ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/1116/22

1.1. У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "НОВААГРО" (далі - ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 777" (далі - ФГ "ВІКТОРІЯ 777") про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки від 16.02.2022 № 1602П1 в розмірі 5 903 890,63 грн, у тому числі: 4 184 909,61 грн - суми сплаченої попередньої оплати, 1 718 981,02 грн - штрафу за порушення умов поставки.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ФГ "ВІКТОРІЯ 777" своїх зобов`язань щодо поставки ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" товару (пшениці) за договором поставки від 16.02.2022 № 1602П1.

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 у справі № 922/1116/22 позовні вимоги ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" до ФГ "ВІКТОРІЯ 777" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки у розмірі 5 903 890,63 грн задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ФГ "ВІКТОРІЯ 777" на користь ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" суму попередньої оплати за договором поставки у розмірі 4 184 909,61 грн та штраф за порушення умов поставки у розмірі 1 718 981,02 грн.

2.2. Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване доведеністю порушення ФГ "ВІКТОРІЯ 777" умов договору поставки від 16.02.2022 №1602П1, оскільки ФГ "ВІКТОРІЯ 777" у встановлений договором строк не здійснило поставку товару в повному обсязі. При цьому суд першої інстанції зазначив, що чинне законодавство, договір та звичаї ділового обороту звільняють від відповідальності за порушення зобов`язання лише в тому випадку, коли сторона-порушник завчасно, в розумний строк, повідомила другу сторону про обставини, які впливають на неможливість виконання зобов`язання та довела їх. Суд першої інстанції зазначив, що дії відповідача щодо неповідомлення позивача про відповідні обставини, а також виведення грошових коштів після постановлення ухвали від 28.07.2022 про забезпечення позову свідчать про недобросовісність дій відповідача та унеможливлюють звільнення його від сплати штрафу за порушення умов договору поставки.

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2022 у справі № 922/1116/22 задоволено заяву ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 834,00 грн.

Стягнуто з ФГ "ВІКТОРІЯ 777" на користь ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" витрати на професійну допомогу в розмірі 49 834,00 грн. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 166,00 грн. Закрито провадження за заявою ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 100,00 грн.

2.4. Задовольняючи клопотання про поновлення ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд першої інстанції виходив із того, що доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку, є обґрунтованими. Додаткове рішення мотивоване тим, що поданими ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" документами підтверджується надання позивачу Адвокатським об`єднанням правової допомоги на загальну суму 49 834,00 грн. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 100,00 грн, які були здійсненні в суді апеляційної інстанції, оскільки таке питання має вирішуватися судом, який ухвалив відповідну постанову, тобто Східним апеляційним господарським судом.

2.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 у справі № 922/1116/22 в частині стягнення з ФГ "ВІКТОРІЯ 777" штрафу за порушення умов договору поставки у розмірі 1 718 981,02 грн та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2022 у справі № 922/1116/22 залишено без змін.

2.6. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з ФГ "ВІКТОРІЯ 777" штрафу в розмірі 1 718 981,02 грн, апеляційний господарський суд визнав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ФГ "ВІКТОРІЯ 777" штрафу за порушення строків поставки, оскільки таке порушення відбулося внаслідок дії форс-мажорних обставин.

2.7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 скасовано додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2022 у справі № 922/1116/22 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат.

2.8. Скасовуючи додаткове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 922/1116/22, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2022 у справі № 922/1116/22 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

3.3. Скаржник зазначає, що позивачем у заяві про розподіл судових витрат та у відзиві на апеляційну скаргу наводилися аргументи, чому заяву про розподіл судових витрат було подано із пропуском строку. Скаржник наголошує на тому, що Харківська міська територіальна громада Харківської області знаходиться в зоні ведення бойових дій та щоденно обстрілюється ворожими силами, в Харкові перебої зі світлом, через що ускладнюється робота підприємств. Такі обставини, за доводами скаржника, унеможливили своєчасне підписання документів, надіслання сторонам та подання до суду необхідних для підтвердження понесених витрат документи. Позивач вважає, що подав до суду аргументовану заяву про поновлення строку на подання доказів понесених витрат, і суд першої інстанції з урахуванням конкретних обставин пропуску строку визнав доводи обґрунтованими та зробив мотивований висновок про поважність причин пропуску строку.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.3. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, що ухвалена за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2022 у справі № 922/1116/22, яким задоволено заяву ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат в частині стягнення з ФГ "ВІКТОРІЯ 777" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 834,00 грн.

4.4. Верховний Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку зі зверненням ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" до Господарського суду Харківської області із заявою про розподіл судових витрат, в якій заявник просив Господарський суд Харківської області поновити строк на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та вирішити питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

4.5. Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

4.6. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

4.7. Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.8. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

4.9. Верховний Суд зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1116/22 ухвалено 10.11.2022.

4.10. Встановлені обставини у цій справі свідчать про те, що із заявою про розподіл судових витрат з доказами понесення таких витрат позивач звернувся до Господарського суду Харківської області 21.11.2022, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

4.11. Задовольняючи клопотання про поновлення ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд першої інстанції виходив із того, що доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку, є обґрунтованими.

4.12. Натомість апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про поновлення строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач не надав доказів, які би підтверджували об`єктивну неможливість ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" виконати вимоги процесуального закону в установлений строк.

4.13. ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на судове рішення. Скаржник зазначає, що позивачем у заяві про розподіл судових витрат та у відзиві на апеляційну скаргу наводилися аргументи, чому заяву про розподіл судових витрат було подано із пропуском строку. Скаржник наголошує на тому, що Харківська міська територіальна громада Харківської області знаходиться в зоні ведення бойових дій та щоденно обстрілюється ворожими силами, в Харкові перебої зі світлом, через що ускладнюється робота підприємств. Такі обставини, за доводами скаржника, унеможливили своєчасне підписання документів, надіслання сторонам та подання до суду необхідних для підтвердження понесених витрат документи. Позивач вважає, що подав до суду аргументовану заяву про поновлення строку на подання доказів понесених витрат, і суд першої інстанції з урахуванням конкретних обставин пропуску строку визнав доводи обґрунтованими та зробив мотивований висновок про поважність причин пропуску строку.

4.14. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

4.15. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

4.16. Отже, колегія суддів зазначає, що за змістом статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 910/17791/17, від 26.10.2022 у справі № 910/13813/21, від 01.09.2022 у справі № 904/8456/21.

4.17. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

4.18. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.19. Верховний Суд зазначає, що встановлені фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, які би свідчили про об`єктивну неможливість ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" виконати вимоги процесуального закону в установлений строк.

4.20. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

4.21. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

4.22. При цьому можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.

4.23. За таких обставин апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, не допустив порушень норм процесуального права.

4.24. Таким чином, ТОВ "Торговий будинок "НОВААГРО" у поданій касаційній скарзі не спростувало висновків апеляційного господарського суду та не довело порушення норм процесуального права цим судом як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

4.25. Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 15.07.2021 у справі № 922/4148/20, від 01.07.2020 у справі № 488/3753/17-ц як на підставу скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки у кожному конкретному випадку суд визначає, з якої саме поважної причини заявником порушено строк, встановлений законом, та чи були такі причини об`єктивно непереборними для заявника.

5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд