ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/620/20

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 відкрито провадження у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства "Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" (далі - ДП "Укрзахідпроектреставрація"), введено процедуру розпорядження майном.

1.2. На адресу Господарського суду Львівської області надійшли:

- клопотання від Львівської обласної прокуратури (11.09.2025) та від розпорядника майна (25.09.2025) про закриття провадження у справі;

- клопотання розпорядника майна про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення з кредиторів невиплаченої грошової винагороди (06.10.2025) та уточнення до вказаного клопотання (07.10.2025).

2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2025, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026:

- за клопотаннями Львівської обласної прокуратури та розпорядника майна закрито провадження у справі;

- припинено повноваження арбітражного керуючого Плесканки О. В. як розпорядника майна боржника;

- припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів та скасовано розшук транспортних засобів, зареєстрованих за боржником;

- заяви з вимогами до боржника на суму 163 998,80 грн та на суму 235 451 грн залишено без розгляду.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки процедура розпорядження майном ДП "Укрзахідпроектреставрація" триває понад три роки, у боржника відсутнє майно, від Кабінету Міністрів України чи органів виконавчої влади відсутня ініціатива щодо надання підтримки неплатоспроможному державному підприємству, неможливість переходу до наступних судових процедур банкрутства (санації чи ліквідації), чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, провадження у цій справі підлягає закриттю.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

3.1. У справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" процедура розпорядження майном триває з 09.02.2022, тобто понад три роки.

3.2. Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" є державним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

3.3. Основним видом діяльності ДП "Укрзахідпроектреставрація" є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Інші види діяльності: індивідуальна мистецька діяльність; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; будівництво житлових і нежитлових будівель.

3.4. Одним з основних завдань інституту є підбір шедеврів народної архітектури з метою винесення їх на облік ЮНЕСКО.

3.5. Оскільки засновником ДП "Укрзахідпроектреставрація" є держава в особі Кабінету Міністрів України, саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями щодо вжиття заходів для запобігання банкрутства підприємства, визначення оптимальних шляхів відновлення його платоспроможності, прийняття рішення щодо доцільності надання підприємству державної підтримки.

3.6. У даному випадку відсутня ініціатива з боку Кабінету Міністрів України чи органів виконавчої влади щодо надання підтримки неплатоспроможному державному підприємству.

3.7. Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-IX стосовно ДП "Укрзахідпроектреставрація" запроваджено мораторій щодо переходу до судових процедур санації чи ліквідації.

3.8. Відсутність можливості переходу до судових наступних процедур банкрутства унеможливлює досягнення легітимної мети, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) - рівномірне, справедливе і максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

3.9. Аналіз змісту пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX свідчить про те, що зазначеною нормою встановлено строк дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації, окрім тих, що ліквідуються за рішенням власника, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Отже, з урахуванням встановленого в зазначеній нормі трирічного строку, такі обмеження діяли до 20.10.2022.

3.10. Провадження у цій справі відкрито 09.02.2022 в період дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації відповідно до норм Закону № 145-ІХ.

3.11. На момент відкриття провадження справи про банкрутство і до закінчення дії вказаних обмежень - до 20.10.2022 боржник знаходився у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій України, яке було залучений до участі у справі про банкрутство як орган уповноважений управляти держаним майном.

3.12. За приписами ст. 44 КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться строком до 170 календарних днів, у справі № 914/620/20 строк процедури розпорядження майном закінчився 29.07.2022, тобто до закінчення трирічного строку, на протязі якого діяли обмеження щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації.

3.13. В період дії обмежень, передбачених п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ учасники справи не звертались до господарського суду з клопотаннями про закриття провадження у справі про банкрутство.

3.14. Апеляційним господарським судом з`ясовано, що 05.01.2024 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулось до Господарського суду Львівської області з клопотанням про процесуальне правонаступництво в додатках до якого, знаходився лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №2149/16/10-23 від 01.12.2023 на адресу Фонду державного майна України за підписом Першого заступника Міністра, згідно з яким метою діяльності ДП "Укрзахідпроектреставрація" є забезпечення впровадження через основні напрями своєї діяльності державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини.

3.15. Основними напрямами діяльності цього Підприємства є, зокрема розробка комплексної проектно-кошторисної документації на пристосування пам`яток історії та культури - з метою їх використання, спорудження нової будівель, розроблення на основі проведених науково-технічних пошуків науково-проєктної та кошторисної документації на консервацію і реставрацію пам`яток архітектури, історії та культури, садово-паркового мистецтва та історичних ландшафтів та інше.

3.16. Документація, що створювалася цим державним підприємством у процесі його діяльності має стратегічне значення у розвитку науково-технічного потенціалу держави, в тому числі для застосування у сфері містобудування, регіонального розвитку та збереження пам`яток історії та культури.

3.17. Стратегічною цінністю ДП "Укрзахідпроектреставрація" є його унікальний науково-технічний архів, а також проєктна документація та експертні звіти.

3.18. Однак орган управління державним майном в сфері управління якого знаходився боржник у строк дії обмежень, що передбачені Законом №145-ІХ до господарського суду, для збереження соціально значимого інституту в порушення вимог статей 4, 96 КУзПБ з заявою про закриття провадження у справі про банкрутство боржника не звернувся.

3.19. Відповідно до п.3.1 Статуту ДП "Укрзахідпроектреставрація" метою діяльності Підприємства є забезпечення впровадження через основні напрями своє діяльності державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини України, в даному випадку дохід (прибуток) одержаний в результаті його господарської діяльності, враховуючи основні напрями діяльності підприємства, що передбачені п.3.2 Статуту, є допоміжним для досягнення цілей забезпечення державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини України.

3.20. Фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника ( далі-інвестори) заяву розпоряднику майна в порядку частини дев`ятої 9 статті 45 КУзПБ про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника ( план санації тощо) не подавали.

3.21. Перехід в ліквідаційну процедуру боржника ДП "Укрзахідпроектреставрація" що передбачає припинення юридичної особи-банкрута , в даному випадку є порушенням балансу приватного та публічного інтересу, де приватний інтерес полягає у прагненні кредиторів отримати від боржника за рахунок процедури банкрутства задоволення своїх індивідуальних грошових вимог, а публічний інтерес полягає в необхідності збереження соціально значимого для культурної спадщини України спеціалізованого науково -реставраційного інституту.

3.22. В даному випадку був порушений принцип "належного урядування", Кабінет Міністрів України не вживав у встановлений строк заходів запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності державного підприємства боржника у цієї справі, не вживав заходів для запобігання банкрутству соціально та культурно значимого науково-реставраційного інституту державної форми власності , не визначив оптимальні шляхи відновлення його платоспроможності, зокрема, визнаючи що документація, що створювалася цим державним підприємством у процесі його діяльності має стратегічне значення у розвитку науково-технічного потенціалу держави, в тому числі для застосування у сфері містобудування, регіонального розвитку та збереження пам`яток історії та культури. Кабінет Міністрів, в порушення вимог статей 4, 96 КУзПБ, в межах строку дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації, що передбачені Законом № 145-ІХ не звернувся в справу про банкрутство № 914/620/20, провадження в якої було відкрито 09.02.2022, до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство боржника, чим позбавив положення пункту 1 статті 6 Конвенції їхньої корисної дії, відповідно було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

4. Стислий зміст касаційних скарг

4.1. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення, справу передати до Господарського суду Львівської області на стадію розпорядження майном боржника.

5. Узагальнені доводи касаційних скарг

5.1. Скаржники вважають, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення абзацу 1 пункту 2 розділу ІІІ Закону України №145-ІХ "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", порушили норми статей 44, 49, 90, пунктів 12, 16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

5.2. Також, скаржники вважають, що поза увагою судів залишено правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах:

- від 09.04.2024 у справі №5023/2756/11 (щодо чинності обмежень, визначених п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ, до 20.10.2022);

- від 10.07.2024 у справі №922/2315/16 (щодо застосування норми закону, яка була чинна станом на момент подання клопотання про закриття провадження у справі);

- від 12.11.2020 у справі №911/956/17 (щодо дії нормативно-правового акта в часі);

- від 26.04.2023 у справі №924/1277/20 (щодо автоматичного продовження строків розпорядження майном боржника на період дії карантину; щодо надання переваги такій процесуальній формі закінчення процедури розпорядження майном як закриття провадження у справі про банкрутство лише у разі неможливості введення процедури санації чи відкриття ліквідаційної процедури);

- від 22.04.2021 у справі №918/420/16 (щодо застосування частини четвертої статті 49 КУзПБ).

6.1. Львівська обласна прокуратура у письмових поясненнях заперечувала проти касаційних скарг, просила Суд залишити скарги без задоволення, а ухвалені у цій справі судові рішення - без змін, звертаючи увагу на таке:

- доводи скаржників зводяться до незгоди з правовою оцінкою встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та необхідності продовження процедури банкрутства. Водночас сам по собі факт припинення дії окремого законодавчого обмеження не свідчить про наявність реальної можливості відновлення платоспроможності ДП "Укрзахідпроектреставрація" або ефективного проведення наступних процедур банкрутства;

- збереження тривалого провадження у справі за відсутності реальної перспективи досягнення його мети не відповідає завданням законодавства про банкрутство та принципу розумного строку судового розгляду;

- судами попередніх інстанцій враховано не лише питання застосування мораторію, а сукупність обставин, пов`язаних із фактичним станом боржника, тривалістю провадження, відсутністю реальної перспективи відновлення платоспроможності та необхідністю забезпечення розумного строку розгляду справи.

6.2. Решта учасників відзиви (пояснення) на касаційні скарги не подали, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних у цій справі судових рішень.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2026 касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у цій справі № 914/620/20 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

7.2. 26.06.2026 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2026 витребувано з Господарського суду Львівської області / Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/620/20, зокрема, ті, що стосуються оскаржуваних рішень, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі № 914/620/20 або повернення касаційних скарг без розгляду до надходження оригіналів матеріалів даної справи до Верховного Суду.

7.4. 14.07.2026 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Львівської області надійшли матеріали справи № 914/620/20.

7.5. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2026 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у цій справі № 914/620/20; об`єднано вказані касаційні скарги в одне касаційне провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2026 - 14:45.

7.6. 02.09.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання від Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7.7. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2026 вказане клопотання задоволено, вирішено проводити судові засідання у цій справі за участю представника Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Чижович І. З. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

7.8. В судовому засіданні 22.09.2026 представник Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підтримала подану касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Представники Фонду державного майна України та Офісу Генерального прокурора заперечували проти касаційних скарг, просили Суд залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані у цій справі судові рішення - без змін.

7.9. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини нез`явлення Суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу не надходило.

7.10. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.

8.1. Предметом судового розгляду є питання правомірності закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" ухвалою місцевого господарського суду від 11.11.2025, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 12.05.2026.

8.2. Перевіривши наведені скаржниками доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд зазначає наступне.

8.3. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів встановлені КУзПБ, згідно з яким щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури, як розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута (стаття 6 КУзПБ).

8.4. Процедура розпорядження майном боржника вводиться господарським судом одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі на строк до 170 календарних днів (статті 39, 44 КУзПБ).

8.5. За змістом статті 49 КУзПБ, яка регулює закінчення процедури розпорядження майном, у разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

8.6. У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

8.7. Завданням підсумкового засідання суду є з`ясування ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

8.8. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи:

- провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2022;

- процедура розпорядження майном ДП "Укрзахідпроектреставрація" триває понад три роки;

- на час відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" останнє належало до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України, але в подальшому було змінено уповноважений орган, до сфери управління якого відноситься вказане державне підприємство, на Фонд державного майна України;

- ДП "Укрзахідпроектреставрація" є підприємством, яке відіграє важливу роль у розвитку сфери культурної спадщини України. Основним видом діяльності підприємства є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Інші види діяльності: індивідуальна мистецька діяльність; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; будівництво житлових і нежитлових будівель. Одним з основних завдань інституту є підбір шедеврів народної архітектури з метою винесення їх на облік ЮНЕСКО;

- у ДП "Укрзахідпроектреставрація" відсутнє майно для розрахунку з кредиторами;

- засновником ДП "Укрзахідпроектреставрація" є держава в особі Кабінету Міністрів України, але ініціатива з боку Кабінету Міністрів України чи органів виконавчої влади щодо надання державної підтримки чи вжиття заходів для запобігання банкрутству підприємства та відновлення його платоспроможності відсутня.

8.9. Місцевий господарський суд задовольнив клопотання Львівської обласної прокуратури та розпорядника майна про закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація", пославшись при цьому на дію мораторію щодо переходу до наступних процедур (санації та ліквідації), значну тривалість процедури розпорядження майном замість встановлених законом 170 днів, а також те, що подальше провадження у справі призведе до безстрокової дії мораторію та порушення прав кредиторів. Тому, з метою дотримання розумних строків розгляду, гарантування правової певності та балансу інтересів сторін, суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі пунктів 10, 14 частини першої статті 90 КУзПБ у поєднанні з пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України.

8.10. Суд апеляційної інстанції концептуально погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація". Між тим, апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові вказав, що провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 14 частини першої статті 90 КУзПБ.

8.11. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що відповідно до Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-ІХ (далі - Закон № 145-ІХ) визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

8.12. Пунктом 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ встановлені обмеження подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур щодо державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

8.13. Вказаною нормою встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

8.14. Закон № 145-ІХ набрав чинності 20.10.2019, відповідно встановлені в пункті 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону діяли до 20.10.2022.

8.15. За встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" відкрито 09.02.2022, тобто, в період дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації відповідно до норм Закону № 145-ІХ. Між тим, у вказаному періоді учасники цієї справи не звертались до господарського суду з клопотаннями про закриття провадження у справі про банкрутство.

8.16. На момент відкриття провадження справи про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" і до закінчення дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації, передбачених Законом № 145-ІХ боржник знаходився у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій України, яке було залучене до участі у цій справі як орган уповноважений управляти державним майном.

8.17. Відповідно до частини першої статті 4 КУзПБ виконавчий орган боржника, а щодо державних та комунальних підприємств також орган, уповноважений управляти майном боржника, у межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно виявляти та вживати заходів щодо запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності боржника.

8.18. Особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначає стаття 96 КУзПБ.

8.19. Згідно з частинами другою та третьою названої статті Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

8.20. Органи виконавчої влади приймають рішення щодо:

доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам;

розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань;

проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації;

доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.

8.21. З наявних у справі матеріалів та пояснень учасників вбачається, що:

- метою діяльності ДП "Укрзахідпроектреставрація" є забезпечення впровадження через основні напрями своєї діяльності державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини (статут підприємства-боржника, лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №2149/16/10-23 від 01.12.2023);

- основними напрямами діяльності ДП "Укрзахідпроектреставрація", серед іншого, є розробка комплексної проектно-кошторисної документації на пристосування пам`яток історії та культури - з метою їх використання, спорудження нової будівель, розроблення на основі проведених науково-технічних пошуків науково-проєктної та кошторисної документації на консервацію і реставрацію пам`яток архітектури, історії та культури, садово-паркового мистецтва та історичних ландшафтів та інше;

- створена ДП "Укрзахідпроектреставрація" у процесі його діяльності документація має стратегічне значення у розвитку науково-технічного потенціалу держави, в тому числі для застосування у сфері містобудування, регіонального розвитку та збереження пам`яток історії та культури;

- стратегічною цінністю ДП "Укрзахідпроектреставрація" є його унікальний науково-технічний архів, а також проєктна документація та експертні звіти.

8.22. Між тим, за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, в порушення вищезгаданих статей 4, 96 КУзПБ, орган управління державним майном, в сфері управління якого знаходився боржник, у строк дії обмежень, визначених Законом №145-ІХ, до господарського суду, для збереження соціально значимого інституту з заявою про закриття провадження у справі про банкрутство боржника не звернувся. Жодних заяв про намір взяти участь у санації боржника та відповідні пропозиції до розпорядника майна не надходили.

8.23. Кабінет Міністрів України чи органи виконавчої влади також не проявили жодної ініціативи щодо надання підтримки ДП "Укрзахідпроектреставрація".

8.24. Кабінет Міністрів України не вживав у встановлений строк заходів для запобігання банкрутству, не визначив оптимальні шляхи відновлення його платоспроможності, попри визнання стратегічного значення створеної ДП "Укрзахідпроектреставрація" документації у розвитку науково-технічного потенціалу держави, не звернувся до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство боржника в межах строку дії обмежень, передбачених Законом № 145-ІХ.

8.25. Вказані обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства та позбавляють можливості досягнення легітимної мети КУзПБ, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не може бути залишено поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

8.26. Стосовно аргументів скаржників про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування наведеної норми, колегія суддів зазначає наступне.

8.27. За змістом оскаржуваних у цій справі судових рішень вбачається, що положення Закону № 145 враховувалися судами попередніх інстанцій у контексті тривалості процедури розпорядження майном та процесуальної поведінки учасників справи щодо звернення до суду з відповідним клопотанням як один із аспектів, з огляду на які суди дійшли висновку про неможливість успішного завершення процедури банкрутства ДП "Укрзахідпроектреставрація", а як не єдина підстава для закриття провадження у справі.

8.28. Твердження про неврахування дії Закону № 145-ІХ у часі не узгоджуються зі змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, тому в цій частині аргументи скаржників відхиляються Судом.

8.29. Відносно посилання скаржників на порушення судами попередніх інстанцій пунктів 1-2, 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ щодо можливості продовження строків процедури розпорядження майном на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, а також під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, колегія суддів зазначає наступне.

8.30. Вищезгаданий карантин було відмінено з 01.07.2023 (тобто, більш ніж за два роки до подання клопотань про закриття провадження у цій справі) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", дія воєнного стану триває й досі.

8.31. Між тим, передбачена вказаними нормами можливість продовження відповідних процесуальних строків у будь-якому випадку має корелюватися як з принципом розгляду справи судом впродовж розумного строку, так і з дотриманням балансу захисту публічного та приватного інтересів (принципу пропорційності).

8.32. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, суди зазначали про те, що стаття 44 КУзПБ передбачає тривалість процедури розпорядження майном боржника у 170 календарних днів, тоді як фактично у цій справі вказана процедура тривала понад три роки.

8.33. При цьому необхідно враховувати, що норми статті 44 КУзПБ фактично є "запобіжниками" щодо зволікань під час провадження у справі про банкрутство та переслідують мету стимулювання всіх учасників судового процесу до неухильного та своєчасного виконання покладених на них законом обов`язків.

8.34. Судами розглядалися питання щодо тривалості процедури розпорядження майном боржника, зокрема, у контексті відсутності волевиявлення учасників цієї справи щодо звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства відповідно до вимог Закону № 145-ІХ та в період дії визначених цим Законом обмежень.

8.35. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

8.36. З урахуванням викладеного, твердження скаржників про неврахування наведених у касаційних скаргах висновків Верховного Суду щодо застосування пунктів 1-2, 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ є безпідставним.

8.37. Відносно посилання в касаційних скаргах на порушення судами попередніх інстанцій положень КУзПБ, зокрема статті 49 цього Кодексу, , колегія суддів зазначає таке.

8.38. За змістом частини третьої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

8.39. З наведеного слідує, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника із застосуванням судового розсуду.

8.40. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди також використовувати особливі принципи інституту банкрутства (неплатоспроможності) для забезпечення мети законодавства про банкрутство (неплатоспроможність).

8.41. Одним із таких принципів є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

8.42. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

8.43. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності) (висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 922/1426/21).

8.44. За приписами КУзПБ судові процедури банкрутства мають строковий характер. Закріплений Кодексом принцип строковості судових процедур у справі про банкрутство полягає в тому, що кожна судова процедура у справі може здійснюватися, а дії учасників справи - мають реалізовуватися в межах строку, визначеного цим Кодексом для такої процедури. Також відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених цим Кодексом для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 11.03.2026 у справі № 908/70/22).

8.45. Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених КУзПБ.

8.46. Оскаржувані у цій справі судові рішення за своїм змістом наведеному не суперечать.

8.47. Відносно посилання у касаційних скаргах на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, наведених у низці постанов, перелічених скаржниками, колегія суддів зазначає наступне.

8.48. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

8.49. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

8.50. Наведені скаржниками постанови Верховного Суду не є в повній мірі подібними до правовідносин у справі, що переглядається. Крім того, наведені у касаційних скаргах висновки Верховного Суду виокремлені із контексту судових рішень, без урахування предмету і підстав спору, досліджуваних судами у зазначених справах доказів та встановлених фактичних обставин, тому в цій частині доводи касаційних скарг відхиляються Судом.

8.51. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в своїй касаційній скарзі зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо можливості закриття провадження у справі про банкрутство з огляду на "соціальну значимість" неплатоспроможного, нерентабельного підприємства чи на перевагу так званої соціальної значимості над основним завданням процедури банкрутства - задоволенням вимог кредиторів.

8.52. Проте вказане твердження фактично зводиться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі, що не може вважатися належним обґрунтуванням доведення необхідності у формуванні відповідного висновку Верховного Суду.

8.53. У контексті доводів касаційних скарг щодо задоволення вимог кредиторів як основного завдання процедури банкрутства, колегія суддів зазначає таке.

8.54. Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

8.55. Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес, тому однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

8.56. Поряд з цим, факт закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укрзахідпроектреставрація" з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання / прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань - на судових захист.

8.57. Ураховуючи викладене та встановлені у цій справі обставини, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку судами дотримано баланс інтересів кредиторів та боржника. Протилежного, з огляду на викладені в касаційних скаргах аргументи, не доведено.

8.58. Решта доводів скаржників не спростовує наведеного у цій постанові та не доводить наявність правових підстав для зміни чи скасування ухвалених судами попередніх інстанцій рішень.

8.59. Відхиляючи доводи скаржників, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.60. Отже, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, натомість за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

8.61. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина перша статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

8.62. Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційних скарг.

9.1. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9.2. Згідно із частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а ухвалених судами попередніх інстанцій рішень - без змін.

9.4. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, судові витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд