ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/4893/23 (904/6779/25)

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Нові енергетичні системи" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Уергхі А. С. заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідачки на користь позивача 1080000 грн основного боргу, 9720 грн інфляційних втрат, 3816,99 грн - 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Розподілено судові витрати.

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у цій справі.

4. Постановою Верховного Суду від 29.09.2025 вищезгадану касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у цій справі залишено без змін.

5. 30.09.2026 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Нові енергетичні системи" про ухвалення додаткової постанови та стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у сумі 91 676,85 грн.

6. В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Нові енергетичні системи" зазначало, що в тексті відзиву на касаційну скаргу Суд було повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач вже поніс у зв`язку з розглядом справи, і які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи буде подано окремою заявою за результатами розгляду даної справи. Факт надання адвокатом послуг клієнту - ТОВ) "Нові енергетичні системи" підтверджується доданими до заяви копіями договору про надання правової допомоги № 24/11/25 від 24.11.2025 та акту №04 від 29.09.2025 приймання-передачі наданих послуг до вищезгаданого договору.

7. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2026 заяву ТОВ "Нові енергетичні системи" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 904/4893/23 (904/6779/25) прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

8. Заперечень на вказану заяву до Верховного Суду не надійшло.

9. Дослідивши доводи поданої заяви з доданими до неї матеріалами, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

10. За змістом пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

11. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

12. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

13. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

14. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

15. Згідно з частинами першою та другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

16. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

19. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

21. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

22. Водночас у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

23. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

24. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

25. Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 вищевказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

26. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

27. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та може підтверджуватися, зокрема, такими доказами: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

28. Як вбачається з матеріалів справи та наданих заявником документів, 24.11.2025 між адвокатом Єрашовим І. Є. (далі - адвокат, виконавець) та ТОВ "Нові енергетичні системи" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги № 24/11/2025, умовами якого передбачалося наступне:

- клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за винагороду (гонорар) надати послуги адвоката, спрямовані юридичне супроводження питань, пов`язане із стягненням коштів з ФОП Уергхі А. С. (пункт 2.1);

- під правовою (юридичною) допомогою вважається: надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань, що стосується реалізації стягнення коштів; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництва інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновлення у разі порушення (пункт 2.2);

- за погодженням сторін вартість послуг являється гонораром фіксованого розміру за надані послуги з урахуванням складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин, відповідає розумності та з урахуванням витраченого адвокатом часу з надання професійної правничої допомоги, спрямоване на повне юридичне супроводження питань згідно Розділу 2 цього договору (пункт 3.1);

- розмір гонорару визначається сторонами в Акті прийому-передачі наданих послуг (пункт 3.2);

- виплата винагороди виконавцю здійснюється клієнтом після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг протягом десяти банківських днів з дня надходження коштів на рахунок клієнта (пункт 3.5);

- за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України (пункт 4.1);

- договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань (пункт 9.1).

29. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 29.09.2026 на виконання договору про надання правової допомоги № 24/11/2025 від 24.11.2025 адвокатом було надано клієнту наступну правничу допомогу (адвокатські послуги):

- ознайомлення з касаційною скаргою ФОП Уергхі А. С., складання на подання відзиву на касаційну скаргу; кількість витраченого часу - 4 години; вартість послуги - 20 000 грн;

- ознайомлення з письмовими поясненнями ФОП Уергхі А. С. до відзиву на касаційну скаргу; кількість витраченого часу - 1 година; вартість послуги - 3 000 грн;

- складання та подання додаткових пояснень до касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та письмових пояснень; кількість витраченого часу - 2 години; вартість послуги - 7 000 грн;

- підготовка та участь у судовому засіданні в розгляді касаційної скарги ФОП Уергхі А. С.; кількість витраченого часу - 1 година; вартість послуги - 7 000 грн;

- гонорар за прийняття рішення на користь клієнта-позивач у майновому спорі по справі № 904/4893/23 (904/6779/25) - 5% від задоволених позовних вимог, що становить 54 676,85 грн (із розрахунку 1 093 536,99 * 5% = 54 676,85).

30. Також у вищезгаданому акті зазначено про те, що вартість послуг являється гонораром фіксованого розміру та загалом складає 91 676,85 грн. Сторони підтверджують надання адвокатом послуг, обумовлених договором № 24/11/2025 від 24.11.2025 у період з 03.08.2026 по 29.09.2026 та не мають жодних претензій одна до іншої. Оплата послуг за цим Актом здійснюється протягом 10 календарних днів з дня надходження коштів на рахунок клієнта.

31. Дослідивши надані докази, якими підтверджуються заявлена до стягнення загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість розміру вищезгаданих витрат з огляду на наступне.

32. Як зазначено вище, згідно із частинами п`ятою та шостою статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

33. Для вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу характерні такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

34. Усталеним у судовій практиці є підхід, за якого витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

36. Як зазначалося вище, заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції включає в себе вартість таких наданих адвокатом послуг, як: ознайомлення з касаційною скаргою, складання та подання відзиву на касаційну скаргу; ознайомлення з письмовими поясненнями відповідачки до відзиву на касаційну скаргу; складання та подання додаткових пояснень до касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та письмових пояснень; підготовка та участь у судовому засіданні Верховного Суду. Загальна вартість перерахованих послуг становить 37 000 грн.

37. У контексті підготовки і подання відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів враховує, що послуга зі складання відзиву на касаційну скаргу передбачає необхідність здійснення попереднього правового аналізу оскаржуваного в касаційній скарзі судового рішення, вивчення і аналіз касаційної скарги, законодавчої бази і судової практики, вказаних у касаційній скарзі, формування правової позиції клієнта (близькі за змістом висновки наведені у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/789/21, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 20.05.2024 у справі № 910/14588/21, від 14.01.2025 у справі № 9141/1689/23, від 24.04.2025 у cправі № 910/1153/24).

38. Тобто, складання відзиву на касаційну скаргу передбачає виконання перелічених дій у сукупності.

39. Також підлягає врахуванню, що правова позиція позивача вже була сформована в судах першої та апеляційної інстанцій, відповідала висновкам судів, викладеним в оскаржуваних у цій справі судових рішеннях, а правове обґрунтування позиції сторони по суті не змінювалося.

40. Суд враховує участь представника позивача адвоката Єрашова І. Є. в судовому засіданні, яке відбулося 29.09.2026 у Верховному Суді.

41. Стосовно підготовки додаткових пояснень як відповіді на подані іншою стороною у справі пояснення, колегія суддів враховує наступне.

42. Підготовка та подання таких документів, як письмові пояснення та письмові міркування, не є обов`язковою та залежить винятково від волевиявлення самої сторони. До того ж, письмові пояснення та письмові міркування адвокатів полягають у викладенні (а подекуди й дублюванні) загальної правової позиції сторони у справі, що в силу приписів процесуального закону не є обов`язковим та, з огляду на межі касаційного оскарження, не впливають на розсуд суду при вирішенні спору (подібний висновок наведено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2026 у справі № 911/1138/25)).

43. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що згадані вище витрати сторони позивача на подання додаткових письмових пояснень не були обов`язковими та неминучими, у зв`язку із чим їх відшкодування не може покладатися на сторону відповідача.

44. Стосовно заявленої суми гонорару адвоката у розмірі 54 676,85 грн за прийняття рішення на користь клієнта, колегія суддів зазначає наступне.

45. Передусім, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 виснувала про можливість існування такого різновиду гонорару адвоката, як "гонорару успіху", який є формою оплати винагороди адвокату, а також визнала правомірним визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди, як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці ЄСПЛ.

47. Фіксований гонорар адвоката не залежить від витраченого часу та обсягу виконаних адвокатом робіт, проте наведене не означає, що всі заявлені до стягнення стороною позивача витрати підлягають безумовному покладенню на іншу сторону лише внаслідок їх фіксованого характеру.

48. Так, Велика Палата Верховного Суду в уже згаданій постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату фіксованого гонорару чи гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

49. Крім того, Велика Палата Верховного Суду хоча і підтвердила можливість визначення між стороною та адвокатом фіксованого гонорару та гонорару успіху, але зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

50. Такі ж критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у справі "Схід / Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

51. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ щодо судових витрат за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., зокрема, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії", "Єчюс проти Литви" та "Лавентс проти Латвії", пункти 79, 112 і 154 відповідно).

52. Узагальнюючи наведене, Верховний Суд виходить із того, що відшкодуванню підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які були фактично понесені, безпосередньо пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, є об`єктивно необхідними та співмірними зі складністю справи.

53. Беручи до уваги принцип співмірності, а також принципи обґрунтованості та пропорційності судових витрат, Верховний Суд вважає за доцільне зменшити витрати ТОВ "Нові енергетичні системи" в суді касаційної інстанції із заявлених 91 676,85 грн до 30 000 грн, оскільки саме така сума витрат на переконання Верховного Суду повною мірою відповідатиме засадам розумності та справедливості.

54. Окрім наведеного, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо стягнення судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги.

55. Як вбачається з матеріалів справи, у тексті касаційної скарги ФОП Уергхі А.С. було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання скарги.

56. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2026 вказане клопотання ФОП Уергхі А.С. було задоволено, відстрочено їй сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у цій справі в сумі 32 806,10 грн до закінчення перегляду цих судових рішень у касаційному порядку.

57. Як зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 29.09.2026 в задоволенні касаційної скарги ФОП Уергхі А.С. було відмовлено, а оскаржувані у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

58. Між тим, на дату ухвалення Верховним Судом постанови від 29.09.2026 від ФОП Уергхі А. С. не надійшло доказів виконання вимог ухвали суду від 28.07.2026 та сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 32 806,10 грн.

59. У постанові від 29.09.2026 Верховним Судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги.

60. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

61. З огляду на відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на заявника скарги - ФОП Уергхі А. С. та підлягають стягненню з неї в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 123, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд