ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 638/10200/21

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Тимченко Т. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Харитонова Я. М., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Онищенко С. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Остапенко Є. М., у якому просило:

- скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про припинення обтяження, внесений 11 квітня 2017 року приватним нотаріусом Остапенко Є. М., індексний номер рішення про обтяження 34724787, та скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про припинення іпотеки та обтяження, внесений 11 квітня 2017 року приватним нотаріусом Остапенко Є. М., індексний номер рішення про обтяження 34725350, 07 липня 2014 року, справа № 805/19697/13-а, щодо квартири АДРЕСА_1 ;

- поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810, реєстровий номер 4048, виданий

27 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Зінченко Р. П., та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, підстава обтяження - договір іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810, реєстровий номер 4048, виданий 27 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Зінченко Р. П., щодо квартири АДРЕСА_1 ;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру

АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 34767125 від 13 квітня 2017 року, скасувавши запис про проведену державну реєстрацію запису право власності/довірчої власності: 19963713, припинивши право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27 квітня 2017 року квартири

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Онищенко С. В., зареєстрований у реєстрі № 989, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 34971861, від 27 квітня 2017 року, скасувавши запис про проведену державну реєстрацію, запис право власності/довірчої власності: 20177308, припинивши право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 травня 2017 року квартири

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Харитоновою Я. М., зареєстрований у реєстрі № 2241, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 35202464 від 16 травня 2017 року, скасувавши запис про проведену державну реєстрацію, запис право власності/довірчої власності: 20419317, припинивши право власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 квітня

2019 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданого приватним нотаріусом Тимченко Т. В. за реєстровим номером № 245 ОСОБА_7 , та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 46262362 від 02 квітня 2019 року, скасувавши запис про проведену державну реєстрацію, запис про власності/довірчої власності: 30982979, припинивши право власності за ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів

№ UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22 травня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та

ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 6/4/26/2007/840-К/809 від 12 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення.

30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладений договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги. За умовами договору ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 6/4/26/2007/840-К/809 від 12 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами забезпечення.

Відповідно до умов договору іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810 від 12 жовтня

2007 року предметом іпотеки є квартира

АДРЕСА_1 .

Проте з інформаційної довідки позивачу стало відомо, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року (права № 805/19697/13а) а право власності перейшло до ОСОБА_3 . Одразу після припинення іпотеки та реєстрації права власності 27 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Онищенко С. В., зареєстрований у реєстрі за № 989. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 34971861 від 27 квітня 2017 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 20177308. 16 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харитоновою Я. М., зареєстрованого в реєстрі № 2241. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35202464 від 16 травня 2017 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 20419317.

02 квітня 2019 року право власності на квартиру

АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Тимченко Т. В., зареєстрованим у реєстрі за № 245. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46262362 від 02 квітня 2019 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 30982979.

Також позивачу стало відомо, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/19697/13а від 11 березня 2021 року підроблене. Згідно з відповіддю Донецького окружного адміністративного суду

11 березня 2021 року за відомостями автоматизованої системи Д-3 документообігу суду обліково-статистична картка за справою № 805/19697/13а не реєструвалася.

Позивач зазначав, що оскільки за умовами договору № GL48N718070_blank_01 від 22 травня 2020 року, укладеному між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» про відступлення прав вимоги, новий кредитор (позивач) набуває усі права кредитора за основними договорами, то незважаючи на чинний іпотечний договір від 12 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра», вказане відчуження без згоди іпотекодержателя та перереєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі підробленого рішення суду унеможливлює позивачеві стягнення з боржника грошових коштів шляхом звернення стягнення на майно.

Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 03 лютого 2025 року позов ТОВ «Брайт Інвестмент» задовольнив.

Скасував у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про припинення обтяження, внесений 11 квітня 2017 року приватним нотаріусом Остапенко Є. М., індексний номер рішення про обтяження 34724787, та скасував у Державному реєстрі іпотек запис про припинення іпотеки та обтяження, внесений 11 квітня 2017 року приватним нотаріусом Остапенко Є. М., індексний номер рішення про обтяження 34725350, 07 липня 2014 року, справа

№ 805/19697/13-а, щодо квартири АДРЕСА_1 .

Поновив у Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810, реєстровий номер 4048, виданий

27 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Зінченко Р. П., та поновив у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, підстава обтяження - договір іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810, реєстровий номер 4048, виданий 27 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Зінченко Р. П. щодо квартири АДРЕСА_1 .

Скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру

АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 34767125 від 13 квітня 2017 року, скасував запис про проведену державну реєстрацію запису право власності/довірчої власності: 19963713, припинивши право власності за ОСОБА_3 на квартиру

АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 27 квітня 2017 року квартири

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Онищенко С. В., зареєстрований у реєстрі № 989, скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 34971861, від 27 квітня 2017 року, скасував запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 20177308, припинив право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 16 травня 2017 року квартири

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Харитоновою Я. М., зареєстрований у реєстрі № 2241, скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 35202464 від 16 травня 2017 року, скасував запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 20419317, припинив право власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 02 квітня

2019 року на квартиру АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Тимченко Т. В. за реєстровим номером № 245, ОСОБА_7 , скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1 , індексний номер рішення 46262362 від 02 квітня 2019 року, скасував запис про проведену державну реєстрацію запис про власності/довірчої власності: 30982979, припинив право власності за ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» судовий збір у розмірі 1 135,00 грн, тобто по 283,75 грн з кожного.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що, незважаючи на чинний іпотечний договір, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра», групою осіб, без згоди іпотекодержателя, було здійснено відчуження та перереєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 на підставі неіснуючого судового рішення. За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність у покупців права власності на нерухоме майно, яке набуте без достатніх законом підстав зокрема без згоди іпотекодержателя, є неправомірним.

Харківський апеляційний суд постановою від 03 червня 2024 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення.

Відмовив ТОВ «Брайт Інвестмент» у задоволенні позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу, свідоцтва недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяжень.

Стягнув з ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі

1 362,00 грн. Стягнув з ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 1 702,50 грн.

Апеляційний суд взяв до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження

№ 12-44гс20), відповідно до яких у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. Отже, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстрацій, поновлення запису про обтяження та скасування свідоцтва на право на спадщину є неефективним, оскільки не призведе до поновлення порушених прав позивача.

10 грудня 2025 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Зайцев В. В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у цій справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2025 року.

Підставою касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Зайцев В. В., вказує пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, та постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, від 05 січня 2024 року у справі № 761/40240/21, від 29 травня 2024 року у справі № 910/5808/20, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Заявник зазначає, що вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Власник, за наявності підстав передбачених статтею 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужено до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Вказує, що справа № 805/19697/13-а у суді не реєструвалася, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у цій справі є підробленою, що підтверджується лист цього ж суду від 17 червня 2024 року

№ 09-13.

Встановлені обставини у справі дають підстави стверджувати, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_4 без його волі на підставі підробленого судового рішення, про яке він не знав. ОСОБА_3 , знаючи що він володіє чужим майном, з метою ускладнення витребування свого майна ОСОБА_4 уклав фраудаторний правочин, чим обмежив обсяг майна ОСОБА_4 , що є порушенням прав кредитора, з яким ОСОБА_4 уклав договір іпотеки.

Отже, одна з трьох умов, за наявності яких власник може витребувати майно у добросовісного набувача, на переконання заявника, наявна у цій справі.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 16 лютого 2026 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою, витребував справу із суду першої інстанції, надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії, Осіян О. М., Сакара Н. Ю.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 6/4/26/2007/840-К/809, згідно з яким позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 121 000,00 доларів США строком до 08 жовтня 2032 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у кредитному договорі.

З метою забезпечення взятих на себе зобов`язань, між ВАТ «Надра» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810 від 12 жовтня 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2014 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 1 789 659,31 грн. Стягнуто на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір у розмірі 3 441,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22 травня

2020 року, між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором

(з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 6/4/26/2007/840-К/809 від 12 жовтня 2007 року, укладеним між

ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра», та договорами забезпечення.

30 вересня 2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладений договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги.

За умовами договору ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 6/4/26/2007/840-К/809 від 12 жовтня

2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами забезпечення.

Відповідно до умов договору іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/810 від 12 жовтня

2007 року предметом іпотеки є квартира

АДРЕСА_1 . Таким чином, до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги за договором кредиту та договором іпотеки.

Після набуття права вимоги позивачу стало відомо, що іпотечне майно вибуло із законного володіння кредитора за таких обставин.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Донецького районного управління юстиції про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 лютого 2012 року.

Зобов`язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно вилучити з Державного реєстру речових прав, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек запис з реєстраційним номером 210.2007 року приватним нотаріусом Зінченко Р. П. обтяження N? 5833580, що зареєстровано 12 жовтня 2007 року за договором іпотеки № 4048. Визнати договір від 12 жовтня 2007 року між ВАТ «Комерційний Банк «Надра», в особі Філії «Донецьке РУ» ВАТ «Надра» та ОСОБА_4 № K-72-2006 виконаним в повному обсязі, а іпотеку, згідно укладеного договору іпотеки N?4048 від 12 жовтня 2007 року, посвідчений приватним Зінченко Р. П. та реєстрований в реєстрі за № 2942, - припиненою. Визнано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 . Визнано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 32 кв. м за ОСОБА_4 . Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 441,00 грн. (а.с. 41-45 т. 3).

Згідно з відповіддю Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого

2017 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі № 805/19697/13а за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до

ВАТ «КБ «НАДРА», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Морозова В. І., приватного нотаріуса Зінченко Р. П., державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Донецького районного управління юстиції, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання рішення незаконним, скасування рішення, визнання права власності, розглянута та зареєстрована згідно з матеріалами архівних паперових носіїв Донецького окружного адміністративного суду, та не була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень у зв`язку з можливою технічною відмовою системи та помилкою електронного цифрового підпису. Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/19697/13а від 02 липня 2014 року до канцелярії суду не надходила, матеріали справи натепер знаходяться на тимчасово непідконтрольній території та не можуть буди надані для ознайомлення у зв`язку з проведенням АТО (а. с. 41, т. 3).

ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса округу Остапенка Є. М. з метою скасування обтяження на належне йому майно.

З інформаційної довідки від 26 червня 2021 року убачається, що приватним нотаріусом Остапенко Є. М. 10 квітня 2017 року припинено запис про іпотеку та припинено запис про обтяження на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року (справа № 805/19697/13а) на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 .

27 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Онищенко С. В., зареєстрований у реєстрі за № 989. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 34971861 від 27 квітня 2017 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 20177308.

16 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харитоновою Я. М., зареєстрованого в реєстрі № 2241. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35202464 від 16 травня 2017 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 20419317.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 квітня 2019 року право власності на квартиру

АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Тимченко Т. В., зареєстрований за № 245. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46262362 від 02 квітня 2019 року, номер запису про право власності/довірчої власності: 30982979.

За відповіддю Донецького окружного адміністративного суду ухвалена постанова не міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до відомостей автоматизованої системи Д-3 документообігу суду обліково-статистична картка за справою № 805/19697/13а не реєструвалася.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним критеріям оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає з огляду на таке.

Спірні правовідносини у справі, яка переглядається, стосуються реалізації права позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постанова апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, оскаржена в касаційному порядку відповідачем ОСОБА_4 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У практиці суду касаційної інстанції неодноразово застосовувалася конструкція «добросовісного іпотекодержателя» і вказувалося на необхідність захисту інтересів добросовісного іпотекодержателя, який покладався на дані реєстру прав на нерухомість (постанови Верховного Суду від 29 вересня 2021 року в справі № 509/1157/18, провадження № 61-20977св19; від 14 вересня 2022 року в справі № 707/807/21, провадження № 61-1529св22).

У пунктах 9.8, 9.10 постанови від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. У справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Брайт Інвестмент» не заявляло вимоги про визнання права іпотекодержателя щодо спірної квартири та не посилалося на наявність обставин, які свідчили б про недобросовісність набувача спірного майна - ОСОБА_5 .

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19).

Суд апеляційної інстанції, правильно визначившись із характером спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку щоналежним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна, а після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя, та правильно відмовив у задоволенні позову у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту свого права.

Виходячи з обставин цієї справи, доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 388 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки ТОВ «Брайт Інвестмент» та ОСОБА_4 , з власності якого вибуло спірне майно, в порядку статті 388 ЦК України не зверталися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Оскільки ТОВ «Брайт Інвестмент» вважало себе іпотекодержателем та посилалося на те, що його право порушене у зв`язку з відчуженням предмета іпотеки, належним способом захисту його прав є звернення до суду з вимогою про визнання права іпотекодержателя щодо спірної майна та доведення у цій справі факту недобросовісності набуття предмета іпотеки ОСОБА_8 . Натомість обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є захист прав іпотекодержателя від незаконного відчуження предмета іпотеки і саме у такому спорі належним захистом прав іпотекодержателя є позов про визнання права іпотекодержателя на іпотечне майно. Крім того, позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» судове рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржував, тобто погодився із постановою апеляційного суду.

У свою чергу, якщо заявник, який є відповідачем у цій справі, вважає, що його право було порушено у зв`язку з відчуженням квартири без його волі на підставі підробленого судового рішення, належним способом захисту права власності ОСОБА_4 , який у цій справі є відповідачем, є звернення до суду з відповідними позовними вимогами в порядку статті 388 ЦК України з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у заявника іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявника.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого і правильного висновку суду апеляційної інстанції.

За правилами частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції не встановив підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду