ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 600/3619/25-а

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНО БУС» (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2025 № UA408000/2025/000210/2 та № UA408000/2025/000209/2.

На обґрунтування вказаних позовних вимог Товариство послалося на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості транспортних засобів - автобусів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з метою повернення позивачеві безпідставно сплачених митних платежів, виходячи із наступного. Дотримуючись вимог статті 53 Митного кодексу України, Товариством на підтвердження заявленої митної вартості двох автобусів митному органу надано електронні митні декларації №25UA408040004802U9 та № 25UA408040004846U2 із розрахунками числових значень складових митної вартості та сплачених митних платежів, рахунки-фактури (інвойси під назвою щодо автобуса 1 - Faktura 2/06/2025 від 09.06.2025 та щодо автобусу 2 - Faktura 1/06/2025 від 09.06.2025) зі всіма ідентифікаційними даними продавця, покупця (Товариства), автобусів та їх ціни продажу (пункт 3), квитанції (банківські платіжні документи) про сплату на банківські рахунки продавців вартості автобусів, зазначених в рахунках-фактурах (інвойсі) (пункт 4), листи (Довідка про транспортні Bova Magiq FHD 12.280 2006 та Довідка про транспортні VanHoll 917 Astron 2007), щодо двох автобусів із додатками, якими підтверджено понесені позивачем витрати на отримання реєстраційного номеру, митне оформлення автобусів в країні відправлення (Польщі) та доставку автобусів до митного кордону України (пункт 5, 6 статті 53 Митного кодексу України). Також зазначив, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості двох автобусів надав митному органу митні декларації країни відправлення під номерами щодо автобусу 1 - MRN 25PL301010001QAWB0, щодо автобусу 2 - MRN 25PL301010001QAJB4, в яких зазначені ідентифікаційні дані Товариства як покупця, та продавців автобусів із цінами, які задекларовані продавцями після їх продажу для експорту за межі Євросоюзу. Тобто, на думку позивача, заявлена Товариством митна вартість автобусів підтверджена належними документами відповідно до частини другої та третьої статті 53 Митного кодексу України. Також наголошував на тому, що при декларуванні двох автобусів позивачем обґрунтовано обрано основний метод визначення їх митної вартості, адже подані до митного органу відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, розрахунки митної вартості проведені на основі об`єктивних даних, що підтверджувались документально та піддавались обчисленню. Однак, на думку Товариства, митний орган при відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості автобусів за першим методом, безпідставно та необґрунтовано застосував резервний метод, тобто протиправно та в порушення вимог вищезазначених норм Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості імпортованих автобусів, що потягло за собою безпідставну сплату Товариством митних платежів на загальну суму 665552,22 грн.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2025 у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що митним органом були прийняті обґрунтоване рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки надані позивачем документи для визначення митної вартості товарів містять розбіжності, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, тому з поданих документів неможливо підтвердити заявлений позивачем метод визначення митної вартості товарів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.11.2025скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2025 № UA408000/2025/000210/2 та № UA408000/2025/000209/2. Ухвалив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Митниці на користь Товариства понесені судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 19966,55 грн. та витрати на отримання правової допомоги у сумі 25000,00 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що з метою усунення неточностей та розбіжностей у документах, поданих Товариством разом із митними деклараціями, позивачем на вимогу Митниці були подані: сформовані через особистий кабінет онлайн-банкінгу «Приват 24 для бізнесу» платіжні інструкції від 12.06.2025 в іншому форматі, із деталізованою інформацією про проведені валютні перекази на користь продавця нерезидента, в яких містились повні реквізити продавця із його валютним рахунком, реквізити інвойсів (рахунків фактур) щодо кожного автобусу та реквізити зовнішньоекономічного контракту, в рамках якого проводились платежі; листи про витрати на транспортування автобусів, в яких містились вже правильні дані діючого директора Товариства, а також додатково листами від 30.06.2025 надано роз`яснення, що зазначення даних колишнього директора Товариства здійснено помилково, тобто є опискою в зв`язку із тим, що ці листи формувались на основі бланків аналогічних листів, які раніше подавались митному органу із деклараціями щодо інших автобусів в той час, коли посаду директора ТОВ «Моно Бус» обіймав ОСОБА_1 ; листи Товариства від 30.06.2025, адресовані митному органу в ході декларування автобусів, в яких декларант надав пояснення щодо правильності проведених із водіями розрахунків за надані послуги із перевезення/транспортування автобусів від місця передачі їх продавцем до міста Чернівці, тобто до покупця. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30.06.2025 та №286 від 30.06.2025, на підставі яких митним органом була визначена митна вартість автобусів за резервним методом, не можуть бути належними та допустимими доказами того, що ввезені позивачем на територію України транспортні засоби задекларовано за заниженою митною вартістю, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованих автобусів від рівня їх ринкової вартості не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Митниці були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість автобусів, а тому митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення їх митної вартості.

Митниця, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, пославшись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Зокрема, скаржник посилається на те, що спірним питанням у даній справі стало підтвердження допустимості та достатності документів, поданих декларантом при митному оформленні автобусів, як доказів правильності заявленого декларантом рівня митної вартості. Митниця вказує, що при поданні митних декларацій до пакету товаросупровідних документів долучено платіжну інструкцію від 12.06.2025, в якій, з-поміж іншого, вказано реквізити отримувача платежу. Так, у графі отримувач вказано номер рахунку IBAN отримувача, що починається на «UA» та вказує на приналежність рахунку до країни, в якій такий рахунок відкрито. Контрагентом за контрактом, укладеним Товариством, виступає польська фірма «Pas-Trans», з місцем знаходження та місцем реєстрації у Республіці Польщі. Відтак, і IBAN розрахункового рахунку для здійснення операцій вказаним контрагентом має починатися на «PL», що свідчило б та підтверджувало дійсність реєстрації та здійснення господарської діяльності у Республіці Польщі. В свою чергу, судом апеляційної інстанції не було надано належну оцінку тому, що згідно з нормами Закону України «Про валюту і валютні операції» та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Постанова №216). Відповідно до пункту 15 частини ІІ Постанови № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України». Згідно з пункту 16 частини ІІ Постанови №216 найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, найменування отримувача, номер його рахунку (за наявності), зазначений в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах, повинні відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються надавачу платіжних послуг платника разом з платіжною інструкцією для здійснення надавачем платіжних послуг платника валютного нагляду за правомірністю здійснення платіжної операції.

Викладене, на переконання скаржника, свідчить про те, що немає жодних підстав погодитися з твердженням суду апеляційної інстанції, що «надання позивачем митному органу платіжних інструкцій із деталізованою інформацією про проведені платежі та роз`яснення з цього приводу у листах від 30.06.2025 виключали наявність сумнівів у дійсності проведення валютних операцій, які стосувалися саме задекларованих товарів».

Скаржник звертає увагу на те, що позивачем до Митниці було надано лише одну платіжну інструкцію від 12.06.2025. Разом з листом - роз`ясненням позивачем до Митниці надано повідомлення з системи міжнародних переказів SWIFT. Таке повідомлення, в свою чергу, це не інший формат платіжної інструкції, а взагалі інший документ - SWIFT від 12.06.2025 № MUR12, в якому виправлено реквізити, про які вказано вище та наявна графа 70 «Призначення платежу». Скаржник звертає увагу, що поданий до митного оформлення «Notification (Transmission) of Original sent to SWIFT» не є платіжною інструкцією, а є лише стандартними повідомленнями у системі SWIFT, тому не може бути взято до уваги в якості банківського платіжного документу, оскільки, згідно з нормами Закону України «Про валюту і валютні цінності» та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Постановою №216. Оскільки документ «SWIFT від 12.06.2025 №MUR12» містить виправлення, які зроблені тільки після отримання декларантом повідомлення від митного органу щодо встановлених розбіжностей, та інформація відрізняється від інформації, заявленій в «Платіжна інструкція в іноземній валюті від 12.06.2025 №MUR12» у Митниці справедливо виник сумнів щодо належного документального підтвердження здійсненна оплати за товар.

Митниця вказує, що твердження Товариства про «транзитний» рахунок не відповідає дійсності, з огляду на те, що позивачем неодноразово здійснювалося митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України в межах зовнішньоекономічних угод. Однак, жодного разу не виникало ситуацій з «транзитним» рахунком, що свідчить про вигаданість пояснень позивача. Навіть, якщо припустити, що вказаний рахунок є «транзитним», то позивачем не надано доказів підтвердження проведення платежу (руху коштів) між таким «транзитним» (проміжним) рахунком та кінцевим рахунком - рахунком продавця-контрагента. Тому сумніви Митниці щодо дійсності проведення позивачем транзакції контрагенту у Республіці Польщі не спростовані, оскільки такі факти непідтверджені однозначними документальними доказами, що визначені чинним законодавством. Відтак, на думку скаржника, у суду апеляційної інстанції не було підстав для врахування наданого позивачем повідомлення із системи SWIFT як належного документального доказу дійсності здійснення Товариством оплати за товар.

Крім того, скаржник зазначає, що до митного оформлення при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування на підтвердження понесених транспортних витрат декларантом подано цивільно-правові договори від 16.06.2025 б/н та акти виконаних робіт (послуг) від 20.06.2025. Аналіз та перевірка арифметичних обчислень цивільно-правових договорів від 16.06.2025 б/н та актів виконаних робіт (послуг) від 20.06.2025 здійснювався Митницею при перевірці правильності проведеного декларантом розрахунку митної вартості. В актах виконаних робіт від 20.06.2025, погоджених сторонами шляхом скріплення власноручними підписами, вказано дати (дні) фактичного надання послуг. Так, згідно вказаним актам, «послуги (робота), передбачена відповідними договорами виконавцем були надані, а замовником прийняті, а саме: Послуги транспортування автобуса «… в період з 17.06.2025 до 20.06.2025.». Митниця зауважує, що акти складено, зокрема, позивачем і дати надання послуг ним погоджено. Відтак, послуги надавалися: за кордоном 3 дні: 17, 18, 19 червня 2025 року (перетин кордону відбувався 19.06.2025); на території України 2 дні: 19, 20 червня 2025 року. Таким чином, згідно зафіксованих позивачем відомостей, оплата за послуги транспортування має бути у розмірі: 3 дні* 2500 грн/день = 7500 грн. 2 дні * 650 грн/день = 1300 грн. Загальна сума: 8800 грн. Таким чином, під час контролю заявленого рівня митної вартості встановлено об`єктивну невідповідність заявлених у митній декларації відомостей відомостям, що містяться у поданих декларантом товаросупровідних документах.

З огляду на викладене, скаржник вказує, що вищевказане беззаперечно підтверджує невиконання декларантом - Товариством обов`язку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України щодо подання митному органу при заявленні митної вартості достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Крім того, як підставу касаційного оскарження вказує підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України (справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.12.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.10.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28.10.2026.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2025 між Товариство (покупцем) та Компанією Pas-Trans Sp. Z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) був укладено зовнішньоекономічний контракт №1, згідно якого продавець продає, а покупець купує транспортні засоби в асортименті, найменування, кількість та ціна яких обумовлюється в інвойсах (рахунках - фактурах), які є невід`ємною частиною даного контракту.

12.06.2025 Товариством позивачем перераховано на банківський рахунок продавця Pas-Trans Sp. Z.o.o. кошти в сумі 3550,00 Євро за автобус згідно фактури 2/06/2025 від 09.06.2025, що підтверджується банківськими платіжними документами від 12.06.2025, сформованими в електронному вигляді через систему онлайн-банкінг Privat24.

18.06.2025 польською брокерською компанією Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak оформлено на Товариство сертифікат з перевезення (походження) товару Eur.1 №PL/MF/AU0243191, яким підтверджено статус преференційного походження автобусу, як товару відповідно до міжнародної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

18.06.2025 оформлено митну декларацію MRN 25PL301010001QAWB0, в якій зазначені ідентифікаційні дані продавця, покупця (позивача), технічні дані автобусу та задекларована його вартість купівлі-продажу.

18.06.2025 автобус 1 ввезений на митну територію України, що підтверджується контрольним талоном №25UA408000916937U0, складеним та завіреним печаткою митного органу.

21.06.2025 на підставі звернення позивача Чернівецьким НДЕКЦ МВС України складено висновок експертного дослідження автобусу №26/7341/2776, яким визначено, що номер кузова та номер двигуна автобусу не змінювались.

26.06.2025 Товариством після доставки автобусу 1 до митного терміналу Митниці розпочата процедура митного оформлення, шляхом подання в електронному вигляді митної декларації №25UA408040004802U8 та документів, що підтверджують митну вартість автобусу.

Разом із митною декларацією позивачем до Митниці надіслано також лист, в якому позивач повідомив митний орган, що витрати на транспортування автобуса марки Bova Magiq FHD 12.280, номер кузова НОМЕР_1 , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 від місця передачі його продавцем Pas-Trans Sp.z o.o. на умовах згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 10.06.2025 EXW Люблін (Польща) Інкотермс 2020 - до державного кордону України (ПП Рава-Руська-Хребенне) становлять разом 14831,48 гривень та складаються із наступного:

- послуги підприємства Gold and white Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia щодо отримання реєстраційного номерного знаку L08660 із тимчасовими реєстраційними документами, загальна вартість яких складає 400,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою Faktura numer 7/06/2025 від 10.06.2025;

- послуги митної агенції Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak по оформленню експортних документів, а саме експортної митної декларації №25PL301010001QAWB0 та Eur.1 №PL/MF/AU0243191, загальна вартість яких складає 350,00 польських злотих (PLN) та підтверджується документом під назвою Faktura nr: 00233/2025/EKS від 18.06.2025, що згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 3981,36 гривень;

- послуги (винагорода) уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_2 , сплачена йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025, розмір якої становить 6300,00 гривень.

Окремо повідомлено, що витрат на послуги страхування вищезазначеного автобусу товариством не здійснювалось в зв`язку із тим, що автобус продавцем переданий із діючим страховим полісом WARTA. №920049571737, термін дії 28.01.2025-27.01.2026. Також витрат на заправку автобусу товариством не понесено в зв`язку із тим, що автобус переданий продавцем із достатньою кількістю палива в баках для прибуття до Державного кордону України.

26.06.2025 за результатами опрацювання поданої митної декларації в особистий кабінет Товариства отримано вимогу надати для огляду автобус та надати оригінали документів, зазначених в графі 44 митної декларації.

27.06.2025 Товариству надіслано повідомлення, в якому вказано, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н, яка підписана: Директор ТОВ МОНОБУС Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_3 . Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599; - у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Лакусти І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650,00 грн. на день по Україні та 2500,00 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №1 до договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025,тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500,00 грн. та 650,00 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150,00 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом неправильно проведений розрахунок митної вартості; - відповідно до п.3.2. зовнішньоекономічного контракту оплата транспортних засобів покупцем проводиться в Євро банківським переказом на банківський рахунок продавця за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі) щодо кожного транспортного засобу. При цьому, в Інвойсі від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити продавця: PL20109025900000000149300194, а в платіжній інструкції від 12.06.2025 №12 зовсім інші реквізити отримувача: UA103052990000015002007013024; - до оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №12 на суму 3550 Євро. При цьому, в цій платіжній інструкції відсутня графа 70 Призначення платежу. Таким чином, неможливо встановити, що оплата здійснена саме по партії товару, яка оформлюється.

Згідно частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України та враховуючи положення пункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

27.06.2025 у відповідь на вказане повідомлення щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого автобуса Товариством надіслано Митниці сформовану через систему онлайн-банкінг «Приват 24» для бізнесу з розширеними даними платіжне доручення від 12.06.2025 щодо платежу на користь продавця по Автобусу 1 на суму 3550,00 Євро, в призначенні якого вказано марку автобусу та реквізити інвойсу (платіжне доручення під назвою Плат.інстр.Воуа Magiq з реквізитами, а також лист (довідку) із інформацією про понесені позивачем витрати на транспортування автобусу із документами про витрати, аналогічного змісту які подавались із декларацією.

27.06.2025 в особистий кабінет позивача надійшов лист наступного змісту: необхідно пред`явити транспортний засіб для проведення товарознавчої експертизи.

01.07.2025 Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000210/2, відповідно до якого Митниця дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н, яка підписана: Директор ТОВ МОНОБУС Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_3 . Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599; -у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Лакусти І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300,00 грн. При цьому, у договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по договору складає 650,00 грн. на день по Україні та 2500,00 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №1 до договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025,тобто оплата за вказаний період складає 2500,00 грн. * 3 = 7500,00 грн. та 650,00 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150,00 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом неправильно проведений розрахунок митної вартості; -відповідно до п.3.2. зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2025 №1 оплата транспортних засобів покупцем проводиться в євро банківським переказом на банківський рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі) щодо кожного транспортного засобу. При цьому, в Інвойсі від 09.06.2025 No2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: PL20109025900000000149300194, а в платіжній інструкції від 12.06.2025 N12 зовсім інші реквізити отримувача: UA103052990000015002007013024. Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей.; -до оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №12 на суму 3550 Євро. При цьому, в цій платіжній інструкції відсутня графа 70 «Призначення платежу». Таким чином, неможливо встановити, що оплата здійснена саме по партії товару, яка оформлюється.

Згідно частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України та враховуючи положення пункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; -транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); -виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково надано:-довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 б/н, що відрізняється від поданої до оформлення лише фразою: інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть та ім`ям та прізвище підписанта документа: ОСОБА_3 без жодних пояснень того, що раніше цей документ було подано за підписом Юрія Беженаря; -SWIFT від 12.06.2025 №12, в якому виправлено реквізити, про які вказано вище та наявна графа 70 «Призначення платежу». Жодних пояснень не надано; -лист Товариства №3 від 30.06.2025 (надісланий 01.07.2025 о 09:48:07), в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде.

Враховуючи, що подані та додаткові документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

В рамках проведення процедури консультацій (частина п`ята статті 55 Митного кодексу України) шляхом направлення електронного повідомлення Товариство повідомлено про перешкоди для застосування обраного Товариством методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням.

Враховуючи подальшу наявність вищевказаних невідповідностей, згідно з положеннями пункту 1 статті 55 Митного кодексу України митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний (статті 64 Митного кодексу України).

За основу для визначення митної вартості взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30.06.2025 та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у поданому, на вимогу митного органу, висновку експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30.06.2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 33755*(1 + (0/100)- (16,5/100))-0,00=28185 EUR та витрати на транспортування 14831,48 грн. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (28185+305=28490 EUR).

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості.

01.07.2025 у зв`язку із прийняттям вказаного рішення Товариством здійснено доплату митних платежів, виходячи із визначеної відповідачем вартості автобуса 1, на суму 241373,88 гривень.

Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу надіслана митна декларація №25UA408040004921U5, яка була прийнята Митницею.

Сума платежу, яка сплачена позивачем при декларуванні митної вартості автобусу зазначена в графі 47 ЕМД в розділі Розрахунок податків, під кодом платежу 028 (ПДВ) на суму 80882,79 грн. Після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем здійснено доплату митних платежів за кодом 028 (ПДВ) на суму 241373,88 грн, про що зазначено в графі 48 підрозділ В Подробиці розрахунків митної декларації.

Також, у рамках співпраці по зазначеному вище зовнішньоекономічному контракту його сторони погодили купівлю/продаж вищезазначеного автобуса 2, в зв`язку із чим продавець Pas-Trans Sp. Z.o.o. сформував інвойс під назвою Faktura numer 1/06/2025 від 09.06.2025, згідно якого продав Товариству автобус марки Van Hool 917 Astron, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 4100,00 Євро.

12.06.2025 Товариством перераховано на банківський рахунок продавця Pas-Trans Sp. Z.o.o. кошти в сумі 4100,00 Євро за вказаний автобус згідно фактури 1/06/2025 від 09.06.2025, що підтверджується банківськими платіжними документами від 12.06.2025, сформованими в електронному вигляді через систему онлайн-банкінг Privat24.

18.06.2025 польською брокерською компанією Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak оформлено на позивача сертифікат з перевезення (походження) товару Eur.1 №PL/MF/AU0243192, яким підтверджено статус преференційного походження автобуса як товару відповідно до міжнародної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

18.06.2025 брокерською компанією оформлено митну декларацію MRN 25PL301010001QAJB4, в якій зазначені ідентифікаційні дані продавця, покупця (позивача), технічні дані автобусу та задекларована його вартість купівлі-продажу.

18.06.2025 автобус 2 ввезений на митну територію України, що підтверджується контрольним талоном №25UA408000916938U0, складеним та завіреним печаткою митного органу.

21.06.2025 на підставі звернення Товариства Чернівецьким НДЕКЦ МВС України складено висновок експертного дослідження автобусу №26/7341/2777, яким визначено, що номер кузова та номер двигуна автобуса не змінювались.

27.06.2025 позивачем після доставки автобуса 2 до митного терміналу Митниці розпочата процедура митного його оформлення шляхом подання в електронному вигляді митної декларації №25UA408040004846U2 та документів, що підтверджують митну вартість автобусу, що підтверджується відомостями із особистого кабінету позивача сайту Електронна митниця розділу Список митних декларацій, поданих за указаний період часу.

Разом із митною декларацією позивачем до Митниці Держмитслужби надіслано також лист під назвою довідка про транспортні VanHoll 917 Astron 2007, в якому позивач повідомив митний орган, що витрати на транспортування автобуса марки VAN HOOL 917 ASTRON, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ? від місця передачі його продавцем Pas-Trans Sp.z o.o. на умовах згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 10.06.2025 EXW Люблін (Польща) Інкотермс 2020 - до державного кордону України (ПП Рава-Руська-Хребенне) становлять разом 14831,48 гривень та складаються із наступного: - витрати на оплату послуг отримання реєстраційних номерних знаків із тимчасовими реєстраційними документами, загальна вартість яких складає 400,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою Faktura numer 6/06/2025 від 09.06.2025 (сканкопія додається), та згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 4550,12 гривень; - послуги митної агенції Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak по оформленню експортних документів, а саме експортної митної декларації №25PL301010001QAJB4 та Eur.1 №PL/MF/AU0243192, загальна вартість яких складає 350,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою Faktura nr: 00234/2025/EKS та згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 3981,36 гривень; - винагорода уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_4 , сплачена йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025, розмір якої становить 6300,00 грн.

Окремо повідомлено, що витрат на послуги страхування вищезазначеного автобусу Товариством здійснювалось в зв`язку із тим, що автобус продавцем переданий із діючим страховим полісом №CZ/0008/796874956, термін дії 29.08.2024-29.08.2025, який видавався на даний автобус із попереднім реєстраційним знаком 1AEU536 із чеським реєстраційним документом. Також витрат на заправку автобусу товариством не понесено в зв`язку із тим, що автобус переданий продавцем із достатньою кількістю палива в баках для прибуття до Державного кордону України. Інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть. До вказаного листа позивачем додано скан/копії документів, на які міститься посилання в листі.

27.06.2025 за результатами опрацювання поданої митної декларації в особистий кабінет Товариства отримано вимогу надати оригінали документів зазначених в графі 44 митної декларації.

30.06.2025 о 11:27:47 Митницею позивачу надіслано повідомлення, в якому вказано, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599. Крім того, у цьому документі міститься фраза: інших документів, які підтверджують митну вартість немає, тому надаватись не будуть, але не зрозуміло, чому у довідці про транспортні витрати йде мова про документи, які підтверджують митну вартість товару, тим більше, якщо митний орган ще не витребовував жодних додаткових документів. Проте, оцінюваний товар вже подавався до митного оформлення під МД від 26.06.2025 №25UA408040004803U7, де було надано довідку з іншим змістом, а саме: довідка була підписана: Директор Товариства Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_3 , що в подальшому було виправлено та надано до поточного митного оформлення; - у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_4 , сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300,00 грн. При цьому, у договорі цивільно- правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по договору складає 650,00 грн. на день по Україні та 2500,00 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №2 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500,00 грн. * 3 = 7500,00 грн. та 650,00 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150,00 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом неправильно проведений розрахунок митної вартості; - до митного оформлення митної декларації від 26.06.2025 №25UA408040004803U було подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №11 на суму 4100 Євро, в якій було зазначено реквізити отримувача: UA103052990000015002007013024. При цьому, в інвойсі зазначено від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: PL20109025900000000149300194. До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 №MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано.

Згідно частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України та враховуючи положення пункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонується з положеннями статті17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

01.07.2025 Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000209/2, в якому вказано, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599. Крім того, у цьому документі міститься фраза: інших документів, які підтверджують митну вартість немає, тому надаватись не будуть, але не зрозуміло, чому у довідці про транспортні витрати йде мова про документи, які підтверджують митну вартість товару, тим більше, якщо митний орган ще не витребував жодних додаткових документів. Проте, оцінюваний товар вже подавався до митного оформлення під митною декларацією від 26.06.2025 No25UA408040004803U7, де було надано довідку з іншим змістом, а саме: довідка була підписана: Директор Товариства Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_3 , що в подальшому було виправлено, та надано до поточного митного оформлення. Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару; у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 №6M зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Йоник І.М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300,00 грн. При цьому, у договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650,00 грн. на день по Україні та 2500,00 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 до договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500,00 грн. * 3 = 7500 грн. та 650,00 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150,00 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості; -до митного оформлення під митну декларацію від 26.06.2025 N25UA408040004803U було подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №11 на суму 4100 Євро, в якій було зазначено реквізити отримувача: UA103052990000015002007013024. При цьому, в інвойсі від 09.06.2025 N 2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: PL20109025900000000149300194. До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 N MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано.

Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей. Згідно частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України та враховуючи положення пункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; -транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); -виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу надано лист Товариства № 2 від 30.06.2025, в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде.

Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

В рамках проведення процедури консультацій (частина п`ята статті 55 Митного кодексу України) шляхом направлення електронного повідомлення Товариство повідомлено про перешкоди для застосування обраного Товариством методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням. Враховуючи й подальшу наявність вищевказаних невідповідностей, згідно з положеннями пункту 1 статті 55 Митного кодексу України митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів.

У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний (стаття 64 Митного кодексу України).

За основу для визначення митної вартості взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30.06.2025 та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30.06.2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 56759*(1+(0/100)-(16,5/100))-0,00 =47394 Євро та витрати на транспортування 14831,48 грн. (305 EUR.) Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (47394+305=47699 Євро). Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості.

01.07.2025 у зв`язку із прийняттям Митницею вказаного рішення Товариством здійснено доплату митних платежів виходячи із визначеної відповідачем вартості автобуса 2 на суму 424178,34 грн.

Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу Товариством надіслана митна декларація № 25UA408040004900U7, яка була прийнята Митницею.

Сума платежу, яка сплачена позивачем при декларуванні митної вартості автобуса, зазначена в графі 47 ЕМД в розділі Розрахунок податків, під кодом платежу 028 (ПДВ) на суму 87080,45 гривень. Після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем здійснено доплату митних платежів за кодом 028 (ПДВ) на суму 424178,34 грн., про що зазначено в графі 48 підрозділ В Подробиці розрахунків митної декларації.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 МК України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З матеріалів справи слідує, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів (автобусів) мотивовані тим, що надані Товариством до митних декларацій платіжні документи, а саме платіжні інструкції в іноземній валюті (МХ вихідний через SWIFT) від 12.06.2026 були складені з недоліками, оскільки не містили графи «Призначення платежу», а також містили IBAN отримувача, що починається на «UA». При цьому, подані Товариством роздруківки з онлайн-банкінгу «Приват24 для бізнесу» не усувають вказаних розбіжностей, оскільки повідомлення із системи SWIFT не є належним доказом дійсності здійснення Товариством оплати за товар, так як таким доказом може бути лише платіжна інструкція в іноземній валюті. Крім того, Митниця вказувала на неправильність здійснення Товариством розрахунку винагороди фізичним особам, які здійснювали перевезення вказаних автобусів з території Республіки Польща до України на підставі та відповідно до умов поданих самим позивачем договорів цивільно-правового характеру, укладених з цими фізичними особами.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій зазначених доводів Митниці належним чином не перевірили.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що надані Товариством платіжні документи не відповідають вимогам, встановленим нормами Закону України «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. Також, суд першої інстанції, вказав, що здійснений Товариством розрахунок з фізичними особами не відповідає умовам договорів цивільно-правового характеру, укладених з цими фізичними особами, оскільки Товариством не правильно визначено кількість днів, коли фізичні особи надавали послуги за кордоном, а також на території України, з урахуванням того, що вказані особи, крім іншого, надавали послуги з ремонту кожного автобуса, що не передбачено умовами договорів, проте могли мати вплив при розрахунку визначення митної вартості товарів.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, дійшов протилежних висновків, зазначивши, що поданими Товариством документами та поясненнями повністю спростовуються доводи Митниці про наявність обгрунтованого сумніву у дійсності проведених валютних операцій, а подані Товариством документи не містять розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, тоді як проведення митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів розрахунків витрат Товариства на доставку зазначених автобусів, які суд першої інстанції визнав обгрунтованими, суперечать презумпції правомірності правочинів, закріпленій у статті 204 Цивільного кодексу України.

Водночас, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій необгрунтованими та такими, що зроблені без повного встановлення обставин справи, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оспорювані рішення, не встановили: які саме платіжні документи буди подані Товариством до митних декларацій, на підставі яких здійснювалося митне оформлення автобусів, оскільки у рішеннях про коригування митної вартості товарів Митницею вказані платіжні документи, реквізити яких містять невідповідності, тоді як карток відмови матеріали справи не містять, з урахуванням того, що у доводах касаційної скарги скаржник вказує на те, що йому була подана лише одна платіжна інструкції від 12.06.2025; чи відповідають подані Товариством платіжні документи про здійснення SWIFT-платежів на користь нерезидента України (юридичної особи) вимогам нормам Закону України «Про валюту і валютні операції» та постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період введення воєнного стану»; чи підтверджуються витрати Товариства на доставку зазначених автобусів з території Республіки Польща до України з урахуванням поданих позивачем первинних документів про їх вартість, з урахуванням викладених у договорах цивільно-правового характеру, укладених з фізичними особами, умова щодо розрахунку їх вартості, а також наданих фізичними особами додаткових послуг із ремонту автобусів.

Вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому встановленню судом.

Верховний Суд зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору, при цьому обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. В свою чергу, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині дослідження доказів, оскільки судами попередніх інстанцій не були повно та всебічно установлені обставини справи. Без повного дослідження всіх обставин, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, неможливо встановити правомірність таких рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій з наведених питань.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені і перевірені судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судам необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, докази, якими вони підтверджуються та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За приписами частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд вказує, що суди першої апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, та не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд