ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 523/10649/20

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, в якій просила: визнати недійсним договір від 26 листопада 2004 року № 140/19 зі співробітництва з інвестування будівництва житлових будинків, укладений ОСОБА_4 - головою правління Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівельний комбінат» (далі - ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат») та ОСОБА_2 ; визнати недійсним акт прийому-передачі від 19 січня 2012 року, укладений між ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру від 12 березня 2012 року № 140, яке видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 ; витребувати в ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

27 травня 2021 року заочним рішенням Пересипського (раніше - Суворовський) районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним акт прийому-передачі від 19 січня 2012 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Одеський домобудівельний комбінат» (далі - ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат») та ОСОБА_2 . Визнано договір від 26 листопада 2004 року № 140/19 зі співробітництва з інвестування будівництва житлових будинків, укладений ОСОБА_4 - головою правління ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат» та ОСОБА_2 недійсним. Визнано свідоцтво про право власності на квартиру від 12 березня 2012 року № 140, яке видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_2 недійсним. Витребувано в ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передано її ОСОБА_1

05 листопада 2025 року Управління капітального будівництва Одеської міської ради звернулося з апеляційною скаргою на заочне рішення Пересипського (раніше - Суворовський) районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року.

11 листопада 2025 року ухвалою Одеського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Одеської міської ради на заочне рішення Пересипського (раніше - Суворовський) районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року на підставі частини другої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України).

Апеляційний суд керувався тим, що річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, неповідомлених про розгляд справи.Особа, не повідомлена про розгляд справи, це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка, відповідно, не знала / не могла знати про розгляд справи. Оскаржуване заочне рішення Суворовським районним судом м. Одеси ухвалено 27 травня 2021 року, а 09 червня 2021 року забезпечено надання загального доступу до тексту цього судового рішення.Отже, беручи до уваги дату ухвалення оскаржуваного судового рішення, останнім днем для подачі апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року є 28 червня 2021 року, проте з апеляційною скаргою на вказане рішення суду заявник звернулася лише 05 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що становить понад 4 роки. Зазначене заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року оскаржувалося в апеляційному порядку ОСОБА_5 17 серпня 2022 року Управління капітального будівництва Одеської міської ради отримало у паперовому вигляді повістку про виклик в судове засідання, призначене на 25 серпня 2022 року о 11:50 год (т. 2, а. с. 75). 20 березня 2023 року о 15:04:27 год заявникотримав повістку про виклик в судове засідання, призначене на 27 квітня 2023 року о 09:50 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на адресу електронної пошти, яка є ідентичною тій, що вказана в апеляційній скарзі, а саме - «ukb@omr.gov.ua» (т. 2, а. с. 93). 15 травня 2023 року о 07:35:45 год у вказаний вище спосіб Управління капітального будівництва Одеської міської ради отримало копію ухвали Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року (т. 2, а. с. 114). Ухвала Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року була предметом касаційного перегляду за касаційними скаргами ОСОБА_5 та Істратія Ф. Я. 19 червня 2023 року засобами поштового зв`язку Управління капітального будівництва Одеської міської ради отримало від Верховного Суду поштову кореспонденцію, яка містила копії ухвали суду касаційної інстанції від 07 червня 2023 року та касаційні скарги, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 2, а. с. 169). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційного скаргою на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року. Вказана ухвала апеляційного суду від 09 листопада 2023 року була предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_2 15 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку Управління капітального будівництва Одеської міської ради отримало від Верховного Суду поштову кореспонденцію, яка містила копію ухвали суду касаційної інстанції від 01 квітня 2024 року та касаційну скаргу, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 3, а. с. 31). Наведені відомості свідчать про те, що Управління капітального будівництва Одеської міської ради було обізнане про перебування цієї справи у провадженні суду щонайменше з 17 серпня 2022 року, що спростовує твердження заявника про його необізнаність щодо ухвалення Суворовським районним судом м. Одеси 27 травня 2021 року заочного рішення в справі.

З клопотанням про видачу копії оскаржуваного судового рішення представниця скаржника звернулася до суду лише 17 липня 2025 року (т. 3, а. с. 71), копія заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року нею отримана 23 жовтня 2025 року (т. 3, а. с. 66). Обґрунтувань тривалого пропуску строку на апеляційне оскарження, який охоплює проміжок часу починаючи з 17 серпня 2022 року (день отримання скаржником у паперовому вигляді повістки про виклик до суду) до 05 листопада 2025 року (день подання апеляційної скарги), який складає 3 роки, 2 місяці, 20 днів, а загалом 1177 днів, апеляційна скарга не містить.Крім цього, апеляційна скарга не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду.Заявник мав сумлінно користуватися наданими йому правами, зокрема цікавитися станом розгляду справи.

02 січня 2026 року представник Управління капітального будівництва Одеської міської ради - Дементьєва О. В. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, в якій просить її скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив право учасника справи на доступ до правосуддя. Суд не застосував виняток, передбачений пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, та помилково надав пріоритет міжнародній практиці над прямою нормою національного законодавства. Судом залишено поза увагою практику Верховного Суду, викладену в постановах від 27 січня 2021 року в справі № 20/13990/15, від 28 лютого 2024 року в справі № 733/112/20, від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22, від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18, про те, що річний преклюзивний строк для подання апеляційної скарги не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.

Поняття особи, не повідомленої про розгляд, чітко визначене постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18: це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження і яка не знала та не могла знати про розгляд справи. Зазначено, що річний строк на таку особу не поширюється. Управління капітального будівництва Одеської міської ради є такою особою. У матеріалах справи відсутні докази надсилання заявнику копії позовної заяви, повісток чи інших процесуальних документів у період розгляду справи судом першої інстанції до ухвалення заочного рішення 27 травня 2021 року та протягом року з цієї дати чи дати забезпечення загального доступу до тексту цього судового рішення - 09 червня 2021 року. Ознайомлення з фактом апеляційного провадження після набуття рішенням законної сили не може свідчити про обізнаність про наявність провадження до проголошення рішення, яке оскаржується. Суд першої інстанції не виконав процесуального обов`язку щодо надсилання повного тексту заочного рішення учаснику у справі в порядку статті 272 ЦПК України. Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не спростовує обов`язок суду щодо направлення копії судового рішення учасникам у справі (частина п`ята статті 272 ЦПК України). Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» заявник зареєстрував 01 листопада 2023року.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Стаття 354 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частина третя статті встановлює, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Таке обмеження відповідає принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають добросовісно користуватись своїми права та самостійно цікавитись рухом справи в суді. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).

У випадку такого оскарження слід з`ясовувати дотримання умов, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подала апеляційну скаргу особа, не повідомлена про розгляд справи або не залучена до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; б) чи пропущений строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (постанови Верховного Суду від 04 червня 2025 року в справі № 477/735/16-ц, від 08 жовтня 2025 року в справі № 940/205/20).

У постановах від 12 листопада 2025 року в справі № 758/13214/20, від 04 березня 2026 року в справі № 757/27787/22-ц Верховний Cуд виснував, що апеляційне оскарження особою судового рішення суду першої інстанції з пропуском річного строку з дня складення повного тексту такого рішення має наслідком постановлення судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, в інших випадках - суд зобов`язаний надати оцінку наведеним скаржником у відповідній заяві підставам пропуску такого строку.

Отже, у межах річного строку з дня складення повного судового рішення може бути поновлено строк на апеляційне оскарження з інших поважних причин будь-яким заявникам, а особам, не повідомленим про розгляд справи, - і поза межами річного строку. Тобто річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.

У справі, яка переглядається, 05 листопада 2025 року Управління капітального будівництва Одеської міської ради звернулося з апеляційною скаргою на заочне рішення Пересипського (раніше - Суворовський) районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року, в якій порушило питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що заявник належним чином не повідомлявся про перебування у провадженні суду цієї справи, на його адресу як учасника справи не надсилалися будь-які судові повідомлення, документи та рішення суду, тому Управління капітального будівництва Одеської міської ради є особою, не повідомленою про розгляд справи, оскільки заявник не знав та не міг знати про розгляд справи, що є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Копію повного тексту оскаржуваного рішення суду представниця заявникаотримала лише 23 вересня 2025 року.

Відмовляючи у відкритті провадження, апеляційний суд керувався тим, що Управління капітального будівництва Одеської міської ради було обізнане про перебування цієї справи у провадженні суду щонайменше з 17 серпня 2022 року, проте з апеляційною скаргою на заочне рішення Суворовськогорайонного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року звернулося лише 05 листопада 2025 року, що є підставою застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.

Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками, з огляду на таке.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом залишено поза увагою практику Верховного Суду, викладену в постановах від 27 січня 2021 року в справі № 20/13990/15, від 28 лютого 2024 року в справі № 733/112/20, від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22, від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження в справі і яка, відповідно, не знала/не могла знати про розгляд справи.

У постанові від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) Велика ПалатаВерховного Суду сформулювала висновок про те, що визначальним для унормування початку перебігу строку на апеляційне оскарження є вручення повного судового рішення.Процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі через «Електронний кабінет». Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 201/13990/15-ц вказано, що під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи в провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання в справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).

У постанові від 28 лютого 2024 року в справі № 733/112/20 Верховний Суд зазначив, що річний преклюзивний строк для подання апеляційної скарги не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.

Апеляційний суд наведених висновків не врахував, обрахував річний строк на апеляційне оскарження заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 рокуз дати першого ймовірного (на думку суду) інформування Управління капітального будівництва Одеської міської ради про наявність такого рішення в процесі його оскарження іншою стороною.

Натомість обставини про те, чи повідомлялося Управління капітального будівництва Одеської міської ради про розгляд справи Суворовським районним судом м. Одеси, та чи надсилалося третій особі це заочне рішення від 27 травня 2021 року апеляційний суд не досліджував.

Особа, яку не сповістили про наявність судового провадження в справі, має право на апеляційне оскарження рішення поза межами річного строку, у такому випадку суд зобов`язується досліджувати поважність причин пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Верховний Суд зазначає, що повідомлення сторін про час та місце розгляду справи суд здійснює відповідно до статті 128 ЦПК України.

Якщо в матеріалах справи немає доказів про повідомлення учасника справи про час та місце розгляду справи, то він не може вважатися повідомленим належним чином.

Отже, під час розгляду справи в суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, надісланої засобами поштового зв`язку, зокрема, є повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Згідно з частиною другою статті 130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Датою початку функціонування підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», «Електронний Суд» є 05 жовтня 2021 року, тому в електронній формі -через «Електронний кабінет» суд першої інстанції не міг повідомити Управління капітального будівництва Одеської міської радипро розгляд справи, проте зобов`язаний був зробити це шляхом направлення повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, чого не зробив.

У справі судом першої інстанції призначалося підготовче засідання на 20 квітня 2021 року (т. 1, а. с. 200) - повістка навіть не надсилалася третій особі в справі, та безпосередньо судове засідання 27 травня 2021 року, де ухвалено заочне рішення (т. 1, а. с. 231), - рекомендоване повідомлення про вручення повістки Управлінню капітального будівництва Одеської міської радив матеріалах справи відсутнє.

Управління капітального будівництва Одеської міської ради є юридичною особою і його місцезнаходження відмінне від адреси Одеської міської ради, яка є відповідачем у справі.

Аналогічно відсутні докази надсилання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року третій особі в справі.

Відповідно до статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду.

З клопотанням про видачу копії оскаржуваного судового рішення представниця Управління капітального будівництва Одеської міської ради звернулася до суду лише 17 липня 2025 року (т. 3, а. с. 71), копія заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року нею отримана 23 жовтня 2025 року (т. 3, а. с. 66).

Апеляційний суд розцінив такі обставини як безумовну підставу застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження рішення суду без оцінки поважності причин його пропуску особою, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Колегія суддів ураховує, що обов`язку сторони у справі кореспондує обов`язок суду повідомляти про рух справи у суді, тобто про призначення справи до розгляду, а також повідомляти про наслідки розгляду справи. Цей обов`язок є гарантією права на справедливий суд, оскільки в протилежному випадку може мати наслідком свавілля з боку суду і фактично позбавлення сторони можливості оскаржити судове рішення.

Апеляційний суд у цій справі передчасно виснував про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, що зумовило необґрунтовану відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 389, 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду