ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 759/2527/22

Описова частина

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що 14 березня 2019 року о 14:18 год на території Науково виробничого комбінату «Ерудит» м. Києва, після уроку, неповнолітній ОСОБА_3 через виникнення конфліктної ситуації, наніс удар рукою в обличчя неповнолітньому ОСОБА_4 , внаслідок чого останній отримав значні травми.

Позивач вказувала, що згідно з консультаційним висновком хірурга-стоматолога хірургії Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району міста Києва, внаслідок травми, неповнолітній ОСОБА_4 отримав перелом коронки 1.1 та 2.1 зубів, забій м`яких тканин правої очної та підочної частин обличчя. У висновку вказано, що повне протезування передніх зубів можна здійснити у віці не раніше повного формування щелепно-лицевої ділянки, а до цього часу можливе встановлення тимчасової пломби, яка в свою чергу, окрім додаткових витрат на її періодичну заміну, позбавляє можливості повноцінно кусати та жувати тверду їжу.

У виписці з медичної карти неповнолітнього ОСОБА_4 вказано про виявлення рухомості 1.2, 2.1 та 2 зубів І ступеня. Також, пацієнту рекомендовано: проводити комп`ютерне обстеження щелепно-лицевої ділянки 2 рази на рік з метою попередження розвитку кіст, гранулем в районі 1.1, 1.2 ,1.3, 2.1, 2.2, 2.3 зубів; заміну цирконієвої коронки 1 раз в 2,5 роки до повного формування щелепно-лицевої ділянки; нагляд у лікаря - стоматолога 4 рази на рік.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 04 липня 2019 року, внаслідок заподіяної травми, ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження, а відповідно до висновку невролога, останньому поставлено діагноз: гостра реакція на стрес, вегетативна дисфункція. Внаслідок дій ОСОБА_3 завдано майнову шкоду, яка складається із витрат на медичні обстеження ОСОБА_4 , медичні консультації, придбання ліків, проходження діагностики, інших лікарняних та транспортних витрат в загальній сумі 105 429,11 грн, та моральну шкоду, яка спричинена негативними змінами у житті потерпілого, зокрема, щоденними думками та спогадами про пережиті події, негативними переживаннями, насторогою, тривогою, емоційними та тілесними реакціями при згадуванні інциденту, концентрацією уваги на проблемі одужання та фізичної реабілітації, переживанням фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасовою відірваністю від соціального життя. Внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення зверхньою і цинічною поведінкою ОСОБА_3 . Указані обставини підтверджуються висновком експерта від 30 жовтня 2020 року за результатами судово-психологічної експертизи, якою також встановлено, що у ОСОБА_4 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень 14 березня 2019 року ОСОБА_3 . Ситуація є психотравмуючою для ОСОБА_4 , оскільки йому завдано страждань; можливий розмір відшкодування за завдану моральну шкоду ОСОБА_4 складає 27 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду.

Моральна шкода у розмірі 175 500,00 грн може компенсувати всі вказані фізичні та душевні страждання, спричинені протиправною поведінкою ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 .

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року у справі № 760/26026/19, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 184 КпАП України, а з 03 березня 2020 року в Солом`янському районному суді розглядається клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 про застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру за фактом вчинення суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 125 КК України, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 120191000090003135 від 28 березня 2019 року.

ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 105 429,11 грн в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків та 27 мінімальних заробітних плат в Україні, що на час подання позову складає 175 500,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 : 105 429,11 грн у рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків; 175 500,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди; 2 809,29 грн - судовий збір; 47 000,00 грн - судові витрати на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела належними та допустимими доказами вартість понесених витрат на лікування сина після легких тілесних ушкоджень, отриманих 14 березня 2019 року внаслідок неправомірних дій неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 171 849,65 грн, а позивачка просила відшкодувати майнову шкоду у розмірі 105 429,11 грн.

Установивши причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_3 та наявними змінами в емоційному стані ОСОБА_4 , індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості, суд першої інстанції вважав, що можливий розмір відшкодування за завдану моральну шкоду складає 27 мінімальних заробітних плат, тобто 175 500,00 грн.

Пославшись на положення частини першої статті 141 ЦПК України, суд розподілив судовий збір.

Задовольняючи клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції врахував результат розгляду справи, оцінив подані докази на підтвердження понесених судових витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також врахував поведінку сторони під час розгляду справи та відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, вважав, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у визначеному ним розмірі, тобто у сумі 47 000,00 грн, що у цій справі відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 грудня 2024 року в частині відшкодування з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінено, зменшено суму відшкодування з 175 500,00 грн на 50 000,00 грн.

В іншій частині рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 грудня 2024 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову про відшкодування майнової шкоди, суд апеляційної інстанції вважав, що позивачка довела належними та допустимими доказами розмір заявленої суми, а відповідач цього не спростував.

Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції вказав, що правильними є висновки суду про наявність підстав, однак не погодився із сумою відшкодування, визначеною судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції врахував характер отриманих тілесних ушкоджень, глибину душевних страждань, а також вимог розумності і справедливості, вважав, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягало стягненню відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.

У квітні 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Нікушина В. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року, в якій просить суд: змінити рішення Солом`янського районного суду міста Києва в частині стягнення майнової шкоди та витрат на правничу допомогу та частково задовольнити позовні вимоги у розмірі 42 380,00 майнової шкоди та 12 000,00 грн правничої допомоги; постанову Київського апеляційного суду в частині зменшеного розміру моральної шкоди - залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 квітня 2026 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, справу витребувано із Оболонського районного суду міста Києва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У травні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 404/7922/17 (провадження № 61-8256св19), від 28 травня 2025 року у справі № 201/8212/12 (провадження № 51-678км25).

Заявник указує, що матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку матеріальної шкоди.

Указує на невідповідність висновків, викладених у оскаржуваних рішеннях, обставинам справи щодо розміру майнового відшкодування із посиланням на докази, досліджені судами попередніх інстанцій та робить висновок, що майнова шкода, реально пов`язана із заподіяннями тілесним ушкодженнями, становить 42 380,00 грн.

Уважає, що не всі долучені до матеріалів справи докази, зокрема товарні чеки на придбання ліків та виписки з медичних закладів, копії чеків на таксі без дат та реквізитів платника, не є належними та допустимими. Не всі придбані медичні препарати мають відношення до лікування легких тілесних ушкоджень.

Суди попередніх інстанцій не дослідили всі докази, зібрані в матеріалах справи та мають значення для вирішення спору.

У травні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Денисов В. Є. подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 .

Із акта № 3 про нещасний випадок, складеного комісією Навчально-виховного комплексу «Ерудит» м. Київ (далі - НВК «Ерудит») 19 березня 2019 року, встановлено, що його складено у зв`язку з наступними обставинами: 14 березня 2019 року, після уроку фізкультури, учень - ОСОБА_6 , наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_7 , в результаті чого ОСОБА_8 отримав травму: перелом коронки 1/1; забій м`яких тканин правої очної та біля очної частин обличчя.

О 14:25 год медична сестра ОСОБА_9 оглянула хлопця, надала першу долікарську допомогу, зателефонувала класному керівнику 7Б класу ОСОБА_10 та заступнику директора з виховної роботи ОСОБА_11 . Класний керівник зателефонувала матері ОСОБА_8 та батькові ОСОБА_12 , повідомила ситуацію. ОСОБА_1 відмовилася від виклику швидкої, приїхала до навчального закладу та особисто повезла сина до медичного закладу.

Зі змісту консультаційних висновків спеціаліста від 14 березня 2019 року Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району м. Києва встановлено, що ОСОБА_13 отримав перелом коронки, забій м`яких тканей, правої очної та підочної областей, забій м`яких тканин обличчя.

Аналогічні обставини підтверджуються також консультативним заключенням №1120, складеним 25 березня 2019 року Комунальним закладом охорони здоров`я «Київська обласна клінічна лікарня», із якого встановлено такий діагноз: перелом коронки (поперечний), травматичний пульпіт 11 зуба, перелом коронки (продольний) 21 зуба, травматичний періодонтит 21 зуба.

Встановлено, що 28 березня 2019 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 12019100090003133 про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення - частина перша статті 125 КК України.

Із висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 042-1042-2019, складеного 09 липня 2019 року за результатами матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12019100090003133, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, встановлено, що у ОСОБА_7 виявлено такі тілесні ушкодження: травматичні переломи 11, 21 зубів. Переломи коронок 11, 21 зубів (загальна кількість травмованих зубів - 2), що спричинило незначну стійку втрату працездатності (втрату загальної працездатності) до 10 %.

За зазначеним критерієм, виявлене тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило незначну втрату працездатності. Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлене тілесне ушкодження утворилося за рахунок однократної ударної дії тупого твердого предмету (можливо, за рахунок удару кистю руки, зібраної в кулак). Виявлене тілесне ушкодження могло утворитися у строк, вказаний в описовій частині ухвали, тобто 14 березня 2019 року.

Виявлене тілесне ушкодження не є небезпечним для життя та не могло утворитися за рахунок падіння на площину. Аналіз даних, отриманих органом досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту, дає підстави стверджувати, що наявне тілесне ушкодження могло утворитися способом, який був відтворений під час проведення слідчого експерименту, що частково відображено на переглянутому фрагменті відеозапису 08:23-08:31.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, з урахуванням описки, виправленої постановою від 10 січня 2020 року, у справі № 760/26026/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 184 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.

Із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_7 від 18 лютого 2020 року встановлено, що ОСОБА_4 встановлено повний діагноз: МКХ.К. 04.01- 1.1 зуба, МКХ.S. 02.52 1.1 зуба, МКХ.S. 02.50 -2.1 зуба, МКХ.К. 05.0, МКХ.S. 03.21 -1.1, 2.1, 2.2 зубів, МКХ.К,04.00 1.3, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 зубів, МКХ.К. 04.04 1.3, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 зубів.

Із долученої виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_7 від 22 червня 2021 року останньому встановлено діагноз - МКХ.К.05.0.

До матеріалів позовної заяви долучено:

- акт виконаних робіт № 4, складений 14 березня 2019року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 2 480,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 5, складений 10 квітня 2019 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 12 800,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 9, складений 26 квітня 2019 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 17 350,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 12, складений 07 червня 2019 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 9 750,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 17, складений 25 вересня 2019 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 1 900,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 57, складений 09 грудня 2020 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 7 600,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 25, складений 19 грудня 2019 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 2 300,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 25, складений 19 грудня 2019 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 9 600,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 79, складений 23 червня 2021 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 4 300,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 та ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт № 90, складений 21 вересня 2021 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 1 050,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 ;

- акт виконаних робіт № 90, складений 21 вересня 2021 року, щодо лікування ОСОБА_7 на загальну суму 1 050,00 грн за підписом лікаря-стоматолога ОСОБА_14 ;

- квитанцію № 3357755 від 26 квітня 2019 року на загальну суму 17 350,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ; послуга - стоматологічне лікування;

- квитанцію № 3357752 від 04 квітня 2019 року на загальну суму 2 480,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ; послуга - травматичне ураження;

- квитанцію № 3357753 від 10 квітня 2019 року на загальну суму 12 800,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ;

- квитанцію № 3357757 від 07 червня 2019 року на загальну суму 9 550,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ;

- квитанцію № 3357773 від 19 грудня 2019 року на загальну суму 11 900,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ;

- квитанцію № 3357758 від 25 вересня 2019 року на загальну суму 1 900,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ;

- квитанцію № 3357776 від 09 грудня 2020 року на загальну суму 7 600,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ;

- фіскальний чек від 14 червня 2021 року на загальну суму 4 300,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ;

- фіскальний чек від 21 вересня 2021 року на загальну суму 1 050,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_14 ; послуга - естетична реставрація, фото полімер.

Зі змісту долучених копій квитанцій вбачається, що вони видані на підтвердження купівлі медичних засобів, зокрема:

- чек Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека 99» (далі - ТОВ «Аптека 99») від 14 березня 2019 року на загальну суму 296,00 грн; предмет купівлі - холісал гель (зубний); тромбоцит гель;

- чек ТОВ «Аптека 99» від 28 березня 2019 року на загальну суму 1 167,40 грн; предмет купівлі - неуробекс форте (в таблетках); магне Б6 антистрес; цефанейро (в таблетках); киндинорм (гран); пакет (мал);

- чек Товариства з обмеженою відповідальністю «Рум» від 31 березня 2019 року на загальну суму 78,80 грн; предмет купівлі - колг.відн.кол;

- чек ТОВ «Аптека 99» від 05 квітня 2019 року на загальну суму 793,40 грн; предмет купівлі: цефанеиро (в таблетках); нурофен експресс форте Т; киндинорм (гран); єрміталь (капс); анантаваті (в таблетках); пакет (мал.);

- чек Товариства з обмеженою відповідністю «Подорожник Київ» на загальну суму 128,53 грн;

- чек Приватного підприємства «Фіалка» (далі - ПП «Фіалка») від 26 квітня 2019 року на загальну суму 318,37 грн; предмет купівлі: аффіда форте; нооубут;

- чек ПП «Фіалка» від 26 квітня 2019 року на загальну суму 123,95 грн; предмет купівлі - нообут;

- чек ТОВ «Аптека 99» від 26 квітня 2019 року на загальну суму 382,00 грн; предмет купівлі: нообут (в таблетках); киндинорм (гран); алора (сироп);

- чек ТОВ «Аптека 99» від 30 серпня 2019 року на загальну суму 577,00 грн; предмет купівлі: нообут (в таблетках); киндинорм (гран); цефанеиро;

- товарний чек ФОП ОСОБА_15 від 03 червня 2019 року на загальну суму 469,70 грн; предмет купівлі: нообут (в таблетках); стрессофит (капс.);

- чек ТОВ «Аптека 99» від 02 жовтня 2019 року на загальну суму 263,00 грн; предмет купівлі: нообут (в таблетках); цефанеиро;

- чек ТОВ «Аптека 99» від 16 грудня 2019 року на загальну суму 533,00 грн; предмет купівлі: нообут (в таблетках); цефанеиро;

- чек ТОВ «Аптека 99» від 12 листопада 2019 року на загальну суму 202,50 грн; предмет купівлі: нообут (в таблетках); цефанеиро.

У відповіді Приватного підприємства «Рісус» від 17 лютого 2020 року на адвокатський запит від 12 лютого 2020 року, зазначено, що пацієнт ОСОБА_13 , звернувся до медичного центру ПП «Рісус» 17 квітня 2019 року зі скаргами на частковий відлом двох передніх зубів внаслідок травми. Під час відвідування, пацієнту надані такі стоматологічні послуги:

- первинна консультація з оглядом зубів та ротової порожнини 700,00 грн;

- комп`ютерна томографія верхньої та нижньої щелепи 850,00 грн.

За результатами огляду та діагностики, пацієнту був встановлений попередній діагноз: постійний зуб 11 (1.1) - S02.5 перелом зуба (клінічна форма - відлом коронки зуба з розкриттям пульпової камери); K04.0 травматичний пульпіт (стан після едодонтичного лікування; постійний зуб 21 (2.1) - S02.5 перелом зуба (клінічна форма - частковий відлом емалі коронки зуба без розкриття пульпової камери). Пацієнту був запропонований попередній план лікування орієнтовною вартістю 18 750,00 грн.

Із виписки з медичної карти стоматологічного хворого ОСОБА_16 від 17 лютого 2020 року встановлено, що йому поставлено повний діагноз: постійний зуб 11 (1.1) - S02.5 перелом зуба (клінічна форма - відлом коронки зуба з розкриттям пульпової камери); K04.0 травматичний пульпіт (стан після едодонтичного лікування; постійний зуб 21 (2.1) - S02.5 перелом зуба (клінічна форма - частковий відлом емалі коронки зуба без розкриття пульпової камери).

Крім того, на підтвердження витрат на лікування ОСОБА_16 у ПП «Рісус» долучено:

- акт приймання-передачі стоматологічних послуг (робіт) від 17 квітня 2019 року на загальну суму 850,00 грн;

- акт приймання-передачі стоматологічних послуг (робіт) від 17 квітня 2019 року на загальну суму 700,00 грн.

Із відповіді Приватного підприємства «Воркінг Піпл Груп» від 17 лютого 2020 року встановлено, ОСОБА_13 звертався до підприємства 25 березня 2019 року для проведення психодіагностики та психотерапії загальною вартістю 18 300,00 грн, які були сплачені замовником в повному обсязі. Під час надання послуг та подальшої реабілітації призначено наступні медикаменти: неуробекс форте; магне Б6 антистрес; цефанейро; кіндінорм; ерміталь; анантаваті; нообут ІС; стрессофіт.

Із договору надання неклінічних психологічних послуг № 385/03-2019, укладеного 25 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ПП «Воркінг Піпл Груп», за завданням замовника, виконавець надає замовнику послуги надання психологічної допомоги неповнолітньому клієнту в обсязі та на умовах, визначені цим договором та додатками до нього.

Із додатку № 1 до договору надання неклінічних психологічних послуг № 385/03-2019 встановлено, що вартість однієї зустрічі з психологом становить 1 525,00 грн; загальна вартість - 18 300,00 грн.

Із акта виконаних робіт № 1 до договору надання неклінічних психологічних послуг № 385/03-2019 встановлено, що ПП «Воркінг Піпл Груп» надало ОСОБА_4 психологічну допомогу загальної вартості 18 300,00 грн.

Із квитанції до прибуткового касового ордеру від 21 травня 2019 року № 1231/2019, встановлено, що ОСОБА_1 сплатила 9 150,00 грн за надані ОСОБА_4 психологічні послуги.

Із квитанції до прибуткового касового ордера № 121/2019 від 12 жовтня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 сплатила 9 150,00 грн за надані ОСОБА_4 психологічні послуги.

ТОВ «Вестай» 12 лютого 2020 року повідомило, що ОСОБА_13 звертався до Медичного центру ТОВ «Вестай» 26 березня 2019 року, причина звернення - пацієнт вважає себе хворим. Зі слів пацієнта, стало помітним зниження гостроти зору після травми 14 березня 2019 року. Встановлено діагноз: OU: гіперметропія слабого ступеню обох очей, МХК10:Н52.0 - гіперметропія.

За результатами звернення до ТОВ «Вестай», 26 березня 2019 року видано консультативний висновок лікаря-офтальмолога та здійснено оптичну когерентну томографію однієї зони двох очей на загальну суму 900,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт ТОВ «Вестай» та фіскальним чеком про сплату послуг від 26 березня 2019 року.

13 лютого 2020 року ТОВ «Лікарська Практика» повідомило, що ОСОБА_13 звернувся 08 травня 2019 року для проведення обстеження «доплерографія судин голови та шиї з проведенням функціональних проб, загальною вартістю 680,00 грн, які сплачені замовником, що підтверджується фіскальним чеком від 08 травня 2019 року.

Також, до матеріалів справи долучено копії таких квитанцій:

- квитанція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», без дати, на загальну суму 290,00 грн;

- квитанції про оплату послуг таксі; виконавець - Товариство з обмеженою відповідністю «Юніверс»; замовник та дата видачі не зазначені. Суми квитанції: 370,00 грн, 330,00 грн, 385,00 грн, 415 грн, 395,00 грн, 385,00 грн, 375,00 грн та 415,00 грн;

- квитанції від 30 березня 2019 року на придбання палива на загальну суму 1 067,45 грн;

- дублікат квитанції від 14 вересня 2020 року на загальну суму 5 076,00 грн на рахунок Державної казначейської служби України (м. Київ); одержувач - Вінницький Наукова-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС (далі - Вінницький НДККЦ МВС); цільове призначення - проведення психологічного дослідження ОСОБА_4

Із висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 30 жовтня 2020 року № 29 встановлено, що він складений за результатами обстеження психологічного стану ОСОБА_7 за наслідками подій від 14 березня 2019 року на території НВК «Ерудит», після яких у ОСОБА_4 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості.

Мотивувальна частина

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Нікушиної В. С. задоволенню не підлягає.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Суд першої інстанції встановив, що 14 березня 2019 року, ОСОБА_17 наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4 , що призвело до травматичних переломів 11, 21 зубів, коронок 11, 21 зубів (загальна кількість травмованих зубів - 2). Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня 2019 ОСОБА_2 (батька ОСОБА_18 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 184 КУпАП.

Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач довела наявність заподіяної їй майнової шкоди винними діями сина ОСОБА_2 - ОСОБА_19 , та наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправними діяннями сина відповідача, який відповідно до частини першої статті 1179 ЦК України має її відшкодувати.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає відшкодуванню, суди попередніх інстанцій надали оцінку зібраним доказам (актам, медичним висновкам, експертизам, квитанціям, чекам тощо) з урахуванням приписів статей 77-79, 81, 89 ЦПК України та встановили, що позивач підтвердила сукупну суму понесених витрат на лікування сина у розмірі 171 849,65 грн, та з урахуванням статті 13 ЦПК України вважали за потрібне задовольнити позов на суму у розмірі 105 429,11 грн в межах заявлених позовних вимог.

Суди попередніх інстанцій виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду в оскаржуваній частині, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі, правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.

Вказані та інші доводи касаційної скарги, на які ґрунтовну відповідь надав суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, що встановлено статтею 400 ЦПК України.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незмінній апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду