ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/4140/25

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/4140/25 про банкрутство ТОВ "МГК Рейл" (боржник), провадження у якій відкрито ухвалою суду від 22.05.2025 за заявою АТ "Банк Альянс", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ципляка П.С.

Відповідне повідомлення про відкриття відносно ТОВ "МГК Рейл" справи про банкрутство офіційно оприлюднено 23.05.2025 за №76168.

До Господарського суду міста Києва надійшли заяви з кредиторськими вимогами до боржника, зокрема, заява ТОВ "Бункер Партнер ОУ"/"Bunker Partner OU", Limited liability Company (далі - ТОВ "Бункер Партнер ОУ") (з урахуванням уточнень до неї), на загальну суму 6 448 136,17 дол. США., що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 дорівнює 268 629 352,80 грн.

Заява обґрунтована неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за укладеним з ТОВ "Бункер Партнер ОУ" договором №10-04/23 на поставку продуктів нафтопродуктів (авіаційного пального Jet A 1).

За твердженням кредитора, продавець у повному обсязі виконав свої зобов`язання перед покупцем та здійснив постачання авіаційного пального у загальній кількості 5 777,692 метричних тонн на загальну суму 4 722 541,00 дол. США, а також поніс витрати, пов`язані із забезпеченням постачання (фрахт, страхування, простій суден, зберігання та перевантаження нафтопродуктів), на суму 947 712,59 дол. США.

Натомість боржник отримав товар, проте оплату за нього у визначений Договором строк не здійснив, що зумовило виникнення заборгованості та є підставою для включення вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" до реєстру кредиторів у справі про банкрутство.

Також у зв`язку з несплатою суми заборгованості за поставлений товар протягом тривалого періоду, продавець нарахував покупцю штрафні санкції (пеню) у розмірі: 777 882,08 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 становить 32406567,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 визнано кредиторами боржника:

- Міністерство оборони України на суму 9 3828 310,17 грн, з яких: 4 844,80 грн - вимоги першої черги, 79 663 647,68 грн - четвертої черги, 14 159 817,69 грн - шостої черги;

- АТ "Українська залізниця" на суму 141 950 717,04 грн, з яких: 6 056,00 грн - вимоги першої черги, 137 568 662,57 грн - четвертої черги, 4 375 998,47 грн - вимоги шостої черги;

- АТ "Банк Альянс" на суму 105 489 791,04 грн, з яких:108 336,00 грн - вимоги першої черги, 105 381 455,04 грн - четвертої черги;

- ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на суму 16 938 489,65 грн, з яких: 4 844,80 грн - вимоги першої черги, 251444,21 грн - четвертої черги, 16 682 200,64 грн - шостої черги;

- ТОВ "Трансконтиненталь Логістик" на суму 5 974 744,85 грн, з яких: 6056,00 грн - вимоги першої черги, 1 325 091,25 грн - четвертої черги, 4643597,60 грн - шостої черги;

- ТОВ "Гранд Трейд Ойл" на суму 6 500 000,00 грн - четвертої черги;

- ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на суму 5 307 444,43 грн, з яких: 74 795,97 грн - вимоги другої черги, 172 833,99 грн - третьої черги, 5 059 814, 47 грн - шостої черги;

- ТОВ "Бункер Партнер ОУ" на суму 5 670 254,09 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 становить 236 222 785,39 грн.

Крім того, даною ухвалою відмовлено у визнанні вимог АТ "Українська залізниця" на суму 71 144,51 грн, ТОВ "Трансконтиненталь Логістик" на суму 81902,25 грн, ТОВ "ТЕК Фінанс" на суму 29 006 056,00 грн, ТОВ "Бункер Партнер ОУ" на суму 777 882,08 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 становить 32 406 567,45 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Ципляк П.С. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 року у справі №910/4140/25 в частині визнання вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" до боржника на суму 5 670 254,09 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 становить 236 222 785,39 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ТОВ "Бункер Партнер ОУ" у визнанні кредиторських вимог повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" до боржника залишено без змін.

Встановивши, що спірні правовідносин між кредитором та боржником є приватноправовими та містять іноземний елемент, суди перевірку дійсності спірних кредиторських вимог здійснювали з урахуванням положень статей 4, 6, 8, 32, 33 Закону України "Про міжнародне приватне право" і тлумачень укладеного договору та всі дії сторін у межах цих правовідносин відповідно до права Англії.

Суди зазначили, що за відсутності в Кодексі України з процедур банкрутства обмежень для подання заяв від конкурсних кредиторів у залежності від країни їх реєстрації, або змісту умов укладених договорів, на підставі яких виникла заборгованість щодо права, відповідно до якого має розглядатись спір, розгляд заяви про грошові вимоги щодо заборгованості за договором постачання товарів у межах справи про банкрутство, яка розглядається судом, жодним чином не протирічить принципам англійського права.

Розглянувши заяву ТОВ "Бункер Партнер ОУ" з кредиторськими вимогами до боржника, з урахуванням принципу вірогідності доказів та відсутності заперечень боржника, суди дійшли висновку, що доводи кредитора та надані ним і наявні у справі докази у їх сукупності на підтвердження факту поставки кредитором і отримання боржником товару та, як наслідок, заявлених кредиторських вимог є більш вірогідними, ніж доводи та докази на підтвердження протилежних тверджень арбітражного керуючого щодо відсутності доказів поставки та необґрунтованості таких вимог, що свідчить про наявність і розмір заборгованості боржника перед ТОВ "Бункер Партнер ОУ".

Стосовно невизнаних штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань на суму 777 882,08 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 року становить: 32 406 567,45 грн. суди зазначив, що не вбачають за можливе ні встановити правові підстави для нарахування таких штрафних санкцій, ні відповідно перевірити правильність нарахування таких штрафних санкцій.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Щодо кредиторських вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ"

10.04.2023 ТОВ "Бункер Партнер ОУ"/ "Bunker Partner OU", Limited liability Company, (далі - продавець) та ТОВ "МГК Рейл" (далі - покупець) був укладений договір №10-04/23 на поставку продуктів нафтопродуктів (авіаційного пального Jet A 1) (далі - договір).

Відповідно до умов, зазначених у договорі, продавець зобов`язаний поставити, а покупець сплатити за поставлений товар його вартість відповідно до наданих продавцем рахунків (інвойсів) та товаро-супровідних документів.

На виконання договору продавцем були здійснені постачання товару (авіаційного пального) покупцю у загальній кількості 5 777, 692 мт. на загальну суму 4 722 541,00 дол. США. у період з 10.04.2023 по 31.12.2024.

Також, продавцем були понесені витрати, пов`язані з забезпеченням постачання товарів, а саме: витрати на фрахт судна, у розмірі: 336 000, 00 дол. США; витрати на страхування вантажу, у розмірі: 5 507, 50 дол. США; витрати через простій судна, у розмірі: 91 500, 00 дол. США; витрати через простій судна, у розмірі: 105 000, 00 дол. США; витрати через простій судна, у розмірі: 105 000, 00 дол. США; витрати через простій судна, у розмірі: 105 000, 00 дол. США; витрати через простій судна, у розмірі: 86 563, 00 дол. США; витрати на зберігання та перевантаження нафтопродуктів, у розмірі 103 998, 46 дол. США; витрати (додаткові) на зберігання та перевантаження нафтопродуктів, у розмірі: 9 144,13 дол. США.

Разом розмір витрат на постачання становив: 947 712, 59 дол. США.

Продавець у повному обсязі виконав свої зобов`язання перед покупцем та здійснив постачання товару у повному обсязі, відповідно до товаросупроводних документів.

Натомість, покупець не в повному обсязі виконав зобов`язання по оплаті за отриманий товар.

Відтак, кредитор вказує, що загальна сума несплаченої боржником заборгованості за поставку нафтопродуктів становить: 5 670 254,09 дол. США, що за курсом НБ станом на 26.06.2025 становить: 236 222 785,39 грн.

Також, у зв`язку з несплатою суми заборгованості за поставлений товар протягом тривалого періоду, продавець нарахував покупцю штрафні санкції (пеню) у розмірі: 777 882, 08 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 становить: 32 406 567,45 грн.

Разом сума боргу боржника перед кредитором з урахуванням суми основного боргу та нарахованої пені становить: 6 448 036,17 дол. США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2025 дорівнює: 268 629 352,80 грн.

Продавець неодноразово звертався до покупця з листами з вимогами про сплату суми простроченої заборгованості за договором та суми штрафних санкцій, однак, покупець постійно повідомляв про те, що він визнає суму боргу, здійснює заходи з метою її погашення, але заборгованість боржника перед кредитором є несплаченою.

Крім того, кредитором 17.11.2025 було долучено до матеріалів справи додаткові докази, що підтверджують грошові вимоги - документи про постачання товару та визнання боргу боржником з перекладом здійсненим Бюро перекладів "Лінгво-Україна" на українську мову, а саме: копію акта прийому зразків товару - авіаційного пального Jet A1 від 15.04.2023; копію розписки капітана про отримання товаросупровідних документів від 15.04.2023; копію сертифікату дозволу на відправку танкера та вимоги щодо якості авіаційного пального Jet A1 від 15.04.2023; копію сертифікату кількості авіаційного пального Jet A1 завантаженого на танкер Еліана від 15.04.2023; копію вимоги ТОВ "Бункер Партнер" до ТОВ "МГК Рейл" щодо сплати боргу за поставлене авіаційне пальне Jet A1від 03.07.2023; копію акту обліку часу вантажних операцій з завантаження танкеру Еліана від 15.04.2023; копію сертифікату походження товару - авіаційного пального Jet A1 для танкеру Еліана від 15.04. 2023; копію сертифікату якості та вимоги до якості авіаційного пального Jet A 1 від 11.04.2023; копію вантажного маніфесту для танкеру Еліана від 15.04.2023; копію коносаменту на танкер Еліана на 5 017, 611 м.т. Jet A1 від 15.04.2023; копію коносаменту на танкер ЕФЕ на 5 777, 692 м.т. Jet A1 від 07.05.2023; копію дозволу на перевезення танка з авіаційним пальним Jet A1 від 12.04.2023; копію акту виміру порожнин у танках після завантаження танкеру Еліана від 15.04.2023; копію гарантійного листа ТОВ "МГК Рейл" про визнання боргу та зобов`язань по сплаті від 20.04.2023 з перекладом на укр. мову; копію Додаткової угоди № 1 до Договору купівлі-продажу між ТОВ "Бункер Партнер" та ТОВ "МГК Рейл" на поставку авіаційного пального Jet A1 від 10.04.2023; копію додаткової угоди № 2 до договору купівлі-продажу між ТОВ "Бункер Партнер" та ТОВ "МГК Рейл" на поставку авіаційного пального Jet A1 від 10.04.2023; копію додаткової угоди № 3 до договору купівлі-продажу між ТОВ "Бункер Партнер" та ТОВ "МГК Рейл" на поставку авіаційного пального Jet A1 від 10.04.2023; копію договору купівлі-продажу між ТОВ "Бункер Партнер" та ТОВ "МГК Рейл" на поставку авіаційного пального Jet A1 від 10.04.2023.

В подальшому, врахувавши додаткові пояснення розпорядника майна до повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог, кредитором 25.03.2026 було подано до суду додаткові докази на підтвердження грошових вимог, зокрема; копію ВМД № 1914 від 09.06.2023 щодо митного оформлення ТОВ "МГК Рейл" авіаційного пального Джет А 1 на суму 67 485 979,98 грн; копію ВМД № 1917 від 10.06.2023 щодо митного оформлення ТОВ "МГК Рейл" авіаційного пального Джет А1 на суму 32 275 903,47 грн; копію ВМД № 1940 від 14.06.2023 щодо митного оформлення ТОВ "МГК Рейл" авіаційного пального Джет А1 на суму 69 765 597,75 грн; копію акту передачі проб № 2 товару - авіаційного пального Jet A1 від 09.06.2023 складеного компанією СЖС Україна.

Так, в ході розгляду заяви з кредиторськими вимогами, відповідно до наданої кредитором інформації, судом встановлено, що ТОВ "МГК Рейл" придбало нафтопродукти (авіаційне пальне Джет А 1) у ТОВ "Бункер Партнер" для подальшого постачання його для потреб Міністерства Оброни України відповідно до укладеного з ним договору. Надалі ТОВ "МГК Рейл" здійснило постачання авіаційного пального на користь військових частин Міністерства Оборони України.

Суди вказали, що наявність у ТОВ "МГК Рейл" зазначених нафтопродуктів свідчить про те, що вони були отримані ним від кредитора ТОВ "Бункер Партнер" відповідно до умов укладеного договору № 10-04/23 на поставку продуктів нафтопродуктів (авіаційного пального Jet A 1) в порту Рені, Україна.

Крім того, доказами отримання нафтопродуктів ТОВ "МГК Рейл" від кредитора ТОВ "Бункер Партнер ОУ" є копії оформлених ТОВ "МГК Рейл" вантажних митних декларацій щодо розмитнення нафтопродуктів, які були отримані цим Підприємством у порту Рені, Україна, а саме: ВМД № 1914 від 09.06.2023 щодо митного оформлення ТОВ "МГК Рейл" авіаційного пального Джет А 1 на суму 67 485 979,98 грн; ВМД № 1917 від 10.06.2023 щодо митного оформлення ТОВ "МГК Рейл" авіаційного пального Джет А1 на суму 32 275 903,47 грн; ВМД № 1940 від 14.06.2023 щодо митного оформлення ТОВ "МГК Рейл" авіаційного пального Джет А1 на суму 69 765 597,75 грн.

Арбітражний керуючий Ципляк Павло Сергійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.04.2026 в частині визнання кредитором ТОВ "Бункер Партнер ОУ" по відношенню до боржника на суму 5 670 254, 09 доларів США, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 повністю, ухвалити нове рішення в цій частині про відмову ТОВ "Бункер Партнер ОУ" у визнанні кредиторських вимог до ТОВ "МГК Рейл" у справі № 910/4140/25.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Вважає, що оскаржувані рішення ґрунтуються повністю на неналежних та недопустимих доказах, що є порушенням норм статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів", статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статей 76, 77, 86 ГПК України, не відповідають принципу підвищеного стандарту доказування в межах справи про банкрутство, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

За доводами арбітражного керуючого, визнання доказів належними та допустимими відбулося з причин застосування вказаних норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №910/20940/21 (910/19964/23), від 14.07.2026 у справі №920/1061/23(920/759/25), від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17, від 18.09.2024 у справі №751/1620/23, від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, від 22.12.2022 у справі 910/14923/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 тощо.

Скаржник доводить, що кредитором ТОВ "Бункер Партнер ОУ" не були надані у достатньому обсязі докази виникнення кредиторських вимог до боржника, звертає увагу на відсутність документів, які б свідчили, що саме ті товари - пальне для авіаційних двигунів, які були доставлені до порту Рені, Україна та прийняті ТОВ "МГК Рейл", розмитнені та введені до цивільного обігу на митній території України, були фактично отримані боржником.

В додаткових поясненнях зазначає, що кредиторські вимоги щодо компенсації витрат були визнані не тільки на підстави неналежних і недопустимих доказів, а взагалі за їх відсутності, кредитором не надано жодних пояснень стосовно абсолютної відсутності доказів понесених витрат на суму 947 712,59 дол. США (фрахт, страхування, демередж, зберігання та перевантаження), що ставить під сумнів обґрунтованість кредиторських вимог в цілому.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ТОВ "Бункер Партнер ОУ" подало відзив, у якому заперечує аргументи, викладені в касаційній скарзі, вказуючи про надану сукупність доказів, яка в контексті міжнародної поставки авіаційного пального морським транспортом є достатньою для висновку про наявність та розмір заборгованості боржника, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.

Наголошує, що кредитором було долучено до матеріалів справи переклади документів на українську мову, здійснені Бюро перекладів "Лінгво-Україна", а відсутність нотаріального посвідчення підпису перекладача не є автоматичною підставою для відмови у визнанні кредиторських вимог у повному обсязі. Вважає, що суди правомірно врахували наявні документи з іншими доказами у справі, які у своїй сукупності свідчать про факт господарської операції.

Крім того звертає увагу на те, що ТОВ "МГК Рейл" (боржник) жодного разу не заперечило ані факту укладення Договору, ані факту отримання товару, ані розміру заборгованості.

У поданих додаткових поясненнях зазначає про наявності рішень судів України, які містять інформацію про приймання-постачання товару (авіаційного пального) від ТОВ "Бункер Партнер ОУ" та передання їх від ТОВ "МГК Рейл" військовим частинам Міністерства оборони України, а також перевезення їх залізничним транспортом АТ "Укрзалізниця", інформацію з яких щодо окремих фактичних обставин господарської діяльності ТОВ "МГК Рейл" можливо використати як докази наявності таких операцій у цій справі.

Позицію арбітражного керуючого підтримали присутні в судовому засіданні інші кредитори, у тому числі АТ "Укрзалізниця" та Міністерство оборони України.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвалені судами попередніх інстанцій рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Бункер Партнер ОУ" з грошовими вимогами до боржника.

Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ).

Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності господарського судочинства, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, та несе ризик наслідків, пов`язаних із недоведенням обґрунтованості таких вимог.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

Господарський суд зобов`язаний перевірити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та / або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, надати оцінку підставам виникнення вимоги, її характеру, розміру та моменту виникнення (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

Для недопущення визнання у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості заяви кредиторів мають розглядатися на засадах змагальності у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення. За наявності мотивованих сумнівів щодо обґрунтованості вимог на заявника покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20 та від 09.07.2026 у справі №920/1471/24).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд відповідно до приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та аргументам і запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою кредиторських вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" є договір від 10.04.2023 № 10-04/23 на постачання авіаційного пального Jet A-1 (далі - Договір), укладений між ТОВ "Бункер Партнер ОУ" (Продавець) та ТОВ "МГК Рейл" (Покупець). На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 1 Кредитор здійснив постачання авіаційного пального у загальній кількості 5777,692 метричних тонн на загальну суму 4 722 541,00 дол. США, а також поніс витрати, пов`язані із забезпеченням постачання (фрахт, страхування, простій суден, зберігання та перевантаження нафтопродуктів), на суму 947 712,59 дол. США. Боржник отримав товар, проте оплату за нього у визначений Договором строк не здійснив, що зумовило виникнення заборгованості та є підставою для включення вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" до реєстру кредиторів у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції, визнаючи вимоги ТОВ "Бункер Партнер ОУ" фактично виходив з принципу вірогідності доказів та відсутності заперечень боржника.

Проте у справах про банкрутство стандарт вірогідності доказів не може застосовуватись відокремлено від спеціального підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог.

Сутність такого підвищеного стандарту доказування полягає в тому, що суд має перевити не лише формальну наявність документів, а й реальність виникнення грошового зобов`язання, фактичне виконання кредитором своїх зустрічних обов`язків, наявність первинних документів, правильність визначення розміру вимог, момент їх виникнення.

У цій справі суди визнали значні за розміром кредиторські вимоги на підставі, як зазначено в рішення, сукупності документів, належним чином не перевіривши повного юридичного складу заявленої заборгованості: факту поставки товару саме боржнику, факту прийняття товару боржником, доставку товару в погоджене місце поставки, правильність формування ціни та фактичного понесення додаткових витрат.

Суди визнали факт поставки авіаційного пального ТОВ "МГК Рейл" на підставі вантажних митних декларації, акта передачі проб від 09.06.2023 року, складеного компанією СЖС Україна; гарантійного листа боржника; листа Міністерства оборони України; фінального інвойсу №14611F від 21.06.2023 на суму 5 670 254,09 дол. США.

Митна декларація за своєю правовою природою підтверджує переміщення товару у відповідний митний режим та здійснення митних формальностей. Водночас, вона не підтверджує факт передачі товару покупцю, не підтверджує прийняття товару повноважною особою боржника, не підтверджує виконання покупцем умов поставки та не є первинним документом, який фіксує господарську операцію між продавцем та покупцем.

Для підтвердження факту поставки товару у спірних правовідносинах кредитор мав довести не лише факт переміщення товару через митний кордон України, а й сам факт належного виконання своїх договірних зобов`язань перед боржником.

З урахуванням умов поставки DPU Інкотермс 2020 істотним було б встановлення факту поставки товару у погоджене сторонами місце призначення, його розвантаження та передачі покупцю, чого судами з`ясовано не було. Натомість надані митні декларації самі по собі таких обставин не підтверджують.

Суди також врахували акт передачі проб та гарантійний лист як доказ отримання боржником нафтопродуктів. Однак такий підхід є необгрунтованим.

Акт передачі проб за своє суттю не є документом, який підтверджує поставку товару у комерційному обсязі. Він може свідчити про передачу зразків або проб для відповідної перевірки.

Крім того, як стверджує скаржник, наданий кредитором акт не містить ідентифікації особи, яка його підписала, не містить підпису чи печатки отримувача, а також стосується лише 8 літрів проб з танкеру "EFE". Однак, вказані доводи судами перевірені не були.

Аналогічно й гарантійний лист не є первинним документом, який підтверджує факт поставки товару. Такий лист може свідчити про певні наміри, очікування або комерційні домовленості сторін, при цьому не може замінювати первинні документи, які мають фіксувати господарську операцію.

Лист Міністерства оборони України щодо поставки авіаційного палива боржником військовим частинам, який врахували суди, може бути допоміжним доказом загального контексту, оскільки стосується інших правовідносин боржника з кінцевим отримувачем товару та не замінює доказів виконання окремого договору між боржником та заявником кредиторських вимог.

За таких обставин, особливого значення набуває перевірка фактичного стану взаєморозрахунків між сторонами, наявність часткових оплат, зарахувань, коригувань вартості товару чи витрат, а також визначення дійсного залишку заборгованості.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, суди належним чином не перевірили доводи кредитора про проведення розрахунків між сторонами, наявність банківських виписок, платіжних доручень, бухгалтерських довідок або інших документів, які б дозволяли достеменно встановити повний рух коштів та підтвердити, що заявлена до визнання сума є саме непогашеним залишком боргу.

Теза про вплив війни в України, яка унеможливила їх подання, є неспроможною, оскільки це правовідносини нерезидентів поза межами України. Отримання та надання первинних документів, платіжних документів в Естонії та інших країнах Євросоюзу, зокрема, Греції, жодним чином не може ставитись в залежність від війни в України.

Вказане свідчить, що ототожнення певного комерційного листування, інвойсів, митних декларацій, акта передачі проб, листа Міністерства оборони з доказами, які підтверджують заявлені вимоги кредитора до боржника у спірних правовідносинах, призвело до передчасного висновку про визнання та включення вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" до реєстру вимог кредиторів.

У справі про банкрутство кредитор має довести не загальну ймовірність існування договірних або комерційних відносин між сторонами, а конкретний склад грошової вимоги, а саме, підставу виникнення зобов`язання та факт належного виконання кредитором свого зустрічного обов`язку, факт прийняття товару боржником та розмір основного боргу, відповідність заявлених сум умовам договору, наявність / відсутність проведених між сторонами розрахунків, а також підтвердити реальність додаткових витрат, заявлених до компенсації.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відхилив доводи арбітражного керуючого щодо відсутності перекладу окремих документів, наданих кредитором, українською мовою, зазначивши, що такі документи у сукупності з іншими доказами дозволяють встановити обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 10 ГПК господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, якою відповідно до частини першої статті 10 Конституції України є українська мова.

Стаття 73 ГПК передбачає, що будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, мають визначення доказів.

Як встановлено частиною першою статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статей 76, 77, 78 ГПК України докази мають бути належними, допустимими та достовірними і кожний доказ суд оцінює як окремо, так і вірогідність та їх взаємний зв`язок у їх сукупності.

З аналізу цих норм можна виснувати, що для здійснення оцінки письмових доказів суд повинен розуміти зміст таких документів, що дозволить виявити суперечливості, забезпечить узгодженість дій усіх учасників процесу та дотримання верховенства права.

Тобто процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною), зрозумілою суду мовою.

Верховний Суд у постановах від 12.03.2025 у справі №910/20940/21(910/19964/23), від 03.03.2025 у справі №910/628/20 (п.68) зазначив, що докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону "Про нотаріат", не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку.

З аналізу наведених судових рішень Верховного Суду вбачається, що відсутність належним чином засвідченого перекладу українською мовою документа, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документа, дії, вчиненої на підставі зазначеного документа, особи, якою вона була вчинена, і на користь кого вчинено тощо.

Важливість розуміння судом змісту документа важко переоцінити, адже це безпосередньо впливає на уникнення помилок під час прийняття рішення та забезпечує узгодженість дій усіх учасників процесу і дотримання верховенства права.

Відтак, прийняття судами наданих кредитором документів іноземною мовою без перекладу українською мовою та без засвідчення нотаріусом вірності такого перекладу свідчить про позбавлення можливості стверджувати, що повне, об`єктивне та всебічне з`ясування обставин справи відбулося на підставі достатніх та достовірних доказів.

Вказане свідчить, що розгляд заяви ТОВ "Бункер Партнер ОУ" з грошовими вимогами до боржника відбувся на підставі обмеженої та фрагментарної доказової бази, без з`ясування наявності первинної документації та облікових даних, об`єктивної можливості їх витребування, що призвело до передчасних висновків судів про визнання грошових вимог ТОВ "Бункер Партнер ОУ" та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Допущені судами порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи знайшли своє підтвердження, а тому Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних ухвали суду та постанови місцевого та апеляційного господарського судів з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене касаційна скарга арбітражного керуючого Ципляка П.С. підлягає частковому задоволенню, прийняті у справі постанова та ухвала судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд