ПОСТАНОВА
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів Гімона М.М., Мороз Л.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду в складі судді Давиденко Т.В.) від 21.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Казначеєва Е.І., Компанієць І.Д., Арабей Т.Г. від 22.05.2018 у справі №805/465/18-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, Краматорського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, в якому просив зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 03.07.2017 року (дати першого звернення про призначення пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, відмовлено у задоволені позову.
В касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при поданні заяви до органу Пенсійного фонду позивачем було надано всі необхідні документи та виконано всі вимоги, передбачені порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, а тому вважає відмову у призначенні пенсії протиправною.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав до Держави Ізраїль на постійне місце проживання у 2000 році.
29 червня 2017 року представник позивача звернувся з апостильованою заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську, підписаною 10.05.2017 року про призначення пенсії за віком та доданими до неї документами: копією довіреності, копією посвідчення особи Держави Ізраїль, копією ІПН, копією трудової книжки (а.с. 59-60).
06.07.2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську листом № № 118/М-38-01-01 повідомило, що відповідно до пункту 2.1 та пункт 2.9 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії подаються: документи про місце проживання (реєстрації) особи; особа яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). У пункті 2.22 Порядку вказано, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації). Питання щодо прийняття заяви про призначення пенсії ОСОБА_3 в Управлінні ПФУ у м. Краматорську буде розглянуте після надання документа про місце проживання у м. Краматорську.
14 листопада 2017 року представник позивача звернувся з апостильованою заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про призначення пенсії за віком та доданими до неї документами: листом УПФУ від 06.07.2017 року № 118/М-38-01-01, довіреністю, трудовою книжкою, посвідченням особи Держави Ізраїль, ідентифікаційним номером, довідкою про заробітну плату (а.с.65-66).
29 листопада 2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську листом № 268/К-22-01-01 з посиланням на п. 2.9 Порядку № 22-1 повідомлено представника позивача що з посвідчення особи, виданого Міністерством внутрішніх справ Держави Ізраїль, наданого до заяви, не вбачається громадянства України, а в графі "паспорт" зазначені реквізити документа, що не надавався. Посилаючись на положення п. 1.7 Порядку № 22-1 зазначив, що тримісячний термін подання додаткових документів сплинув 10.05.2017 року, а необхідні документи позивачем не були подані. Таким чином, питання щодо прийняття нової заяви про призначення пенсії розглядатиметься після виконання вищезазначених умов, які викладені у листі від 06.07.2017 року № 118/М-38-01-01 (а.с.67-68).
Не погоджуючись з отриманою відмовою, представник позивача звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що представником позивача не надано необхідних документів у відповідності до вимог Порядку № 22-1 для розгляду питання про призначення пенсії.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
У пункті 7 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
Згідно з пунктом 30 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;
в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.
Також Колегія суддів звертає увагу, що призначення та отримання пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно, зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, проте у даному випадку відповідачем правомірно вказано на недоліки заяви про призначення пенсії з підстав ненадання необхідних документів.
Як встановлено, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він через представника подавав заяви про призначення та виплату пенсії за віком без дотримання вимог статті 44 Закону № 1058-IV щодо необхідного пакету документів, а відтак територіальний орган ПФУ виконав обов"язок щодо розгляду заяви та роз"яснення порядку призначення пенсії.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, а у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих документів.
Суд не може прийняти посилання в касаційній скарзі на Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, яким визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 «Припинення та поновлення виплати пенсії» та другого речення статті 51 «Виплата пенсії у разі виїзду за кордон», оскільки вказане рішення стосується питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулює питання призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд