ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 305/402/16-ц

Описова частина

У березні 2016 року Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» агропромислового комплексу України (далі - ВФСТ «Колос» АПК України), яке змінило свою назву на Громадську організацію «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» (далі - ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос»), звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просило:

визнати недійсною постанову президії ВФСТ «Колос» АПК України від 27 січня 2012 року № 13 «Про надання дозволу на продаж нерухомого майна»;

визнати недійсною довіреність, видану на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О. М. за реєстровим № 2912 від 26 липня 2012 року;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03 серпня 2012 року, укладений між ВФСТ «Колос» АПК України в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Маріною А. С. за реєстровим номером № 1206;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 нежитлову будівлю санаторно-оздоровчого закладу Ясінської учбово-спортивної бази «Тиса», що складається з будівлі спального корпусу загальною площею 976,62 кв. м та будівлі їдальні загальною площею 466,12 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 .

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ВФСТ «Колос» АПК України, в якому просила визнати за нею право власності на будівлю санаторно-оздоровчого закладу Ясінської учбово-спортивної бази «Тиса» за номером АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2539 га, кадастровий номер 2123656200:09:001:0015, вартістю 437 815 грн, зняти (скасувати) арешт із цієї будівлі та стягнути з ВФСТ «Колос» АПК України на її користь понесені судові витрати зі сплати 4 959,35 грн судового збору і 19 800 грн витрат на правничу допомогу.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на будівлю санаторно-оздоровчого закладу Ясінянської учбово-спортивної бази «Тиса» № 38 , яка розташована на АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2539 га, кадастровий номер 2123656200:09:001:0015, вартістю 437 815 грн, знято арешт з цієї будівлі.

Стягнуто з ВФСТ «Колос» АПК України на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 судові витрати, відповідно, 33 511,35 грн, 23 300 грн і 26 400 грн.

У стягненні з ВФСТ «Колос» АПК України на користь ОСОБА_2 14 080 грн судових витрат відмовлено.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 7 травня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року відмовлено з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

У вересні 2019 року ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос», в інтересах якої діє адвокат Фляшовський В. А., звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року.

Заява обґрунтована тим, що однією з підстав для відмови у задоволенні її позову в частині визнання постанови недійсною судом зазначено відсутність у позивача за первісним позовом оригіналу такої постанови, хоча ВФСТ «Колос» повідомляло суду про те, що у його володінні її ніколи не було і місце її знаходження невідоме.

При цьому під час вирішення спору у суді позивач не знав і не міг знати про те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року у справі № 755/16511/14-к слідчим СВ Дніпровського ГУНП у м. Києві надано право тимчасового доступу до речей і документів, що знаходяться у приватного нотаріуса Маріна А. С., а саме до документів нотаріальної справи, які стали підставою для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу оздоровчого закладу Ясінянської учбово-спортивної бази «Тиса».

Згідно із протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29 березня 2016 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі вказаної ухвали слідчого судді, безпосередньо у цій нотаріальній справі перебували та були вилучені оригінали оспорюваних постанови, довіреності та договору купівлі-продажу. Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві від 10 вересня 2018 року зазначені постанова, довіреність та договір купівлі-продажу визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017100040010724.

Водночас позивач за первісним позовом не знав та не міг знати, що за результатами проведення експертизи в межах цього кримінального провадження, оформленими висновком експерта від 27 квітня 2016 року № 476/тдд, підтверджено, що підпис у графі «Перший заступник голови ВФСТ «Колос» АПК України» в оскарженій постанові президії виконано саме відповідачкою ОСОБА_1 .

З огляду на викладене громадська організація вважала, що нею виявлені істотні для справи обставини, які є нововиявленими, та вони виявлені її представником лише 04 вересня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017100400010724 щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За наведених обставин заявник просив скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2019 року у задоволенні заяви ГО «Всеукраїнське об`єднання фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції мотивував своє рішення пропуском строку на її подання.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ГО «Всеукраїнське об`єднання фізкультурно-спортивне товариство «Колос» оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» задоволено частково.

Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вирішення питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції порушив вимоги закону, оскільки відкривши провадження та розглянувши по суті заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку статті 429 ЦПК України, відмовив в її задоволенні з підстав пропуску строку на подання до суду, хоча питання про дотримання строку на звернення до суду з цією заявою суд повинен був з`ясувати ще під час перевірки заяви на відповідність вимогам статті 426 ЦПК України та при вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Встановивши, що така заява подана з пропуском строку на її подання та за відсутності клопотання про його поновлення, суд повинен був застосувати вимоги статті 185 ЦПК України, тобто залишити заяву без руху із зазначенням її недоліків, способу і строку їх усунення та надати можливість особі, яка її подала, усунути такі недоліки або їх спростувати.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану представником ОСОБА_5 , задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2021 рокускасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвала, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року,є за своєю суттю судовим рішенням, яким завершено розгляд, а не процесуальною ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2022 рокуапеляційну скаргу ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» залишено без задоволення, ухвалу Рахівського районного суду від 30 грудня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки заявником пропущений строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передбачений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні відповідної заяви ГО «Всеукраїнське об`єднання фізкультурно-спортивне товариство «Колос».

Аргументи учасників справи

15 липня 2022 року ГО «Всеукраїнське об`єднання фізкультурно-спортивне товариство «Колос» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано пункт 1 частини першої статті 424, пункт 1 частини другої статті 423 та пункт 6 частини другої статті 426 ЦПК України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 338/706/18.

Вказує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, порушив приписи частини другої статті 126 ЦПК України. Пропуск строку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 424 ЦПК України, за відсутності поважних причин для його поновлення або відповідного клопотання, є підставою для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, а не для відмови у задоволенні такої заяви.

У вересні 2022 року ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Вказує на те, що 30 червня 2022 року Верховним Судом у постанові у справі № 910/139/17 сформовано правовий висновок щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, згідно з яким нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним.

Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви ГО «Всеукраїнське об`єднання фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що заявником пропущений строк на подання відповідної заяви до суду.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що04 вересня 2019 року, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017100040010724, йому, як представнику позивача за первісним позовом, стало відомо про те, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року у справі № 755/16511/14-к слідчому СВ Дніпровського ГУНП в м. Києві надано тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у приватного нотаріуса Маріна А. С., а саме, до документів нотаріальної справи, які стали підставою для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу оздоровчого закладу Ясінянської учбово-спортивної бази «Тиса».

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29 березня 2016 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, саме у складі зазначеної нотаріальної справи перебували та були вилучені оригінали оспорюваної постанови, довіреності та договору купівлі-продажу. У подальшому вказані документи, на підставі постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в Києві від 10 вересня 2018 року, визнані речовими доказами за матеріалами кримінального провадження № 12017100040010724.

Крім цього, представник ОСОБА_6 у заяві зазначав, що позивач не знав та не міг знати про існування вказаних вище документів, а так само як і про висновок експерта від 27 квітня 2016 року № 476/тдд, яким підтверджено, що підпис у графі «Перший заступник голови ВФСТ «Колос» АПК України» в оспорюваній постанові президії виконано саме відповідачем ОСОБА_1

19 березня 2019 року представник ГО «Всеукраїнське об`єднання фізкультурно-спортивне товариство «Колос» Невмержицька І. М. подавала апеляційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року, в якій, зокрема посилалася на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 у справі №755/16511/14-к, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29 березня 2016 року, постанову старшого слідчого СВ Дніпровського ГУ НП в м. Києві та висновок експерта від 27 квітня 2016 №476/тдд.

Представником до апеляційної скарги були долучені копії цих документів, а також копія протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, з якого випливає, що 15 березня 2019 року ОСОБА_7 , діючи як представник потерпілого, ознайомилася з матеріалами кримінального провадження № 12017100040010724.

Зазначені обставини, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, свідчать про те, що позивачу про наявність ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2016 року у справі № 755/16511/14-к, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29 березня 2016 року, постанови старшого слідчого СВ Дніпровського ГУНП в м. Києві та висновку експерта від 27 квітня 2016 року №476/тдд, на які заявник посилається як на нововиявлені обставини, стало відомо ще 15 березня 2019 року, а з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник звернувся у вересні 2019 року, тобто після спливу строку, встановленого статтею 424 ЦПК України.

Мотивувальна частина

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Главою 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.

За статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що встановлений пунктом 2 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесуальним, не є присічним і може бути поновлений за загальними правилами у випадках, передбачених статтею 127 ЦПК України.

Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано після закінчення процесуального строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України.

Тобто вирішення питання про відкриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за заявою, яка подана з пропуском встановленого законом процесуального строку, можливе лише після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Згідно із підпунктом «а» пункту 4 частини першої статті 260 ЦПК України резолютивна частина ухвали повинна містити висновки суду.

Разом із тим, в ухвалі Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2019 року питання поновлення заявнику строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2018 року не вирішувалося. Водночас суд дослідив обставини звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та зазначив про пропуск такого строку, однак дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

Тим самим, на думку колегії суддів Верховного Суду, суд першої інстанції порушив приписи частини другої статті 126 ЦПК України, оскільки пропуск строку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 424 ЦПК України, за відсутності поважних причин для його поновлення або відповідного клопотання, є підставою для залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, а не для відмови у задоволенні такої заяви.

Про вказане було зазначено і в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у цій справі, якою касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану представником ОСОБА_5 , задоволено частково, постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2021 рокускасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 травня 2022 року у справі № 338/706/18 (провадження № 61-19778св21), на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

У справі, яка переглядається, місцевий суд встановив, що заява подана з пропуском строку на її подання та за відсутності відповідного клопотання, а апеляційний суд погодився з цим висновком.

Разом із тим, апеляційний суд не звернув уваги, що за таких обставин заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягала залишенню без розгляду. Однак суд апеляційної інстанції залишив ухвалу суду першої інстанції без змін, якою відмовлено в задоволенні заяви.

Отже, суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді справи вказані недоліки місцевого суду не виправив.

За таких обставин доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, усупереч наведених вище норм процесуального права, не виправив допущені місцевим судом недоліки, не звернув уваги на те, що встановлені місцевим судом обставини пропуску заявником строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відсутність відповідної заяви про його поновлення є підставою для залишення заяви без розгляду, а не для відмови у її задоволенні.

З урахуванням наведеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

За частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду