ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 466/7157/17

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 17 липня 2008 року в розмірі 25 000,00 дол. США.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2025 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що:

ухвалою підготовчого засіданні від 29 липня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 05 вересня 2025 року;

за клопотанням представника позивачки у судовому засіданні 05 вересня 2025 року оголошено перерву до 06 жовтня 2025 року;

проте, у подальші судові засідання у справі 06 жовтня 2025 року, 16 жовтня 2025 року, 10 листопада 2025 року, 28 листопада 2025 року та 03 грудня 2025 року позивачка та її представники, які викликалися судом в судові засідання належним чином, не з`явилися жодного разу. Судові повістки надсилалися представникам позивачки в їх електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного листа;

вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі;

отже, і позивачка, і її представники були належним чином повідомлені про ці дати судових засідань;

представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивачки та її представників в судові засідання, умисне затягування розгляду справи;

звертаючись до суду 06 жовтня 2025 року з клопотанням про відкладення розгляду справи, яка призначена на 06 жовтня 2025 року, представник позивачки Котягін А. С. посилався на надання додаткового часу позивачці для прибуття в Україну для особистих пояснень та додаткових доказів, а також про перебування на лікарняному, хоча до клопотання долучив виписка з амбулаторної карти хворого від 01 жовтня 2025 року, якою не підтверджується факт перебування на лікарняному станом на 06 жовтня 2025 року;

15 жовтня 2025 року представник позивачки ОСОБА_4 подав аналогічне за змістом клопотання про відкладення призначеного на 16 жовтня 2025 року судового засідання у справі, долучивши все ту ж виписку з амбулаторної карти хворого від 01 жовтня 2025 року, якою не підтверджується факт перебування на лікарняному станом на 15-16 жовтня 2025 року;

10 листопада 2025 року представник позивачки ОСОБА_5 , який вступив до участі у справі, подав клопотання про відкладення призначеного на 10 листопада 2025 року судового засідання на січень-лютий 2026 року не обґрунтувавши причини такого тривалого відкладення;

у наступне судове засідання 28 листопада 2025 року представник ОСОБА_5 не прибув повторно, подавши 27 листопада 2025 року клопотання про його відкладення через зайнятість у іншій кримінальній справі у Сихівському районному суді м. Львова. Хоча судове засідання у кримінальній справі в Сихівському районному суді м.Львова було призначено на 28 листопада 2025 року на 10:30 год, Шевченківським районним судом м. Львова було продовжено перерву у даній справі до 03 грудня 2025 року до 12:00 год;

у це судове засідання представник позивача Семиренко П. Я. також не прибув, подавши 03 грудня 2025 року клопотання про його відкладення через зайнятість у розгляді справи Господарським судом Львівської області 03 грудня 2025 року о 13:00 год. Проте, суд вважав, що дана обставина не перешкоджала представнику позивача прибути в судове засідання до Шевченківського районного суду м. Львова 03 грудня 2025 року на 12:00 год, приймаючи до уваги, що це третя його поспіль неявка в судове засідання;

наведені у клопотаннях представників позивача причини неявки не виключали їх можливості участі у судових засіданнях у справі;

оскільки належним чином повідомлені позивачка та її представник повторно не з`явилися в судові засідання без поважних причин, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, суд вважав, що клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, вказав, що:

у судові засідання, призначені на 28 листопада 2025 року та 03 грудня 2025 року, позивачка та її представник не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином;

27 листопада 2025 року представник Семиренко П. Я. подав клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 28 листопада 2025 року о 12:00 год, через зайнятість у іншій кримінальній справі у Сихівському районному суді м. Львова;

суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно зауважив, що засідання у Сихівському районному суді м. Львова було призначено на 10:30 год того ж дня, що спростовує неможливість участі представника у даній справі;

у судове засідання, призначене на 03 грудня 2025 року о 12.00 год позивачка та її представник ОСОБА_5 також не прибули, подавши 03 грудня 2025 року клопотання про його відкладення через зайнятість у розгляді справи Господарським судом Львівської області 03 грудня 2025 року о 13:00 год;

суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у клопотаннях представників позивача причини неявки не виключали їх можливості участі у судових засіданнях у справі;

ініціювавши судовий розгляд справи, позивачка або її представник насамперед повинні були активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Сама реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення;

отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивачки та її представника;

колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, що наведені у клопотаннях представників позивача причини неявки не виключали їх можливості участі у судових засіданнях у справі;

колегія суддів наголосила, що неявка позивача та її представника в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень ЦПК України, так і пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку;

оскільки поважність причин неявки позивача судом апеляційної інстанції не встановлена, крім того при повторній неявці поважність причин неявки не має правового значення, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи;

окрім цього, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що підставою заявленого ним клопотання про відкладення розгляду справи була необхідність ознайомлення представника позивачки з матеріалами справи, оскільки у системі «Електронний суд» відсутні скан-копії всіх матеріалів справи. Колегія суддів зауважує, що технічна відсутність окремих скан-копій матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» не може розцінюватися як поважна причина неявки представника у судове засідання;

за наведених обставин, суд першої інстанції, встановивши, що належним чином повідомлені позивачка та її представник повторно не з`явилися в судові засідання без поважних причин, неявка позивачки та її представників в судові засідання є п`ятою поспіль, наведені у клопотанні представника позивачки причини неявки не виключали можливості участі у судових засіданнях у справі, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, зробив правильний висновок, з яким погоджується колегія суддів, про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою за підписом представника ОСОБА_5 , в якій просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

суд першої інстанції не врахував, що він, як представник позивача, з поважних та об`єктивних причин не прибув у судові засідання, про що заздалегідь належним чином повідомив суд;

апеляційний суд не взяв до уваги, що позивач постійно мешкає в США, мала намір надати суду письмові докази, на що був потрібен додатковий час та бажала надати суду особисті пояснення, що також потребувало додаткового часу; представнику позивача потрібно було ознайомитися зі справою;

суди не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі № 9901/437/21, Верховного Суду у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц;

суд першої інстанції проявив надмірний формалізм.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 466/7157/17.

У червні 2026 року матеріали цивільної справи № 466/7157/17 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 травня 2026 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року у справі № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20) зазначено, що «процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 зазначено, що «Верховний Суд наголошує на тому, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк. Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судове засідання (02 липня 2020 року, 29 жовтня 2020 року), не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи касаційної скарги про те, що залишаючи її позов без розгляду, суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України). Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, є безпідставними, оскільки наслідки повторної неявки позивача передбачено частиною п`ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за її відсутності ОСОБА_1 до суду не подала».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Шевченківського районного суду м. Львовавід 03 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Котягін А. С., до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Призначено судове засідання на 27 жовтня 2017 року о 10.15 год (а. с. 16);

27 жовтня 2017 року судове засідання відкладено -не з`явився позивач та його представник, розгляд справи відкладено на 29 листопада 2017 року (а. с. 23), представник позивача повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 29);

29 листопада 2017 року у судовому засіданні представник позивача Думич Н. Б. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, суд задовольнив, відклав на 11 січня 2018 року, про що представник позивача поставив особистий підпис на розписці (а. с. 30, 31);

11 січня 2018 року у судове засідання з`явився представник позивача Котягін А. С., по справі оголошено перерву на 12 березня 2018 року, про що представник позивача поставив особистий підпис на розписці (а. с. 59, 60);

12 березня 2018 року представник позивача Думич Н. Б. направив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з потребою додаткового часу для надання витребуваних судом документів (а. с. 67), яке суд задовольнив та оголосив перерву на 17 квітня 2018 року (а. с. 70), про що представники позивача були повідомлені належним чином, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 73);

17 квітня 2018 року судове засідання не відбулось, в зв`язку з неявкою всіх учасників, по справі оголошено перерву на 11 травня 2018 року, про що представник позивача Думич Н. Б. поставив особистий підпис на розписці (а. с. 78);

ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Саницького Р. І. про зупинення провадження у справі задоволено. Цивільну справу № 466/7157/17 провадженням зупинено до часу розгляду завершення перебування відповідача ОСОБА_2 в складі Збройних Сил України та його участі в проведенні антитерористичної операції (а. с. 81);

ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Котягін А. С., до ОСОБА_2 про стягнення боргу прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 05 березня 2024 року о 14-00 год (а. с. 86), про що представник позивача Котягін А. С. був повідомлений через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 88);

05 березня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 07 травня 2024 року в зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті (а. с. 99), про що представник позивача ОСОБА_4 був повідомлений в через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 100);

03 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з участю в іншій справі (а. с.102), яке задоволено, розгляд справи відкладено на 03 липня 2024 року (а. с. 104), про що представник позивача ОСОБА_4 був повідомлений в через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 106);

03 липня 2024 року у судовому засіданні суддя оголосив, що відсутні підстави для поновлення провадження у справі ( а. с. 110);

ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року поновлено провадження у справі. Проводити розгляд справи в загальному позовному провадженні. Підготовче засідання у справі призначено на 08 травня 2025 року на 12-30 год (а. с. 122), про що представник позивача ОСОБА_4 був повідомлений в через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 125);

05 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи та уточнити дані в ТЦК та СП (а. с.126), яке задоволено, по справі оголошена перерва на 23 червня 2025 року (а. с. 135), 23 червня 2025 року в зв`язку з неявкою представника позивача оголошена перерва на 29 липня 2025 року (а. с. 137-138), про що представник позивача ОСОБА_4 був повідомлений в через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 140);

29 липня 2025 року закрито підготовче провадження в справі. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду на 05 вересня 2025 року на 11-00 год (а. с. 147), про що представник позивача ОСОБА_6 поставив особистий підпис на розписці (а. с. 146);

05 вересня 2025 року у судовому засіданні представник позивача Котягін А. С. заявив клопотання про оголошення перерви для надання пояснень позивачем та оригіналу договору, яке задоволено судом, оголошена перерва на 06 жовтня 2025 року (а. с. 149), про що представник позивача поставив особистий підпис на розписці (а. с. 150);

06 жовтня 2025 року представник позивача Котягін А. С. заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю позивача особисто прибути до України для дачі пояснень та додаткових документів та перебуванням представника позивача на лікарняному (а. с. 155), яке задоволено судом, розгляд справи відкладено на 16 жовтня 2025 року (а. с. 159), про що представник позивача ОСОБА_4 був повідомлений в через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 161);

15 жовтня 2025 року представник позивача Котягін А. С. заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю позивача особисто прибути до України для дачі пояснень та додаткових документів та перебуванням представника позивача на лікарняному (а. с. 164), яке задоволено судом, розгляд справи відкладено на 10 листопада 2025 року (а. с. 159);

10 листопада 2025 року представник позивача Котягін А. С. повідомив суд про закінчення строку дії договору про надання правової допомоги (а. с. 166);

10 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи та наміром позивача особисто прибути до України для дачі пояснень та додаткових документів (а. с. 167), яке задоволено судом, розгляд справи відкладено на 28 листопада 2025 року (а. с. 170), про що представник позивача ОСОБА_5 був повідомлений через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 172);

27 листопада 2025 року представник позивача Семиренко П. Я. заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з необхідністю прийняти участь у розгляді кримінальної справи в іншому суді, а позивач має намір особисто прибути до України для дачі пояснень та додаткових документів (а. с. 172), яке задоволено судом, розгляд справи відкладено на 03 грудня 2025 року (а. с. 176), про що представник позивача ОСОБА_5 був повідомлений через систему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 178);

03 грудня 2025 рокупредставник позивача ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він не повністю ознайомився зі справою, прийматиме участь у розгляді справи в господарському суді, а позивач має намір особисто прибути до України для дачі пояснень та додаткових документів (а. с. 179-180);

у судове засідання 03 грудня 2025 року представник позивача не з`явився, представник відповідача заяви клопотання про залишення позову без розгляду (а. с. 182);

ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишено без розгляду (а. с. 183-184);

за таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок, що оскільки позивач (її представник) був належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з`явився, заяв про розгляд справи за їх не подав, тому є підстави для залишення позову без розгляду.

Посилання в касаційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі № 9901/437/21 не впливають на вирішення цієї справи, оскільки у справі № 9901/437/21 Велика Палата встановила, що позивач просив здійснити подальший судовий розгляд за його відсутності, тому визначені процесуальним законом підстави для залишення позову без розгляду були відсутні. Натомість, у справі, що переглядається суди встановили, що сторона позивача заяву про розгляд справи без їх участі не подавала.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду