ПОСТАНОВА
головуючого Синельникова Є. В.,
суддів Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідач - акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Барильської А. П., Демченко Е. Л., Макарова М. О., від 09 квітня 2024 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог і заперечень на них
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,звернулася до суду з уточненим позовом до АТ «Банк Кредит Дніпро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р. О., служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання протиправним та скасування записів.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що її малолітні діти є спадкоємцями щодо спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:02:051:0039 площею 0,1 га за цією ж адресою та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 1221486200:02:051:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Вона відмовилася від спадщину на користь своїх неповнолітніх дітей.
3. Вважає, що право на вказане майно було порушено внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47469109 від 24 червня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу
Бондаренко Р. О. На підставі цього рішення у реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права власності за АТ «Банк Кредит Дніпро»: № 32107237 від 18 червня 2019 року щодо житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки, серія номер 1075, виданого 19 липня
2005 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Л. Г.; № 32108755 від 18 червня 2019 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:02:051:0039 площею 0,1 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки серія номер 134, виданого 01 лютого
2006 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. М.; № 32108378 від 18 червня 2019 року щодо земельної ділянки площею 0,1 гектарів, кадастровий номер 1221486200:02:051:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору іпотеки серія номер 135, виданого 01 лютого 2006 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. М. Про перехід права власності їй не було відомо, жодного повідомлення від банку або нотаріуса вона не отримувала.
4. Позивачка зазначала, що 19 липня 2005 року між нею та АБ «Кредит-Дніпро» був укладений договір про надання кредитної лінії № 190705, згідно з умовами якого банк надав їй відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування
3 000 000 грн на ремонт житлового будинку та купівлю меблів. При укладенні договору її мати - ОСОБА_4 виступила майновим поручителем. З метою забезпечення належного виконання нею зобов`язань за договором про надання кредитної лінії № 190705 від 19 липня 2005 року, між ОСОБА_4 та банком були укладені наступні договори іпотеки: договір іпотеки № 190705-ІП від 19 липня 2005 року № 1075, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 ; договір іпотеки № 010206-IП від 01 лютого 2006 року №134, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,100 гектарів, кадастровий номер 1221486200020510039, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; договір іпотеки № 010206-ІП/1 від 01 лютого 2006 року № 135, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,100 гектарів, кадастровий номер 12211486200020510011, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
5. Позивачка вказувала, що 19 квітня 2006 року зі свого рахунку в АКБ «Форум» здійснила платіж на вказані у кредитному договорі № 190705, укладеному з АКБ «Кредит-Дніпро» рахунки, повністю погасивши усі свої боргові зобов`язання перед банком у розмірі 3 030 928, 19 грн, з яких 2 999 276, 72 грн складало тіло кредиту, а решта 31 225, 35 грн - відсотки за кредитом.
6. ОСОБА_4 , як майновий поручитель, звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу щодо звільнення майна з-під обтяження, і суд її задовольнив. Судовий наказ Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року про зняття заборони відчуження та виключення запису з Державного реєстру іпотек не скасований та діє до теперішнього часу.
7. Здійснивши вказані платежі, того ж дня, в ніч на 20 квітня 2006 року, вона відбула за кордон. Після повернення їй стало відомо, що ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро» безпідставно повернув сплачені кошти, пославшись на «перекласифікацію» кредиту та зміну рахунку. Банк повідомив її про це листом, який надійшов лише у травні 2006 року, через місяць після здійснення платежу. Сам же цей лист датований 20 квітня 2006 року та вказує на зміну рахунків саме з 20 квітня 2006 року. Платіж був здійснений 19 квітня 2006 року, коли старі рахунки ще мали бути дійсними.
8. Однак на той час вже були укладені договори іпотеки з АКБ «Форум», згідно з якими житловий будинок і земельні ділянки були передані в іпотеку цьому банку у забезпечення її кредитних зобов`язань перед АКБ «Форум», а у подальшому його правонаступнику - ТОВ «Фінансова Компанія «Веста».
9. На початку травня 2006 року вона звернулась з позовом до
АБ «Кредит-Дніпро» про припинення договору кредиту. 10 травня 2006 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було винесено ухвалу про забезпечення позову, якою банку було заборонено вчиняти будь-які дії стосовно звернення стягнення на майно, яке належить ОСОБА_4 , в тому числі на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Банку було заборонено вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно.
10. 19 травня 2006 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Базилєвим С. П. було внесено до Державного реєстру іпотек відомості про перебування в іпотеці домоволодіння
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 3228061) згідно з договором іпотеки № 190705-IП від 19 липня 2005 року.
11. У зв`язку з незаконним внесенням до державного реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою ОСОБА_4 звернулася з позовною заявою до АТ «Банк Кредит Дніпро» та приватного нотаріуса Базилєва С. П. про визнання незаконними дій нотаріуса і зобов`язання його вилучити запис про іпотеку. Справа № 200/9287/14-ц перебуває на розгляді в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська. Станом на день винесення рішення по цій справі діє ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня
2021 року про зупинення справи та витребування у Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори витягу зі Спадкового реєстру про заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріалів спадкової справи, а також інформації про видані свідоцтва про право на спадщину покійної ОСОБА_4 . Державна реєстрація права власності на будинок та земельні ділянки була здійснена на підставі запису про іпотеку, внесеного в період дії заборони, встановленої судом.
12. Посилаючись на те, що внесення до державного реєстру запису про обтяження за договорами іпотеки та подальша реєстрація права власності за банком на житловий будинок та земельні ділянки були здійснені АТ «Банк Кредит Дніпро» всупереч прямим заборонам, встановлених судовими рішеннями, а також без додержання процедури повідомлення іпотекодавця та без відповідного дозволу органу опіки та піклування, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер № 47469109 від 24 червня 2019 року, приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Р. О. з одночасним припиненням права власності АТ «Банк Кредит Дніпро» на наступні об`єкти: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:02:051:0039 площею 0,1 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:02:051:0011, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; відновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у попередньому стані; визнати протиправним та скасувати запис № 32107237 від 18 червня 2019 року щодо житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки, серія номер 1075, посвідченого 19 липня 2005 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Л. Г.; визнати протиправним та скасувати запис № 32108755 від 18 червня 2019 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:02:051:0039 площею 0,1 гектарів, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки серія номер 134, посвідченого 01 лютого 2006 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. М.; визнати протиправним та скасувати запис № 32108378 від 18 червня 2019 року щодо земельної ділянки площею 0,1 гектарів, кадастровий номер 1221486200:02:051:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору іпотеки серія номер 135, посвідченого 01 лютого 2006 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. M.
Основні мотиви рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не доведено факту виконання боргових зобов`язань за договором про надання кредитної лінії № 190705 від 19 липня 2005 року та припинення зобов`язань за ним. На підставі доказів, наданих сторонами, встановлено, що АБ «Кредит Дніпро» діяв відповідно до законодавства та здійснив усі можливі дії для інформування позивачки щодо наявності своїх вимог. Направлені вимоги ОСОБА_1 , як позичальнику, так і законному представнику малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на адреси, зазначені в матеріалах кредитної справи, були повернуті за закінченням терміну зберігання. Позивачка розуміла, що стосовно майна існує спір, а тому вона, перебуваючи в Єдиному реєстрі боржників та знаючи про невиконані кредитні зобов`язання перед АТ «Банк Кредит Дніпро», з метою виведення іпотечного майна та уникнення його відчуження на користь третьої особи, відмовилася від спадщини на користь своїх малолітніх дітей. У діях позивачки суд першої інстанції вбачав ознаки недобросовісності, оскільки заборгованість за кредитними договорами не погашена.
15. Посилання позивачки на наявність заборони відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2006 року визнані безпідставними, оскільки така заборона в Державному реєстрі речових прав не зареєстрована, а у справі, по якій виносилась зазначена ухвала, в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
16. Суд додатково вважав, що позивачка неналежним чином визначила позовну вимогу. Якщо вона вважає, що її майно знаходиться в чужому незаконному володінні, то їй необхідно заявити вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Основні мотиви постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задоволено.
18. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
19. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 червня 2019 року № 47469109 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу
Бондаренко Р. О.
20. Припинено право власності АТ «Банк Кредит Дніпро» на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:02:051:0039 площею 0,1 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:02:051:0011, площею 0,1 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
21. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскількискасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб.
22. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що іпотекодавцем була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином банк був позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки саме в позасудовому порядку, шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки із зазначенням іпотекодавцем вже померлої особи.
23. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування записів щодо спірного нерухомого майна, а також в частині відновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно визнані такими, що не підлягають до задоволення, оскільки задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є достатнім для поновлення порушених прав.
Узагальнені доводи касаційної скарги
24. 13 травня 2024 року АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2023 року.
25. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду банк зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2026цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц, у постановах Верховного Суду від 01 березня 2019 року у справі № 635/1677/17, від 08 квітня 2019 року у справі № 338/1769/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 11 лютого 2021 року у справі № 2-98-09, від 14 квітня 2021 року у справі № 751/2232/19, від 21 липня 2022 року у справі № 537/4780/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. У касаційній скарзі АТ «Банк Кредит Дніпро» вказує, що банк цілком правомірно набув у власність предмет іпотеки у позасудовому порядку. Наявність заборгованості у ОСОБА_1 за кредитним договором підтверджується рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2008 року у справі № 22ц-310, яке набрало законної сили.
27. АТ «Банк Кредит Дніпро» вважає, що застосував усі можливі способи для інформування нового іпотекодавця/іпотекодавців щодо наявності вимог, адже іпотека не є припиненою, а боргові зобов`язання є чинними. Направлені вимоги ОСОБА_1 , як позичальнику, так і законному представнику малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на адреси, зазначені у матеріалах кредитної справи, були повернуті за закінченням терміну зберігання.
28. Згідно з доводами касаційної скарги, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведене ще у 2016 році, а іпотекодержатель АТ «Банк Кредит Дніпро», здійснивши всі можливі заходи щодо повідомлення іпотекодержателя про намір задовольнити вимоги шляхом позасудового звернення на предмет іпотеки, зареєстрував своє право власності на предмет іпотеки лише у 2019 році. Водночас, ОСОБА_1 , як законний представник своїх дітей, починаючи з 2016 року мала можливість отримати свідоцтво право власності на спадщину та зареєструвати право власності на предмети іпотеки у встановленому законом порядку, однак цього не зробила.
29. Заявник також посилається на те, що висновки апеляційного суду щодо неможливості застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки є суперечливими. При застосуванні судового способу захисту правові наслідки передбачені аналогічні, як і при зверненні стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 175/4353/20.
31. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
32. У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог. Вважає, що сама лише наявність заборгованості за кредитним договором не дає безумовне право кредитору на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Процедура позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки має бути чітко дотримана. У цій справі відповідач не здійсним належного повідомлення іпотекодержателя та боржника про усунення порушень, яке є обов`язковою передумовою здійснення державної реєстрації. Заборгованість за кредитним договором не є безспірною. Між сторонами існують судові спори щодо договорів іпотеки, що не дає підстав вважати суму боргу за кредитним договором безспірною. Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що при здійсненні будь-яких правочинів стороною не може бути зазначена померла особа.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. 19 липня 2005 року між АБ «Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредитної лінії № 190705, згідно з умовами якого банк відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом кредитування
3 000 000 грн на ремонт житлового будинку та купівлю меблів.
34. З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором про надання кредитної лінії № 190705 від 19 липня 2005 року, між ОСОБА_4 та банком були укладені договори іпотеки: договір іпотеки № 190705-ІП від 19 липня 2005 року № 1075, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; договір іпотеки № 010206-IП від 01 лютого 2006 року № 134, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 1221486200020510039, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; договір іпотеки № 010206-ІП/1 від 01 лютого
2006 року № 135, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 12211486200020510011, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
35. Звертаючись до суду з позовом, позивачка зазначила, що 19 квітня
2006 року вона сплатила заборгованість за договором та в цей же день вночі виїхала за кордон.
36. Згідно з листом ЗАТ «КБ «Кредит-Дніпро» від 20 квітня 2006 року, банк
20 квітня 2006 року звернувся до позивачки з повідомленням про наявні неточності в розрахунках та платіжних дорученнях, яке отримано позивачкою у травні 2006 року.
37. Судовим наказом Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року у справі № 24-75 знято заборону відчуження та виключено запис з Державного реєстру іпотек щодо спірного нерухомого майна.
38. Також було встановлено, що ОСОБА_1 19 квітня 2006 року було укладено кредитний договір № 0046/06/03-Z із АКБ «Форум», а її матір`ю - ОСОБА_4 з АКБ «Форум» укладено договори іпотеки: № 07-134/06, № 070-176/06 на спірне нерухоме майно.
39. АТ «Банк Кредит Дніпро» (правонаступник ЗАТ «КБ «Кредит-Дніпро») направлені вимоги ОСОБА_1 , як позичальнику, так і законному представнику малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , № 34-1770 від 10 квітня 2019 року, № 34-1768 від 10 квітня 2019 року, № 34-1769 від 10 квітня 2019 року на адреси, зазначені в матеріалах кредитної справи, які були повернуті за закінченням терміну зберігання.
40. Листом від 22 листопада 2017 року № 4819/02-14 до с/с 872/2016 Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора повідомила
ОСОБА_1 , що зокрема, 07 листопада 2017 року за № 2035/02-14 зареєстровано лист АТ «Банк Кредит Дніпро», який було долучено до спадкової справи № 872/2016 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
41. Також листом від 19 квітня 2019 року № 1834/02-14 на № 34-1767 від 10 квітня 2019 року Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора повідомила АТ «Банк Кредит Дніпро», що претензія кредитора № 34-1767 від 10 квітня 2019 року до спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_4 надійшла 19 квітня 2019 року та була зареєстрована за
№ 621/02-14 і за № 867 в книзі обліку і реєстрації спадкових справ та долучена до спадкової справи № 872/2016 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 59608232).
42. 24 червня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер
№ 47469109, на підставі якого в Реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені наступні записи про реєстрацію права власності за АТ «Банк Кредит Дніпро»: № 32107237 від 18 червня 2019 року щодо житлового будинку
АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки, серія номер 1075, виданого 19 липня 2005 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Л. Г.; № 32108755 від 18 червня 2019 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:02:051:0039 площею 0,1 гектарів за адресою:
АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки серія номер 134, виданого 01 лютого 2006 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. М.; № 32108378 від 18 червня 2019 року щодо земельної ділянки площею
0,1 гектарів, кадастровий номер 1221486200:02:051:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору іпотеки серія номер 135, виданого 01 лютого 2006 року, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Верба В. М.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
43. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
44. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
45. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
46. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
47. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
48. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
49. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
50. Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
51. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
52. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину
53. Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
54. Поряд з цим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
55. Отже, спадкові права є надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
56. У разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його (спадкодавця) особу у всіх майнових правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
57. Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
58. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
59. У цій справ судами, що 19 липня 2005 року між АБ «Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредитної лінії № 190705, згідно з умовами банк надав ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом кредитування 3 000 000 грн, а ОСОБА_4 виступила майновим поручителем за трьома договорами іпотеки від 19 липня 2005 року № 190705-ІП, № 010206-ІП, № 010206-ІП/1.
60. ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець ОСОБА_4 померла. Спадкоємцями після її смерті є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких діє їхня мати ОСОБА_1 .
61. У зв`язку зі смертю майнового поручителя за іпотечними договорами від 19 липня 2005 року, її зобов`язання включаються до складу спадщини.
62. Згідно зі статтею 1282 ЦК України (в редакції, чинній на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 ), спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
63. У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходилася справа № 403/7868/12 (передана в подальшому за належністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області) за позовом ЗАТ «Кредит-Дніпро» до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки (належне відповідачці нерухоме майно) шляхом визнання права власності.
64. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2016 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача, який вибув з процесу в зв`язку зі смертю.
65. 31 січня 2017 року на адресу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання представника ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про витребування з Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори копії спадкової справи або надання інформації якою Державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
66. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2017 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ПАТ «Банк Форум», про звернення стягнення, як правонаступників відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 .
67. Відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України (в редакції, чинній на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 ) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
68. У лютому 2017 року від ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори подано заяву в порядку статті 1281 ЦК України про пред`явлення вимог спадкоємців померлої
ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 188).
69. У квітні 2019 року ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори направлено заяву/вимогу спадкоємцям ОСОБА_4 з урахуванням статті 23 Закону України «Про іпотеку» щодо погашення заборгованості за кредитним договором (т. 1, а. с. 217).
70. Отже банк пред`явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.
71. Враховуючи викладене, висновки апеляційного суду про те, що банк був позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки саме в позасудовому порядку, є такими, що не ґрунтуються на вимогах статті 23 Закону України «Про іпотеку», оскільки спадкоємці набули усіх прав та обов`язків іпотекодавця в порядку спадкування, належним чином прийнявши спадщину, і несуть відповідальність за умовами іпотечних договорів.
72. Той факт, що неповнолітні спадкоємці, від імені яких діє законний представник ОСОБА_1 ,з 2016 року мали можливість, однак не отрималисвідоцтво право власності на спадщину та не зареєстрували право власності на предмети іпотеки у встановленому законом порядку, з достатньою долею обґрунтованості може свідчити лише про ухилення ОСОБА_1 від виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, а не про відсутність у банку права реалізувати права іпотекодержателя.
73. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до положень статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
74. Вищезазначеного апеляційний суд не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наведених у постанові апеляційного суду підстав.
75. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
76. Згідно з частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
77. Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
78. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
79. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
80. За змістом частини третьої статті 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку.
81. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції на час звернення стягнення на предмет іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
82. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) вказано, що за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку».
83. Вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).
84. Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.
85. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
86. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
87. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
88. Недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
89. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
90. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
91. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
92. Судами попередніх інстанцій встановлено, що направлені банком 11 квітня 2019 року вимоги ОСОБА_1 , як позичальнику, так і законному представнику малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на адреси, зазначені в матеріалах кредитної справи, були повернуті за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с. 246-259).
93. Водночас, листом від 19 квітня 2019 року № 1834/02-14 на № 34-1767 від 10 квітня 2019 року Четверта дніпровська державна нотаріальна контора повідомила АТ «Банк Кредит Дніпро», що претензія кредитора № 34-1767 від 10 квітня 2019 року до спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 надійшла 19 квітня 2019 року та була зареєстрована за № 621/02-14 та за № 867 у книзі обліку і реєстрації спадкових справ та долучено до спадкової справи № 872/2016 (реєстраційний номер у спадковому реєстрі 59608232).
94. Також листом від 22 листопада 2017 року № 4819/02-14 до с/с 872/2016 Четверта дніпровська державна нотаріальна контора повідомила
ОСОБА_1 , що 07 листопада 2017 року за № 2035/02-14 зареєстровано лист ПАТ «Банк Кредит Дніпро», який було долучено до спадкової справи № 872/2016 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
95. З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що матеріали справи містять належні й достатні докази на підтвердження факту надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, що у свою чергу дає можливість для застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя, який сторони погодили в іпотечних договорах.
96. Відповідач АТ «Банк Кредит Дніро» застосувало усі можливі способи, для інформування нових іпотекодавців щодо наявності вимог, адже іпотека не є припиненою, а боргові зобов`язання є чинними.
97. Тобто, відповідачем доведено, що ОСОБА_1 була повідомлена про вимоги відповідача.
98. Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про належне виконання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодавцю повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим.
99. Слід також зазначити, що наявність заборгованості позивачки за кредитним договором підтверджується рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2008 року у справі № 22ц-310, яке набрало законної сили. Вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро» заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 19075 від 19 липня 2005 року у розмірі 3 692 627, 70 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро» про визнання договору припиненим - відмовлено (т. 1, а. с. 236-237).
100. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачка не надала достовірних доказів, що вона виконала умови кредитного договору № 190705 від 19 липня 2005 року, сплатила заборгованість, стягнуту рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2008 року у справі № 22ц-310.
101. Відповідно, слід погодитися з тим, що неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором (що не спростовано позивачкою) призвело до звернення стягнення на предмет іпотеки, яким було забезпечено виконання кредитних зобов`язань. Відповідно кредитор скористався належним йому правом на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку з урахуванням умов іпотечних договорів, якими такий порядок було визначено та погоджено сторонами.
102. За пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
103. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
104. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
105. Аналізуючи добросовісність поведінки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (які прийняли спадщину), яка зводиться до ухилення від виконання договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, відсутність державної реєстрації права власності на іпотечне майно за неповнолітніми дітьми (іпотекодавцями), в інтересах яких діє позивачка, слід погодитися із судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
106. За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
107. Враховуючи доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
108. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 141, 400, 402, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду