ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 991/3669/25

1. У травні 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП, позивач) Снєгірьова О. М. до відповідачів про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у якій прокурор просив визнати необґрунтованими активи загальною вартістю 5 596 285 грн:

- автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн;

- дохід, отриманий від активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , після його продажу 03 березня 2023 року у вигляді перевищення вартості продажу над вартістю придбання автомобіля - 78 339 грн;

- автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 950 560 грн;

- житловий будинок (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 148,5 кв. м, реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;

- земельну ділянку (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;

- квартиру (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 66,3 кв. м, реєстраційний номер: 1350167423101, вартістю

1 627 303 грн;

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом Національного банку України (далі - НБУ) 136 391 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом НБУ 136 391 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 необґрунтовані активи:

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом НБУ 136 391 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн).

Стягнути з ОСОБА_2 необґрунтовані активи:

- житловий будинок (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 148,5 кв. м, реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;

- земельну ділянку (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року складає за курсом НБУ 136 391 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року складає за курсом НБУ 182 843 грн).

Стягнути із ОСОБА_3 необґрунтований актив - квартиру (місцезнаходження:

АДРЕСА_2 ), загальною площею 66,3 кв. м, реєстраційний номер: 1350167423101, вартістю 1 627 303 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах вартість необґрунтованих активів:

- вартість автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , а саме 207 075 грн;

- вартість автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , а саме 950 560 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах дохід від необґрунтованих активів - дохід, отриманий від продажу 03 березня 2023 року активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 у виді перевищення вартості продажу над вартістю придбання автомобіля - 78 339 грн.

2. Позов мотивований тим, що в ході виконання повноважень, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та частиною п`ятою статті 290 ЦПК України, за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК) щодо моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави - колишнього начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_1 встановлені відомості, які можуть свідчити про набуття ним необґрунтованих активів за час служби на зазначеній посаді.

3. Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 протягом періоду набуття зазначених у позові активів (2021 - 2023 роки) був військовою посадовою особою Збройних Сил України. Так, у період з 30 грудня 2020 року по 28 лютого 2022 року полковник ОСОБА_1 перебував на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України. 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВOC - 2904002.

4. Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 частини восьмої статті 290 ЦПК України військові посадові особи Збройних Сил України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

5. Позивач зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям з 07 листопада 2009 року. Донька ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб 07 липня 2021 року з ОСОБА_7 . Цей шлюб був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року. 28 жовтня 2023 року був зареєстрований шлюб ОСОБА_8 з ОСОБА_9 .

6. Прокурор стверджує, що у 2021 році сукупний законний дохід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становив 541 523,81 грн. Згідно з виписками по рахунках в AT КБ «ПриватБанк» подружжям знято готівкою 94 263,40 грн, із них 10 000 грн повернуто на банківські рахунки (поповнення рахунків), внаслідок чого максимальна кількість готівкових коштів, які були у розпорядженні подружжя, складала 84 263,40 грн.

7. У той же час, подружжя придбало: автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, вартістю 207 075 грн та набуло 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2021 року складає 272 782 грн.

8. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - ЄДРТЗ) автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, був проданий

03 березня 2023 року за 285 414 грн, внаслідок чого від цього активу був отриманий дохід у вигляді перевищення вартості продажу автомобіля над вартістю його придбання на суму 78 339 грн.

9. У 2022 році сукупний законний дохід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становив 1 051 687,36 грн. Згідно з виписками по рахунках в AT КБ «ПриватБанк», AT «Райффайзен Банк» та AT «Державний ощадний банк України» безготівкові витрати склали 989 778,75 грн, знято готівкою - 208 100 грн, з них 1 600 грн повернуто на банківський рахунок (поповнення рахунку), внаслідок чого максимальна кількість готівкових коштів, які були у розпорядженні подружжя складала 206 500 грн.

10. Водночас, у цей період подружжя набуло: 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року складає 365 686 грн та автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, вартістю 26 000 доларів США, що за курсом НБУ на день придбання - 15 жовтня 2022 року становило 950 560 грн, хоча договірна вартість автомобіля зазначена 10 000 грн, право власності на транспортний засіб зареєстроване на ОСОБА_2 .

11. Прокурор стверджує про невідповідність зазначеної у договорі ціни автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, ринковій та посилається на те, що автомобіль ввезений на територію України у 2021 році; 03 грудня 2021 року право власності на транспортний засіб було зареєстроване за ОСОБА_10 , виданий д.н.з. НОМЕР_3 ; на сервісі AutoRIA оголошення про продаж цього автомобіля з д.н.з. НОМЕР_3 розміщено 14 травня 2022 року за ціною 27 300 доларів США, що станом на дату його придбання ОСОБА_2 складало 998 088 грн (курс НБУ 36,56 грн за 1 долар США); постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2024 року (справа № 331/6675/23), яка набрала законної сили, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-5 КУпАП у частині одержання автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, як подарунка, оскільки під час розгляду зазначеної справи встановлено, що відповідно до договору ОСОБА_2 придбала автомобіль у ОСОБА_10 (підлеглого

ОСОБА_1 ) за ціною, яка є нижчою мінімальної ринкової, а фактично дружина ОСОБА_1 придбала автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення за

26 000 доларів США, що за курсом НБУ на день придбання становило 950 560 грн.

12. Прокурор зазначає, що згідно з відомостями ЄДРТЗ автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, проданий, тому стягненню підлягає вартість активу на дату його набуття.

13. У 2023 року сукупний дохід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з січня по квітень 2023 року становив 784 422,76 грн. Згідно з виписками по рахунках в AT КБ «ПриватБанк» та AT «Державний ощадний банк України» подружжям було знято готівкою 100 000 грн, решта коштів - 660 126 грн витрачалась у безготівковій формі. Отже, максимальна сума готівкових коштів законного походження, яка була доступна подружжю, складає 100 000 грн.

14. Окрім цього, станом на кінець 2022 року подружжя володіло грошовими активами по 10 000 доларів США кожен, які були витрачені у 2023 році, оскільки не були задекларовані за 2023 рік. Також, 03 березня 2023 року у готівковій формі був одержаний дохід від продажу автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року випуску, у сумі

285 414 грн.

15. Незважаючи на це, ОСОБА_2 23 березня 2023 року придбала нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 2 094 540 грн, а саме: житловий будинок, загальною площею 148,5 кв. м, реєстраційний номер: 599272623221, вартістю за договором 646 960 грн, та земельну ділянку кадастровий номер 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю за договором 253 040 грн. Проте, згідно з інформацією ПП «Ажіо.» від 03 жовтня 2024 року мінімальна ринкова вартість житлового будинку на дату його набуття становила 1 841 500 грн, а земельної ділянки - 229 500 грн. Ураховуючи, що визначена мінімальна ринкова вартість земельної ділянки, яка є дещо нижчою, ніж зазначено у договорі, то для визначення законності набуття активів застосовується вартість придбання ділянки за договором.

16. Крім того, дочка суб`єкта декларування - ОСОБА_3 26 квітня 2023 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,3 кв. м, реєстраційний номер 1350167423101, вартістю 1 627 303 грн.

17. У поясненнях НАЗК ОСОБА_3 повідомила, що джерелом походження коштів на придбання квартири було: частина коштів у сумі 1 627 300 грн, отриманих від ОСОБА_9 за договором позики в день купівлі квартири 26 квітня 2023 року; власні доходи за період з 2019 року по II квартал 2023 року; власні заощадження у сумі

5 000 доларів США, тобто 182 800 грн за курсом НБУ на день придбання квартири; кошти, заощаджені від продажу рухомого майна у період з 2021 по 2023 роки.

18. Прокурор зазначає, що ОСОБА_9 не мав фінансової спроможності позичити ОСОБА_3 1 627 300 грн за договором позики від 26 квітня 2023 року, оскільки на той час ОСОБА_9 перебував у шлюбі з ОСОБА_12 , у якому мав дитину, яка народилася у 2018 році; за результатом аналізу доходів ОСОБА_9 за період з 2014 року по березень 2023 року та ОСОБА_12 за період з 2010 року по квітень 2021 року, а також їх витрат як поточних по банківським рахункам, так і на придбання ОСОБА_9 автомобілів: 03 листопада 2017 року - GEELY EMGRANO EC7, 2011 року виготовлення, за 107 128 грн, та 04 січня 2022 року - NISSAN МURANO, 2006 року виготовлення, за 229 136,54 грн, а також придбання 12 березня 2020 року ОСОБА_12 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 280 420 грн, встановлено, що можливий максимальний залишок готівки у ОСОБА_9 складав лише 649 467,3 грн; ОСОБА_9 21 лютого 2022 року одержав кредит в мережі ломбардів «Перший»; була втрачена квартира у м. Енергодар у зв`язку з окупацією; родина виїхала у м. Запоріжжя та вказав на необхідність оренди житла.

19. Прокурор ставить під сумнів факт укладення договору позики від 26 квітня 2023 року, який нотаріально не посвідчувався, хоча в цей же день ОСОБА_13 відвідувала нотаріуса та уклала договір купівлі-продажу квартири на суму, яка ідентична ніби-то позиченій у ОСОБА_9 . Також зазначає, що не могла мати необхідних готівкових заощаджень і сама ОСОБА_3 , оскільки з 2012 року по квітень 2023 року вона отримала дохід у сумі 927 094,44 грн, а відповідно до виписок по рахунках в AT КБ «ПриватБанк» та AT «Універсал Банк» нею знято готівкою

108 305,95 грн, при цьому поповнено картки готівкою на 133 830,28 грн (від`ємна різниця 25 524,33 грн). Водночас згідно з відомостями ЄДРТЗ ОСОБА_3 здійснювала в цей період додаткові готівкові видатки, зокрема здійснивши 06 серпня 2021 року продаж автомобіля CHEVROLET AVEO, 2010 року виготовлення, за

169 529 грн, вона 30 грудня 2021 року придбала автомобіль MAZDA СХ-5, 2018 року виготовлення за 234 390,72 грн (від`ємна різниця 64 861,7 грн).

20. Тобто, за вказаними операціями готівкові видатки протягом 2021 року - квітня 2023 року перевищують суми, які зняті готівкою, на 90 386,03 грн. Як наслідок, ОСОБА_3 не могла накопичити ні заощаджень у сумі 5 000 доларів США, ні використати свої доходи, оскільки вони переважно витрачені у безготівковій формі, а суми, зняті готівкою, менші готівкових витрат.

21. Прокурор звертає увагу, що перед придбанням квартири ОСОБА_3 продала два автомобілі: 02 грудня 2022 року автомобіль MAZDA 6, 2008 року виготовлення, за 299 480 грн. Разом з тим, фактично цей автомобіль переоформлений на пасинка ОСОБА_1 - сина його дружини ОСОБА_14 . Про те, що здійснене переоформлення автомобіля між близькими особами без фактичної оплати свідчить той факт, що доходи ОСОБА_14 за все життя склали 264 496, 90 грн

(273 664, 90 грн до оподаткування), а не враховуючи продаж автомобіля у листопаді 2022 року - 94 831, 92 грн (103 999, 90 грн до оподаткування). Додатково прокурор звернув увагу, що ОСОБА_1 мав право користування цим автомобілем з часу реєстрації права власності за його дочкою.

22. Окрім цього, 10 січня 2023 року ОСОБА_3 продала автомобіль MAZDA СХ-5, 2018 року виготовлення, за 15 246 грн.

23. Отже, навіть зберігши абсолютно усі готівкові кошти, одержані за зазначений період, ОСОБА_3 могла мати у своєму розпорядженні 224 340 грн (299 480 грн +

15 246 грн - 90 386 грн), що на 1 402 963 грн менше вартості придбаної квартири.

24. Враховуючи обґрунтовані сумніви у тому, що нею фактично одержані кошти при переоформленні права власності на автомобіль MAZDA 6, готівкові кошти у неї були відсутні взагалі.

25. Також прокурор здійснив аналіз доходів та витрат колишнього чоловіка

ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , на підставі якого прокурор дійшов висновку, що максимальна сума готівки, яку він мав у розпорядження становила 54 142 грн. Тому, єдиним можливим джерелом коштів на придбання квартири донькою ОСОБА_1 були надані ним кошти.

26. Прокурор на підставі викладених обставин вважає, що джерела походження коштів, використаних відповідачами для придбання зазначених активів не підтверджені законними доходами, отже підлягають стягненню в дохід держави.

27. Вищий антикорупційний суд рішенням від 02 січня 2026 року позов задовольнив частково.

28. Визнав необґрунтованими активи:

- автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн;

- дохід, отриманий від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , у вигляді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу - 78 339 грн;

- автомобіль MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 786 300 грн;

- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн;

- земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн;

- грошові кошти у сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн);

- грошові кошти у сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн);

- грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, набуті ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн).

29. Стягнув з ОСОБА_2 необґрунтовані активи:

- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221;

- земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221.

30. Стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах вартість необґрунтованих активів - вартість автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , а саме 786 300 грн

31. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

32. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановою від 27 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року без змін.

33. Повернула ОСОБА_1 помилково сплачений судовий збір за квитанцією від 02 березня 2026 року № 5111-8213-5986-0539 на суму 26 624 грн.

34. Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції вважав, що доходи, отримані ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 із законних джерел, не давали їм можливості протягом

2021-2023 років набути грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, рухоме майно: автомобілі PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, та MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а також отримати дохід від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , у вигляді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу (78 339 грн), сукупна вартість яких становить 3 804 722 грн, тобто є більшою за 1 003 500 грн.

35. За таких обставин, місцевий суд. з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вважали, що наявні правові підстави, відповідно до вимог статті 290 ЦПК України, для визнання цих активів необґрунтованими.

36. Також суд першої інстанції вважав, що прокурор не довів зв`язок активу - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , який прокурор вважає необґрунтованим, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 та набуття ним цього активу у один із способів, передбачених пунктом 2 частини восьмої статті 290 ЦПК України, тому суд не оцінював можливість чи неможливість відповідача ОСОБА_3 придбати зазначене майно.

37. У червні 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Озюменко Є. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2026 року у зазначеній справі в якій просить оскаржені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, в частині:

- визнання необґрунтованими активів: автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн; доходу, отриманого від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , у вигляді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу - 78 339 грн; автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 786 300 грн; житлового будинку, який розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221, вартістю 1 841 500 грн; земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221, вартістю 253 040 грн; грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, які набуті

ОСОБА_1 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн), грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, які набуті ОСОБА_2 протягом 2021 року (вартість станом на 31 грудня 2021 року за курсом НБУ складає 136 391 грн), грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, які набуті ОСОБА_1 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн), грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, які набуті

ОСОБА_2 протягом 2022 року (вартість станом на 31 грудня 2022 року за курсом НБУ складає 182 843 грн);

- стягнення з ОСОБА_2 необґрунтованих активів: житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 599272623221; земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2322183502:16:001:0256, реєстраційний номер: 189128623221;

- стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах вартості необґрунтованих активів - автомобіля MAZDA СХ-5, 2021 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , а саме 786 300 грн скасувати.

38. У справі ухвалити нове судове рішення, яким у задоволення позову відмовити.

39. Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

40. Представник заявника вказує, що суди припустилися помилки, адже описово-мотивувальні частини оскаржених судових рішень суду першої та апеляційної інстанції в частині визначення вартості активів, джерел їх походження обґрунтовані лише припущеннями, що є грубим порушенням вимог частини шостої статті 81 ЦПК України.

41. Суди не звернули належної уваги на ту обставину, що відповідно да даних НАЗК за період з 2016 по 2020 рік сукупний дохід відповідачів ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , який мав ознаки стабільності та отримувався на постійній основі дозволив зробити власні заощадження.

42. Суди помилково вважали необґрунтованими активами набуття 09 червня

2021 року автомобіля марки PEUGEOT 308, 2012 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 2342/2021/2623040 за 207 075 грн, оскільки для придбання вказаного автомобіля відповідачі використовували не лише кошти отриманого доходу за 2021 рік, а і власні заощадження, які утворились за період, що передував даті придбання вказаного автомобіля.

43. Касаційна скарга також містить довід і стосовно помилковості висновків судів щодо придбання автомобіля марки MAZDA CX5, 2021 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15 жовтня 2022 року

№ 7513/22/000730 за 26 000 доларів США, адже для його купівлі були використані грошові кошти отриманого доходу не лише за 2022 рік, а і кошти, які акумулювали відповідачі за період, що передував даті придбання вказаного автомобіля.

44. Консультативний висновок № 64/24 та консультація № 62/24, складені ПП «Ажіо.» у розумінні частини другої статті 76 ЦПК України не можна вважати джерелом доказів, він також не є висновком експерта відповідно до статей 102, 106 ЦПК України, а тому суди помилково вважали його належним доказом та джерелом доказів відповідно.

45. Представник заявника зазначав, що станом на час звернення із касаційною скаргою, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах і можливість використання у якості доказу у справі консультації ПП «Ажіо.» і тотожність такої консультації висновку експерта, оскільки імперативними вимогами статей 102 та 106 ЦПК України визначено обов`язкові вимоги як до назви доказу - висновок експерта, так і до його обов`язкових складових, щодо попередження про кримінальну відповідальність, зазначення про використання для суду та інше.

46. Касаційна скарга також містить довід про те, що посилання судів і використання у якості письмового доказу у справі постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 лютого 2024 року у справі № 331/6675/23 є незаконним та безпідставним, оскільки предметом судового розгляду у вказаній справі було отримання подарунка одним із співвідповідачів, через допущені технічні описки та помилки під час складання та підписання договору купівлі-продажу автомобіля. В той же час, безпідставними вважає посилання суду першої інстанції на наявність письмових пояснень відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі

№ 331/6675/23, оскільки вони надавались іншому суду у іншій справі з іншим предметом доказування.

47. Касаційна скарга також містить довід про помилковість висновків судів щодо необґрунтованих активів набутих у 2023 році - житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 березня 2023 року № 510 за 646 960 грн та земельної ділянки за тією ж адресою за 253 040 грн, адже вони протирічать наявним у матеріалах справи доказам, оскільки для придбання цього активу відповідачі використали не лише кошти отриманого доходу за 2023 рік, а і отримані від продажу авто кошти у сумі 285 414 грн та використали готівкові кошти із власних заощаджень у розмірі 20 000 доларів США.

48. Крім того суди не звернули належної уваги на ту обставину, що укладенню договору купівлі-продажу нерухомості передувало проведення експертного дослідження ДПУХР3826862, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_15 11 березня 2023 року, відповідно до якого ринкова вартість буднику становить

646 960 грн та експертного дослідження КВОФНО667540, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_15 11 березня 2023 року, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки за тією ж адресою складає 69 958 грн.

49. Зауважує, що доказами на підтвердження дійсної вартості придбаного житлового будинку та земельної ділянки є пояснення продавця вказаних об`єктів, якого було судом допитано у справі, але суди не прийняли до уваги його пояснення.

50. Також вважає безпідставними посилання суду першої та апеляційної інстанції щодо розрахунку вартості необґрунтованих активів у розмірі 5 596 258 грн.

51. Касаційна скарга також містить довід про те, що суд першої та апеляційної інстанції розглянули справу за відсутності відповідачів ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 , які не були повідомлені належним чином про дату, час і місце засідання суду. Так, в матеріалах справи відсутні докази про вручення судових викликів, процесуальних документів відповідачам у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

52. Також представник заявника вказує, що прокурор, про наявність у нього або інших осіб оригіналів поданих ним до суду письмових та електронних доказів, суду не повідомляв, а інформація та файли, які містяться на двох наданих прокурором до суду дисках CD-R (банківська та інша інформація і файли) судом у судовому засіданні не досліджувалися.

53. Доводом касаційної скарги також є те, що суди не врахували правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 25 лютого 2026 року у справі

№ 712/7843/21.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали

54. Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2026 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Вищого антикорупційного суду.

55. 16 липня 2026 року справа № 991/3669/25 надійшла до Верховного Суду.

56. Верховний Суд ухвалою від 04 вересня 2026 року призначив справу до розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

57. ОСОБА_1 у період із 30 грудня 2020 року по 28 лютого 2022 року обіймав посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, із 28 лютого 2022 року по 08 липня

2023 року - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, а з 08 липня 2023 року обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а. с. 265-276, том 2).

58. ОСОБА_2 у період із 09 грудня 2016 року по 04 березня 2021 року обіймала посаду завідувача канцелярії Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, із квітня

2021 року по квітень 2022 року перебувала на обліку у Запорізькому міському центрі зайнятості, а з 24 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року обіймала посаду стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 31, 32, 98-100, том 3).

59. ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_16 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_16 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб 07 листопада 2009 року (актовий запис № 928) (а. с. 25-27, том 2).

60. Так, згідно з інформацією з ДРФОПП за 2021 рік доходи (після утримання податків) ОСОБА_1 становили 241 274,55 грн, а ОСОБА_2 - 112 231,89 грн. Також ОСОБА_1 у цей період отримав пенсію у розмірі 78 544,80 грн. Отже, загальний дохід подружжя склав 432 051,24 грн (а. с. 159-163, 172, 173, 215, том 2).

61. Відповідно до виписок про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , відкритих в AT КБ «ПриватБанк», протягом 2021 року знято готівкою 94 263,40 грн, із яких 10 000 грн повернуто на банківські рахунки (поповнення рахунків). Відтак, готівкові кошти, які були у розпорядженні подружжя, складали

84 263,40 грн (а. с. 42, том 1).

62. ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік зазначив, що у суб`єкта декларування та членів його сім`ї об`єкти декларування у розділі 12 «Грошові активи» відсутні.

63. Апеляційний суд вказав, що у 2020 році не підлягали декларуванню наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, сукупна вартість яких не перевищує 105 100 грн (50 х 2 102 грн), а тому загальна сума готівкових коштів, які могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2021 року, складала 189 363,40 грн (105 100 грн + 84 263,40 грн).

64. Також у 2021 році ОСОБА_2 придбала автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, вартістю 207 075 грн. Окрім цього, подружжя заощадило

10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2021 року складає

272 782 грн.

65. Тобто, за 2021 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули активи на загальну суму 479 857 грн, вартість яких майже удвічі перевищує загальну суму готівкових коштів, які отримані із законних джерел та могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2021 року.

66. Відповідно до інформації ДРФОПП за 2022 рік доходи (після утримання податків) ОСОБА_1 склали - 614 076,18 грн, а ОСОБА_2 - 165 939,16 грн. Пенсійні виплати ОСОБА_1 за цей період склали 102 996,97 грн. Тобто загальний дохід подружжя становив 883 012,31 грн (а. с. 163-165, 173, 174, 215, 216, том 2).

67. Згідно з даними про рух коштів на рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Державний ощадний банк України», які містяться на оптичному диску, безготівкові витрати подружжя склали 989 778,75 грн, зняті готівкою кошти у сумі 208 100 грн, поповнений рахунок на 1 600 грн (а. с. 42, том 1). Отже, загальна сума готівкових коштів, які могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2022 року складала 206 500 грн (208 100 грн - 1 600 грн).

68. Відповідно до декларацій, які подали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за

2022 рік, грошові активи, заощаджені ними у 2021 році у сумі 10 000 доларів США, подружжя не витратило.

69. У 2022 році ОСОБА_2 придбала автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю за договором 10 000 грн. Також подружжя заощадило 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року, що складає 365 686 грн.

70. У витягу з ЄДРТЗ зазначені загальні характеристики автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , у тому числі, дата ввезення на територію України та реєстрацію права власності 03 грудня 2021 року за першим власником ОСОБА_10 , а також вартість автомобіля - 413 251,73 грн

(а. с. 88, 89, том 2). 15 жовтня 2022 року здійснена перереєстрація цього автомобіля на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_2 та зазначено вартість у розмірі 10 000 грн (а. с. 88, 92, том 2).

71. Згідно з консультацією ПП «Ажіо.» від 04 жовтня 2024 року № 64/24 ринкова вартість автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , станом на 15 жовтня 2022 року становить 786 300 грн

(а. с. 142-146, т. 2).

72. У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувала об`єднана справа про адміністративне правопорушення № 331/6675/23, за результатом розгляду якої судом ухвалена постанова від 01 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у тому числі за частиною першою статті 172-5 КУпАП України. Ця постанова набрала законної сили 02 серпня 2024 року (а. с. 192-211, 277-301, том 3).

73. У мотивувальній частині судового рішення зазначено, що суд дослідив, серед іншого, письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що фактично автомобіль марки MAZDA CX-5, 2021 року виготовлення, придбаний за ціною 26 000 доларів США, а також інформацію Київського НДІСЕ про те, що довідкова вартість транспортного засобу MAZDA CX-5, 2021 року виготовлення, складає 836 700 грн. Також суд дійшов висновків, що матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, доведено придбання дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_2 транспортного засобу MAZDA CX-5, 2021 року виробництва, за ціною, нижчою за ринкову, а також, що ОСОБА_1 та його дружина були обізнані про те, що придбали автомобіль саме у ОСОБА_10 , який на той час був підлеглим особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

74. Відповідно до інформації ДРФОПП за період з січня по квітень 2023 року доходи (після утримання податків) ОСОБА_1 склали 187 580,55 грн, а ОСОБА_2 - 368 012,82 грн, у тому числі 285 414 грн за продаж 03 березня 2023 року автомобіля марки PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення. Пенсійні виплати за цей період ОСОБА_1 склали 32 964,75 грн, а ОСОБА_2 - 39 233,16 грн. Таким чином, загальний дохід подружжя за вказаний період становив 627 791,28 грн (а. с. 166, 167, 174, 215, 216, 233, 234, том 2).

75. Згідно з відомостями щодо руху коштів на рахунках подружжя ОСОБА_16 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Райффайзен Банк», що містяться на оптичному диску, встановлено зняття готівки у сумі 100 000 грн, витрати у безготівковій формі склали 660 126 грн (а. с. 42, том 1).

76. Суди встановили, що за період із січня по квітень 2023 року у розпорядженні подружжя ОСОБА_16 могли перебувати готівкові кошти, законність джерел походження яких підтверджується матеріалами справи, у сумі близько 100 000 грн.

77. У щорічних деклараціях за 2023 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що у суб`єкта декларування та членів його сім`ї об`єкти декларування у розділі 12 «Грошові активи» відсутні. Вказане свідчить про те, що заощаджені протягом

2021-2022 років грошові активи у сумі 20 000 доларів США були витрачені ОСОБА_2 протягом 2023 року.

78. Разом із цим, 23 березня 2023 року ОСОБА_2 придбала житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ціна продажу згідно з договором становила 646 960 грн, і земельну ділянку за цією ж адресою - за ціною 253 040 грн. Відповідно до п. 14 договору зазначена ціна договору у розмірі 900 000 грн (а. с. 50-54, том 2).

79. Згідно з консультацією ПП «Ажіо.» від 03 жовтня 2024 року № 62/24, станом на 23 березня 2023 року ринкова вартість житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 148,5 кв. м, складає 1 841 500 грн, а ринкова вартість земельної ділянки за цією ж адресою, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 229 500 грн (а. с. 67-74, том 2).

80. Cвідок ОСОБА_9 під час допиту повідомив, що відповідачі є його близькими особами, а саме: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - тесть, ОСОБА_2 - теща.

81. Щодо своїх доходів зазначив, що з вересня 2014 року по вересень 2021 року служив у спецпідрозділі військової частини НОМЕР_4 та отримував офіційні доходи. Графік служби у спецпідрозділі давав можливість працювати на інших роботах, за що отримував неофіційні доходи у виді готівки. Так, з 2018 по 2020 роки працював у нічному клубі охоронцем, у 2019 році займався продажем квітів, у 2021 році працював у турецькій будівельній компанії «Анур» охоронцем, а також брав участь у «боях без правил». У 2022 році мобілізувався до лав ЗСУ. Підтвердити факт його підробітків охоронцем можуть військовослужбовці зі спецпідрозділу, з якими служив на той час, щодо продажу квітів має документацію та сторінку в соціальній мережі з відгуками клієнтів, а його участь у боях підтверджується відеозаписами на платформі Youtube.

82. У 2017 році мав у власності автомобіль марки GEELY EMGRAND EC7, 2011 року виготовлення, який продав у 2021 році приблизно за 5 000 - 6 000 доларів США.

83. За період з 2014 року по квітень 2023 року з усіх видів доходу вдалося заощадити близько 40 000 - 45 000 доларів США.

84. Під час перебування у шлюбі з ОСОБА_12 , колишня дружина придбала в місті Енергодар за власні кошти квартиру, яка після розлучення залишилася у її власності.

85. З ОСОБА_3 почав зустрічатися з кінця серпня - початку вересня 2022 року, а вже з кінця вересня - початку жовтня того ж року почали жити разом.

86. У квітні 2023 року надав ОСОБА_3 готівкові кошти у позику для придбання квартири. Самостійно квартиру не купував, оскільки на той час був ще одружений з ОСОБА_12 , тому хотів уникнути поділу майна при розлученні. ОСОБА_3 позику не повернула, оскільки згодом вони уклали шлюб і питання грошей більше не підіймалося.

87. Під час перебування на службі додаткових витрат не здійснював, так як перебував на державному забезпеченні.

88. Додатково пояснив обставини проходження ним військової служби на Запорізькому напрямку, зокрема битви за місто Енергодар. Зазначив, що коли він познайомився з ОСОБА_6 він продовжував перебувати на військовій службі. ОСОБА_1 не мав жодного впливу на нього і він принципово не дозволяв втручатись у їх стосунки з дружиною.

89. Свідок ОСОБА_19 надав відомості щодо продажу будинку в АДРЕСА_1 . Зазначив, що цей будинок він побудував з братом. В цьому будинку вони жили з дружиною протягом 2015-2016 років. Вони хотіли продати будинок, однак довгий час не було покупців. Так, ще у 2016 році він викладав оголошення на сайті «OLX» щодо продажу будинку спершу за 80 000 доларів США, однак за таку ціну ніхто не хотів купувати. Потім він деякий час, не змінюючи ціну, оновлював це оголошення, але втратив надію щодо можливого продажу будинку.

90. Пізніше, у 2018 році він розійшовся з дружиною, також почалась пандемія, внаслідок чого помер його брат, потім тесть, а потім захворіла його матір. Тому, будинок не був йому потрібний, і він ще більше захотів його продати. Він опубліковував оголошення щодо продажу на сайті «OLX», однак покупців все одно не було. Через деякий час до нього звернулися ОСОБА_2, які захотіли придбати будинок.

91. Щодо вартості будинку пояснив, що він витратив на будівництво трохи більше ніж 1 000 000 грн, тому після продажу він повернув собі ці кошти і зайві гроші йому не були потрібні. Оформлення продажу будинку здійснювали у нотаріуса Кукурудз Т., яка замовляла оцінку будинку та земельної ділянки, і за цією ринковою вартістю було продане майно.

92. Свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що ОСОБА_20 є його мамою, ОСОБА_1 - вітчимом, а ОСОБА_6 - зведеною сестрою.

93. 02 грудня 2022 року він придбав у ОСОБА_3 автомобіль Mazda 6, 2008 року виготовлення. Підстав дарувати йому як брату цей транспортний засіб, не було, оскільки автомобіль дорога річ. Водночас він знав як автомобілем користувалась ОСОБА_3 , як він обслуговувався і це був непоганим варіантом за запропоновану ціну.

94. Джерелами походження коштів для придбання автомобіля у ОСОБА_3 були: кошти від продажу автомобіля Chevrolet Aveo, 2010 року виготовлення; накопичення від заробітної плати, отриманої в Україні, а також від доходу, отриманого за кордоном у Польщі та Норвегії за період з березня по вересень 2022 року, що становило близько 4 500-5 000 в іноземній валюті. Окрім цього його рідний батько дуже добре його фінансово підтримував.

95. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

96. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

97. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

98. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

99. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

100. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

101. Законом України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції», який набрав чинності 04 березня 2015 року, розділ III ЦПК України доповнено главою 9, яка визначала особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування, чим запроваджено інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства.

102. Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», який набрав чинності 28 листопада 2019 року (далі - Закон № 263-IX), істотно змінено регулювання цього інституту, що стало можливим згідно із Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 2005 року, Рекомендаціями Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), відповідно до яких країни повинні створювати механізми, які б давали змогу без ухвалення обвинувального вироку конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, або інструментів злочину.

103. Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

104. Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

105. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

106. Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

107. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

108. Пунктом 12 частини першої статті 346 ЦК України до підстав припинення права власності віднесено визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

109. Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави передбачені главою 12 ЦПК України.

110. Відповідно до частини першої статті 290 ЦПК України (тут і далі, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.

111. Згідно з частиною другою статті 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред`являється щодо:

- активів, набутих після дня набрання чинності Законом № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України;

- активів, набутих після дня набрання чинності Законом № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і відповідне рішення набуло статусу остаточного;

- доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї частини.

112. Для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття (частина третя статті 290 ЦПК України).

113. У частині четвертій статті 290 ЦПК України визначено, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

114. У пункті 1 частини восьмої статті 290 ЦПК України визначено, що термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

115. Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 2 частини восьмої статті 290 ЦПК України).

116. Згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 290 ЦПК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

117. Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 290 ЦПК України термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

118. При таких обставинах, з урахуванням джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», до законних доходів, зокрема відносяться: отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

119. Суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів (стаття 291 ЦПК України).

120. Згідно з частинами першою-третьою статті 292 ЦПК України активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, у дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

121. Політико-правовий підхід допускає існування різних конструкцій конфіскації. Як наслідок, у світовій практиці сформувалося два різновиди конфіскації: проти особи (особиста конфіскація, in personam); проти речі (речова конфіскація, in rem).

122. Традиційно зазначені різновиди конфіскації розмежовуються:

- процедурою вилучення майна - конфіскація in personam застосовується в кримінальному судочинстві (або в тому, яке кваліфікується як кримінальне), а in rem - в цивільному судочинстві;

- стандартами доказування, які застосовуються - для конфіскації in personam має застосовуватися кримінально-правовий стандарт «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Натомість у конфіскації in rem використовується стандарт «баланс ймовірностей» (balance of probabilities).

123. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що:

- обговорюваний порядок, незважаючи на термінологію, яка використовується у національному законодавстві, має мало спільного з виключно адміністративною конфіскацією, а, навпаки, стосується попередньої наявності кримінального обвинувачення державної посадової особи, і тому за своєю суттю є цивільною процедурою in rem, яка спрямована на повернення майна, набутого незаконним шляхом або походження якого неможливо пояснити і яке належить державним посадовим особам та їхньому близькому оточенню;

- тягар доведення законності походження майна, яке, як стверджувалось, було отримано незаконним шляхом, міг бути законним чином перекладений на відповідачів цих некримінальних проваджень щодо конфіскації, у тому числі цивільних проваджень in rem. У випадку, коли рішення про конфіскацію було видано в результаті цивільного провадження in rem, яке стосувалося доходів від серйозних злочинів, у таких процедурах суду не потрібні докази «поза сумнівом» щодо незаконності походження майна. Натомість доказ щодо балансу вірогідностей або високої ймовірності незаконного походження майна в поєднанні з неможливістю власником цього майна довести протилежне був достатній для перевірки критерію пропорційності відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції. Національні органи влади відповідно до Конвенції надалі отримали свободу дій у питанні застосування конфіскаційних заходів не лише стосовно осіб, безпосередньо обвинувачених у злочинах, а й членів їхніх сімей та інших близьких родичів, які могли володіти та неформально управляти незаконно набутим майном від імені підозрюваних правопорушників, а також будь-кого, хто не мав необхідного статусу добросовісності (bona fide) (рішення ЄСПЛ від 12 травня 2015 року у справі «Gogitidze and others v. Georgia» («Гогітідзе та інші проти Грузії»), заява № 36862/05, § 91, 105).

124. Українська модель конфіскації in rem отримала своє вираження в конструкції «необґрунтовані активи», що мають досить нетиповий правовий режим. Такий специфічний правовий режим:

- виявляється в досить суттєвих особливостях правового регулювання. Матеріально-правове регулювання конструкції необґрунтованих активів відбувається частково в ЦК України, ЦПК України, Законі України «Про запобігання корупції». У ЦК України міститься тільки фрагментарне регулювання певних аспектів позовної давності, кваліфікації рішення про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави як спростування презумпції правомірності набуття права власності та підстави припинення права власності;

- характеризується суб`єктами, до яких може бути пред`явлений позов про визнання активів необґрунтованими, - публічні особи та «пов`язані» з ними особи (частина четверта статті 290 ЦПК України). Тобто правовий режим необґрунтованих активів є свого роду додатковим обмеженням для публічних фізичних осіб. Натомість для звичайних суб`єктів така конструкція нехарактерна і невластива;

- законодавець не здійснює конструювання правового режиму необґрунтованих активів через використання конструкції недійсності. З урахуванням сутності та призначення конструкції недійсності правочину очевидно, що вона не розрахована на її використання при визнанні необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, оскільки в цьому разі достатньо спростувати презумпцію правомірності набуття права власності (частина друга статті 328 ЦК України).

125. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22 (провадження № 61-8529св23).

126. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

127. Водночас в абзаці другому частини другої статті 81 ЦПК України визначено, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.

128. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (частина четверта статті 89 ЦПК України).

129. З матеріалів справи відомо, що предметом спору у суді першої інстанції були, зокрема: грошові кошти у сумі 20 000 доларів США та 78 339 грн, які є власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рухоме майно: автомобілі PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення та MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, право власності на які зареєстроване за ОСОБА_2 , нерухоме майно: житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_2 .

Щодо доходів та придбаного майна за 2021 рік

130. Дослідивши матеріали справи серед яких були інформація з ДРФОПП за

2021 рік - доходи (після утримання податків), приписи Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про Державний бюджет України на

2020 рік», а також врахувавши, що у 2020 році не підлягали декларуванню наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, сукупна вартість яких не перевищує 105 100 грн (50 х 2 102 грн) суди встановили, що загальна сума готівкових коштів, які могли бути у розпорядженні подружжя ОСОБА_16 протягом 2021 року, складала 189 363,40 грн (105 100 грн + 84 263,40 грн).

131. Натомість у 2021 році ОСОБА_2 придбала автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, вартістю 207 075 грн та, окрім цього, подружжя заощадило 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2021 року складає

272 782 грн.

132. Отже колегія суддів вважає правильним висновки судів про те, що за 2021 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули активи на загальну суму 479 857 грн, вартість яких майже удвічі перевищує загальну суму готівкових коштів, які отримані із законних джерел та могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2021 року.

133. З огляду на викладене колегія суддів вважає спростованими довід касаційної скарги про те, що для придбання автомобіля марки PEUGEOT 308 2012 року випуску відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використали не лише отриманий дохід за 2021 рік, а й заощадження, які утворились до цього.

134. Колегія судів зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував та зауважив, що ОСОБА_1 у розділі 12 «Грошові активи» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не зазначив відповідних відомостей, а при відповідних підрахунках суд першої інстанції врахував навіть сукупну вартість грошових активів (105 100 грн), яка у 2020 році не підлягала декларуванню.

Щодо доходів та придбаного майна за 2022 рік

135. Відповідно до інформації ДРФОПП за 2022 рік загальний дохід подружжя ОСОБА_16 становив 883 012,31 грн, а згідно даних про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відкритих в АТ КБ «Приват Банк», АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Державний ощадний банк України», які містяться на оптичному диску, безготівкові витрати подружжя склали 989 778,75 грн, зняті готівкою кошти у сумі

208 100 грн, поповнений рахунок на 1 600 грн.

136. За таких обставин суди виснували, що загальна сума готівкових коштів, які могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2022 року, складала 206 500 грн

(208 100 грн - 1 600 грн).

137. Відповідно до декларацій, які подали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за

2022 рік, грошові активи, заощаджені ними у 2021 році у сумі 10 000 доларів США, подружжя не витратило.

138. У 2022 році ОСОБА_2 придбала автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю за договором 10 000 грн. Також подружжя заощадило 10 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року складає 365 686 грн.

139. Суди встановили та вказували, що у витязі з ЄДРТЗ зазначені загальні характеристики автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , у тому числі, дата ввезення на територію України та відомості про реєстрацію права власності 03 грудня 2021 року за першим власником - ОСОБА_10 , а також вартість автомобіля - 413 251,73 грн. 15 жовтня 2022 року була здійснена перереєстрація цього автомобіля на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_2 та зазначена вартість у розмірі 10 000 грн.

140. Суди встановили, що згідно з консультацією ПП «Ажіо.» від 04 жовтня 2024 року № 64/24 ринкова вартість автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 , станом на 15 жовтня 2022 року становить

786 300 грн.

141. З огляду на вищенаведене Верховний Суд погоджується із висновками судів про те, що ОСОБА_2 набула автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_2 за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, а тому правильним є їх висновок стосовно того, що вартість цього активу має бути визначена за мінімальною ринковою вартістю таких або аналогічних активів на дату набуття, а саме згідно з висновком ПП «Ажіо.» у розмірі 786 300 грн.

142. Колегія суддів вважає, що суди правильно виснували, що за 2022 рік

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули активи на суму 375 686 грн, а врахувавши ринкову вартість транспортного засобу, вартість якого значно перевищує загальну суму готівкових коштів, які отримані із законних джерел та могли бути у розпорядженні подружжя протягом 2022 року, а тому цей актив є необґрунтованим.

143. Наведеним також спростовується довід касаційної скарги про те, що для придбання цього автомобіля марки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовували заощадження за попередні періоди, адже як правильно зазначав суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вказав відповідних активів, а заощадження у сумі 10 000 доларів США, накопичені подружжям за 2021 рік, витрачені не були.

144. Колегія суддів також вважає необґрунтованим довід касаційної скарги стосовно того, що суди безпідставно врахували консультативний висновок ПП «Ажіо.» № 64/24, адже як правильно зазначав суд апеляційної інстанції, консультація від 04 жовтня 2024 року № 64/24 складена в межах законодавчо передбаченої форми оціночної діяльності, передбаченої статтею 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», на виконання умов договору від 25 січня 2024 року № 40/24 про надання консультаційних послуг з питань вартості активів, укладеного між НАЗК та ПП «Ажіо.» за результатом тендеру UA-2023-12-26-01526-а. Така консультація проведена оцінювачем ОСОБА_21 , яка на момент оцінки мала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, у тому числі за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів». При цьому ПП «Ажіо.», в якому оцінювач ОСОБА_21 провадила свою діяльність, мало Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, який дозволяв його оцінювачам проводити практичну оціночну діяльність, зокрема, за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів». Відомості про оцінювача ОСОБА_21 та суб`єкта оціночної діяльності ПП «Ажіо.» містяться в Державному реєстрі оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності (веб-доступ: https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-estimate-registers.html).

145. Разом із цим, апеляційний суд слушно зауважив, що текстом консультації стверджується, що під час визначення мінімальної ринкової вартості транспортного засобу оцінювачем застосовані методичні підходи, передбачені «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», зареєстрованої у Міністерстві юстиції за № 1074/8395 від 24 листопада 2003 року, у межах порівняльного підходу розрахунок відбувався із урахуванням перелічених застережень та припущень, виходячи з найбільш песимістичних уявлень про характеристики транспортного засобу, що могло б вплинути на зниження середньоринкової вартості об`єкта оцінки.

146. Отже Верховний Суд вважає правильним висновки судів стосовно того, що консультація ПП «Ажіо.» складена належним суб`єктом, у встановленому законом порядку та шляхом застосування затвердженої методики оцінки колісних транспортних засобів.

Щодо доходів та придбаного майна за 2023 рік

147. Суди встановили, що загальний дохід подружжя з січня по квітень 2023 року становив 627 791,28 грн куди увійшли доходи (після утримання податків)

ОСОБА_1 - 187 580,55 грн, ОСОБА_2 - 368 012,82 грн, у тому числі

285 414 грн за продаж 03 березня 2023 року автомобіля марки PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення. Пенсійні виплати за цей період ОСОБА_1 склали

32 964,75 грн, а ОСОБА_2 - 39 233,16 грн.

148. Згідно з відомостями щодо руху коштів по рахунках подружжя ОСОБА_16 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Райффайзен Банк» встановлено зняття готівки у сумі 100 000 грн, витрати у безготівковій формі склали 660 126 грн.

149. За таких обставин суди правильно встановили, що за період із січня по квітень 2023 року у розпорядженні подружжя ОСОБА_16 могли перебувати готівкові кошти, законність джерел походження яких підтверджується матеріалами справи, у сумі близько 100 000 грн.

150. Окрім цього, у щорічних деклараціях за 2023 рік ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 зазначили, що у суб`єкта декларування та членів його сім`ї об`єкти декларування у розділі 12 «Грошові активи» відсутні.

151. Суди також встановили, що заощаджені протягом 2021-2022 років грошові активи у сумі 20 000 доларів США були витрачені ОСОБА_2 протягом 2023 року.

152. Разом із цим, 23 березня 2023 року ОСОБА_2 придбала житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ціна продажу якого згідно з договором становила 646 960 грн, і земельну ділянку за цією ж адресою - за ціною 253 040 грн. Відповідно до п. 14 договору зазначена ціна договору у розмірі 900 000 грн.

153. Згідно з консультацією ПП «Ажіо.» № 62/24 від 03 жовтня 2024 року, станом на 23 березня 2023 року ринкова вартість житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 148,5 кв. м, складає 1 841 500 грн, а ринкова вартість земельної ділянки за цією ж адресою, площею 0,15 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 229 500 грн.

154. Верховний Суд також відхиляє довід касаційної скарги про те, що суди не могли врахувати консультацію від 03 жовтня 2024 року № 62/24, надану суб`єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.», як доказ мінімальної ринкової вартості нерухомого майна, оскільки, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, вона також складена з дотриманням приписів норм статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачем ОСОБА_21 , яка на момент оцінки мала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, у тому числі за напрямком 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них». У той же час ПП «Ажіо.», в якому оцінювач ОСОБА_21 провадила свою діяльність, мало Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, який дозволяв його оцінювачам проводити практичну оціночну діяльність, зокрема, за напрямком 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них». Із тексту консультації суди правильно встановили, що дослідження стосовно визначення мінімальної ринкової вартості нерухомого майна проведене в межах порівняльного підходу, для чого оцінювач провів аналіз ринку нерухомості, знайшов об`єкти за такими критеріями: щодо житлового будинку - площа від 100 метрів, поверховість - 2-3 поверхи, наявність надвірних споруд, щодо земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, а також подібне розташування об`єктів у межах Запорізького району Запорізької області. Під час порівняння об`єктів виконавцем були враховані поправки на вартість торгівельної знижки продавця, на розташування в населеному пункті, на фізичний стан, на площу, на наявність комунікацій (щодо житлового будинку). Для надання консультації оцінювач застосував методи та підходи, передбачені «Національним стандартом

№ 2», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442.

155. Наведеним також спростовується довід касаційної скарги стосовно того, що суди не врахували висновки звітів про оцінку майна від 11 березня 2023 року, які були виконані суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_15 і відповідно до яких ринкова вартість житлового будинку становить 646 960 грн, а земельної ділянки - 69 958, грн, адже, як правильно зазначав суд апеляційної інстанції вони не містять жодної інформації щодо процесу оціночного дослідження, методики, аналізу ринку та мотивів, на підставі яких зроблені висновки про ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки. Відтак, із вказаних документів неможливо встановити яким чином визначалася вартість об`єктів нерухомості.

156. Верховний Суд зауважує, що суди правильно врахували, що положеннями частини третьої статті 290 ЦПК України визначено, що для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.

157. За таких обставин, врахувавши вимоги зазначеної процесуальної норми, суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що для визначення вартості активу - житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 , необхідно врахувати ринкову вартість житлового будинку, визначену ПП «Ажіо.» - 1 841 500 грн, та вартість придбання земельної ділянки, зазначену у договорі від 23 березня

2023 року - 253 040 грн. Тобто загальна вартість нерухомого майна складає

2 094 540 грн (1 841 500 грн + 253 040 грн).

158. При цьому, оскільки автомобіль марки PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, був проданий 03 березня 2023 року (незадовго до придбання об`єктів нерухомого майна), а також ОСОБА_2 у 2023 році використали заощадження у вигляді

20 000 доларів США (ці грошові активи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не зазначили у деклараціях за 2023 рік), грошові активи у сумі 1 016 786 грн (285 414 грн із продажу автомобіля та 20 000 доларів США, вартість яких за курсом НБУ станом на 23 березня 2023 року становила 731 372 грн (20 000 доларів США х 36,5686 грн) були витрачені подружжям ОСОБА_16 для придбання нерухомого майна за адресою:

АДРЕСА_1 .

159. За таких обставин колегія суддів вважає висновки судів про набуття у 2023 році відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку із земельною ділянкою, як необґрунтованих активів правильними, адже розмір набутих активів - нерухомого майна, визначена вартість яких відповідно до приписів частини третьої статті 290 ЦПК України у сумі 2 094 540 грн, значно перевищує загальну суму готівкових коштів, джерела походження яких встановлені судом та які могли перебувати у розпорядженні подружжя ОСОБА_16 . Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині.

160. Верховний Суд також відхиляє довід касаційної скарги про те, що судами врахована сума як придбання, так і продажу автомобіля марки PEUGEOT 308, 2012 року випуску, оскільки відповідно до змісту оскаржених рішень суди правильно визнали необґрунтованими, крім іншого, такі активи як автомобіль PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 207 075 грн, а також дохід, отриманий від продажу цього активу у вигляді перевищення вартості продажу над вартістю його придбання - 78 339 грн.

161. Отже, з огляду на вищевикладене колегія суддів вважає правильними висновки судів про те, що доходи, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із законних джерел, не давали їм можливості протягом 2021-2023 років набути грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, рухоме майно - автомобілі PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, та MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а також отримати дохід від продажу активу - автомобіля PEUGEOT 308, 2012 року виготовлення, VIN-код: НОМЕР_1 , у вигляді перевищення вартості продажу над вартістю придбання активу (78 339 грн), сукупна вартість яких становить 3 804 722 грн, тобто є більшою за 1 003 500 грн. Тому наявні правові підстави, відповідно до вимог статті 290 ЦПК України, для визнання цих активів необґрунтованими.

162. Щодо доводу касаційної скарги про те, що посилання судів і використання у якості письмового доказу у справі постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 лютого 2024 року у справі № 331/6675/23 є незаконним та безпідставним, оскільки предметом судового розгляду у вказаній справі було отримання подарунка одним із співвідповідачів, через допущені технічні описки та помилки під час складання та підписання договору купівлі продажу автомобіля. В той же час, безпідставними вважає посилання суду першої інстанції на наявність письмових пояснень відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі

№ 331/6675/23, оскільки вони надавались іншому суду у іншій справі з іншим предметом доказування колегія суддів зазначає наступне.

163. Зі змісту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції відомо та апеляційний суд виснував, що положеннями частин шостої, сьомої статті 82 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

164. Розглядаючи доводи прокурора про те, що слід врахувати вартість автомобіля марки MAZDA СХ-5, 2021 року виготовлення, у розмірі 26 000 доларів США, що еквівалентно 950 560 грн, яку зазначала ОСОБА_2 у поясненнях, наданих під час розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя справи № 331/6675/23, суд першої інстанції, враховуючи вимоги частини шостої статті 82 ЦПК України, вважав, що у межах розгляду справи за позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави постанова суду у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою у частині їх вартості.

165. Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що оскільки відповідні доводи прокурора були відхилені, безпідставними є твердження апеляційної скарги про посилання суду першої інстанції на постанову Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 лютого 2024 року у справі № 331/6675/23, а тому колегія суддів вважає неспроможним означений арґумент касаційної скарги.

166. Довід касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу за відсутності відповідачів ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 , які не були повідомлені належним чином про дату, час і місце засідання суду, а у матеріалах справи відсутні докази про вручення судових викликів, процесуальних документів відповідачам у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

167. Матеріалами справи підтверджено, що повістки у судове засідання Вищого антикорупційного суду, призначене на 02 січня 2026 року та адресовані

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повернулись на адресу суду із відміткою «адресат відсутній», що відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням учасника справи про час та місце її розгляду, а повістки у судове засідання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, призначене на 27 квітня 2026 року, адресовані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримав особисто адвокат Озюменко Є. Ю., якого суд зобов`язав вручити ці повістки цим особам та який представляв інтереси касатора у суді апеляційної інстанції також.

168. Крім того колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 , яка є дружиною заявника та ОСОБА_3 , яка є його дочкою та відповідачами у цій справі відповідно, із апеляційними чи касаційними скаргами не звертались, тобто фактично погодились із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, про порушення своїх прав не вказували.

169. З огляду на викладене порушень норм процесуального права в діях судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не вбачає.

170. Верховний Суд також вважає неспроможним аргумент касаційної скарги про те, що прокурор про наявність у нього або інших осіб оригіналів поданих ним до суду письмових та електронних доказів, суду не повідомляв, а інформація та файли, які містяться на двох наданих прокурором до суду дисках CD-R (банківська та інша інформація і файли) судом у судовому засіданні не досліджувалися, адже цей довід спростовується змістом позовної заяви та текстом оскаржених судових рішень, які містять посилання на те, що судом досліджувались відомості, які містили оптичні носії.

171. Довід касаційної скарги про те, що суди не врахували правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 25 лютого 2026 року у справі

№ 712/7843/21 колегія суддів відхиляє, адже правові висновки у наведеній справі зроблені Верховним Судом за фактичних обставин та правового регулювання, які є відмінними від фактичних обставин та правового регулювання цієї справи.

172. ЄСПЛ зауважив, що вимога «законності», яка міститься у статті 1 Першого протоколу, зазвичай не може тлумачитись як така, що перешкоджає законодавчому органу контролювати використання власності чи іншим чином втручатися в грошові права через нові ретроспективні положення, що регулюють триваючі фактичні ситуації або правові відносини, заново. Він не знайшов підстав для встановлення іншого у цій справі. Суд визнав, що конфіскація майна заявників повністю відповідала вимозі «законності», яка міститься у статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ від 12 серпня 2015 року у справі Gogitidze and others v. Georgia, заява № 36862/05, § 99).

173. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що у справі, яка переглядається, відшкодування на користь держави вартості необґрунтованих активів відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може вважатися таким, що не відповідає вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

174. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначили характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого в означеній вище частині ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

175. Безпідставним є посилання в касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, з огляду на наведені у цій постанові відповідні висновки Верховного Суду.

176. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанції, зводяться значною мірою до переоцінки доказів.

177. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

178. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

179. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

180. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Щодо судових витрат

181. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

182. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, немає.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду