ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 202/10826/24

1. Описова частина

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерства цифрової трансформації України про визнання права власності на житловий будинок.

ПозовОСОБА_1 , обґрунтовано тим, що він є власником новозбудованого приватного житлового будинку загальною площею 149, 0 кв.м, житловою площею 45,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

13 липня 2024 року він в електронній формі через особистий електронний кабінет на порталі «Дія» подав на реєстрацію декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснювалось на підставі будівельного паспорта, для подальшої реєстрації права власності на нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

На п`ятому етапі заповнення декларації він отримав повідомлення адміністратора системи про те, що сервіс Єдиної державної електронної системи у сфері будівництває тимчасово недоступним.

У зв`язку з цим, 19 липня 2024 року він звернувся в паперовому вигляді з декларацією до Центру надання адміністративних послуг «Правобережний» м. Дніпра для отримання адміністративної послуги з реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснювалось на підставі будівельного паспорта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Адміністратор Центру надання адміністративних послуг «Правобережний» сформувала в електронній формі заяву та скановані копії документів для передання через портал «Дія» або електронний кабінет користувача відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю на розгляд, але не змогла зареєструвати декларацію у зв`язку з повідомленням адміністратора системи про неможливість подання звернення під час воєнного стану.

01 серпня 2024 року він звернувся з листом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо надання письмової відповіді про причини відмови в реєстрації поданої ним декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснювалось на підставі будівельного паспорта.

Листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 10/5-1292 від 06 серпня 2024 року повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», м. Авдіївка Покровського району Донецької області входить до цього переліку, у зв`язку з чим є неможливим виконання будь-яких реєстраційних дій та надання адміністративних послуг на цій території.

Це унеможливлює реєстрацію права власності на новозбудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, на підставі статей 328,331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 149,0 кв.м, житловою площею 45,1 кв.м.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство цифрової трансформації України не є належним відповідачем у цій справі, оскільки воно не здійснює прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та реєстрацію права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Зазначено, що державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі реалізують територіальні органи Міністерства юстиції України відповідно до норм, визначених законом.

Вказано, що виконання реєстраційних дій, зокрема щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, є можливим виключно в паперовій формі. Ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, яке розташоване в межах тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, забезпечує Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

При цьому районний суд послався на висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, у яких зазначено, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Міністерство цифрової трансформації України не є належним відповідачем у цій справі.

Проте, змінюючи судове рішення в частині правового обґрунтування відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що за наявних у справі матеріалів позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок є недоведеними з огляду на те, що ним не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне існування та збереження закінченого будівництвом житлового будинку станом на момент звернення до суду у вересні 2024 року.

Долучений до матеріалів справи технічний паспорт станом на 18 січня 2020 року не є беззаперечним доказом існування закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 149,00 кв.м, житловою площею 45,1 кв.м, станом на час звернення до суду у вересні 2024 року, враховуючи ведення активних бойових дій у м. Авдіївка Покровського району Донецької області з лютого 2022 року.

Клопотань про витребування актуальних доказів на підтвердження наявності та технічного стану спірного нерухомого майна позивач не заявляв.

Зважаючи на сукупність цих обставин та вимоги статті 89 ЦПК України, правові підстави для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок відсутні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Холостенко О. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Тітову М. Ю., судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2025 року виконано.

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 202/10826/24.

09 травня 2025 року матеріали цивільної справи № 202/10826/24 надійшли до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю., на підставі службової записки Секретаря Другої судової палати Зайцева А. Ю., справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2026 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Холостенко О. В., просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій помилково не врахували та не взяли до уваги, що спірний будинок фактично є завершеним будівництвом, а також неналежно дослідили докази, які беззаперечно підтверджують існування закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 .

У державного реєстратора фактично немає доступу для виконання будь-яких реєстраційних дій та надання адміністративних послуг щодо нерухомого майна й об`єктів, які розташовані в м. Авдіївка Покровського району Донецької області.

Проте в наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» відсутні будь-які обмеження чи заборони щодо отримання адміністративної послуги з реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснювалось на підставі будівельного паспорта.

Вищенаведене унеможливлює реєстрацію права власності на новозбудований житловий будинок.

Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях безпідставно послалися на обов`язковість загального порядку прийняття об`єктів в експлуатацію та заборону використання неприйнятих об`єктів. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою та належним чином не врахували той факт, що до спірного будинку № 29 було підведено водопостачання та електричну енергію, що беззаперечно підтверджує фактичне завершення будівництва та готовність об`єкта до експлуатації.

ОСОБА_1 об`єктивно не міг як завчасно вжити заходів для відвернення негативних наслідків, так і передбачити, що окупація м. Авдіївки Донецької області та блокування функцій в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва унеможливлять реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації та, як наслідок, призведуть до порушення його права на оформлення права власності на належне йому майно.

Вважає, що Державна інспекція архітектури та містобудування України фактично позбавлена можливості зареєструвати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та внести відповідні відомості за ОСОБА_1 саме через блокування функцій в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, а не через відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджують закінчення ним будівництва житлового будинку.

Звертає увагу на те, що визначення предмета та підстав спору є виключним правом позивача, тоді як встановлення обґрунтованості позовних вимог - обов`язком суду, який виконується під час вирішення справи.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду 30 квітня 2025 року, Державна інспекція архітектури та містобудування України заперечує проти доводів ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Холостенко О. В., просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року - без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що відновлено роботу Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва для доступу користувачів електронного кабінету для створення, оформлення, внесення або подання інформації (відомостей) та електронних документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час надання/отримання адміністративних та інших послуг, передбачених Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 та надано можливість працівникам Державної інспекції архітектури та містобудування України виконувати реєстраційні та дозвільні функції виключно на території таких областей: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської, Житомирської, а також міст Харкова, Запоріжжя, Миколаєва та Києва.

З огляду на вищевикладене, у Державної інспекції архітектури та містобудування України об`єктивно відсутня технічна можливість здійснити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, розташованого на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_1 .

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду 02 травня 2025 року, Міністерство цифрової трансформації України заперечує проти доводів ОСОБА_1 ,від імені якого діє адвокат Холостенко О. В., просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2025 року - без змін.

В обґрунтування відзиву міністерством зазначено, що за інформацією, наданою державним підприємством «Дія», виконання реєстраційних дій, зокрема щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, є можливим виключно в паперовій формі, що унеможливлює ведення реєстраційних справ в електронній системі відносно об`єктів, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Також повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 «Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України», ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, яке розташоване в межах тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, забезпечує Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державної реєстрації обтяжень рухомого майна.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що Міністерство цифрової трансформації України є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки відповідно до норм чинного законодавства України воно не здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно. Водночас державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі реалізують територіальні органи Міністерства юстиції України відповідно до норм, визначених законом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 13-14).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1241-5000625911 від 01 квітня 2022 року (т. 1, а. с. 59).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59156714 від 20 грудня 2023 року, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 1410200000:014:006:0049, площею 0,0523 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 359340, виданого 04 квітня 2011 року Відділом Держкомзему у м. Авдіївка Донецької області (т. 1, а. с. 16, 19, 28).

Згідно з витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку

№ НВ-0002631152023 від 07 грудня 2023 року, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1410200000:04:006:0049 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код - 02.01 (т. 1, а. с. 20-25).

Відповідно до копії повідомлення від 15 жовтня 2012 року серії ДЦ № 06212189372, ОСОБА_1 повідомив Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про початок виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У повідомленні також вказано, що будівельний паспорт № 2-0011/2012 виданий відділом архітектури та містобудування Авдіївської міської ради 20 вересня 2012 року (т. 1, а. с. 17, 26-27).

Згідно з копією технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 15 квітня 2024 року, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , житловий будинок АДРЕСА_1 має загальну площу 149,00 кв.м, житлову площу - 45,1 кв.м (т. 1, а. с. 39-43). Дані цього технічного паспорта є актуальними станом на 18 січня 2020 року, що підтверджується відміткою із зазначеним змістом на звороті аркуша 39 (т. 1).

19 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністратора Центру надання адміністративних послуг «Правобережний» для отримання адміністративної послуги «Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо подання декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснювалось на підставі будівельного паспорта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 47).

Листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 06 серпня 2024 року № 10/5-1292 повідомлено ОСОБА_1 , зокрема, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», м. Авдіївка Покровського району Донецької області входить до зазначеного Переліку, у зв`язку з чим є неможливим виконання будь-яких реєстраційних дій та надання адміністративних послуг щодо об`єктів на цій території (т. 1, а. с. 48).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

Місто Авдіївка є адміністративним центром Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області та відповідно до Наказу № 376 з 29 лютого 2024 року перебуває в тимчасовій окупації.

2. Мотивувальна частина

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Холостенко О. В., не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно статті 321, 328, 392 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У частині другій статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрою територій. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

За положеннями статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» (частина друга статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

За змістом частини третьої вказаної вище статті, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15 і підстав для відступу від нього не вбачала Велика Палата Верховного Суду у постанові 18 грудня 2019 року № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей: житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрозвитку.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Пунктом 17 Порядку № 461 встановлено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 461, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва визначено Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 (далі - Порядок № 681).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 681, електронна система складається з таких компонентів: реєстру будівельної діяльності електронної системи; електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет); порталу електронної системи.

Згідно з положеннями пунктів 6 та 8 Порядку № 681, держателем електронної системи є Мінрозвитку. Технічним адміністратором є державне підприємство «Дія», що належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України.

У силу положень підпунктів 3, 4 пункту 2 та пункту 125 Порядку № 681, Державна інспекція архітектури та містобудування України є користувачем електронного кабінету та електронної системи.

Пунктом 7 Порядку № 681 визначено, що Держатель вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи, у тому числі:

1) забезпечує здійснення організаційних заходів, які пов`язані із створенням, модернізацією та функціонуванням електронної системи, а також нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері ведення електронної системи;

2) інформує технічного адміністратора електронної системи (далі - технічний адміністратор) про виявлені недоліки у роботі електронної системи, вносить пропозиції щодо їх усунення та вдосконалення роботи електронної системи;

3) надає роз`яснення щодо застосування законодавства, що стосується питань ведення електронної системи (крім питань, що стосуються технічного та технологічного забезпечення електронної системи);

4) здійснює фінансування заходів технічного адміністратора, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи;

5) затверджує технічні вимоги та технічні завдання з розроблення та модернізації програмного забезпечення, а також погоджує пропозиції щодо розроблення та модернізації спеціального програмного забезпечення, що пропонується технічним адміністратором;

6) забезпечує оприлюднення інформації електронної системи у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

7) здійснює контроль за функціонуванням електронної системи, у тому числі шляхом проведення моніторингу процесів її ведення;

8) у разі отримання інформації від правоохоронних органів про виявлені факти несанкціонованого втручання в роботу електронної системи на підставі висновку експерта у кримінальному провадженні вживає заходів до їх подальшого недопущення шляхом внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності про припинення дії записів (відомостей, електронних документів), щодо яких надійшла відповідна інформація.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 681, технічний адміністратор: здійснює заходи із створення та супроводження (впровадження та розвитку) програмного забезпечення електронної системи; відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що міститься в електронній системі; забезпечує проведення технічних та профілактичних робіт з підтримки електронної системи; забезпечує надання, блокування та анулювання доступу користувачів до електронного кабінету; проводить навчання щодо роботи з електронною системою; змінює в довідниках електронної системи найменування державних органів та органів місцевого самоврядування, саморегулівних організацій, вносить відомості про їх ліквідацію/реорганізацію, правонаступництво, зміну території, на які поширюються повноваження органів.

Відповідно до пункту 59 Порядку № 681, Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема, інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі: документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Пунктами 120 та 121 Порядку № 681 передбачено, що Реєстр будівельної діяльності електронної системи містить єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, який є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Видалення чи внесення будь-яких змін, доповнень до архівної складової частини Реєстру будівельної діяльності електронної системи забороняється. Цілісність архівної складової забезпечено шляхом накладення на файл бази даних архівної складової кваліфікованої електронної печатки Держархбудінспекції.

У разі необхідності внесення змін до відомостей про документи, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності електронної системи, такі зміни вносяться до окремої бази даних з відображенням такої інформації в електронній системі.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), яким в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати таких додаткових заходів, зокрема зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

У зв`язку з вищенаведеним, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України (перейменованим на Міністерство розвитку громад та територій України) було заблоковано роботу порталу та електронного кабінету Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Через це подання електронних документів користувачами та їх опрацювання відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, що здійснювалося засобами програмного забезпечення Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, було неможливим.

У подальшому Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Міністерством цифрової трансформації України відновили роботу Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва для доступу користувачів електронного кабінету з метою створення, оформлення, внесення або подання інформації (відомостей) та електронних документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час надання чи отримання адміністративних та інших послуг, передбачених Порядком № 681.

Водночас можливість виконання реєстраційних та дозвільних функцій працівниками Державної інспекції архітектури та містобудування України відновлено лише на певних територіях України, а саме в межах таких областей: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська, Житомирська, а також у містах Харків, Запоріжжя та Миколаїв.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

Місто Авдіївка є адміністративним центром Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області та відповідно до Наказу № 376 з 29 лютого 2024 року перебуває в тимчасовій окупації.

За інформацією, наданою державним підприємством «Дія», виконання реєстраційних дій, зокрема щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, є можливим виключно у паперовій формі, що унеможливлює ведення реєстраційних справ в електронній системі відносно об`єктів, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Водночас, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 «Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України», ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, забезпечує Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Аналізуючи суб`єктний склад спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що враховуючи зміст заявленої позовної вимоги про визнання права власності на житловий будинок, Міністерство цифрової трансформації України не є належним відповідачем у цій справі. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Міністерство цифрової трансформації України не наділене повноваженнями щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а також не здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 89 ЦПК України, обов`язком суду є оцінка належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. При цьому, в силу положень частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок, ОСОБА_1 всупереч вказаним вимогам процесуального закону не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту закінчення будівництва й фактичного існування житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 149,0 кв.м та житловою площею 45,1 кв.м, станом на час звернення до суду з позовом у вересні 2024 року.

Наявний у матеріалах справи технічний паспорт на вказаний об`єкт нерухомості, виготовлений ФОП ОСОБА_3 15 квітня 2024 року, містить відмітку про те, що відображені в ньому дані є актуальними лише станом на 18 січня 2020 року (т. 1, а. с. 39 зворотній). З огляду на це, зазначений документ не є беззаперечним підтвердженням збереження та існування закінченого будівництвом житлового будинку на момент розгляду спору, враховуючи загальновідомий факт ведення активних бойових дій на території м. Авдіївка Покровського району Донецької області з лютого 2022 року та його подальшу окупацію.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження фактичного існування та збереження майна після ведення у місті активних бойових дій позивачем суду не представлено, а клопотань про витребування відповідних відомостей чи призначення судової експертизи сторона позивача не заявляла, що підтверджується матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач не довів наявності передбачених законом умов для визнання за ним у судовому порядку права власності на житловий будинок.

Повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. З урахуванням доказів, наданих сторонами, встановлених обставин щодо технічного блокування реєстрів, введення воєнного стану в Україні, тимчасової окупації м. Авдіївка Покровського району Донецької області, особливостей ведення реєстраційних справ у паперовій формі, а також у зв`язку з недоведеністю позивачем факту завершення будівництва та збереження (існування) спірного житлового будинку на момент звернення з позовом, суди зробили обґрунтовані висновки по суті спору й не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів встановила, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм процесуального права, то відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду