ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 395/1003/13-ц

09 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою за підписом Скоробагатька В. Ю. на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О., стягувач - ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 395/1003/13-ц від 04 квітня 2014 року, виданого Новомиргородським районним судом Кіровоградської області у справі № 395/1003/13-ц за позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 164 421,36 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 1 314 219,99 грн.

03 грудня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника - ОСОБА_1 та описав земельну ділянку, реєстраційний/кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область П`ятихатський район, Виноградівська сільрада, площею 5,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказувала, що відповідно до абзацу другого пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 10 червня 2022 року № 2343/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13 червня 2022 року № 634/37970 «Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану» у період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених абзацом другим пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку»).

Проте, 06 жовтня 2022 року проведено електронний аукціон з примусової реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, Виноградівська сільрада, площею 5,05 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Зазначила, що приватний виконавець Русецька О. О. реалізувала примусово арештоване майно ОСОБА_1 за відсутності у неї іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Земельна ділянка була єдиним доходом ОСОБА_1 для утримання своєї сім`ї. Крім того, ОСОБА_1 завдяки своїй землі підтримувала економіку України під час воєнного стану.

Також вказала, що заява про примусове виконання виконавчого листа від 04 квітня 2014 року подана Мєльніковою О. П. , яка не приймала участі у справі та яку не було зазначено у виконавчому листі. Виконавчий лист було видано 04 квітня 2014 року, термін пред`явлення виконавчого листа до виконання до 04 квітня 2017 року, однак поданий до виконання через шість років з дня його видачі. Виконавчий лист неодноразово перебував на примусовому виконанні та 23 квітня 2019 року повернутий з невідомої причини. Приватним виконавцем проігнорований адвокатський запит від 27 січня 2022 року щодо зупинення виконавчого провадження до вирішення питання по виконавчому листу № 395/1003/13-ц від 04 квітня 2014 року. 31 серпня 2022 року право вимоги перейшло до іншої особи, тому ні ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ні Мєльнікова О. П. не мали права звертатися за примусовим виконанням виконавчого листа. Приватний виконавець під час вчинення дій з реалізації арештованого майна, володіла інформацією про те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не є стягувачем за виконавчим провадженням, але не припинила вчиняти виконавчі дії.

Зазначила, що строк на подання скарги на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. пропустила з поважних причин через запровадження в Україні воєнного стану з 04 березня 2022 року.

Заявник просила:

визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. та скасувати постанову від 03 грудня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника - ОСОБА_1 на земельну ділянку, реєстраційний/кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, Виноградівська сільрада, площею 5,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. з приводу передачі на реалізацію через електронні торги земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, Виноградівська сільрада, площею 5,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

29 січня 2020 року на адресу офісу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області надійшла заява представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Мєльнікової О. П. про відкриття виконавчого провадження від 20 грудня 2019 року за виконавчим листом № 395/1003/13-ц, виданим 04 квітня 2014 року. Згідно останньої відмітки виконавчий документ повернуто стягувачу 23 квітня 2019 року, а тому останнім днем пред`явлення виконавчого документу до виконання є 23 квітня 2022 року;

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчому листі зазначено стягувачем, тому твердження адвоката Скоробогатька В. Ю. про те, що представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Мєльнікова О. П. не мала правових підстав для звернення із заявою про примусове виконання рішення, є помилковим та таким, що не відповідає дійсності;

оскільки 14 лютого 2022 року адвокату Скоробогатьку В. Ю. надано відповідь на запит від 27 січня 2022 року (про зупинення виконавчого провадження до розгляду позову про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню), якою відмовлено в зупинені виконавчого провадження та роз`яснено, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає вичерпний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, які визначені в статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції вважав безпідставними доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Скоробогатька В. Ю. щодо того, що пункт запиту від 27 січня 2022 року про зупинення виконавчого провадження залишився проігнорованим;

10 січня 2023 року на адресу офісу приватного виконавця надійшла ухвала Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2022 року у справі № 395/1003/13-ц, яка набрала законної сили 04 січня 2023 року, про заміну стягувача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ОСОБА_2 11 січня 2023 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № НОМЕР_1. Тобто, ОСОБА_2 набув статус стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 починаючи з 11 січня 2023 року, тому суд вважав безпідставними доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Скоробогатька В. Ю. щодо того, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О. О. володіла інформацією, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не є стягувачем по виконавчому листу № 395/1003/13-ц, але не припинила вчиняти виконавчі дії;

представником скаржника не надано доказів наявності зареєстрованої іпотеки на спірну земельну ділянку, як на майно, яке заставлене для виконання основного зобов`язання, а саме: кредитного договору № ML-OBW/561/2007 від 24 жовтня 2007 року. Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 10 червня 2022 року № 2343/5 у період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення не проводяться електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами;

аргументи представника скаржника стосовно неналежного повідомлення приватним виконавцем боржника ОСОБА_1 про результати визначення оцінки вартості майна, про дату торгів, про перерахунок коштів стягувачу, суд першої інстанції відхилив, оскільки 29 липня 2022 року на адресу ОСОБА_1 , зазначену у виконавчому документі, було надіслано повідомлення про проведення оцінки майна боржника від 28 липня 2022 року. ОСОБА_1 всупереч статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомила у встановлений Законом строк приватного виконавця про зміну адреси проживання. Крім того, скаржник ОСОБА_1 , діючи через свого представника Скоробогатька В. Ю. , починаючи з 08 лютого 2022 року та в 2023 році, активно брала участь у судових та виконавчих процесах, обізнана про проведення всіх виконавчих дій, в тому числі проведення опису та реалізації спірної земельної ділянки;

за таких обставин, суд першої інстанції зробив висновок про відмову у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій приватного виконавця з приводу передачі на реалізацію через електронні торги земельної ділянки. Крім того, суд відмовив у задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, оскільки заявник не навела у своїй скарзі та не надала в процесі судового розгляду справи будь-яких належних та допустимих доказів щодо незаконності цієї постанови.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року скасовано.

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О., стягувач ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції питання про поновлення боржнику ОСОБА_1 строку на подання скарги не вирішено, поважність причин пропуску строку не встановлено.

Разом з тим, під час вирішення питання про поважність причини пропуску строку на подання скарги, суд апеляційної інстанції зробив висновок про залишення скарги без розгляду з огляду на таке:

09 лютого 2022 року на адресу офісу приватного виконавця надійшов адвокатський запит б/н від 27 січня 2022 року адвоката Скоробогатька В. Ю., в якому останній зазначав, що звернувся з позовом до суду про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та просив зупинити виконавче провадження на строк до вирішення питання по суті. Приватним виконавцем Русецькою О. О. 14 лютого 2022 року відмовлено адвокату Скоробогатьку В. Ю. у зупинені виконавчого провадження. Разом з відповіддю адвокат Скоробогатько В. Ю. отримав постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до матеріалів виконавчого провадження в мережі інтернет. Тобто, представник боржника Скоробогатько В. Ю. мав доступ до матеріалів виконавчого провадження в електронній формі за допомогою ідентифікатора доступу, що найменше з 14 лютого 2022 року;

скаргу на дії приватного виконавця представник боржника Скоробогатько В. Ю. подав до суду 09 січня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановлено статтею 449 ЦПК України. Належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на оскарження постанови приватного виконавця Русецької О. О. від 03 грудня 2021 року та дій з приводу передачі на реалізацію через електронні торги земельної ділянки, заявником не надано.

У липні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, підписану представником Скоробогатьком В. Ю. , в якій просила скасувати ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

суд першої інстанції залишив поза увагою, що:

відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесія) від 31 серпня 2022 року ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» відступило в повному обсязі права вимоги за договором № ML-OBW/561/2007 від 24 жовтня 2007 року. Приватний виконавець Русецька О. О. була проінформована щодо перебування на розгляді у суді заяви про заміну виконавчого провадження, але продовжувала вчиняти виконавчі дії;

приватний виконавець провела примусову реалізацію арештованого майна 26 жовтня 2022 року до прийняття рішення про заміну сторони виконавчого провадження (судове рішення про заміну сторони по виконавчому провадженню № 395/1003/13-ц ухвалено14 грудня 2022 року);

приватним виконавцем Русецькою О. О. відносно ОСОБА_1 не було вчинено дій, передбачених частинами п`ятою, сьомою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження обов`язку боржника подати декларацію про доходи та майно боржника);

приватним виконавцем Русецькою О. О. було порушено приписи статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження, про опис та арешт майна боржника, повідомлення про проведення оцінки мана боржника надіслані за адресою, зазначеною у виконавчому листі, яка не є адресою місця проживання чи реєстрації боржника, а адресою предмета іпотеки нерухомого майна за кредитним договором. Разом з тим, на час відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були наявні відомості про те, що зареєстрована адреса місця проживання боржника ОСОБА_1 з 2018 року відмінна від адреси первісно зазначеної у виконавчому листі;

приватним нотаріусом порушено частину першу статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не перевірено наявність у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Вказує, що ОСОБА_1 мала дохід і отримувала орендну плату за надання в оренду земельної ділянки, яка була примусово реалізована орендатору ТОВ «Агроцентр К» та ОСОБА_6 . Наведене свідчить, що примусова реалізація майна земельної ділянки, яка була проведена з порушенням передбаченої законодавством процедури, суперечить положенням статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право особи на мирне володіння своїм майном;

приватний виконавець допустила порушення положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» під час проведення оцінки земельної ділянки (не було забезпечено доступ оцінювача до об`єкта оцінки, передано земельну ділянку на реалізацію до державного підприємства «Прозоро.Продажі» без попереднього ознайомлення ОСОБА_1 , як боржника за виконавчим провадженням, з результатами оцінки);

під час здійснення примусової реалізації арештованого майна ОСОБА_1 перебувала за межами України;

кредитний договір - це договір іпотеки, а предметом іпотеки є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що: заявник ОСОБА_1 оскаржила дії приватного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03 грудня 2021 року; скарга на дії приватного виконавця подана 09 січня 2023 року, тобто не більш, ніж через три роки з моменту винесення оскарженої постанови; у скарзі на дії приватного виконавця скаржник посилається на те, що вказану постанову приватного виконавця Русецької О. О. ОСОБА_1 не отримувала, а про її наявність вона дізналася лише у січні 2022 року при поверненні із-за кордону. Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково залишив скаргу без розгляду. Також заявник зазначає, що вона з січня 2022 року оскаржує дії приватного виконавця, з 31 січня 2021 року по 12 серпня 2022 року перебувала за межами України, тому їй було важко контролювати виконавче провадження та звертатися за правовою допомогою.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строкна касаційне оскарження ухвали Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року, відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.

У серпні 2023 року матеріали цивільної справи № 395/1003/13-ц надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 22 серпня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що заочним рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2013 року у справі № 395/1003/13-ц задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 164 421,36 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 1 314 219,99 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з: заборгованості за кредитом - 28 394,53 дол. США (у гривневому еквіваленті - 226 957,48 грн); заборгованості по процентах за користування кредитом - 2 257,02 дол. США (у гривневому еквіваленті - 18 040,36 грн); заборгованості по пені - 133 769,81 дол. США (у гривневому еквіваленті - 1 069 222,15 грн). Стягнуто на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 по 1 720,50 грн судових витрат у справі з кожного.

На підставі вказаного рішення суду 04 квітня 2014 року видано виконавчий лист № 395/1003/13-ц.

29 січня 2020 року приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькій О. О. надійшла заява представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Мєльнікової О. П. про відкриття виконавчого провадження від 20 грудня 2019 року, виконавчий лист № 395/1003/13-ц, виданий 04 квітня 2014 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальному розмірі 1 315 940,49 грн та довіреність на ім`я Мєльнікової О. П. , яка видана ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в особі директора, з правом пред`являти виконавчі документи до виконання.

Постановою від 30 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа № 395/1003/13-ц від 04 квітня 2014 року.

Постановою від 03 грудня 2021 року приватним виконавцем Русецькою О. О. описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 .

Копія вказаної постанови 03 грудня 2021 року направлена виконавцем на адресу ОСОБА_1 .

Постановою від 23 грудня 2021 року приватним виконавцем Русецькою О. О. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у ВП НОМЕР_1.

23 січня 2022 року приватним виконавцем Русецькою О. О. направлено копію постанови від 23 грудня 2021 року на адресу ОСОБА_1

25 січня 2022 року приватним виконавцем Русецькою О. О. направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про визначення вартості (оцінки) майна земельної ділянки.

09 лютого 2022 року на адресу офісу приватного виконавця надійшов адвокатський запит б/н від 27 січня 2022 року адвоката Скоробогатько В. Ю., в якому останній зазначав, що звернувся з позовом до суду про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та просив зупинити виконавче провадження на строк до вирішення питання по суті.

14 лютого 2022 року за вих. № 01.29/12529 адвокату Скоробогатьку В. Ю. приватним виконавцем Русецькою О. О. надано відповідь на запит від 27 січня 2022 року, якою відмовлено в зупинені виконавчого провадження та роз`яснено, що Закон України «Про виконавче провадження» визначає вичерпний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, які визначені в статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з відповіддю адвокат Скоробогатько В. Ю. отримав постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до матеріалів виконавчого провадження в мережі інтернет.

28 липня 2022 року приватним виконавцем Русецькою О. О. направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про визначення вартості (оцінки) майна земельної ділянки.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідно до цієї ухвали скаржник просив суд: визнати дії приватного виконавця Русецької О. О. у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 протиправними; зупинити примусову реалізацію земельної ділянки, кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, площею 5,05 га; зупинити виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите 30 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О.; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 30 січня 2020 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 395/1003/13-ц від 04 квітня 2014 року.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року встановлено, що 29 січня 2020 року стягувачем надано приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькій О. О. заяву про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист № 395/1003/13-ц від 04 квітня 2014 року. Згідно відміток про виконання рішення, зазначених у виконавчому документі, вказаний виконавчий лист неодноразово перебував на виконанні у державних виконавців відділів державної виконавчої служби. Згідно останньої відмітки виконавчий документ повернуто стягувачу 23 квітня 2019 року, а тому останнім днем пред`явлення виконавчого документу до виконання є 23 квітня 2022 року. 30 січня 2020 року на підставі заяви стягувача та виконавчого листа № 395/1003/13-ц приватним виконавцем Русецькою О. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, що відповідає вимогам статей 3, 4, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», а отже вказана постанова є законною і обґрунтованою і відповідно відсутні законні підстави для її скасування та зупинення примусової реалізації майна боржника (земельної ділянки).

26 жовтня 2022 року приватним виконавцем Русецькою О. О. складено акт про проведення електронних торгів.

Постановою від 08 листопада 2022 року приватним виконавцем Русецькою О. О. зупинено вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.

08 листопада 2022 року ОСОБА_2 до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області подано заяву про зміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2022 року замінено стягувача з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ОСОБА_2 у цивільній справі № 395/1003/13-ц.

Постановами від 11 січня 2023 року приватним виконавцем Русецькою О. О. поновлено вчинення виконавчих дій та змінено стягувача у ВП № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 .

Згідно копії платіжної інструкції № 55124 від 12 січня 2023 року приватний виконавець Русецька О. О. перераховала на рахунок ОСОБА_2 356 416,00 грн в погашення заборгованості по виконавчому листу № 395/1003/13-ц.

Згідно інформації про виконавче провадження від 27 березня 2023 року по ВП № НОМЕР_1 Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень містив інформацію про опис майна 04 грудня 2021 року, призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання 23 грудня 2021 року, експертну оцінку майна 25 січня 2022 року, передачу майна на реалізацію 02 лютого 2022 року, експертну оцінку майна 28 липня 2022 року та інші виконавчі дії, вчинені приватним виконавцем Русецькою О. О.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко В. Г. 26 жовтня 2022 року зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1224588500:01:003:0066 за ОСОБА_6 , підстава - договір купівлі-продажу № 313 від 26 жовтня 2022 року.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) зазначено, що «під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 2-8754/11 (провадження № 61-9397св21) зазначено, що: «розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не з`ясував, який конкретно предмет розгляду скарги та в залежності від цього коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права та чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зазначено, що «з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зазначено, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О. О. від 03 грудня 2021 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 395/1003/13-ц, виданого 04 квітня 2014 року Новомиргородським районним судом Кіровоградської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальному розмірі 1 315 940,49 грн, описано та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, Виноградівська сільрада, площею 5,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

постановою від 23 грудня 2021 року приватним виконавцем Русецькою О. О. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у ВП НОМЕР_1; 26 жовтня 2022 року приватним виконавцем Русецькою О. О. складено акт про проведення електронних торгів;

заявник у скарзі, яка подана до суду 09 січня 2023 року через підсистему «Електронний Суд», вказала, що строк на подання скарги на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. пропустила з поважних причин через запровадження в Україні воєнного стану з 04 березня 2022 року, просила його поновити;

суд першої інстанції не розглянув клопотання боржника про поновлення строку для подання скарги на неправомірні дії приватного виконавця, скаргу вирішив по суті;

суд апеляційної інстанції, усуваючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права в частині не розгляду клопотання про поновлення строку на подання скарги, вказав, що представник боржника Скоробогатько В. Ю. мав доступ до матеріалів виконавчого провадження у електронній формі за допомогою ідентифікатора доступу, що найменше з 14 лютого 2022 року (14 лютого 2022 року за вих. № 01.29/12529 приватним виконавцем Русецькою О. О. надано відповідь на запит представника боржника від 27 січня 2022 року, до якої додана копія постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу № НОМЕР_1). Скарга на дії приватного виконавця подана представником боржника Скоробогатьком В. Ю. в інтересах ОСОБА_1 09 січня 2023 року. Належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на оскарження постанови приватного виконавця Русецької О. О. від 03 грудня 2021 року та дій з приводу передачі на реалізацію через електронні торги земельної ділянки, заявником не надано;

заперечень представника боржника Скоробогатько В. Ю. щодо неотримання ним відповіді на його запит від 27 січня 2022 року, до якої додана копія постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу № НОМЕР_1, матеріали справи не містять;

крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Новомиргородським районним судом Кіровоградської області 18 лютого 2022 року у справі № 395/1003/13-ц (провадження 2-з/395/6/2022) постановлено ухвалу за наслідками розгляду заяви представника відповідача Скоробогатька В. Ю. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 395/1003/13-ц про перегляд заочного рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2013 року, в якій представник ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення примусового виконання виконавчого листа № 395/1003/13-ц від 04 квітня 2014 року та початок примусової реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 1224588500:01:003:0066, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область П`ятихатський район, Виноградівська сільрада, площею 5,05 га. Тобто представнику боржника Скоробогатьку В. Ю. у лютому 2022 року було відомо про початок примусової реалізації спірної земельної ділянки;

аргументи клопотання боржника про поновлення строку на подання скарги про запровадження на території України з 04 березня 2022 року воєнного стану, що, на думку боржника, є поважною причиною для пропуску строку, колегія суддів відхиляє, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Інших підстав для поновлення строку скарга ОСОБА_1 не містить;

таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що представник боржника Скоробогатько В. Ю. був обізнаний щодо винесення приватним виконавцем Русецькою О. О. постанови від 03 грудня 2021 року про опис та арешт майна та вчинення дій з приводу передачі на реалізацію через електронні торги спірної земельної ділянки, що найменше з 14 лютого 2022 року. Тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції, якою скаргу заявника розглянуто по суті, та ухвалив нове судове рішення про залишення скарги без розгляду.

Суд касаційної інстанції не розглядає доводи касаційної скарги по суті скарги на дії приватного виконавця, оскільки порушення строків звернення до суду зі скаргою є підставою для залишення скарги без розгляду та, в даному випадку, аргументи скарги по суті не перевіряються.

Оскільки оскаржена постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, то судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду