ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 372/2898/21

1. Описова частина

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру) від 30 квітня 2021 року № 10-890/15-21-сг про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066;

скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2021 року, індексний номер 58068747, номер запису про право власності 41883640;

визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066, від 06 серпня 2021 року, укладений ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В.;

припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066;

скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 серпня 2021 року, індексний номер 59711839, номер запису про право власності 43374161;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 30 квітня 2021 року № 10-1888/15-21-сг про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067;

скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2021 року, індексний номер 58069091, номер запису про право власності 41883926.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що з 26 вересня 1991 року на підставі рішення сьомої сесії Дерев`янської сільської ради ХХІ скликання про виділення трудовому колективу Трипільського Біохімзаводу земельної ділянки площею 21,4 га під колективні городи вона користується земельною ділянкою, розташованою на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області.

17 червня 2007 року вона та інші користувачі земельної ділянки створили Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше джерело» (далі - ОК «СТ «Наше джерело»).

У 2009 році ОК «СТ «Наше джерело» замовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва, який затверджений розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 02 липня 2009 року.

У 2020 році ОК «СТ «Наше джерело» прийняв рішення про приватизацію членами товариства земельних ділянок.

Наказом ГУ Держгеокадастру від 07 квітня 2020 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,08 га для індивідуального садівництва.

Після розроблення проекту землеустрою вона звернулася до управління Держгеокадастру проханням внести відомості про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру, однак рішенням від 10 червня 2021 року їй відмовлено у вчиненні цієї дії, з посиланням на те, що площа її земельної ділянки на 100 % накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067.

Ці земельні ділянки були передані у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на підставі наказів ГУ Держгеокадастру від 30 квітня 2021 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , земельна ділянка з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 перейшла у власність ОСОБА_4 .

Позивачка вважає зазначені накази, а також договір купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року незаконними, оскільки вони порушують її право на отримання у власність земельної ділянки, якою вона користується понад 30 років та за яку садове товариство сплачує земельний податок.

У зв`язку з цим позивачка просила позов задовольнити.

Обухівський районний суд Київської області рішенням від 08 вересня 2022 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру від 30 квітня 2021 року № 10-890/15-21-сг про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Припинив право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066, скасував запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2021 року, індексний номер 58068747, номер запису про право власності 41883640.

Визнав недійсним і скасував договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 від 06 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В.

Припинив право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066, скасував запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06 серпня 2021 року, індексний номер 59711839, номер запису про право власності 43374161.

Визнав протиправним і скасував наказ ГУ Держгеокадастру від 30 квітня 2021 року № 10-1888/15-21-сг про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Припинив право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067, скасував запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2021 року, індексний номер 58069091, номер запису про право власності 41883926.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. При цьому суд виходив з того, що, передаючи земельні ділянки у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру не дотрималося вимог, передбачених Конституцією України і ЗК України, діяло недобросовісно, чим порушило права позивачки, яка раніше за відповідачів звернулася із заявою про надання їй земельної ділянки.

Суди розглядали справу неодноразово.

Київський апеляційний суд постановою від 22 грудня 2022 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 вересня 2022 року скасував й ухвалив нове рішення про відмову в позові.

Верховний Суд постановою від 12 лютого 2025 року касаційну скаргу ОК «СТ «Наше джерело» задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Київський апеляційний суд постановою від 30 червня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - адвоката Хачатурян Е. М. задовольнив. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 вересня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що у ОСОБА_1 відсутнє право на захист її законних очікувань щодо оформлення права власності саме на спірну земельну ділянку, оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 раніше за позивача вчинили юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання права власності на це майно та, враховуючи відсутність будь-яких підстав для відмови у наданні у власність земельних ділянок відповідачам, власник ділянок в особі ГУ Держгеокадастру прийняв рішення (накази) про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідно до статті 118 ЗК України. Твердження ОСОБА_1 щодо факту довготривалого (30 років поспіль) відкритого та добросовісного користування спірною земельною ділянкою, як підставу для першочергового надання їй вказаної земельної ділянки у власність апеляційний суд відхилив з огляду на те, що неможливо встановити реальну площу, координати і місце розташування земельної ділянки, якою користувалась ОСОБА_1 починаючи з 1991 року.

У серпні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костюк В. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2025 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження зазначено те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц та постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 700/297/20, від 02 червня 2021 року у справі № 700/316/20, від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справах № 570/4524/17 та № 472/1282/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 527/2036/18, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17, від 18 лютого 2021 року у справі № 570/2301/17, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 05 травня 2020 року у справі № 750/3917/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 372/51/16-ц та № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 815/1915/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 686/10381/16, від 02 липня 2019 року у справі № 48/430, від 08 липня 2020 року у справі № 363/2968/16-ц.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом того, що наказом ГУ Держгеокадастру від 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. З цього часу в позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки у власність. Водночас 07 травня 2021 року проведено державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки (на які накладається земельна ділянка позивача) за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Підставою для здійснення цієї реєстрації права власності зазначено накази ГУ Держгеокадастру № 10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року та № 10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року.

Водночас у матеріалах справи немає наказів ГУ Держгеокадастру від 30 квітня 2021 року № 10-890/15-21-сг та від 30 квітня 2021 року № 10-1888/15-21-сг і документів, які стали підставою для їх видачі. ГУ Держгеокадастру як видавник наказів на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 року про витребування доказів повідомило про відсутність в управлінні вказаних наказів та документації.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції безпідставно послався на ці накази як на належні та допустимі докази.

У вересні 2025 року Обухівська міська рада Київської області подала письмові пояснення, у яких просила касаційну скаргу задовольнити.

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Хачатурян Є. М. подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

У жовтні 2025 року Обухівська міська рада Київської області подала клопотання про врахування висновків у подібній справі.

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Хачатурян Є. М. подала додаткові письмові пояснення.

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

У грудні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Хачатурян Є. М. подала додаткові письмові пояснення.

Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із суду першої інстанції.

10 грудня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій установили, що 16 квітня 1991 року на засіданні виконавчого комітету Дерев`янської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області було прийнято рішення про виділ Трипільському біохімзаводу 15,00 га землі, що підтверджується архівним витягом з протоколу засідання № 4.

Протоколом шостої сесії Ради ХХІ скликання від 30 квітня 1991 року затверджено рішення виконкому Дерев`янської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області про виділ Трипільському біохімзаводу 15,00 га землі з складанням угоди про оплату - 400 крб за гектар.

На сьомій сесії Дерев`янської сільської ради ХХІ скликання, розглянувши клопотання трудового колективу Трипільського біохімзаводу про виділення земельної ділянки під колективні городи робітників і службовців із земель Дерев`янської сільської ради, Рада народних депутатів прийняла рішення від 26 вересня 1991 року про вилучення із користування Дерев`янської сільської ради ділянки загальною площею 21,4 га і надання її в постійне користування Трипільському біохімзаводу під колективні городи працівників і службовців.

У пункті 2 рішення від 26 вересня 1991 року зазначено, що освоєння земельних ділянок розпочати після виготовлення проекту відведення і одержання державного акта на право земельного користування.

Фізичні особи, яким згідно з рішенням сьомої сесії Дерев`янської сільської ради народних депутатів XXI скликання від 26 вересня 1991 року про відведення земельної ділянки Трипільському біохімзаводу під розміщення колективних городів, була виділена земельна ділянка за рахунок земель державної власності у межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району і які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних потреб на засадах самоврядування, утворили ОК «СТ «Наше Джерело».

Із розділу VІІІ статуту ОК «СТ «Наше Джерело» відомо, що членами кооперативу за списком є 41 фізична особа, у тому числі ОСОБА_1 із номером земельної ділянки НОМЕР_1.

Дата проведення державної реєстрації ОК «СТ «Наше Джерело» 11 липня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

18 липня 2007 року голова правління ОК «СТ «Наше Джерело» звернувся до Обухівської районної державної адміністрації Київської області із клопотанням про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ОК «СТ «Наше Джерело» для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев?янської сільської ради Обухівського району Київської області.

Розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13 вересня 2007 року № 1225 надано ОК «СТ «Наше Джерело» дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 21,4 га для ведення ОК «СТ «Наше Джерело» садівництва в адміністративних межах Дерев?янської сільської ради Обухівського району Київської області, з погодженням матеріалів з: органом земельних ресурсів; природоохоронним органом; санітарно-епідеміологічним органом: органом містобудування та архітектури; органом охорони культурної спадщини.

Враховуючи позитивні висновки про погодження вибору місця розташування земельної ділянки управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 29 серпня 2008 року № 05-02/4940, відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури райдержадміністрації від 20 жовтня 2008 року № 176, Обухівської районної санітарно-епідеміологічної станції від 20 жовтня 2008 року № 1488, Обухівського міжрайонного управління водного господарства від 17 жовтня 2008 року № 02-616, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 29 квітня 2009 року № 06-13/2151, Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації від 15 квітня 2008 року № 3/482/01, розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 02 липня 2009 року № 817 затверджено матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОК «СТ «Наше Джерело», загальною площею 9,00 га, для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області. Доручено землевпорядній організації виготовити проект землеустрою для погодження та затвердження його в установленому порядку. Строк дії дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду становить один рік.

Із листа-звернення голови правління ОК «СТ «Наше Джерело» від 18 березня 2016 року, адресованого в.о. начальника Управління Держгеокадастру Обухівського району, відомо, що в липні 2010 року був виконаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва ОК «СТ «Наше Джерело», але укласти договір довгострокової оренди землі ОК «СТ «Наше Джерело» не зміг, оскільки з вересня 2010 року діє положення про обов`язкове проведення торгів на конкурентних засадах при виділенні земельних ділянок, правила проведення таких торгів кооператив не отримав.

У листі від 18 березня 2016 року голова правління ОК «СТ «Наше Джерело» також зазначав, що з початку 2016 року на кадастровій карті Обухівського району з`явилися дві ділянки землі, площею по 2 га: № 3223182500:06:001:0066 та №3223182500:06:001:0067 з призначенням для ведення особистого селянського господарства, які накладаються на земельні ділянки членів ОК «СТ «Наше Джерело». Просив надати інформацію, чи приймалось рішення про виділення вказаних вище ділянок, а також посприяти рішенню длч оформлення договору оренди землі за ОК «СТ «Наше Джерело».

Із відповіді Управління Держгеокадарстру Обухівського району в Київській області від 23 березня 2016 року відомо, що до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 та 11 січня 2016 року здійснено державну реєстрацію земельних ділянок на підставі розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних технологій «ФТБ» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. На час надання відповіді земельні ділянки перебувають в державній власності.

Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої 11 січня 2016 року Управління Держгеокадарстру Обухівського району в Київській області здійснило державну реєстрацію земельних ділянок, підтверджується витягом з Державного земельного кадастру.

ГУ Держгеокадастру, розглянувши клопотання ОК «СТ «Наше Джерело» від 20 травня 2016 року стосовно надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою для оформлення договору довгострокової оренди земельної ділянки, яка розташована на території Деревянської сільської ради Обухівського району Київської області, листом від 21 червня 2016року повідомило ОК «СТ «Наше Джерело» про те, що використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. Для вирішення питання по суті ОК «СТ «Наше Джерело» рекомендовано звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (за місцем розташування земельної ділянки), враховуючи норми статей 35, 123, 122 та 134 ЗК України.

Листом від 07 жовтня 2019 року ГУ Держгеокадастру повідомило ОК «СТ «Наше Джерело» про те, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 здійснена у 2016 році, форма власності - державна, а підстав для скасування державної реєстрації земельних ділянок немає.

29 січня 2020 року ОСОБА_1 як контактна особа звернулась із колективним зверненням до Обухівського міського голови, в якому просила погодити надання у власність земельних ділянок громадянам, згідно зі списком, для індивідуального садівництва, які розташовані на території Обухівського району в адміністративно-територіальних межах Дерев?янської сільської ради (за межами населеного пункту).

Рішенням Обухівської міської ради від 27 лютого 2020 року № 1459 погоджено надання земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва, загальною площею 2,87 га, які розташовані в адміністративних межах Дерев?янської сільської ради Обухівського району в Київській області згідно зі списком, що додається.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про надання їй дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,08 га, яка розташована на території Обухівського району Київської області в адміністративно-територіальних межах Дерев?янської сільської ради.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 07 квітня 2020 року № 10-5238/15-20-сг ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,08 га, із цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

10 червня 2021 року державний кадастровий реєстратор Відділу у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області розглянув заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 01 червня 2021 року (реєстраційний номер 3B-9706638682021) разом з доданими до неї документами, і відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні зазначених відомостей з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

За висновком державного кадастрового реєстратора Відділу у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Величко М. Ю. щодо перевірки електронного документа встановлено, що перетин ділянки позивачки з ділянкою 3223182500:06:001:0066 становить 54,5314 %; а з ділянкою 3223182500:06:001:0067 - 39,9588 %.

ГУ Держгеокадарстру, розглянувши лист ОК «СТ «Наше джерело» від 16 липня 2021 року № 21/2 (вх. № 27-5040/0/1-21 від 19 липня 2021 року) стосовно скасування рішень про надання у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0067 та 3223182500:06:001:0066, листом від 30 липня 2021 року повідомило ОК «СТ «Наше Джерело» про те, що вказані земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно з інформацією АСД «ДОК ПРОФ 3.0» до ГУ Держгеокадарстру надійшли клопотання від 26 квітня 2021 року вх. № 4920/0/94-21 від ОСОБА_3 та вх. № 4921/0/94-21 від ОСОБА_2 стосовно передання їм у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 і 3223182500:06:001:0067.

ГУ Держгеокадарстру згідно з наказами від 30 квітня 2021 року № 10-1888/15-21-сг та № 10-1890/15-21-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» передало земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 у приватну власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру зазначені вище земельні ділянки перебувають у приватній власності.

Із матеріалів витребуваних судом, в ГУ Держгеокадарстру та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є. В., відомо, що 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись до ГУ Держгеокадарстру із клопотаннями про передання їм безоплатно у власність земельної ділянки на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства відповідно до статей 118, 121 ЗК України.

У поданому клопотанні ОСОБА_3 просив передати йому у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3223182500:06:001:0067, а ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066.

Наказом ГУ Держгеокадарстру від 30 квітня 2021 року № 10-1890/15-21-сг надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3223182500:06:001:0066, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області, на підставі якого державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Д. С. 12 травня 2021 року провів державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Наказом ГУ Держгеокадарстру від 30 квітня 2021 року № 10-1888/15-21-сг надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3223182500:06:001:0067 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області, на підставі якого державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюн Д. С. 12 травня 2021 року провів державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_3 .

На підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3223182500:06:001:0066, яка розташована на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області, а покупець сплатив продавцю грошову суму в розмірі 550 000,00 грн (ціну договору) у безготовковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 06 серпня 2021 року № 125. Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1207.

Право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Мотивувальна частина

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 14 Конституції України та частини другої статті 1 ЗК України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частинами першою, другою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з пунктом б) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У частині сьомій цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно частинною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Якщо особа, отримавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробленням та поданням на затвердження, тощо, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування чи у власність іншій особі. Не вважатиметься добросовісною поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки.

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16, провадження № 14-301цс18).

Разом з тим рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатному переданні земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Неконкурентне надання землі у користування, за наявності двох або більше бажаючих, не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу.

За змістом статті 118 ЗК України, завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, чи погодження проекту у порядку статті 186-1 ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час нового розгляду апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 дійсно звернулась до ГУ Держгеокадастру та отримала 07 квітня 2020 року дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га, із цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

Із заявою про внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру разом з проектом землеустрою позивачка ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора 01 червня 2021 року, тобто, через 1 рік і 2 місяці з дня отримання дозволу і виготовлення проекту землеустрою. Обставини цієї справи дають підстави для висновку, що позивачка невиправдано зволікала із зверненням до компетентного органу з метою набуття права власності щодо спірної земельної ділянки, причини такого тривалого зволікання позивачка належним чином не обґрунтувала.

Земельні ділянки, площею 2,0000 га кожна, з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067, на межі яких накладається земельна ділянка відповідно до проекту землеустрою позивачки ОСОБА_1 , були сформовані ще у 2016 році, і 11 січня 2016 року на підставі розробленого ТОВ «Центр сучасних технологій «ФТБ» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок було здійснено їх державну реєстрацію, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та вказує на те, що позивачка не є тією особою, яка вперше виготовила технічну документацію на спірні земельні ділянки.

Пасивні дії позивачки щодо отримання у власність спірної земельної ділянки свідчать про недостатність підстав для висновку про те, що її легітимні очікування на набуття у власність земельної ділянки є порушеними.

З цих підстав апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не має права на захист її законних очікувань щодо оформлення права власності саме на спірну земельну ділянку, оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 раніше за позивачку вчинили юридично значущі дії для отримання права власності на це майно, і враховуючи відсутність будь-яких підстав для відмови у наданні у власність земельних ділянок відповідачам, власник земельних ділянок в особі ГУ Держгеокадастру прийняв рішення (накази) про передання у власність земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідно до статті 118 ЗК України.

Спростовуючи твердження позивачки щодо факту довготривалого (30 років поспіль) відкритого та добросовісного користування спірною земельною ділянкою як на підставу для першочергового надання їй вказаної земельної ділянки у власність, апеляційний суд виходив з такого.

Із матеріалів справи відомо, що на сьомій сесії Дерев`янської сільської ради ХХІ скликання, розглянувши клопотання трудового колективу Трипільського біохімзаводу про виділення земельної ділянки під колективні городи робітників і службовців із земель Дерев`янської сільської ради, Рада народних депутатів прийняла рішення від 26 вересня 1991 року про вилучення із користування Дерев`янської сільської ради ділянки загальною площею 21,4 га і надання її в постійне користування Трипільському біохімзаводу під колективні городи працівників і службовців.

У пункті 2 цього рішення від 26 вересня 1991 року зазначено, що освоєння земельних ділянок розпочати після виготовлення проекту відводу і одержання державного акта на право земельного користування.

Доказів замовлення Трипільським біохімзаводом, розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також одержання Трипільським біохімзаводом державного акта на право земельного користування матеріали справи не містять.

У 2007 році фізичні особи, до списку яких входить ОСОБА_1 , яким згідно з рішенням сьомої сесії Дерев`янської сільської рада народних депутатів XXI скликання від 26 вересня 1991 року про відведення земельної ділянки Трипільському біохімзаводу під розміщення колективних городів, була виділена земельна ділянка за рахунок земель державної власності у межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району, добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних потреб на засадах самоврядування та утворили ОК «СТ «Наше Джерело».

Правовстановлюючі документи на земельну ділянку загальною площею 9,00 га для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області ОК «СТ «Наше Джерело» не отримав.

У розділі VІІІ статуту ОК «СТ «Наше Джерело» міститься список членів кооперативу, у тому числі є ОСОБА_1 , у якої в користуванні перебуває земельна ділянка № НОМЕР_1 .

Водночас довідкою від 19 листопада 2021 року № 10 ОК «СТ «Наше Джерело» підтвердив, що у користуванні ОСОБА_1 , яка є членом цього кооперативу, перебуває земельна ділянка № НОМЕР_2 .

План-схема розміщення земельних ділянок також не підтверджує дійсних меж земельних ділянок, у тому числі тією, якою користується член кооперативу ОСОБА_1 , і такий документ, що створений та підписаний головою правління ОК «СТ «Наше Джерело», не є допустимим доказом у справі, оскільки план-схему розміщення земельної ділянки складає виконавець робіт із землеустрою. Це може бути фізична або юридична особа, яка має відповідну ліцензію та технічне забезпечення для проведення таких робіт.

Отже, встановити реальну площу, координати і місце розташування земельної ділянки, якою користувалась ОСОБА_1 , починаючи з 1991 року, неможливо.

Позивачка надала одну квитанцію серії МР № 019182 на підтвердження оплати земельного податку за 2004 - 2005 роки, в якій не зазначено індивідуальних ознак земельної ділянки та місця її розташування.

Встановивши зазначені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що надані позивачкою докази не підтверджують її права на користування та набуття відповідного статусу землекористувача на спірну земельну ділянку з 1991 року, оскільки, відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Оскільки позивачка не довела, що оспорювані накази є протиправними та порушили її права чи інтереси, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що немає правових підстав для їх скасування та задоволення інших позовних вимог.

Стосовно посилання Верховного Суду на те, що суд не звернув уваги на лист ГУ Держгеокадастру від 02 вересня 2021 року, у якому управління повідомляє про те, що наказ від 30 квітня 2021 року № 10-890/15-21-сг ГУ Держгеокадастру взагалі не приймало, апеляційний суд зазначив, щовідповідь ГУ Держгеокадастру від 02 вересня 2021 року була надана на адвокатський запит адвоката Костюка В. О. У цьому адвокатському запиті допущено помилку у номері наказу. У зв`язку з цим, ГУ Держгеокадастру надало відповідь з урахуванням номеру наказу, вказаного і адвокатському запиті.

При цьому апеляційний суд встановив, що ГУДержгеокадастру за результатами розгляду клопотань видало накази про передання у власність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 земельних ділянок відповідно до статі 118 ЗК України.

Такі клопотання були надані на запит суду, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру від 01 грудня 2021 року № 9-10-0.62-13760/2-21, і вони є в матеріалах справи. Таким чином, безпідставними є доводи касаційної скарги в частині відсутності документів, на підставі яких видано оспорювані накази.

З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це перебуває поза межами його повноважень.

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, встановлені судом, оскаржуване судове рішення не суперечить правовим висновкам, які зазначені в касаційній скарзі як підстава для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду