ПОСТАНОВА
головуючого Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В.,Осіяна О. М.,Сакари Н. Ю.,Шиповича В. В.
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Павлишиним Ігорем Мирославовичем, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного нерухомого майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М., від 20 серпня
2024 року, та касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова, в складі судді Сітякова А. В., від 22 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М., від 20 серпня
2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
2. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня
2023 року позов задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 наступне нерухоме майно: квартиру по АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою:
АДРЕСА_2 (нежитлові приміщення ХІ-23,1 кв. м, ХІІ-16,1 кв. м, ХІІІ-11,3 кв. м, що складають 52/100 частини нежитлових приміщень під літ. ХІ, ХІІ, ХІІІ, XV, XVІ загальною площею 97,3 кв. м); місце для зберігання індивідуального транспорту № ХХVІ, за адресою:
АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення за адресою:
АДРЕСА_3 , загальною площею 58,0 кв. м. В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частини наступного нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (нежитлові приміщення
ХІ-23,1 кв. м, ХІІ-16,1 кв. м, ХІІІ-11,3 кв. м, що складають 52/100 частини нежитлових приміщень під літ. ХІ, ХІІ, ХІІІ, XV, XVІ загальною площею
97,3 кв. м); місця для зберігання індивідуального транспорту № ХХVІ, за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 58,0 кв. м. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Постановою Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року в частині визнання за кожним з подружжя права власності на 1/2 частини нерухомого майна в порядку поділу майна подружжя змінено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини таких об`єктів нерухомого майна: квартири по АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (нежитлові приміщення ХІ-23,1 кв. м, ХІІ-16,1 кв. м, ХІІІ-11,3 кв. м, що складають 52/100 частини нежитлових приміщень під літ. ХІ, ХІІ, ХІІІ, XV, XVІ загальною площею 97,3 кв. м); місця для зберігання індивідуального транспорту № ХХVІ, розташованого за адресою:
АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення за адресою:
АДРЕСА_3 , загальною площею 58,0 кв. м.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини таких об`єктів нерухомого майна: квартири по АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (нежитлові приміщення ХІ-23,1 кв. м, ХІІ-16,1 кв. м, ХІІІ-11,3 кв. м, що складають 52/100 частини нежитлових приміщень під літ. ХІ, ХІІ, ХІІІ, XV, XVІ загальною площею 97,3 кв. м); місця для зберігання індивідуального транспорту № ХХVІ, розташованого за адресою:
АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення за адресою:
АДРЕСА_3 , загальною площею 58,0 кв. м. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. Постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня
2024 року скасовано, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року залишено в силі.
5. У березні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Павлишин І. М. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору в розмірі 22 700 грн сплаченого позивачем за подання касаційної скарги.
6. Колегія суддів, перевіривши наведені у заяві доводи та матеріали справи, дійшла наступних висновків.
7. Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
8. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9. З матеріалів справи вбачається, що за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 22 700 грн, що підтверджено квитанцією від 16 вересня 2024 року.
10. Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, проте не вирішено питання розподілу судового збору, сплаченого позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, необхідно ухвалити додаткове судове рішення про стягнення сплаченого позивачем судового збору із відповідачки.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду