ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 405/7606/24

1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1, ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право на спадщину, стягнення компенсації.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що у період з 02 грудня 1983 року до 11 квітня 2011 року вона з

ОСОБА_5 перебула у зареєстрованому шлюбі, у період якого за спільні кошти було придбано автомобіль марки Lexus, модель LX 470 ЗНГ, 2004 р.в., НОМЕР_1 .

3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

4. Позивачка вважає, що оскільки вказаний автомобіль був об`єктом права спільної власності подружжя, тому до спадщини після смерті

ОСОБА_5 увійшла лише його частка (1/2) у праві власності на це майно.

5. Однак, 01 травня 2023 року державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем автомобіля є дочка спадкодавця ОСОБА_2 . Свідоцтво видане на підставі Договору про поділ спадкового майна від 01 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_3 .

6. Позивачка наголошує, що у 2018 році вона вже зверталась до суду з позовом про поділ майна подружжя, однією із вимог якого було визнання права власності на 1/2 частину спірного автомобіля, проте рішенням суду від 21 серпня 2019 року у справі № 405/1097/18 у задоволенні її позову було відмовлено з посиланням на те, що спадкоємиці ОСОБА_5 , - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не отримали свідоцтв про право на спадщину та не порушили її прав, а звернення до суду є передчасним.

7. Вважає, що нотаріус була обізнана про статус автомобіля як спільного майна подружжя, оскільки вона надавала нотаріусу інформацію про факт перебування у шлюбі зі спадкодавцем у період з 1983 року по 2011 рік.

8. Поновлення своїх прав позивачка вбачає у спосіб стягнення компенсації вартості 1/2 частини автомобіля.

9. Вказує, що оскільки ОСОБА_2 2013 року народження, є малолітньою дитиною та має часткову цивільну дієздатність, тому її зобов`язання має виконувати матір - ОСОБА_3 .

10. Остаточно сформулювавши позовні вимоги, позивачка просить суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 травня 2023 року, видане державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 Куроп`ятник В. М., зареєстроване в реєстрі за № 4-346;

- в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя стягнути солідарно з ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля марки LEXUS, д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 166 075 грн;

- в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля марки LEXUS, д.н.з.

НОМЕР_1 у розмірі 166 075 грн;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль марки LEXUS, д.н.з. НОМЕР_1 .

11. Рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

12. Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 звертаючись, до нотаріуса, як колишня дружина спадкодавця, не вказувала спірний у цій справі автомобіль, як об`єкт права спільної сумісної власності подружжя.

13. Наданий виконавчим комітетом Кропивницької міської ради, як органом опіки та піклування, дозвіл на укладення малолітньою дитиною договору про поділ спадкового майна, а також сам цей договір позивачкою не оспорювались.

14. У 2018 році ОСОБА_1 вже зверталась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до тих самих відповідачів про поділ майна подружжя, зокрема й автомобіля марки Lexus, д.н.з. НОМЕР_1 , проте рішенням суду від 19 серпня 2019 року у справі № 405/1097/18, яке набрало законної сили, в задоволенні позову було відмовлено.

15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У березні 2026 рокуОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 07 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 405/7606/24, які у квітні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

18. Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15, від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18, постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 569/12587/15, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 22 квітня 2021 року у справі № 295/5066/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 173/2287/17, від 09 липня 2021 року у справі № 161/8116/19, від 12 січня 2022 року у справі № 761/41876/18, від 05 вересня 2022 року у справі

№ 385/321/20, від 26 серпня 2025 року у справі № 204/3602/23, постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17

(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга мотивована тим, що належним та допустимим доказом відмови особи від права власності на автомобіль є відповідна заява до територіального органу Міністерства внутрішніх справ України про відмову від права власності, а також відомості з реєстру транспортних засобів, які підтверджують факт реєстрації заяви. Однак вона такої заяви не подавала.

22. Наголошує, що у разі придбання майна під час шлюбу, реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпції належності майна до спільної власності подружжя.

23. Звертає увагу, що її дії спрямовані на отримання грошової компенсації за частку спільного майна подружжя.

24. Вказує, що:

- ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник

ОСОБА_6 , є відповідачем оскільки є одним зі спадкоємців

ОСОБА_5 , яка отримала майно, що належало позивачці на праві спільної сумісної власності;

- ОСОБА_3 , як законний представник ОСОБА_2 , є самостійним відповідачем, в силі пред`явлених до неї вимог про стягнення коштів в солідарному порядку;

- Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 є відповідачем, оскільки оскаржено видане нею свідоцтво про право на спадщину;

- ОСОБА_4 є відповідачем, оскільки є одним зі спадкоємців

ОСОБА_5 .

25. Позивачка стверджує, що її права були порушені спадкоємцями ОСОБА_5 в результаті отримання свідоцтва про право на спадщину від 01 травня 2023 року і саме від цієї дати розпочався строк позовної давності.

26. У травні 2026 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

27. Вважає, що суди ухвалили законні та обґрунтовані рішення, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Крім того позивачкою неправильно визначений склад учасників справи, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Інші процесуальні звернення, які надійшли до Верховного Суду

28. У червні 2026 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат

Звіздун А. М., надіслав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких вказує, що касаційна скарга не спростовує висновків судів попередніх інстанції про відсутність матеріально-правових підстав для пред`явлення вимог до ОСОБА_3 ; відсутність солідарного обов`язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; невідповідність заявленої конструкції позову характеру спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

30. З матеріалів спадкової справи № 37/2008, яка витребувана судом, вбачається, що 01 травня 2023 року між ОСОБА_4 «Спадкоємець 1» та ОСОБА_2 «Спадкоємець 2», від імені якої діяла законний представник ОСОБА_3 , з урахуванням рішення виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 11 квітня 2023 року № 261 «Про надання дозволів» був укладений договір про поділ спадкового майна, посвідчений нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1, та зареєстрований в реєстрі № 4-343 (далі - договір).

31. Відповідно до пункту 4 договору, до складу спадкового майна, що підлягає поділу входить:

- 1/2 частка квартири під номером АДРЕСА_1 ;

- квартира під АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки Lexus, модель LX 470 ЗНГ, тип легковий універсал-В, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

32. Відповідно до пункту 5 договору, після його укладання:

У спадщину до ОСОБА_4 переходить:

1/2 частка квартири під номером АДРЕСА_1 ;

У спадщину до ОСОБА_2 переходить:

- квартира під АДРЕСА_2

- автомобіль марки Lexus, модель LX 470 ЗНГ, тип легковий універсал-В, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

33. Пунктом 9 договору передбачено, що він є підставою для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на об`єкти спадкового майна.

34. 01 травня 2023 року нотаріусом Кропивницької міської ДНК № 1 було видане ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 4-344 на 1/2 частку квартири під номером АДРЕСА_1 .

35. ОСОБА_2 01 травня 2023 року нотаріусом Кропивницької міської ДНК № 1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 4-345, на квартиру АДРЕСА_2 .

36. 01 травня 2023 року нотаріусом Кропивницької міської ДНК № 1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем автомобіля Lexus, модель LX 470 ЗНГ, тип: легковий універсал - В, 2004 року випуску, колір: чорний, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , об`єм двигуна: 4664, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .

37. В процесі підготовки документів для ухвалення рішення про надання дозволу на укладання договору поділу спадкового майна здійснювалась оцінка спадкового майна, яке підлягало поділу. Оціночна вартість квартири в місті Миколаїв складала 918 077 грн; квартири в м. Кропивницький - 808 962 грн; автомобіля марки Lexus, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 380 000 грн.

38. Відповідно до пункту 6 договору, розподіл спадщини - спадкового майна здійснено без доплати грошової компенсації, оскільки сторони договору вважають, що вартість майна, яке переходить кожному із них в натурі відповідає вартості їх часток у спадщині.

39. В матеріалах спадкової справи наявна копія заяви

ОСОБА_1 адресована Кропивницькій міській від 18 травня 2018 року, в якій позивачка зазначала: « ІНФОРМАЦІЯ_1 помер мій колишній чоловік ОСОБА_5 , з ним перебувала у шлюбі з 02 грудня 1983 року по 11 квітня 2011 року. Статті 60-63 Сімейного кодексу України мені роз`яснені. Квартира

АДРЕСА_3 , квартира

АДРЕСА_4 , рушниця «Їж» 20-го калібру, рушниця «MOSBERG» 12-го калібру є спільною сумісною власністю подружжя, претендую на визначення частки подружжя у спільному майні».

40. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

41. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

42. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

43. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

44. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

45. Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

46. Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

47. Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

48. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

49. Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

50. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

51. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

52. Статтею 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

53. Відповідно до частин першої, четвертої статті 71 Закону України «Про нотаріат» уразі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

54. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1301 ЦК України).

55. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, правильно звернули увагу на специфіку розглядуваної справи, яка полягає в тому, що ОСОБА_1 у

2018 році вже зверталась з позовом про поділ майна подружжя, в якому заявляла вимогу про визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля марки Lexus, модель LX 470 ЗНГ, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 і у задоволенні цієї вимоги у справі № 405/1097/18 було відмовлено рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 серпня 2019 року, яке в цій частині набрало законної сили.

56. Тобто, фактично ОСОБА_1 у розглядуваній справі вимагає стягнення грошової компенсації вартості частки майна, у задоволення вимоги про визнання права власності на яке їй було відмовлено судом у справі

№ 405/1097/18.

57. У випадку незгоди із рішенням суду у справі № 405/1097/18

ОСОБА_1 мала право оскаржити його в апеляційному порядку, однак в частині вирішення вимог щодо автомобіля цим правом не скористалась.

58. Отже спір щодо права власності на 1/2 частину автомобіля марки Lexus, модель LX 470 ЗНГ, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 вже вирішений у справі № 405/1097/18.

59. Відповідно до частини першої 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

60. Водночас, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

61. Отже, сам по собі факт неотримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцями, не перешкоджав зверненню ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні відповідно до статті 71 Закону України «Про нотаріат» або, у разі неможливості вирішення цього питання в нотаріальному порядку, до суду - з позовом про визнання права власності на цю частку.

62. Перевірка законності та обґрунтованості рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 серпня 2019 року могла бути здійснена лише в межах справи № 405/1097/18, а тому не є предметом оцінки Верховним Судом у цьому касаційному провадженні.

63. Також суди правильно звернули увагу на непослідовну та суперечливу поведінку ОСОБА_1 , яка звертаючись у 2018 році до Кропивницької міської ДНК № 1, у переліку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя не вказувала автомобіль марки Lexus, модель LX 470 ЗНГ, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 і не оскаржувала рішення суду у справі

№ 405/1097/18 в частині вирішення вимог про визнання права власності на частку автомобіля.

64. Натомість у листопаді 2024 року позивачка заявила вимогу про стягнення із двох спадкоємиць, одна з яких є малолітньою дитиною, та її законного представника вартості 1/2 частини автомобіля, у визнанні права власності на яку їй вже було відмовлено судом.

65. З урахуванням встановлених у цій справі обставин, оскаржені судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15, від 03 липня 2018 року у справі

№ 917/1345/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18, постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 569/12587/15, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 22 квітня 2021 року у справі № 295/5066/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 173/2287/17, від 09 липня 2021 року у справі № 161/8116/19, від 12 січня 2022 року у справі № 761/41876/18, від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20, від 26 серпня 2025 року у справі

№ 204/3602/23, постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

66. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (див. зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

67. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

68. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

69. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанції ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, які б давали підстави для їх скасування.

70. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду