ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/23620/25

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, яка стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

19. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

20. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

21. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

24. Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

25. Відповідно до пункту 200.4-1 статті 200 ПК України, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

26. Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

27. Згідно з підпунктом 14.1.241-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, термін "кінцевий бенефіціарний власник" уживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

28. За приписами пункту 30 статті 1 Закону України від 6 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон №361-IX) кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

29. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

30. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

31. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

32. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у п.3.3. акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» від 20.05.2025 № 2293/04-36- 07-14-04/31366355 зазначено, що відповідно до відкритих джерел інформації, не встановлено застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» №1644-VII від 14 серпня 2014 року та відповідно до п.п. 1, 2 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 8 жовтня 2024 року № 698/2024 до засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО».

33. Тобто, під час розгляду справи встановлено, що до ТОВ «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» та до засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» не застосувано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» №1644-VII від 14 серпня 2014 року.

34. Отже наведені вище обставини свідчать про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо застосування до позивача приписів пункту 200.4-1 статті 200 ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення 04.08.2025 №0446150714, яким відмовлено позивачу у відшкодуванні податку на додану вартість з бюджету за січень 2025 року на суму 546898 217грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

35. Також необхідно зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

36. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

37. Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

38. За приписами підпунктів 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

39. Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

40. Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

41. Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

42. За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

43. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

44. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

45. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

46. За приписами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

47. Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

48. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

49. Відповідно до пункту 201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

50. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

51. За приписами пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

52. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

53. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

54. Позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми від`ємного значення до декларації з податку на додану вартість за лютий 2025 року по контрагентам ПрАТ «ІНГЗК» та ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ».

55. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що між ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» було укладено договір поставки металопродукції №31366355/2/24/1 від 19.12.2024 та договір комісії №31366355/2/24/1 від 19.12.2024 відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується від свого імені, але за рахунок та за дорученням Комітента за плату вчиняти такі дії: продати нерезидентам України в митному режимі «експорт» металопродукцію (далі Товар), що є власністю Комітента, як у рамках раніше укладених зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і в рамках зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що укладаються, а також оформити та підписати інші документи, які є необхідними для виконання доручень Комітента; укласти договори (у разі необхідності) на митне оформлення Товару; вчинити інші дії, які є доцільними та необхідними для виконання доручень Комітента.

56. Між ПРАТ «ІНГЗК» та ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» укладено договір поставки №1556-30/2024 від 23.10.2024 та договір комісії №1554-30/2024 від 23.10.2024 відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується від свого імені, але за дорученням Комітента за плату вчиняти такі дії: продати нерезидентам України в митному режимі експорт залізорудну сировину -ЗРС (далі Товар), що є власністю Комітента, як у рамках раніше укладених зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і в рамках зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що укладаються, а також оформити та підписати інші документи, які є необхідними для виконання доручень Комітента; укласти договори на митне оформлення Товару; вчинити інші дії, які є доцільними та необхідними для виконання доручень Комітента.

57. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в акті перевірки від 20.05.2025 №2293/04-36-07-14-04/31366355 відповідачем не зазначено про виявлення порушень норм податкового законодавства, не виявлено та не зазначено про не надання документів під час перевірки.

58. Відповідачем у акті перевірки встановлено, що відповідно до виписок банку за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 року встановлено перерахування грошових коштів (оплата за товар) в сумі 11 458 517 166,00 грн. на розрахункові рахунки вищезазначених постачальників. По взаємовідносинам з ПРАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905): Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - 1 330 674 938,82 грн (в тому числі ПДВ 221 779 156,47 грн) По взаємовідносинам з ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 00191230): Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - 1 950 714 367,56 грн (в тому числі ПДВ 325 / 19 061,26 грн).

59. Крім того, Акт перевірки не містить зауважень до наданих позивачем первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ПрАТ «ІНГЗК» та ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» а саме: договорів поставки, договорів комісії, реєстру ВМД, ВМД, податкових накладних, реєстрів операцій, звітів Комісіонера.

60. Також податковим органом не складалося жодного акта про не надання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки.

61. Колегія суддів уважає, що під час розгляду справи суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку реальності господарських операцій позивача з ПрАТ «ІНГЗК» та ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ». Порушень матеріального чи процесуального законодаства судами першої та апеляційної інстанції не встановлено.

62. Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними. Так, аналіз наведених скаржником судових рішень дає підстави вважати, що вони були ухвалені за інших фактичних обставин. Отже, подібності правовідносин у наведених до порівняння справах не встановлено.

63. У решті обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судом обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

64. Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

65. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

66. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

67. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

68. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

69. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

70. На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,-