ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 908/3468/13 (908/2076/24)

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Оберемка Р. А. та кредиторів боржника - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Велес-Торг, ЛТД" та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта", у якому (з урахуванням подальшої зміни предмету позову) просили суд:

- витребувати у ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта №644961423101), розміщене на земельній ділянці в м. Запоріжжя по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площею 31,8 кв.м; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею 103,4 кв.м; склад, літ. В, загальною площею 7,7 кв.м; склад, літ. Г, загальною площею 36,6 кв.м; елінг, літ. Д, загальною площею 58,5 кв.м; причал, 3;

- скасувати рішення від 09.06.2015 та від 05.12.2017 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - водної станції, розміщене на земельній ділянці в м. Запоріжжя по вул. Лермонтова, 31 ;

- визнати недійсними: правочин у вигляді акту приймання-передачі нерухомого майна від 09.11.2017; протокол ТОВ "Водна станція "Дніпро" від 08.11.2017; свідоцтво про право власності від 09.06.2015, щодо придбання ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" цілісного майнового комплексу водної станції "Дніпро" (реєстраційний номер об`єкту № 644961423101), що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 31 на земельній ділянці з кадастровим № 2310100000:05:019:0058.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- правочини по створенню ТОВ "Bодна станція "Днiпpo" та продаж корпоративних прав боржника у вказаному товаристві разом із нерухомим майном є фраудаторними, направленими на виведення майна з активів боржника, вчиненими на шкоду кредиторам;

- оскільки результати аукціону з продажу корпоративних прав ТОВ "Bодна станція "Дніпро" разом із нерухомим майном визнано недійсними, відповідно до статті 216 ЦК України такі правочини не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю;

- оспорювані правочини суперечать нормам Закону про банкрутство та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки інвестиційні вкладення у ТОВ "Водна станція Дніпро" носили формальний характер, а проведення аукціонів з продажу корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" відбувалось в умовах, коли в торгах приймали участь пов`язані особи;

- дії відповідачів щодо набуття спірного майна носили недобросовісний та незаконний характер, тому ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" продовжує бути власником спірного майна, яке підлягає витребуванню на його користь в силу статей 387, 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

2. Стислий зміст рішень суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2025 у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд в своєму рішенні, зокрема, зазначав таке:

- у справі про банкрутство право на звернення в інтересах боржника з віндикаційним позовом до третіх осіб, у томі числі з підстав визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, належить виключно ліквідатору боржника. Натомість позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є кредиторами боржника, тому вони є неналежними позивачами за вимогою про витребування спірного майна;

- судовим рішенням від 29.03.2021 у справі про банкрутство № 908/3468/13 за позовом ФОП Руденка А. П. визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", оформлені протоколами від 06.04.2015, та договір купівлі-продажу корпоративних прав банкрута - частки у статутному капіталі ТОВ "Водна станція Дніпро". Однак ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" як власник спірного нерухомого майна з 09.11.2017 не залучалося до участі у справі за вказаним позовом, не було повідомлено про його розгляд, тому обставини справи, встановлені згаданим судовим рішенням у справі № 908/3468/13, не мають для ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" юридичних наслідків.

2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" про солідарне стягнення з позивачів витрат по сплаті судового збору у сумі 12 581,56 грн.

2.3. Суд вказав про те, що заявлені до стягнення ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" витрати пов`язані зі сплатою судового збору, який вказане товариство сплачувало за отримання необхідних йому документів (копії судового рішення, копії технічного запису судових засідань місцевого господарського суду, отримання окремих документів з матеріалів справи), подання скарг (апеляційних та касаційних на судові рішення у цій справі про забезпечення позову, про закриття апеляційного провадження) тощо, що протирічить статті 123 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

3.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 за заявою ТОВ "Енергомаш-Інвест":

- порушено провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

- визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 1338527,74 грн, у тому числі 1232069,42 грн основної заборгованості та 106458,32 грн пені, з яких вимоги в розмірі 657733 грн забезпечені заставою майна боржника, вимоги в розмірі 680794,74 грн заставою майна боржника не забезпечені;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника;

- розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Персюка С. В., на якого покладено виконання обов`язків керівника боржника.

3.2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з урахуванням визнаних судом вимог та з урахуванням окремо включених до реєстру вимог ТОВ "Енергомаш-Інвест" в розмірі 6 936 888,58 грн (у тому числі 102 766,83 грн пені), які забезпечені заставою майна боржника, а також вимог із заробітної плати працівникам в розмірі 463 481,50 грн першої черги задоволення.

3.3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 введено процедуру санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", встановлено строк санації у шість місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Персюка С. В.

3.4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 затверджено план санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).

3.5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2014 затверджені зміни та доповнення до Плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", схвалені комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів від 17.04.2014).

3.6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 у справі № 908/3468/13 звільнено арбітражного керуючого Персюка С.В. від виконання обов`язків керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод"; керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Нагіх Л. К., яку зобов`язано здійснити та завершити процедуру санації боржника відповідно до Закону.

3.7. Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" визнано банкрутом, припинено процедуру санації боржника, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Нагіх Л.К. При цьому, суд виходив з того, що згідно зі звітом керуючого санацією план санації виконано не в повному обсязі, залишок нереалізованих активів боржника в будь-якому разі не надасть можливості повністю розрахуватися за планом, платоспроможність боржника за обставин, що об`єктивно склалися, відновити неможливо.

3.8. Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2018 на підставі статті 325 ГПК України (за нововиявленими обставинами) скасовано постанову Господарського суду Запорізької області № 908/3468/13 від 30.03.2015. Припинено повноваження ліквідатора ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" - Нагіх Л. К. Відновлено процедуру санації боржника та повноваження керуючого санацією Нагіх Л. К.

3.9. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Л.К. від виконання повноважень керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Керуючим санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" призначено арбітражного керуючого Оберемка Р. А.

3.10. Планом санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передбачалось відчуження майна боржника шляхом заміщення активів.

3.11. На виконання Плану санації боржника 26.05.2014 відбулись загальні збори засновників (учасників) ТОВ "Водна Станція Дніпро", на яких були прийняті рішення про створення ТОВ "Водна Станція Дніпро", визначення складу засновників, порядок формування статутного капіталу, а також визначення частки засновників, які оформлені протоколом № 1.

3.12. Так, згідно з протоколом № 1 від 26.05.2014:

- ТОВ "Водна Станція Дніпро" створено у рамках процедури банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

- відповідно до статті 34 Закону про банкрутство, постанови Кабінету Міністрів України № 244 від 01.04.2013 внеском до статутного капіталу новоствореного Товариства можуть бути майнові активи (майно чи майнові права), в тому числі відступаються права вимоги, а також переводяться борги за вимогами поточних кредиторів;

- ПАТ Запорізький сталепрокатний завод" володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 30% та для формування статутного капіталу передає майно на суму 232 261,60 грн;

- ТОВ "НВФ Орбіта" володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 70% та здійснює формування статутного капіталу за рахунок грошових коштів, кредиторських вимог, майнових активів (майно чи майнові права), набуті на підставі договорів відступлення права вимоги на загальну суму 541 943,73 грн;

- на підставі частини 3 статті 34 Закону про банкрутство та пункту 12 Порядку відчуження активів у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 01.04.2013 розмір статутного капіталу новоствореного Товариства визначається як різниця між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів. Вартість боргів за вимогами конкурсних кредиторів складає 187 059,26 грн;

- розмір статутного капіталу Товариства складає 587 146,07 грн, а саме ПАТ Запорізький сталепрокатний завод" - 176 143,82 грн, ТОВ "НВФ Орбіта" - 411 002,25 грн.

3.13. Державну реєстрацію ТОВ "Водна Станція Дніпро" проведено 13.06.2014.

3.14. 03.09.2014 між ПАТ Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією та ТОВ "Водна Станція Дніпро" було підписано Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро", згідно з яким останньому було передано належне боржнику нерухоме майно водної станції, а саме: Адміністративна будівля, літ. А; прибудова до адміністративної будівлі, літ. а; кафе з літнім майданчиком, літ. Б; склад, літ. В; склад літ. Г; вбиральня, літ. Е; елінг, літ. Д; замощення, 1; паркан, №1; підпорна стіна, № 2; причал, 3; ворота з хвірткою, № 4, вартістю 232 261,60грн.

3.15. 06.04.2015 на другому повторному аукціоні з продажу майна боржника було проведено реалізацію лоту № 1_3 - корпоративні права, що належать ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро" у розмірі 30%.

3.16. Кінцеві результати аукціону від 06.04.2015 року оформлені Протоколом № 1_3/060415 других повторних відкритих торгів (аукціону), проведеного на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа", згідно яким продаж було здійснено за 9 567,97грн.

3.17. За результатами проведеного аукціону між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та переможцем торгів - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта" був укладений Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро" від 10.04.2015, а частка ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта" у статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро" досягла 100%.

3.18. 23.04.2015 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Водна станція "Дніпро", на яких були прийняті рішення про відступлення ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро" у розмірі 30% на користь ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта" та вихід зі складу учасників товариства (протокол № 4).

3.19. 21.05.2015, тобто вже після продажу частки у розмірі 30% в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро", було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна спірної водної станції, яке розташоване в м. Запоріжжя по вул. Лермонтова, 31 , за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площеіо (кв.м): 31.8; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею (кв.м): 103.4; склад, літ. В, загальною площею (кв.м): 7.7; склад, літ. Г, загальною площею (кв.м): 36.6; елінг, літ. Д, загальною площею (кв.м): 58.5; причал, 3.

3.20. 09.06.2015 вказані об`єкти нерухомості були зареєстровані на праві власності за ТОВ "Водна станція "Дніпро".

3.21. У січні 2017 року кредитор боржника - фізична особа-підприємець Руденко А. П. звернувся в межах справи про банкрутство № 908/3468/13 з позовом до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа", ТОВ "Науково-виробничої фірми "Орбіта", ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 № 1_3/060415, № 3_3/060415; визнання недійсними договорів від 10.04.2015 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро", магазину, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України (Незалежної України)/Сталеварів, 47а/2 . Вказані вимоги обґрунтовані порушенням вимог Закону про банкрутство під час продажу майна боржника в процедурі санації у справі про банкрутство.

3.22. 08.11.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Водна станція "Дніпро", на яких єдиним учасником - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта" було прийнято рішення про вхід до складу ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" та внесення вкладу до статутного капіталу товариства у вигляді спірного нерухомого майна водної станції.

3.23. 09.11.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", на яких єдиним учасником - ТОВ "КДІ-АВТО" були прийняті рішення про включення ТОВ "Водна станція "Дніпро" та ОСОБА_5 до складу учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", виключення ТОВ "КДІ-АВТО" зі складу учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", збільшення статутного капіталу товариства та перерозподіл часток учасників.

3.24. 09.11.2017 між ТОВ "Водна станція "Дніпро" та ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" підписано Акт прийому-передачі нерухомого майна, належного ТОВ "Водна станція "Дніпро", до статутного капіталу ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", а саме: нерухомого майна водної станції, розташованої за адресою: м. Запоріжжя по вул. Лермонтова, 31 .

3.25. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.11.2017 у справі № 908/3468/13, зокрема, задоволено клопотання позивача про забезпечення вимог та заборонено відчуження 30% корпоративних прав ТОВ "НВФ "Орбіта" в ТОВ "Водна станція "Дніпро".

3.26. 14.11.2017 між ТОВ "Водна станція "Дніпро" та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", за умовами якого ТОВ "Водна станція "Дніпро" продало належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" в розмірі 50% вартістю 514334 грн ОСОБА_6 .

3.27. 16.11.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", на яких були прийняті рішення про виключення ТОВ "Водна станція "Дніпро" зі складу учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", включення до складу учасників товариства ОСОБА_6 , збільшення статутного капіталу товариства та перерозподіл часток учасників.

3.28. 05.12.2017 право власності на спірні об`єкти нерухомого майна водної станції було зареєстровано за ТОВ "Велес - Торг, ЛТД".

3.29. В подальшому ТОВ "Водна станція "Дніпро" було припинено шляхом ліквідації 12.03.2018, а спірне нерухоме майно передано ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" в іпотеку гр. ОСОБА_3 за Іпотечним договором від 09.08.2024 в забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 за договором позики.

3.30. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 позов фізичної особи - підприємця Руденка А. П. задоволено частково:

- визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 № 1_3/060415, № 3_3/060415;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталу ТОВ "Водна станція "Дніпро", укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта" від 10.04.2015.

3.31. Спірне нерухоме майно водної станції було відчужено керуючим санацією боржника шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "Водна станція "Дніпро" на виконання Плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", а відповідну частку у розмірі 30% було відчужено на аукціоні з продажу майна боржника, який згодом було визнано недійсним, але під час розгляду відповідного спору, майно водної станції було відчужено ТОВ "Водна станція "Дніпро" на користь ТОВ "Велес - Торг, ЛТД", яке на час розгляду справи і є його зареєстрованим власником.

4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову в частині вимог про витребування спірного майна від ТОВ "Велес-Торг, ЛТД". В решті заявлених позивачами вимог відмовлено.

4.2. Постанова апеляційного суду мотивована таким:

- предметом спору у справі № 908/3468/13 було визнання недійсним результату аукціону та відповідного договору купівлі-продажу частки боржника в статутному капіталу ТОВ "Водна станція "Дніпро", а не безпосередньо нерухомого майна, витребування якого є предметом спору у справі № 908/3468/13 (908/2076/24). Отже, цим рішенням не вирішувалося питання про нерухоме майно, яке зареєстроване на праві власності за ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", дослідження обставин набуття права власності останнього на це майно не входило до предмету доказування у справі та відповідно судом не надавалася правова оцінка цим обставинам. Тому обставини, встановлені в рішенні від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13, не стосуються прав та обов`язків ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", адже позивачами у даній справі не заявлено вимог про застосування наслідків недійсного правочину та витребування у відповідачів частки ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" у розмірі 30% у статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро";

- відчуження спірного майна боржника на користь ТОВ "Водна Станція Дніпро" відбулось у вересні 2014 року внаслідок неправомірних та недобросовісних дій керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" Персюка С.В., який і виконував повноваження єдиного органу управління боржника;

- суд визнав поважними причини пропуску позовної давності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на пред`явлення даного позову;

- у задоволенні позову інших позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині вимог про витребування спірного майна суд відмовив, оскільки належним позивачем за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння є саме власник такого майна, тобто ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод";

- решта заявлених позивачами вимог залишена без задоволення, оскільки належним та ефективним способом захисту порушеного права неволодіючого власника майна є його витребування від володіючого невласника. До того ж, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення суду про витребування майна є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- підстави для скасування чи зміни додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у цій справі, з урахуванням часткового задоволення позову, відсутні.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

5.1. В матеріалах справи відсутні докази переведення на ТОВ "Водна Станція Дніпро" боргів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" за вимогами поточних кредиторів, тобто передачі зобов`язань у відповідній (пропорційній) частині, як це передбачено статтею 34 Закону про банкрутство та Порядком відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів.

5.2. Матеріалами справи не підтверджується визначення керуючим санацією початкової вартості майна боржника, що відчужується, відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, що передбачено п. 5 Порядку та відповідність розміру статутного (складеного) капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" різниці між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів.

5.3. Як у цій справі, так і в матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Водна Станція Дніпро" відсутні докази формування ТОВ "НВФ Орбіта" статутного капіталу новоствореного господарського товариства у спосіб, встановлений у протоколі № 1 від 26.05.2014 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Водна Станція Дніпро".

5.4. Як вбачається з Протоколу № 1_3/060415 від 06.04.2015 других повторних відкритих торгів (аукціону) з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа", станом на час проведення аукціону балансова вартість основних фондів ТОВ "Водна Станція Дніпро" становить 232 261,60 грн, які складаються виключно з нерухомого майна, яке було передано боржником.

5.5. Невиконання Плану санації було підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" згідно з постановою від 30.03.2015.

5.6. ТОВ "НВФ Орбіта" брало участь у створенні ТОВ "Водна Станція Дніпро" та є відповідачем-1 у цій справі, втім не подало до її матеріалів жодних доказів на підтвердження формування статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро". ТОВ "НВФ Орбіта" набуло одноособове право управління ТОВ "Водна Станція Дніпро", єдиним активом якого було спірне нерухоме майно водної станції

5.7. На час передачі спірних об`єктів нерухомості до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" вони не були зареєстровані на праві власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

5.8. Станом на 03.09.2014 у керуючого санацією боржника були відсутні підстави для передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро".

5.9. Спірне нерухоме майно водної станції вибуло з власності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" безоплатно.

5.10. Передавши своє майно до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро", ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" не здійснило переведення боргу за вимогами поточних кредиторів, у зв`язку з чим погашення зобов`язань боржника не відбулось.

5.11. Відразу після передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" (тобто 16.11.2017) ТОВ "Водна Станція Дніпро" було виключено зі складу учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТДЙ, а 12.03.2018 було припинено шляхом ліквідації.

5.12. Частку ТОВ "Водна Станція Дніпро" у статутному капіталі ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" було придбано ОСОБА_6 , який за рішенням зборів учасників ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" 16.11.2017 увійшов до складу учасників товариства замість ТОВ "Водна Станція Дніпро".

5.13. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ "НВФ Орбіта" є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , учасниками ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" є ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а керівником ТОВ "Водна Станція Дніпро" з 24.04.2015 був ОСОБА_6 .

5.14. ТОВ "НВФ Орбіта", ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" та ТОВ "Водна Станція Дніпро" є пов`язаними особами, які брали участь у незаконному виведенні з власності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" спірного нерухомого майна.

5.15. Правочин з передачі спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" має усі ознаки фраудаторного.

5.16. Затвердження господарським судом Плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який так і не було реалізовано, та змін до нього, не спростовує недобросовісної поведінки керуючого санацією, ТОВ "НВФ Орбіта", ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" та ТОВ "Водна Станція Дніпро" щодо заволодіння спірним майном боржника.

5.17. Одна з сторін правочину про передачу майна боржника - ТОВ "Водна Станція Дніпро" була припинена майже відразу після передачі цього майна іншій особі - ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", що унеможливлює пред`явлення до неї відповідних вимог.

5.18. Підставою для витребування спірного майна є встановлена апеляційним судом недійсність (фраудаторність) правочину з передачі такого майна до статутного капіталу ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", тобто укладеного всупереч принципу добросовісності, внаслідок зловживання правом, на шкоду боржнику та кредиторам, що виключає визначення ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" як добросовісного набувача.

6. Стислий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

6.1. ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 та залишити в силі рішення Господарського Суду Запорізької області від 21.08.2025 у цій справі.

6.2. На переконання скаржника, оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 8, 41, 55, 129 Конституції України, статей 256, 257, 267 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 14, 176, 236 ГПК України, а також без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 22.05.2024 у справі № 924/408/21 (924/287/23) (пункт 118, 122, 155, 162, 163), від 21.01.2026 у справі № 904/1615/22 (пункти 164, 165), від 27.04.2021 у справі №18/30 (пункт 43), від 19.11.2019 у справі № 908/130/15-г, від 04.02.2026 у справі № 910/6654/24 (пункти 74, 90, 91, 92), від 06.02.2025 у справі № 908/3468/13 (пункти 50, 59), від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012 (пункти 10.9-10.16).

6.3. Скаржник вважає, що відчуження спірного майна від банкрута до ТОВ "Водна Станція Дніпро", а в подальшому до скаржника відбулося серед іншого на підставі рішення органу управління ТОВ "Водна Станція Дніпро". При цьому керуючий санацією та інвестор (ТОВ "НВФ "Орбіта") діяли на підставі затвердженого судом плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Натомість ухвалене судом апеляційної інстанції протиправно втручається у право приватної власності скаржника.

6.4. На переконання скаржника, мотиви оскаржуваної постанови суду є суперечливими, не відповідають наявним у справі матеріалам та фактичним обставинам справи, висновки суду виходять за предмет та фактичні підстави заявленого позивачами позову. Крім того, апеляційний суд дійшов помилкових висновків про поважність причин пропуску позовної давності, не врахувавши як фактичних обставин цієї справи, так і недобросовісної процесуальної поведінки позивачів.

7.1. ОСОБА_1 у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, зокрема, звертаючи увагу на таке:

- касаційна скарга містить великий перелік фактичних обставин справи з посиланням на докази, питання достовірності яких в силу статті 300 ГПК України не вирішується на стадії касаційного перегляду постанови апеляційного суду;

- суд апеляційної інстанції дослідив добросовісність виконання керуючим санацією затвердженого Плану санації боржника та дійшов висновку про недобросовісну поведінку керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "НВФ Орбіта", ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" та ТОВ "Водна Станція Дніпро" щодо неправомірного заволодіння спірним майном боржника;

- ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передало до новоствореного товариства - ТОВ "Водна станція "Дніпро" тільки активи, а права вимоги та борги за вимогами поточних кредиторів не були переведені, що не спростовано скаржником;

- за змістом наведеного в касаційній скарзі обґрунтування не зрозуміло, яку норму права апеляційний господарський суд застосував без урахування якого конкретно висновку Верховного Суду;

- питання щодо з`ясування поважності причин пропуску строку позовної давності належить до виключних дискреційних повноважень суду, який у цьому конкретному випадку дослідив наявні у справі докази та надані пояснення, в результаті чого визнав поважними причини пропуску позовної давності на витребування незаконно вибулого майна з активів боржника;

- стверджувані скаржником порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права або не звернення уваги на порушення вказаних норм не відносяться до переліку порушень, які відповідно до частини першої статті 310 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення та направлення на новий розгляд.

7.2. ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, зазначаючи, зокрема, наступне:

- доводи касаційної скарги про необхідність оскарження рішень органів управління юридичної особи для задоволення позову є помилковим та таким, що не узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду у питанні способів захисту порушених прав;

- позивачем у справі обрано вірний та ефективний спосіб судового захисту шляхом застосування механізму віндикації;

- апеляційним судом вірно встановлено, що ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передало до новоствореного товариства - ТОВ "Водна станція "Дніпро" тільки активи, а права вимоги та борги за вимогами поточних кредиторів не були переведені. Тому, з урахуванням принципу судочинства "доказування поза розумним сумнівом", суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність доказів про оплатність правочину щодо відчуження спірного майна та погашення кредиторських вимог в рахунок відчуження майна банкрута;

- оскільки відповідачі є пов`язаними особами, доводи скаржника про те, що судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене скаржнику, є таким, що не відповідає дійсності та положенням закону;

- інші доводи касаційної скарги зводяться до посилання на фактичні обставини справи, неправильну оцінку судом доказів та посилання на постанови Верховного Суду в інших справах, а не на його правові висновки, що у силу пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України є неприпустимим для оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2026 відмовлено ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у цій справі, залишено касаційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків скарги шляхом подання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

8.2. 23.06.2026 скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2026 - 15:00. Крім того, серед іншого:

- відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення дії оскаржуваного судового рішення у цій справі до закінчення його перегляду у касаційному порядку;

- задоволено клопотання скаржника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Запорізької області, у зв`язку з чим доручено Господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 08.09.2026 о 15:00 у приміщенні суду за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, зал № ВКЗ.

8.4. 29.07.2026 до Верховного Суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.5. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2026 вказане клопотання задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Погрібної С. О. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.6. 26.08.2026 до Верховного Суду надійшли клопотання від ОСОБА_2 та арбітражного керуючого Оберемка Р. А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та забезпечення трансляції судового засідання.

8.7. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2026 задоволено згадані вище клопотання та вирішено:

- здійснювати 08.09.2026 о 15:00 транслювання перебігу судового засідання Верховного Суду у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) в підсистемі відеоконференцзв`язку на офіційний YouTube канал "Судова влада України" та на веб-портал "Судова влада України";

- судові засідання у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) проводити за участю ОСОБА_2 та Оберемка Р. А. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.8. 08.09.2026 на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшли наступні клопотання:

1) про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване тим, що за заявою ОСОБА_2 . Суд ухвалив здійснювати 08.09.2026 о 15:00 транслювання перебігу судового засідання Верховного Суду у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) в підсистемі відеоконференцзв`язку на офіційний YouTube канал "Судова влада України" та на веб-портал "Судова влада України". Оскільки на сайті судової влади немає оголошення про трансляцію сьогоднішнього засідання, ОСОБА_2 просив відкласти судове засідання та забезпечити виконання судової ухвали;

2) про витребування доказів, за змістом якого ОСОБА_2 просив здійснити запит до РНБУ про відкриті санкції та до СБУ про відкриті кримінальні провадження щодо засновника ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" - ОСОБА_5 . Судове засідання відкласти на іншу дату.

8.9. В судовому засіданні 08.09.2026 ОСОБА_2 було повідомлено про те, що трансляція перебігу судового засідання Верховного Суду у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) в підсистемі відеоконференцзв`язку на офіційний YouTube канал "Судова влада України" та на веб-портал "Судова влада України" здійснюється відповідно до ухвали Суду від 03.09.2026. У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 не підтримав подане ним клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

8.10. Водночас, у судовому засіданні 08.09.2026 ОСОБА_2 просив задовольнити клопотання про витребування доказів щодо ОСОБА_5 та усно заявив про необхідність витребування додаткових доказів відносно ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта", зокрема, щодо засновників (учасників) цього товариства.

8.11. В судовому засіданні 08.09.2026 представник ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" підтримав касаційну скаргу, просив Суд скаргу задовольнити. Натомість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та арбітражний керуючий Оберемко Р. А. заперечували проти касаційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення.

8.12. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 29.09.2026 - 14:30.

8.13. В судовому засіданні 29.09.2026 додаткових пояснень, окрім наданих в попередньому судовому засіданні, по суті доводів касаційної скарги не надійшло, висловлені учасниками справи позиції не змінилися.

9.1. Як вбачається з матеріалів справи, позивачами завлено кілька вимог до відповідачів, а саме про витребування нерухомого майна, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно та визнання недійсним правочину щодо згаданого майна.

9.2. Місцевий господарський суд відмовив у позові, визнавши заявлені вимоги необґрунтованими та документально непідтвердженими. Також суд звернув увагу на неналежність позивачів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) за вимогою про витребування нерухомого майна.

9.3. Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовну вимогу про витребування нерухомого майна, а в задоволенні решти вимог відмовив, зокрема, з підстав обрання позивачами неналежного та неефективного способу захисту порушеного права.

9.4. ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" заперечує висновки суду апеляційної інстанції, зазначаючи про неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неврахування відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

9.5. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Верховний Суд зазначає наступне.

9.6. Згідно з встановленими у цій справі обставинами:

- у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" введено процедуру санації (ухвала суду від 12.02.2014), затверджено План санації (ухвала суду від 03.03.2014) та зміни і доповнення до Плану (ухвала суду від 25.04.2014);

- Планом санації передбачалось відчуження майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" шляхом заміщення активів та створення у рамках процедури банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" юридичної особи - ТОВ "Водна станція Дніпро" ;

- 26.05.2014 на виконання Плану санації відбулись загальні збори засновників (учасників) ТОВ "Водна Станція Дніпро", а саме ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ "НВФ "Орбіта", на яких були прийняті рішення про: створення ТОВ "Водна Станція Дніпро"; визначення складу засновників; порядок формування статутного капіталу; визначення частки засновників;

- частка ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" у статутному капіталі ТОВ "Водна станція Дніпро" становила 30% і для формування статутного капіталу боржник мав передати нерухоме майно на суму 232 261,60 грн;

- частка ТОВ "НВФ Орбіта" у статутному капіталі ТОВ "Водна станція Дніпро" становила 70% та формування статутного капіталу мало бути здійснене за рахунок грошових коштів, кредиторських вимог, майнових активів (майно чи майнові права), набутих на підставі договорів відступлення права вимоги на загальну суму 541943,73 грн;

- 13.06.2014 було проведено державну реєстрацію новоствореного ТОВ "Водна Станція Дніпро";

- 03.09.2014 між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ "Водна Станція Дніпро" підписано Акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро", за змістом якого боржник передав належне йому нерухоме майно вартістю 232 261,60 грн. Державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "Водна станція Дніпро" відбулася 09.06.2015;

- 06.04.2015 відбулося відчуження на аукціоні належної ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" частки у розмірі 30% в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро", яку придбало за 9567,97 грн ТОВ "НВФ "Орбіта", в результаті чого ТОВ "НВФ "Орбіта" стало єдиним одноосібним власником ТОВ "Водна станція "Дніпро", якому належить частка в статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 100%;

- у 2017 році ОСОБА_2 подав в межах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" позов, в якому просив, серед іншого, визнати недійсними результати аукціонів з продажу майна банкрута від 06.04.2015 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро", укладеного з ТОВ "НВФ "Орбіта", за результатами розгляду якого ухвалено судове рішення від 29.03.2021 про задоволення вказаних вимог;

- у листопаді 2017 року ТОВ "Водна станція "Дніпро" увійшло до складу учасників ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" та здійснило внесення вкладу до статутного капіталу вказаного товариства у вигляді нерухомого майна водної станції (відповідні рішення зафіксовані за результатами проведення зборів учасників вказаних товариств від 08.11.2017 та від 09.11.2017). Пізніше ТОВ "Водна станція "Дніпро" відчужила належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" у розмірі 50% на користь ОСОБА_6 (договір від 14.11.2017);

- 05.12.2017 за ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна водної станції.

9.7. Колегія суддів враховує, що за змістом частини другої статті 29 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на час введення процедури санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") до заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, зокрема, віднесено відчуження майна та погашення зобов`язань боржника шляхом заміщення активів.

9.8. Положення статті 34 Закону про банкрутство серед іншого визначають, що з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати відчуження майна боржника шляхом заміщення активів. Цілісний майновий комплекс боржника або визначена планом санації частина майна боржника з відповідною (пропорційною) частиною його зобов`язань (за винятком зобов`язань, що виникають з вимог конкурсних кредиторів) можуть бути відчужені шляхом їх передачі господарському товариству, що утворюється боржником, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частки (акції) у статутному (складеному) капіталі такого господарського товариства включаються до складу майна боржника (заміщення активів). Під час утворення господарського товариства йому передаються майнові активи (майно та майнові права) боржника, в тому числі відступаються права вимоги, а також на нього переводяться борги за вимогами поточних кредиторів. Розмір статутного (складеного) капіталу новоутвореного господарського товариства визначається як різниця між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів. Під час відчуження майна боржника як цілісного майнового комплексу шляхом заміщення активів усі трудові договори (контракти), укладені до дати такого відчуження, продовжують діяти. При цьому права та обов`язки роботодавця переходять до новоутвореного господарського товариства. У разі відчуження частини майна боржника та передачі відповідної (пропорційної) частини його поточних зобов`язань шляхом заміщення активів трудові договори (контракти), що укладені з працівниками, праця яких використовувалася у виробничих підрозділах, майно яких підлягає передачі новоутвореному господарському товариству, продовжують діяти, а права та обов`язки роботодавця переходять до такого товариства. Відчуження часток (акцій) у статутному (складеному) капіталі новоутвореного господарського товариства здійснюється на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом. Якщо початкової вартості частини часток (акцій) достатньо для задоволення вимог кредиторів боржника, на аукціон може бути виставлена відповідна (менша) частина належних боржнику часток (акцій). До моменту формування органів управління новоутвореного господарського товариства після продажу акцій (часток) у його статутному (складеному) капіталі повноваження органів управління здійснює керуючий санацією. Якщо боржник за рахунок суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню господарським судом за заявою керуючого санацією. Якщо суми, вирученої внаслідок заміщення активів та їх продажу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду. У разі якщо мирова угода не укладена, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.

9.9. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 № 244 було затверджено Порядок відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів (далі - Порядок), яким визначено механізм такого відчуження.

9.10. Порядком передбачено, що здійснення відчуження майна, строки його здійснення, пооб`єктний перелік майна боржника, що передається новоутвореному господарському товариству, перелік зобов`язань поточних кредиторів, борги за якими переводяться разом з таким майном, перелік зобов`язань, права вимоги за якими відступаються, передбачаються планом санації (пункт 2 Порядку).

9.11. Відчуженню відповідно до цього Порядку можуть підлягати цілісний майновий комплекс боржника або визначена планом санації частина майна боржника з відповідною (пропорційною) частиною його зобов`язань (крім зобов`язань, що виникають за вимогами конкурсних кредиторів). Під час визначення відповідної (пропорційної) частини зобов`язань поточних кредиторів, борги за якими переводяться на новоутворене господарське товариство, не враховується вартість: об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать боржнику; виключеного з обороту майна; державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на його балансі (пункт 4 Порядку).

9.12. Керуючий санацією забезпечує визначення початкової вартості майна боржника, що відчужується, відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Після визначення початкової вартості майна боржника забороняється вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну його вартості (пункт 5 Порядку).

9.13. У разі відчуження частини майна кількість та обсяг його повинні бути такими, щоб боржник і новоутворене господарське товариство мали можливість провадження підприємницької діяльності. У разі відчуження частини майна припинення технологічного циклу виробництва не допускається. Відчуження частини майна не повинне обмежувати провадження боржником виробничої та іншої діяльності та/або відповідно до економічних, технічних чи інших показників подальше використання майна, що залишилося на балансі боржника, а також впливати на цілісність майнового комплексу боржника (пункт 9 Порядку).

9.14. Відчуження майна здійснюється шляхом утворення на базі майна боржника господарського товариства. Вид господарського товариства зазначається у плані санації. До статутного (складеного) капіталу господарського товариства передаються майнові активи (майно та майнові права), в тому числі відступаються права вимоги, а також переводяться борги за вимогами поточних кредиторів. Розмір статутного (складеного) капіталу новоутвореного господарського товариства визначається як різниця між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів. Вартістю майнових активів є визначена відповідно до пункту 5 цього Порядку початкова вартість майна (пункти 10, 12 Порядку).

9.15. Утворення господарського товариства здійснюється керуючим санацією від імені боржника в порядку, встановленому законодавством, з урахуванням таких особливостей: документом, що засвідчує внесок у статутний (складений) капітал новоутвореного господарського товариства, є акт приймання-передачі, який підтверджує факт передачі цілісного майнового комплексу боржника або визначеної планом санації частини майна боржника до статутного (складеного) капіталу такого товариства; до моменту формування органів управління новоутвореного господарського товариства після продажу на аукціоні в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", часток (акцій) у його статутному (складеному) капіталі повноваження таких органів управління здійснює керуючий санацією (пункт 14 Порядку).

9.16. Після державної реєстрації новоутвореного господарського товариства керуючий санацією зобов`язаний: оформити акт приймання-передачі, який підтверджує факт передачі цілісного майнового комплексу боржника або визначеної планом санації частини майна боржника до статутного (складеного) капіталу такого товариства; забезпечити державну реєстрацію прав такого товариства на все майно або частину майна (у разі відчуження частини майна боржника шляхом заміщення активів), якщо такі права підлягають державній реєстрації (пункт 15 Порядку).

9.17. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами цієї справи, на виконання Плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" було створено ТОВ "Водна станція Дніпро" і для формування частки боржника у статутному капіталі вказаного товариства керуючим санацією за актом від 03.09.2014 передано нерухоме майно водної станції, належне ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

9.18. Між тим, наданими до матеріалів справи доказами не підтверджено:

- переведення на ТОВ "Водна Станція Дніпро" боргів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" за вимогами поточних кредиторів, тобто передачі зобов`язань у відповідній (пропорційній) частині згідно з вимогами Порядку та статті 34 Закону про банкрутство;

- визначення керуючим санацією початкової вартості майна боржника, що відчужується та відповідність розміру статутного (складеного) капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" різниці між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних кредиторів;

- проведення державної реєстрації права власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на об`єкти нерухомого майна, які було передано до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" до моменту такої передачі;

- формування ТОВ "НВФ Орбіта" статутного капіталу новоствореного господарського товариства у спосіб, встановлений у протоколі № 1 від 26.05.2014 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Водна Станція Дніпро".

9.19. Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

9.20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

9.21. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

9.22. Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

9.23. Зважаючи на наведене та встановлені в оскаржуваній постанові обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у керуючого санацією боржника підстав для передачі спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Водна станція Дніпро" станом на 03.09.2014 (дата оформлення Акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро"), порушення вищезгаданих норм Закону про банкрутство, ЦК України, Порядку та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та незаконність дій керуючого санацією з формування статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро".

9.24. Передавши своє майно до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро", ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" не здійснило переведення боргу за вимогами поточних кредиторів, тому погашення зобов`язань боржника не відбулось. В подальшому ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" відчужило свою частку у статутному капіталі ТОВ "Водна Станція Дніпро" на аукціоні, результати якого згодом були визнані недійсними у судовому порядку.

9.24. Вказану частку придбало ТОВ "НВФ Орбіта", набувши таким чином право на 100% статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" та одноособове право управління цим товариством, єдиним активом якого було спірне нерухоме майно водної станції. При цьому ТОВ "НВФ Орбіта" не здійснило жодних дій з формування належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "Водна Станція Дніпро".

9.25. В подальшому ТОВ "Водна Станція Дніпро" здійснило його безоплатне відчуження шляхом передачі до статутного капіталу ТОВ "Велес-Торг, ЛТД".

9.26. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "НВФ Орбіта", ТОВ "Велес - Торг, ЛТД" та ТОВ "Водна Станція Дніпро" є пов`язаними особами, які брали участь у незаконному виведенні з власності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" спірного нерухомого майна.

9.27. У контексті наведеного колегія суддів враховує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

9.28. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

9.29. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

9.30. Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці допускає кваліфікацію правочину як фраудаторного, зокрема, як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та зловживаючи правом (статті 3, 13 ЦК України) і така практика є усталеною (постанова від 04.02.2026 у справі № 910/6654/24).

9.31. Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій під час задоволення вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

9.32. Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

9.33. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини цієї справи свідчать про те, що в результаті вчинення правочину з передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро", ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" безоплатно та без будь-якої економічної мети (користі) позбулося належного йому нерухомого майна, яке могло бути використано в господарській діяльності або для реального погашення вимог кредиторів, тобто, відбулося безоплатне виведення активу боржника.

9.34. Враховуючи, що правочин з передачі спірного нерухомого майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" до статутного капіталу ТОВ "Водна Станція Дніпро" вчинено його сторонами всупереч принципу добросовісності, внаслідок зловживання правом, на шкоду боржнику та його кредиторам, оскільки внаслідок його вчинення боржник, маючи невиконанні зобов`язання перед кредиторами, без будь-якої розумної ділової мети безоплатно позбувся належного йому нерухомого майна, що призвело до неможливості виконання своїх грошових зобов`язань перед кредиторами, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що зазначений правочин має ознаки фраудаторного.

9.35. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

9.36. Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

9.37. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

9.38. Між тим частина третя названої статті визначає, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

9.39. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних (а так само інших зобов`язальних) відносин, і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У такому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною правочину, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, визначених частиною першою статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15).

9.40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

9.41. Основна ідея, яка була реалізована Верховним Судом у згаданих судових рішеннях, полягає у тому, що для застосування такого дійсно ефективного та правомірного способу захисту права власності, як віндикація, не вимагається дезавуювати (скасовувати, визнавати незаконними, недійсними тощо) усі проміжні рішення та правочини, на підставі яких чи у зв`язку з виконанням яких попередні набувачі спірного майна ставали їх зареєстрованими власниками.

9.42. Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є неодмінним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

9.43. Наведені висновки зроблені з урахуванням пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

9.44. Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно викладала висновки про те, що у разі пред`явлення позову про витребування - інші способи захисту є неефективними, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є самостійною і достатньою підставою для здійснення (проведення) державної реєстрації речових прав за позивачем.

9.45. За встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, спірне майно безоплатно та незаконно (за фраудаторним правочином) вибуло з власності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь ТОВ "Водна Станція Дніпро", яке в подальшому передало це майно у власність "Велес-Торг, ЛТД", тому це майно підлягає витребуванню від його набувача - ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" на користь власника такого майна - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", яке є належним позивачем за позовною вимогою про витребування майна.

9.46. Заперечуючи висновки суду апеляційної інстанції, скаржник вказує про те, що відчуження спірного майна від банкрута до ТОВ "Водна Станція Дніпро", а в подальшому до скаржника відбулося серед іншого на підставі рішення органу управління ТОВ "Водна Станція Дніпро". При цьому керуючий санацією та інвестор (ТОВ "НВФ "Орбіта") діяли на підставі затвердженого судом плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", тоді як оскаржуване у цій справі судове рішення протиправно втручається у право приватної власності скаржника.

9.47. З цього приводу колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно перевірено обставини стосовно відчуження спірного нерухомого майна боржника. Протилежного не доведено.

9.48. Затвердження господарським судом Плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який так і не було реалізовано, жодним чином не спростовує встановлені у цій справі обставини щодо недобросовісної поведінки керуючого санацією, ТОВ "НВФ Орбіта", ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" та ТОВ "Водна Станція Дніпро" щодо заволодіння спірним нерухомим майном, про що слушно зазначено в оскаржуваній постанові судом апеляційної інстанції.

9.49. Посилання в касаційній скарзі на суперечливість мотивів наведених в оскаржуваній постанови апеляційного господарського суду не відповідає змісту згаданої постанови.

9.50. Крім того, у контексті зазначених аргументів скаржника, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

9.51. Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.08.2026 у справі № 910/5391/24, від 14.05.2026 у справі № 904/1147/24, від 17.03.2026 у справі № 916/3079/23).

9.52. Відповідно до принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

9.53. Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.08.2026 у справі № 910/5391/24, від 14.05.2026 у справі № 904/1147/24, від 17.03.2026 у справі № 916/3079/23).

9.54. З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

9.55. Доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права у питанні надання оцінки доказам, з`ясування обставин цієї справи та відображенні відповідних мотивів в оскаржуваному судовому рішенні, відхиляються колегією суддів, оскільки суд апеляційної інстанції дослідив та надав оцінку за правилами статті 86 ГПК України зібраним у справі доказам у їх сукупності, застосувавши статті 76- 79 ГПК України, та з урахуванням встановлених конкретних обставин справи дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

9.56. Наведені в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду мотиви врахування та відхилення аргументів сторін та поданих доказів узгоджується з вищевикладеними правовими позиціями Верховного Суду щодо застосування норм ГПК України.

9.57. Заперечуючи висновки суду апеляційної інстанції в зазначеній частині, скаржник наводить в касаційній скарзі аргументи, які по своїй суті зводяться до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів у справі та встановити інші обставини, ніж ті, які вже встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.

9.58. Між тим, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).

9.59. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

9.60. У даному випадку судом касаційної інстанції не встановлено порушень порядку надання, отримання доказів, оцінку яким надано судом апеляційної інстанції, тому аргументи касаційної скарги в зазначеній частині відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження.

9.61. Відносно посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, наведених у низці постанов, перелічених скаржником, колегія суддів зазначає наступне.

9.62. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.

9.63. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваному судовому рішенні, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

9.64. Скаржником виокремлено висновки Верховного Суду у вказаних в касаційній скарзі постановах суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права із контексту встановлених у цих справах обставин та досліджуваних доказів.

9.65. Між тим посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального чи процесуального права без урахування відповідних висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

9.66. Відносно посилання скаржника на недотримання судом апеляційної інстанції вимог статті 51 ГПК України у контексті неприпустимості протиставлення рішення суду, у якому скаржник не приймав участь як безпосередній учасник справи, а саме рішення господарського суду від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 за результатами розгляду позову ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу майна, реалізованого на такому аукціоні, колегія суддів зазначає наступне.

9.67. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції акцентував на тому, що місцевий господарський суд помилково ототожнив преюдиціальні обставини справи у розумінні статті 75 ГПК України, які не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлені такі обставини, з фактичним результатом розгляду вищезгаданої справи, тобто з ухваленням відповідного судового рішення.

9.68. При цьому, поза увагою місцевого господарського суду залишено те, що у справі № 908/3468/13, про яку зазначає скаржник, не вирішувалося питання про нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", дослідження обставин набуття права власності вказаного товариства на це майно не входило до предмету доказування у справі, тому судом не надавалася правова оцінка цим обставинам.

9.69. У справі, що переглядається, не заявлено позовних вимог про застосування наслідків недійсного правочину та витребування у відповідачів частки ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" у розмірі 30% у статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро". Між тим, сам факт недійсності вказаних аукціону та договору купівлі-продажу підлягав врахуванню під час розгляду даної справи у сукупності з іншими її обставинами. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє протилежні доводи касаційної скарги в зазначеній частині.

9.70. Відносно аргументів касаційної скарги щодо помилковості висновку апеляційного господарського суду про поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про витребування майна та, відповідно, неправильне застосування положень статей 256, 257, 267 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

9. 71. За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

9.72. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

9.73. Положеннями частини третьої статті 267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

9.74. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Суд зобов`язаний у будь-якому випадку, в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, розглянути її, і якщо позовна давність спливла - відмовити в позові у зв`язку з її закінченням за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.

9.75. Водночас, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з нормами частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску строку позовної давності, саме на позивача покладено обов`язок доведення тієї обставини, що зазначений строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

9.76. Верховний Суд звертає увагу, що питання поважності причин пропуску позовної давності вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи, які досліджуються та оцінюються судом, що здійснює розгляд справи по суті спору. Тобто питання про поважність/неповажність причин пропуску позовної давності вирішується судом, який здійснює розгляд справи по суті спору, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанова Верховного Суду від 03.02.2026 у справі № 911/2999/21 (911/1068/24), від 10.03.2026 у справі № 903/952/22 (903/430/25)).

9.77. Здійснення такої оцінки причин пропуску позовної давності є виключною компетенцією судів першої та апеляційної інстанцій, що здійснювали розгляд справи по суті спору. Натомість суд касаційної інстанції, як "суд права" не має повноважень щодо переоцінки доказів та встановлення нових фактичних обставин (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 907/1019/21).

9.78. Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду вбачається, що при розглядаючи доводи сторін як про застосування наслідків пропуску позовної давності, так і про поважність причин пропуску цього строку, апеляційним судом надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

9.79. Верховним Судом не встановлено порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення.

9.80. Решта доводів скаржника не спростовує наведеного у цій постанові, не доводить неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права чи неврахування під час ухвалення оскаржуваного судового рішення відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

9.81. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

9.82. Оскільки доводи касаційної скарги під час касаційного перегляду не підтвердилися, скарга задоволенню не підлягає.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

10.2. Враховуючи вищевикладене у цій постанові та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана у цій справі постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

10.3. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд