ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/3958/25

1. Акціонерне товариство "Мелітопольський м`ясокомбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" про визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) та зобов`язання вчинити дії.

2. Позивач просив суд визнати недійсними результати електронних торгів (аукціону) з продажу 13/25 частин приміщення ХІ підвалу та першого поверху літ. А-5, загальною площею 1467,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 1, у формі договору купівлі-продажу, укладеного між Приватним виконавцем Запорізького обласного виконавчого округу Сколибогом Олександром Сергійовичем, Державним підприємством "СЕТАМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" за результатами електронних торгів, шляхом оформлення протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 630500 від 03.03.2025 та видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 547, виданого 21.03.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О.

3. Також позивач просив зобов`язати Приватного виконавця Запорізького обласного виконавчого округу Сколибога Олександра Сергійовича, Державне підприємство "СЕТАМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНМАКС АВТО" передати (повернути) Акціонерному товариству "Мелітопольський м`ясокомбінат" зазначені 13/25 частин приміщення ХІ підвалу та першого поверху літ. А-5.

4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу на праві власності, було реалізовано у межах зведеного виконавчого провадження з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна. На думку позивача, приватний виконавець не повідомив його належним чином про оцінку майна та організацію електронних торгів, а саме майно було продано за істотно заниженою вартістю, що порушує права позивача як власника майна та боржника у виконавчому провадженні.

5. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 у справі

№ 908/3958/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 у справі № 908/3958/25 - без змін.

7. Постановою Верховного Суду від 22.09.2026 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.05.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 908/3958/25 змінено та викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

8. Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі - заявник) у відзиві на касаційну скаргу зазначило попередній розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу. На виконання частини восьмої статті 129 ГПК України заявник повідомив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом строку передбаченого процесуальним законом. Відповідну заяву з обґрунтуванням остаточного розміру відшкодування та доказами на його підтвердження подано заявником через систему "Електронний суд" до касаційної інстанції (передано судді - доповідачу 12.10.2026).

9. До вказаної заяви заявник додав наступні документи:

- копію акта наданих послуг від 23.09.2026 № 53;

- копію рахунка на оплату № 36 від 23.09.2026;

- копію платіжної інструкції від 25.09.2026 № 9721.

10. У заяві Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" зазначило, що адвокатом заявнику було надано послуги на загальну суму 7 500,00 грн.

11. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

12. Суд вирішує питання про судові витрати у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

13. Суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина друга статті 221 ГПК України).

14. Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

15. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 ГПК України).

16. Відповідно до частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

17. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

18. Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

19. Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" Кіровоградської обласної ради, а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.

20. В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

21. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

22. Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

23. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

24. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.

25. У відзиві на касаційну скаргу заявник зазначив, що ним будуть понесені витрати на правничу допомогу, орієнтовно у розмірі від 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. На виконання частини восьмої статті 129 ГПК України заявник повідомив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом строку передбаченого процесуальним законом.

26. Після ухвалення Верховним Судом постанови за результатом розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат", заявник подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з документами, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі

7 500,00 грн.

27. Заявником заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та у строк, які визначені чинним законодавством та дотримано вимоги, передбачені статтями 80, 124, 126, 129 ГПК України.

28. Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

29. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

30. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

31. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

32. Від учасників справи заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходило.

33. Суд також враховує, що факт направлення на адресу учасників справи заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до заяви документів підтверджується копіями квитанцій від 25.09.2026 № 8910762, № 8910761, № 8910757, № 8910763, № 8910759, № 8910760 про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС.

34. Ухвалу Верховного Суду від 12.10.2026 про прийняття до розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3958/25, доставлено до Електронного кабінету учасників справи 12.10.2026, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду.

35. Колегія суддів у вирішенні заяви звертається до позиції, яка викладена у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, зокрема, що при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

36. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

37. Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

38. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

39. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

41. Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

42. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

43. В силу положень статті 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

44. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідають вимогам означених вище статей ГПК України, є належними і допустимими.

45. Суд також враховує, що заявник, у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк, подані докази на підтвердження понесення витрат. Верховний Суд також відзначає дати поданих документів, їх сутність і можливість складання, як первинних документів.

46. У матеріалах справи містяться, зокрема:

- копія договору про надання правової допомоги від 03.05.2021 № 16 укладеного між Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" та адвокатом Гончаренко Наталією Андріївною відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язався оплатити адвокату надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.1. Договору). Згідно з умовами договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, який підписується сторонами та в якому зазначається обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість (п. 3.3. Договору);

- копії додаткової угоди № 36 від 19.12.2025, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2026, а також додаткової угоди № 37 від 13.01.2026, за змістом якої клієнт доручив адвокату надати правничу допомогу, пов`язану зі справою № 908/3958/25, та забезпечити представництво інтересів клієнта в судах. Також додатковою угодою № 37 від 13.01.2026 встановлено вартість наданих юридичних послуг, зокрема щодо підготовки відзиву на касаційну скаргу - 5 000 грн та участі у судовому засіданні - 2 500 грн (пункт 4 Додаткової угоди № 37 від 13.01.2026) (том 4 а.с. 139 - 141);

- копія акта наданих послуг від 23.09.2026 № 53 згідно з яким адвокатом надано послуги загальною вартістю 7 500 грн (підготовка відзиву на касаційну скаргу - 5 000 грн та участь в судовому засіданні 22.09.2026 - 2 500 грн);

- копія рахунка на оплату № 36 від 23.09.2026 на суму 7 500 грн;

- копію платіжної інструкції від 25.09.2026 № 9721 на суму 7 500 грн.

47. Матеріалами справи підтверджується, що у суді касаційної інстанції інтереси заявника представляла адвокат Гончаренко Н. А., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги заявнику від 15.01.2026 № 1289690.

48. Відповідно до акта наданих послуг від 23.09.2026 № 53, підтверджено факт надання адвокатом та прийняття заявником відповідних послуг.

49. У матеріалах справи міститься, зокрема, відзив заявника (том 6, а.с. 82 - 97) на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат", підписаний представницею заявника (адвокатом Гончаренко Н. А.), у якому остання заперечувала проти доводів скаржника та просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

50. За висновками Верховного Суду які викладені у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

51. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

52. Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

53. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

54. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

55. Суд також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного Суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19).

56. У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

57. Суд зазначає, що ураховуючи наведені вище критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, а також фактичні обставини цієї справи, співрозмірність до предмета спору (оскарження Акціонерним товариством "Мелітопольський м`ясокомбінат" в касаційному порядку рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову) та постанови суду апеляційної інстанції, результату касаційного перегляду (зміна мотивувальної частини та залишення без змін вказаних судових рішень в іншій частині), свідчить про те, що розмір визначеного між Клієнтом та адвокатом гонорару є співрозмірним та таким, що у повній мірі відповідає принципам справедливості, розумності і реальності їх розміру. Тобто має характер співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, наданих у суді касаційної інстанції у справі № 908/3958/25.

58. Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, крізь призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, із урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що заявник є третьою особою яка заперечувала проти заявлених вимог касаційної скарги, то в силу приписів частини тринадцятої статті 129 ГПК України, а також беручи до уваги критерії необхідності, розумності, справедливості розміру таких витрат, колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, дійшла висновку про розподілу всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн на користь заявника та покладення їх на Акціонерне товариство "Мелітопольський м`ясокомбінат".

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд