ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 209/572/25

1. У січні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2. Позов мотивований тим, що 11 жовтня 2023 року між товариством та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії

№ 1285-6766, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір, в якому визначені всі його істотні умови, з яким відповідачка була попередньо ознайомлена.

3. Договір укладався дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

4. Відповідно до умов договору, відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 9 000 грн, строк кредитування 300 днів, заявлений строк 21 день, знижена % ставка - 2,5 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день.

5. Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, і станом на 04 грудня 2024 року має заборгованість у розмірі 89 055 грн.

6. Кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання суми боргу, яка була зменшена до 45 000 грн і складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 9 000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 36 000 грн.

7. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійними окремих пунктів кредитного договору.

8. Зустрічний позов мотивований тим, що 11 жовтня 2023 року між сторонами був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1285-6766 продукту «CreditKasa» в електронній формі, дата видачі кредиту - 11 жовтня 2023 року; останній календарний день першого базового періоду - 31 жовтня 2023 року; сума кредиту - 9 000 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 4 725 грн.

9. За умовами укладеного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за такими ставками: стандартна процентна ставка 3 % за кожен день користування кредитом. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту 05 серпня 2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. В будь-якому випадку договір діє до 24:00 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572 465%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 90 000 грн.

10. Із додатку № 3 до договору, а саме таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором вбачається, що сума кредиту становить 9 000 грн, кількість днів у розрахунковому періоді - 300 днів, проценти за користування кредитом - 81 000 грн, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 90 000 грн, реальна річна процентна ставка - 572 465 %.

11. Тобто, заявлені до стягнення відсотки за користування кредитом в

4 рази перевищують розмір заборгованості, а пункти 4.10, 10.1 договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором та суперечать вимогам пункт

5 частини третьої статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Вказує, що вимога про нарахування та сплату процентів за договором споживчого кредиту, яка є завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частини третьої 509, частиною першою, другою статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

12. Звертає увагу, що згідно з положеннями частини третьої статті

42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, щодо сплати споживачем процентів за прострочення повернення кредиту.

13. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними пункти 4.10, 10.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1285-6766 продукту «CreditKasa», укладеного 11 жовтня 2023 року між нею та ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та застосувати правові (юридичні) наслідки недійсності цих пунктів правочину.

14. Рішенням Дніпровського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 11 жовтня 2023 року № 1385-6766 в сумі 45 000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9 000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 36 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

15. Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка взяті не себе зобов`язання належним чином не виконала, а відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, вказав на те, що ОСОБА_1 не скористалась своїм правом відмовитися від укладення кредитного договору у випадку, якщо не погоджувалась із запропонованими умовами.

16. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що підписавши за допомогою електронного одноразового ідентифікатора кредитний договір, ОСОБА_1 погодилась з усіма істотними умовами кредитування, які передбачені договором.

17. При цьому відповідачка не була позбавлена права розірвати договір в односторонньому порядку; під час підписання спірного договору всі умови відповідачці були відомі та вона, у разі незгоди, мала можливість не накладати на договір свій електронний підпис, тим самим відмовитись від укладення договору, однак ОСОБА_1 підписала договір та отримала кредитні кошти.

18. Також апеляційний суд взяв до уваги, що хоча сума заборгованості за відсотками перевищує 80 000 грн, однак позивач за первісним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 суму відсотків у розмірі 36 000 грн, а тому доводи щодо непропорційної суми відсотків суперечать обставинам справи.

19. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ухваливши нове судове рішення про задоволення зустрічного позову; рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволення первісного позову змінити в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами, зменшивши їх розмір з

36 000 грн до 4 500 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Осипенко А. В., подала касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року.

21. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 209/572/25, які у січні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

22. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 27 травня 2026 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю., суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.↗

23. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року в справі № 752/18046/14-ц, від 27 січня 2020 року в справі № 754/6091/18, від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18, від 07 жовтня 2020 року в справі № 132/1006/19, від 21 липня 2021 року в справі № 335/13202/18, від 12 лютого 2025 року в справі № 679/1103/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Касаційна скарга мотивована тим, що нараховані позивачем за первісним позовом відсотки за користування кредитом, які фактично заявлені до стягнення, є несправедливими та у 4 рази перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту. Визначений ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у змісті оспорюваного договору розмір процентів (572 465%) є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальниці (споживачці), відтак пункти 4,10, 10.1 договору є несправедливими і суперечать принципам розумності і добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

26. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

27. У січні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

28. Відзив мотивований тим, що судами попередніх інстанцій встановлено та перевірено порядок укладання спірного договору в сфері електронної комерції відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», погодження сторонами істотних умов договору та досліджено в повному обсязі надані докази.

29. Вказує, що судами попередніх інстанцій детально описано, що проценти за користування кредитом є платою позичальника за правомірне користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору, тобто процентами у розумінні статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, а відтак, твердження ОСОБА_1 що процентна ставка суперечить пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковим, через неправильне тлумачення цієї норми.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. 11 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1285-6766, відповідно до умов якого відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 9 000 грн, строк кредитування 300 днів, заявлений строк 21 днів, знижена % ставка - 2,5 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день.

31. Згідно з пунктом 4.12 договору, дата повернення кредиту - 05 серпня

2024 року.

32. Відповідно до пункту 4.10 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промоставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).

33. Відповідно до пункту 10.1 договору, позичальник за умови дотримання вимог, передбачених пунктами 10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставкою (-ми): знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування Кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Якщо вказаний в цьому абзаці пункту 10.1 договору розмір зниженої процентної ставки дорівнює 0,01 %, зазначене означає, що розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування.

34. Згідно з пунктом 11.1 договору, цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditcasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

35. Згідно з підпунктом 11.3.1 договору, позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом договору та правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансових послуг без нав`язування їх придбання.

36. Згідно з додатком № 3 до договору, а саме таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1285-6766 сума кредиту за договором становить 9 000 грн, кількість днів у розрахунковому періоді - 300 днів, проценти за користування кредитом - 81 000 грн, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 90 000 грн.

37. Договір про відкриття кредитної лінії № 1285-6766 був укладений сторонами з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

38. Отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 9 700 грн підтверджено довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за кредитним договором від 11 жовтня 2023 року № 1285-6766 за допомогою системи LIQPAY на платіжну карту ОСОБА_1 .

39. Згідно з наданим товариством розрахунком заборгованості за кредитом станом на 04 грудня 2024 року за відповідачкою обліковується заборгованість в сумі 89 055 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 9 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 055 грн.

40. Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

41. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

42. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

43. У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

44. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

45. Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

46. У розглядуваній справі суди встановили, що 11 жовтня 2023 року

ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1285-6766.

47. Факт укладення цього договору та отримання позичальником кредитних коштів визнано сторонами.

48. ОСОБА_1 просить визнати недійсними пункти 4.10, 10.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1285-6766 продукту «CreditKasa», укладеного

11 жовтня 2023 року між нею і ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та застосувати правові (юридичні) наслідки недійсності цих пунктів правочину, посилаючись на те, що вимога про нарахування та сплату процентів і неустойки за договором споживчого кредиту, які є завищеними, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, та в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими умовами договору.

49. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суди виходили з того, що підписавши за допомогою електронного одноразового ідентифікатора кредитний договір, позивачка погодилась з усіма істотними умовами кредитування, які були передбачені у вказаному договорі. При цьому вона не була позбавлена права розірвати договір в односторонньому порядку; під час підписання договору всі його умови були відомі ОСОБА_1 та у разі незгоди вона мала можливість не накладати на договір свій електронний підпис, тим самим відмовитись від укладення договору, однак ОСОБА_1 підписала договір та отримала кредитні кошти, тобто погодилась зі всіма його істотними умовами.

50. Верховний Суд не може в повній мірі погодитись із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

51. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

52. Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

53. Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

54. Вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

55. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

56. Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих процентів.

57. Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

58. Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

59. Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

60. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року

№ 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

61. У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

62. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

63. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

64. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, яка підлягає врахуванню відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України, вказала, що суд, здійснюючи правосуддя та вирішуючи спір про стягнення заборгованості, має повноваження перевіряти добросовісність реалізації кредитором своїх прав, встановлювати наявність ознак зловживання правом та, у разі їх виявлення, застосовувати передбачені законом наслідки, зокрема відмовляти у захисті права в частині явно несправедливих та надмірних вимог щодо процентів.

65. Таким чином, забезпечення справедливого балансу між сторонами кредитних правовідносин, особливо за участю споживача як слабкої сторони договору, є безпосереднім обов`язком суду та складовою реалізації принципу верховенства права.

66. Позичальник може обґрунтовувати свої позовні вимоги несправедливістю (невигідністю, кабальністю) умов щодо розміру відсотків. Предметом доказування у цьому випадку є порушення засад цивільного законодавства - добросовісності та розумності, а також істотний дисбаланс прав та обов`язків учасників договору. Якщо позичальник додатково посилається на наявність помилки, обману або впливу тяжкої обставини - до предмету доказування входять також зазначені факти.

67. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що передбачені пунктами 4.10, 10.1 договором проценти за користування кредитом є несправедливими щодо споживача.

68. Пункти 4.10, 10.1 договору якими передбачено розмір процентів за користування кредитом: стандартна процентна ставка 3 % за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка 2.50 %, створює несправедливо надмірний тягар для позивачки, оскільки розмір процентів є явно завищеним. Такі умови договору не відповідають передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам принципу верховенства права.

69. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вимог зустрічного позову про визнання недійсним пунктів 4.10, 10.1 договору.

70. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2026 року у справі № 754/7082/23, яка підлягає врахуванню відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України, визнавши недійсними положення кредитного договору укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та фізичною особою, які передбачали встановлення процентної ставки у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом (стандартна ставка), 2 % (знижена ставка).

71. ТОВ «Укр Кредит Фінанс», звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії 11 жовтня 2023 року № 1285-6766, вказувало, що станом на 04 грудня 2024 року за відповідачкою обліковується прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 80 055 грн, проте кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання суми заборгованості, у зв`язку з чим ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 36 000 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

72. Зі змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку заборгованості за договором від 11 жовтня 2023 року № 1285-6766 вбачається, що сума заборгованості зі сплати процентів з 10 до 31 жовтня 2023 року розрахована за відсотковою ставкою 2.5 % за кожен день користування кредитом, а з 01 листопада 2023 року до 05 серпня 2024 року - 3 % за кожен день користування кредитом, тобто, на підставі пунктів 4.10 та 10.1 кредитного договору, які за результатами касаційного перегляду справи визнано недійсними, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості зі сплати процентів в розмірі 36 000 грн.

73. Водночас пунктом 2.3 кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитом в розмірі 4 725 грн.

74. Враховуючи викладене та з огляду на вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року в частині задоволення первісного позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 простроченої заборгованості за нарахованими процентами з 36 000 грн до 4 725 грн.

75. Рішення Дніпровського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про захист прав споживачів та визнання недійними пунктів кредитного договору необхідно скасувати, ухваливши у цій частині нове судове рішення про задоволення зустрічного позову.

76. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

77. За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, що це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважаються неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

78. Колегія суддів не вбачає необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи, тому клопотання ТОВ «Укр Кредит Фінанс»від 13 січня

2026 року про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін задоволенню не підлягає.

79. Підстав для закриття касаційного провадження на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України, про що просило ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у клопотанні від 13 січня 2026 року, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 2, 400, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду