінанси, аналіз" (щодо продавця винесене судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 28.03.2016 № 922/6571/15 Господарський суд харківської області, дата припинення: 03.06.2016). Предметом договору були акції прості іменні в кількості 800 000 шт. за ціною 10 000 000 грн.
20. Відповідно до виписки з рахунку № НОМЕР_1 в КБ "Приватбанк" за 05.02.2015 на виконання умов вказаного договору боржником перераховано на користь продавця згідно платіжних доручень №654: 1 000 000 грн; №652: 2 000 000 грн.; №653: 3 000 000 грн.; №655: 4 000 000 грн, а всього: 10 000 000 грн.
21. 24.11.2015 між Приватним підприємством "КСФ "Фенікс" (код 36853858) та ПрАТ "ХК "Енергомережа" в особі Голови правління ОСОБА_1. укладено договір №БВ-35/24-11/18 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого продавець - ПП "КСФ "Фенікс" зобов`язався передати у власність покупця - ПрАТ "ХК "Енергомережа", а останній - прийняти та оплатити 1 250 шт. іменних інвестиційних сертифікатів емітента ТОВ "КУА "Абсолют капітал"/"ЗНВПІФ "АБСОЛЮТ АРГЕНТУМ", номінальною вартістю 1 000 грн/шт. за ціною 8 000 грн/шт.
22. Відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2017 в кримінальній справі 757/7488/17-к судом встановлено, що: "ОСОБА 2 домовилась з гр. ОСОБА_3 про придбання (перереєстрацію) на її ім`я, як засновника та службової особи підприємства, юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Консалт Груп" (код 39592475) (далі по тексту ТОВ "Скай Консалт Груп" або товариство) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності суб`єктів підприємницької діяльності (в тому числі) ТОВ "Компанія з управління активами "Абсолют Капітал" (код ЄДРПОУ 38404576) (вирок скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 08.07.2020 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку із декриміналізацією cт. 205 КК України (Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" від 18.09.2019).
23. Із ухвал Печерського районного суду м. Києва, як вказали суди, вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018100060000014 від 14.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 5 ст. 212 ч. 3, ст. 212 ч. 3 КК України встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити низки підприємств, зокрема ТОВ "КУА "Абсолют Капітал" (код ЄДР 38404576) вчинили незаконні дії з цінними паперами, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, які встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів.
24. Із банківської виписки з рахунку ПрАТ "ХК "Енергомережа" №26008300692812 в "Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код банку 322669) вбачається, що на виконання договору №БВ-35/24-11/18 від 24.11.2015 боржником здійснено оплати на користь контрагента ПП "КСФ "Фенікс".
25. Всього відповідно до вказаної банківської виписки з рахунків боржника було перераховано 10 000 000 грн за договором БВ-35/24-11/18 від 24.11.2015.
26. Крім того, судом першої інстанції було встановлено наступні обставини.
27. Кредиторська заборгованість перед ПрАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" Ім. А.М. Кузьміна" виникла внаслідок того, що між вказаним кредитором та боржником в особі Голови правління ОСОБА_1. укладено договір відступлення права вимоги №01/05150023 від 05.01.2015 та договір №02/05150022 про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги, за яким кредитор сплатив на корить боржника 36 133 594,13 грн. Боржник не виконав умови договору та не перерахував на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" грошові кошти за спожиту електричну енергію.
28. В подальшому, рішенням суду в справі № 910/1417/16, що набрало законної сили, договір відступлення права вимоги №01/05150023 від 05.01.2015 визнаний недійсним оскільки такий договір укладений з порушенням вимог статей 151, 26 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, пункту 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1136 від 19.07.2000, якими визначений спеціальний порядок проведення розрахунків за придбану електричну енергію. Проте, суму сплачених за недійсним договором коштів боржник не повернув, що і стало підставою для залучення вказаного кредитора до участі в справі про банкрутство ПрАТ "ХК "Енергомережа".
29. Із заяви № 001-32/11439 від 21.07.2017 ПАТ "Запоріжжяобленерго" про визнання кредитором ПрАТ "ХК "Енергомережа" судом першої інстанції встановлено, що боржник на підставі договору про відступлення права вимоги №641214/41 від 22.12.2014 набув права вимагати від ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" сплати боргу в сумі 112 301 706,10 грн за відступлене право боржник розрахувався частково, сплативши 1 378 706,10 грн.
30. Також, за аналогічним договором про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014 ПрАТ "ХК "Енергомережа" набула права вимоги до ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" оплати боргу в сумі 114 363 595, 75 грн. Оплата за відступлене право була здійснена боржником частково в сумі 651 595,75 грн.
31. За договором про відступлення права вимоги №23 від 12.02.2015, за яким ПрАТ "ХК "Енергомережа" набула права вимоги до ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" сплати боргу в сумі 42 366 367,52 грн, боржник жодних платежів не здійснив.
32. Аналогічні обставини склалися щодо виконання ПрАТ "ХК "Енергомережа" зобов`язань за договором про відступлення права вимоги №24 від 12.02.2015 та договором про переведення боргу №93 від 01.07.2015, за яким ПрАТ "ХК "Енергомережа" набуло обов`язків первісного боржника - ПАТ "Запорізький завод феросплавів" на суму 100 000 000, 00 грн.
33. Разом з тим, договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 № 641214/41, укладений між ПАТ "ХК "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго", ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" визнаний недійсним в судовому порядку справа № 910/1424/16.
34. В рамках судового розгляду господарськими судами було встановлено, що на момент укладення договору та на момент настання строків виконання грошових зобов`язань за ним фінансовий стан ПАТ "ХК "Енергомережа" не дозволяв виконати зобов`язання з оплати на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 112 301 706,10 грн. Натомість, після укладення договору про відступлення права вимоги - 23.12.2014 ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" перерахувало кошти у сумі 30 000 000 грн на рахунок ПАТ "ХК "Енергомережа", яке свої зобов`язання перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" не виконало.
35. Також між ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Холдингова компанія "Електромережа" та ПАТ "Черкасиобленерго" було укладено договір про переведення боргу № 18-500.
36. 12.03.2015 між ПАТ "АЗОТ" та Боржником було укладено договори про переведення боргу № 140-202, № 141-202, № 142-202, № 301-202.
37. 20.03.2015 між ПАТ "АЗОТ" та боржником було укладено договір про переведення боргу № 183-202.
38. 24.04.2015 між ПАТ "АЗОТ" та боржником було укладено договір про переведення боргу № 287-202.
39. На підставі зазначених правочинів на користь боржника було перераховано 241 633 142,22 грн.
40. Натомість, як встановлено судами в справі № 925/965/16 на виконання договорів переведення боргу, ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" суму коштів на користь ВАТ "Черкасиобленерго" не оплатило.
41. В подальшому, постановами Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі №910/24263/16, від 24.07.2017 у справі №910/24258/16, від 19.08.2017 у справі № 910/24267/16, від 17.07.2017 у справі №910/24257/16, від 05.10.2017 у справі № 910/24265/16, від 27.09.2017 року у справі №910/24262/16, від 19.08.2017 у справі №910/24260/16 визнано вказані договори недійсними.
42. Рішення судів обґрунтовані невідповідністю спірних договорів приписам статей 151, 26 України "Про електроенергетику", пункту 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1136 від 19.07.2000, та пункту 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених поставою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.
43. Суд першої інстанції також вказав, що відповідно до інформації з відповіді Головного управління статистики у м. Києві № 03-08 2187-17 від 18.07.2017 ПрАТ "ХК "Енергомережа" востаннє фінансову та статистичну звітність подавало за січень-вересень 2016 року.
44. В межах ліквідаційної процедури за наслідками вжитих заходів з виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ліквідатором встановлено відсутність активів боржника достатніх для задоволення вимог кредиторів, що підтверджується інформацією, отриманою арбітражним керуючим на його запити від державних органів та установ.
45. 12.12.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/7448/17 було задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено, зокрема, й питання щодо дійсної ринкової вартості 1 (однієї) акції Публічного акціонерного товариства "Класік-Трейд" та Приватного акціонерного товариства "Завод РАДАР". Судову експертизу проведено не було, у зв`язку з відсутністю необхідних для її проведення документів.
Стислий зміст заяви про покладення субсидіарної відповідальності
46. У березні 2021 року ліквідатор боржника звернувся із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на голову правління боржника ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням до банкрутства в порядку ст. ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
47. Заява мотивована тим, що у ході виконання повноважень ліквідатора, арбітражним керуючим Горєловим О.Л. виявлено обставини, які є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника Голови правління ОСОБА_1, зокрема у зв`язку з:
- невиконанням Головою правління ПрАТ "ХК "Енергомережа" ОСОБА_1 як виконавчим органом товариства покладеного на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ухвалами суду від 21.06.2017 (про порушення провадження у справі про банкрутство боржника), від 29.11.2017 (про припинення повноважень керівника та виконавчих органів правління боржника) у цій справі обов`язку стосовно передачі документів щодо фінансово-господарської діяльності (первинних, бухгалтерських документів тощо), матеріальних та інших цінностей боржника;
- укладенням Головою правління боржника ОСОБА_1.:
а) низки правочинів (купівлі-продажу цінних паперів), на підставі яких із власності боржника вибули значні активи в розмірах достатніх для виникнення його критичної неплатоспроможності, що суперечить інтересам боржника та завдало збитків кредиторам;
б) правочинів (договорів про відступлення права вимоги, договорів про переведення боргу), на підставі яких боржник набув кошти в особливо великих розмірах, які не були перераховані первісним кредиторам, а на підставі угод, що містять ознаки відсутності економічної доцільності, перераховані на користь третіх осіб;
- в діях Голови правління ОСОБА_1 наявні ознаки доведення боржника до банкрутства згідно з фінансовими аналізами боржника за період з 2014 по 2016 роки.
48. Ліквідатором зазначено, що вжитими в ході ліквідаційної процедури заходами не вдалось виявити майно боржника, що може бути включене до ліквідаційної маси та реалізоване з метою задоволення вимог кредиторів.
49. З огляду на викладені обставин, ліквідатор просив суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 у розмірі незадоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство та стягнути на користь боржника грошові кошти в сумі 808 884 051,97 грн.
Розгляд справи судами
50. Справа розглядалася судами неодноразово.
51. 03.10.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 відмовлено ліквідатору боржника в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язання боржника на ОСОБА_1 .
52. 15.06.2023 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" - арбітражного керуючого Горєлова О. Л. задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/7448/17 скасовано повністю. Справу № 910/7448/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
53. 06.02.2025 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/7448/17 задоволено заяву ліквідатора ПрАТ "ХК "Енергомережа" - арбітражного керуючого Горєлова О. Л. та покладено на голову правління боржника ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПрАТ "ХК "Енергомережа". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ХК "Енергомережа" грошові кошти в сумі 808 884 051,97 грн.
54. Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю в діях Голови правління ПрАТ "ХК "Енергомережа" ОСОБА_1 ознак доведення боржника до банкрутства, натомість, вжитими в ході ліквідаційної процедури заходами не далось виявити майно боржника, що може бути включене до ліквідаційної маси та реалізоване з метою задоволення вимог кредиторів.
55. Суд вказав, що ОСОБА_1 , всупереч вимог ухвал суду та закону, не було передано арбітражному керуючому документації боржника; наявні обґрунтовані сумніви в економічній доцільності вчинення керівником боржника - Головою правління ОСОБА_1 правочинів за наслідками виконання яких з володіння боржника вибули активи в розмірах, достатніх для виникнення критичної неплатоспроможності боржника; на підставі недійсних правочинів з відступлення прави вимоги та переведення боргу, що укладені з боку боржника Головою правління ОСОБА_1., боржником набуто грошові кошти в особливо великих розмірах, однак, вказані активи не були перераховані первісним кредиторам, а на підставі угод, що містять ознаки відсутності економічної доцільності були перераховані на користь третіх осіб. Щодо наявності причино-наслідкового зв`язку між діями керівника боржника та виникненням неплатоспроможності (банкрутства), то судом взято до ували посилання ліквідатора на фінансовий аналіз ПАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" за період 2014-2016 роки.
56. При цьому суд виходив з ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника, кредиторів та відсутності необхідності для реалізації такого права визнання недійсним правочинів боржника вчинених за участі осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства.
57. 17.02.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду (повна постанова складена та підписана 15.04.2026) рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/7448/17 залишено без змін.
58. Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута. Апеляційний суд вказав на економічну недоцільність укладення ОСОБА_1 від імені боржника угод купівлі цінних паперів та зауважив на тому, що виконання таких договорів шляхом перерахування грошових коштів свідчить про умисне виведення активів із власності боржника. За відсутності іншого майна у боржника такі дії керівника дають підстави для беззаперечного висновку про доведення до банкрутства. Суд виснував, що ліквідатор надав достатньо доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неправомірність дій керівника з доведення боржника до банкрутства, в свою чергу ОСОБА_1 не спростував такі обставини.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи касаційної скарги
59. 05.05.2026 (через підсистему "Електронний суд") ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/7448/17; ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі відмовити арбітражному керуючому Горєлову О. Л. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 в розмірі 808 884 051,97 грн.
60. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 стверджує про невиконання судами попередніх інстанцій вказівок, викладених в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у цій справі, порушення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), порушення принципів змагальності та рівності сторін, неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21), від 19.03.2024 у справі № 911/94/22 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
61. Скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам: блокування Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) господарської діяльності боржника, вилучення НАБУ господарської та установчої документації, що стало підставою для виникнення неплатоспроможності боржника та унеможливило передачу документів арбітражному керуючому; погашення кредиторських вимог ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та НАБУ, отже безпідставне включення цих заборгованостей до суми субсидіарної відповідальності; неповноти дій ліквідатора, а саме - неоскарження ним правочинів, що призвели до неплатоспроможності боржника та не вчинення дій з повернення активів боржника; заявлення певними особами, які є кредиторами боржника у цій справі про банкрутство цивільних позовів у кримінальному провадженні до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, які обґрунтовані тими ж доводами, що і у даній справі, що свідчить про подвійне стягнення всупереч ст. 61 Конституції України; відпадіння обставин, які перешкоджали проведенню призначеної судом економічної експертизи; не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між виконанням правочинів купівлі цінних паперів та негативних наслідків для боржника; недоведення ліквідатором вини голови правління ПрАТ "ХК "Енергомережа" ОСОБА_1. та всіх елементів складу правопорушення як підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
62. ОСОБА_1 доводить, що користуючись процесуальними правами, подавав низку важливих документів суду, які були долучені до матеріалів справи однак залишені судами без належної оцінки, зокрема клопотання від 15.12.2025 про долучення та дослідження доказів, додаткові пояснення від 20.10.2025 та від 16.02.2026.
63. 10.08.2026 від скаржник до суду надійшли додаткові пояснення, в яких з скаржник вказує місцезнаходження в матеріалах справи із зазначенням тому та аркушів справи, де ним зроблені відповідні посилання на доводи та докази в обґрунтування своєї позиції. Також ОСОБА_1 долучено до письмових пояснень копію постанови НАБУ про застосування заходів забезпечення безпеки.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
64. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор боржника арбітражний керуючий Горєлов О. Л. просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 залишити без змін.
65. Ліквідатор вважає, що при новому розгляді суди повною мірою виконали наведені в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у цій справі вказівки та вжили всіх можливих заходів для всебічного дослідження обставин справи, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству та сталій судовій практиці.
66. Будучи в статусі обвинуваченого в межах кримінального провадження, ОСОБА_1 мав право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, однак не використав належні йому права для надання доказів в спростування доводів ліквідатора. Ліквідатор вважажє, що судом першої інстанції вжито всіх необхідних заходів для встановлення обставин справи, проте, через поведінку відповідача проведення судової експертизи було унеможливлено. Відзначає, що вчинені ОСОБА_1 від імені боржника правочини не економічної доцільності для боржника, а їх аналіз боржника свідчить, що внаслідок їх вчинення відбулось зменшення активів боржника в інтересах третіх осіб. Аргументи скаржника щодо не оспорення ліквідатором правочинів боржника вже розглянуті Верховним Судом та визнані безпідставними.
67. Також, на переконання ліквідатора, питання правомірності стягнення з відповідача шкоди у справі №991/7319/21 має вирішуватись за правилами КПК України в межах вказаної справи, принаймні, як такої, що розпочата після відкриття провадження в справі № 910/7448/17.
68. Крім того, ліквідатор зауважує, що судовими рішеннями за наслідком розгляду скарг на бездіяльність ліквідатора встановлена неправомірність погашення вимог НАБУ та ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" поза чергою, в зв`язку із чим, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
69. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
70. Щодо долученої скаржником до письмових пояснень копії постанови НАБУ про застосування заходів забезпечення безпеки, Верховний Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 300 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак суд касаційної інстанції не приймає до розгляду поданий скаржником доказ та не надає йому оцінки.
71. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання покладення на керівника (голову правління) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
72. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
73. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
74. Звертаючись до висновків, викладених в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21), колегія суддів зазначає наступне.
75. У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
76. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
77. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.
78. Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
79. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.
80. Щодо об`єкта правопорушення, то Суд зазначає, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.
81. Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.
82. Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.
83. Зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
84. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
85. Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).
86. Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.
87. Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
88. Суд зазначає, що такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов`язаннями боржника у межах об`єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.
89. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
90. Ухвалюючи рішення про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності, суд першої інстанції виснував про наявність в діях Голови правління ПрАТ "ХК "Енергомережа" ОСОБА_1. ознак доведення боржника до банкрутства та відсутності виявленого в ліквідаційній процедурі майна боржника за рахунок реалізації якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів.
91. Оскаржуючи рішення місцевого господарського суду та стверджуючи про неповне з`ясування обставин справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, відповідач в апеляційній скарзі доводив недослідження судом обставин щодо незаконних, на думку відповідача, дій НАБУ з блокування діяльності підприємства боржника та вилученні великого обсягу управлінської, господарської та установчої документації, погашенні вимог двох кредиторів (НАБУ та ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат"), неповноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі, не проведення судово-економічної експертизи угод купівлі-продажу цінних паперів, обставин подвійного стягнення тієї ж заборгованості, що і у цій справі в межах кримінального провадження.
92. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , окрім додаткових пояснень, також було подано апеляційному суду клопотання про долучення та дослідження доказів.
93. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції суд вказав, що 15.12.2025 ОСОБА_1 подав клопотання про долучення та дослідження доказів, а саме: рішення Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі №910/1421/16, протокол допиту арбітражної керуючої ХК "Енергомережа" О. Дарієнко, рішення Конституційного суду Другого сенату у справі за конституційною скаргою АТ "Запорізький завод феросплавів" від 05 червня 2019 року по справі №3-234/2018 (3058/18) за участі ХК "Енергомережа", фрагмент відеозапису судового засідання Апеляційної інстанції ВАКС по справі №991/5021/20. Вказані документи суд ухвалив долучити до матеріалів справи.
94. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
95. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
96. Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).
97. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
98. За змістом частини першої статті 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
99. Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
100. Частиною першою статті 11 ГПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
101. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ, ч. 4 ст. 11 ГПК України).
102. Верховний Суд наголошує, що очевидним є те, що розгляд судової справи має відбуватися не лише з урахуванням норм матеріального та процесуального законодавства, а з дотриманням міжнародних зобов`язань України, зокрема статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із забезпеченням права на справедливий суд.
103. У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
104. У рішеннях ЄСПЛ від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії" та від 28.10.1998 у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Хамідов проти Росії").
105. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
106. Проте, зміст постанови суду апеляційної інстанції свідчить про те, що зазначивши про долучення до матеріалів справи поданих апелянтом доказів, суд не вказав мотиви вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
107. Разом з тим, прийнявши ці докази, апеляційний господарський суд не навів і висновків за результатом надання оцінки таким доказав, мотивів їх відхилення чи прийняття, обставин, що такі докази підтверджують чи спростовують, наявність або відсутність істотності цих доказів для вирішення справи.
108. Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що обмежившись загальним висновком про неспростування ОСОБА_1 наведених ліквідатором обставин, апеляційний суд не дав мотивованої відповіді на аргументи апеляційної скарги, не підтвердивши їх та не спростувавши доводи скаржника.
109. Відтак, апеляційний господарський суд не з`ясував усіх фактичних обставин справи та доводів учасників справи, не надав їм відповідної юридичної оцінки. Аргументи, а також надані для доведення певних обставин справи докази почуті не були та належним чином не вивчені та не оцінені апеляційним господарським судом.
110. Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним господарським судом при перегляді рішення місцевого господарського суду про покладення на відповідача субсидіарної відповідальності не було забезпечено реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принципи змагальності та справедливого судового розгляду, порушено вимоги ст. 11, 269, 282 ГПК України, а доводи касаційної скарги в цій частині підтвердилися.
111. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому прийнята постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
112. Зважаючи на викладене, Верховний Суд також вважає передчасним наданням оцінки іншим аргументам касаційної скарги щодо покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності, з огляду на неповноту результатів судового розгляду справи судом апеляційної інстанції, адже такі аргументи можуть бути оцінені за результатом дослідження у сукупності всіх доказів та доводів учасників справи.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
113. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
114. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).
В. Розподіл судових витрат
115. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.