ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 805/2173/16-а

1. У липні 2016 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (далі - ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 травня 2017 року № Ю-53-17 Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 13 квітня 2016 року № 00000114100 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати сплачені ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» з 01 січня 2016 року грошові кошти в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби виключити з інтегрованої картки ПрАТ «ДТЕК ОСОБА_3 Донбасу» заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26515000,49 грн.

2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 травня 2017 року № Ю-53-17.

Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС від 13 квітня 2016 року № 00000114100.

У решті позовних вимог відмовлено.

3. Постанова Донецького окружного адміністративного суду набрала законної сили 06 червня 2018 року.

4. 21 червня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

5. 15 квітня 2020 року Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони у виконавчому листі в адміністративній справі № 805/2173/16-а.

6. Заява обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» визначено, що Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України» у відповідних сферах діяльності. Таким чином, функції Офісу великих платників податків ДФС, в тому числі щодо адміністрування податків, зборів та платежів, стягнення податкового боргу тощо, перейшли до Офісу великих платників податків ДПС.

7. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року, заяву задоволено.

Замінено боржника - Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, юридична адреса: вул. Дегтярівська, 11, м. Київ, 04119).

8. 28 вересня 2020 року, не погоджуючись з судовими рішеннями, Офісом великих платників податків ДПС подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Судові рішення вмотивовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року № 537 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворений як юридична особа публічного права Офіс великих платників податків ДПС шляхом приєднання до нього Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

12. Утворені органи Державної податкової служби визнані правонаступниками реорганізованих органів Державної фіскальної служби. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Офіс великих платників ДПС (код ЄДРПОУ 43114171) зареєстровано 30 липня 2019 року. Таким чином, виходячи з приписів наведених норм в оскаржуваних рішеннях Офіс великих платників податків ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованого територіального органу ДФС, а тому відповідно до статті 379 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) є підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

13. Суди також зазначили, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновлення порушених прав до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, вважає її необґрунтованою та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, зокрема статей 52 і 379 КАС України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Офіс великих платників податків ДФС станом на момент прийняття оскаржуваних судових рішень не було припинено, правові підстави для заміни сторони Офісу великих платників податків ДФС (відповідача/боржника) у цій справі були відсутні.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

17. Спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження у випадку, якщо станом на час проведення виконавчих дій, боржник, який є суб`єктом владних повноважень, перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій юридичній особі публічного права.

18. Аналогічне питання було предметом розгляду Верховним Судом у справі № 420/5772/18, який за наслідками касаційного перегляду ухвалив постанову від 10 вересня 2020 року, у якій, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, яке регулює питання правонаступництва юридичних осіб публічного права, зробив такий висновок.

19. Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

20. За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

21. Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

22. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

23. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

24. Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

25. У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

26. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

27. Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

28. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

29. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

30. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).

31. Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року № 537 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.

32. Згідно з пунктами 3, 4 цієї постанови територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

33. Територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються.

34. Відповідно з додатками 1, 2 Постанови № 537 утворено Офіс великих платників податків ДПС. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби реорганізується шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.

35. Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», наказу Офісу великих платників податків ДПС від 29 серпня 2019 року № 9, розпочато виконання Офісом великих платників податків ДПС функцій і повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що припиняється.

36. З урахуванням викладеного можна дійти висновку, що з 29 серпня 2019 року Офіс великих платників податків ДФС втратив повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Офіс великих платників податків ДПС.

37. Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегульовали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Офісу великих платників податків ДПС, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.

38. З огляду на викладене суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

39. Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

40. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд