ПОСТАНОВА
головуючого Червинської М. Є.,
суддів: Гудими Д. А.,Зайцева А. Ю.,Коротенка Є. В.,Коротуна В. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кожух О. А., Джуга С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив:
визнати об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках по 1/2 за кожним на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ;
визнати земельну ділянку площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 21255600:03:007:0070, об`єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках по 1/2 за кожним на земельну ділянку, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 21255600:03:007:0070.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 травня 2007 року до 05 листопада 2018 року.
У період перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було придбано за договором купівлі-продажу від 06 березня 2014 року дві земельні ділянки:
земельну ділянку, кадастровий номер 2121255600:00:007:0020, загальною площею 0,0845 га, що розташована по АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
земельну ділянку, кадастровий номер 2121255600:00:007:0019, загальною площею 0,0843 га, що розташована по АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Вказані земельні ділянки були зареєстровані за відповідачкою, а в подальшому, на підставі її заяви від 25 листопада 2019 року, були об`єднані в одну земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру 2121255600:03:007:0070.
В період з 10 квітня 2014 року до 06 грудня 2016 року на вказаній земельній ділянці сторони як подружжя розпочали будівництво та побудували житловий двоповерховий будинок з надвірними спорудами на підставі дозвільних документів та будівельного паспорту, виданого 10 квітня 2014 року відділом містобудування та архітектури Виноградівської районної державної адміністрації.
Станом на дату звернення до суду із позовом даний житловий будинок, хоча і не введений в експлуатацію, але придатний для проживання, оскільки в ньому виконані внутрішні ремонтні роботи, проведено комунікації і фактично із 06 грудня 2016 року позивач та відповідачка проживають у даному будинку.
Відповідачка відмовляється добровільно здійснити поділ спірного майна на частки, що унеможливлює здачу його в експлуатацію та проведення відповідної державної реєстрації.
Оскільки вказане вище майно було придбано сторонами в період шлюбу, воно належить їм як подружжю на праві спільної сумісної власності та частки сторін є рівними
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня
2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку об`єкта незавершеного будівництва - житловийбудинок з господарськими спорудами за адресою:
АДРЕСА_1 ; та за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку об`єкта незавершеного будівництва - житловийбудинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано земельну ділянку, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2121255600:03:007:0070, об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2121255600:03:007:0070, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ; та за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2121255600:03:007:0070, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачка ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня 2022 року змінено та викладено у наступній редакції абзац 3 та 5 резолютивної частини рішення.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 28/100 частки об`єкту незавершеного будівництва - житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на 72/100 частки об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 28/100 частки земельної ділянки, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та за ОСОБА_2 право власності на 72/100 частки земельної ділянки, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на час розірвання шлюбу у листопаді 2018 року ступінь будівельної готовності житлового будинку по АДРЕСА_1 становила 76 % відсотків, і вартість будівельних робіт, виконаних після листопада 2018 року, повністю відноситься до розміру вкладу відповідачки по справі ОСОБА_2 .
Разом з тим матеріали справи не містять і позивачем не надано доказів щодо його участі у продовженні будівництва після розірвання шлюбу.
При таких обставинах, з огляду на висновки судової будівельно - технічної експертизи №633/07-23 від 18 жовтня 2024 року, частка позивача ОСОБА_1 в загальній вартості будівельних робіт, що були виконані за період з моменту придбання земельних ділянок по АДРЕСА_1 і до 27 квітня 2020 року (момент пред`явлення позову), становить 28 % від загальної вартості будівельних робіт, що були виконані станом на 27 квітня 2020 року, а частка відповідача ОСОБА_2 відповідно складає 72%.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
03 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2025 року справу № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) призначено судді-доповідачеві Гульку Б. І., у складі колегії суддів: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 травня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2025 року справу призначено до розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 07 липня 2025 року справу № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) визначено судді-доповідачеві Гульку Б. І., у складі колегії суддів: Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2025 року зупинено касаційне провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 607/10858/22.
Згідно розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Катерини Ільків від 12 листопада 2025 року № 793/0/226-25 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспенка Д. Д. справу № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) призначено судді-доповідачеві Тітову М. М., у складі колегії суддів: Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 12 листопада 2025 року справу № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) визначено судді-доповідачеві Тітову М. Ю., у складі колегії суддів: Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В., Коротун В. М., Червинська М. Є.
Згідно розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Інни Андросюк від 04 червня 2026 року № 635/0/226-26 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю., на підставі службової записки Секретаря Другої судової палати Зайцева А. Ю., справу № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В., у складі колегії суддів: Воробйова І. А., Зайцев А. Ю.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 04 червня 2026 року справу № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) визначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В., у складі колегії суддів: Воробйова І. А., Гудима Д. А., Зайцев А. Ю., Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року поновлено касаційне провадження у справі № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) у зв`язку із закінченням перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 607/10858/22.
Згідно розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Інни Андросюк від 25 серпня 2026 року № 890/0/226-26 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Крата В. І. у відпустці, на підставі службової записки головуючого судді Коротенка Є. В. у справі № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) здійснено заміну відсутнього судді у складі колегії, на суддю Червинську М. Є.
Згідно розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Інни Андросюк від 30 жовтня 2026 року № 1173/0/226-26 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Воробйової І. А. у відпустці, на підставі службової записки головуючого судді Коротенка Є. В. у справі № 299/1236/20 (провадження № 61-4414св25) здійснено заміну відсутнього судді у складі колегії, на суддю Коротуна В. М.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було укладено між ними 05 травня 2007 року та зареєстровано у виконавчому комітеті Королівської селищної ради Виноградівського району, актовий запис № 18.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2018 року у цивільній справі № 299/2988/18 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано і після розірвання шлюбу дружині відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».
18 липня 2019 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у Виноградівському РВ ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області, зареєстровано шлюб, актовий запис № 112. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_2 ».
Також встановлено, що 06 березня 2014 року між ОСОБА_11 («Продавець») та ОСОБА_2 («Покупець») було укладено два договори купівлі-продажу (реєстрові номери 269 та 270), за якими ОСОБА_2 купила дві земельні ділянки: земельну ділянку, кадастровий номер 2121255600:00:007:0020, загальною площею 0,0845 га, що розташована по АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельну ділянку, кадастровий номер 2121255600:00:007:0019, загальною площею 0,0843 га, що розташована по АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В п. 6 вказаних договорів зазначено, що вони укладаються за письмовою згодою чоловіка покупця, ОСОБА_1 , викладеною у вигляді заяв, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 березня 2014 року № 18717696, 06 березня 2014 року приватним нотаріусом Виноградівського нотаріального округу Закарпатської області Юска Н. М. було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 2121255600:00:007:0019, загальною площею 0,0843 га, що розташована по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 270 від 06 березня 2014 рокута на земельну ділянку, кадастровий номер 2121255600:00:007:0020, загальною площею 0,0845 га, що розташована по АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу № 269 від 06 березня 2014 року.
09 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Відділу містобудування та архітектури Виноградівської районної державної адміністрації із заявою про видачу будівельного паспорта забудови вказаних земельних ділянок.
На підставі будівельного паспорту, виданого 10 квітня 2014 року Відділом містобудування та архітектури Виноградівської районної державної адміністрації, погоджено будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Земельні ділянки з кадастровими номерами 2121255600:00:007:0020, 2121255600:00:007:0019 25 листопада 2019 року на підставі заяви ОСОБА_2 були об`єднані з присвоєнням кадастрового номеру 2121255600:03:007:0070.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 березня 2020 року № 203082058 земельна ділянка, площею 0,1688 га, кадастровий номер 2121255600:03:007:0070, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована 25 листопада 2019 року об 14:37:38 за ОСОБА_2 представником Зарічанської сільської ради Іршавського району Варваринець Є. Є. на підставі витягу з ДЗК, серія та номер: НВ-2103791282019, виданий 30 вересня 2019 року, видавник: відділ в Виноградівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області; заява, серія та номер: 2916, виданий 20 листопада 2019 року, видавник: ПН Виноградівського РНО; договір купівлі-продажу, серія та номер: 270, виданий 06 березня 2014 року, видавник: ПН Виноградівського РНО; договір купівлі продажу, серія та номер: 269, виданий 06 березня 2014 року, видавник: ПН Виноградівського РНО; відомості з ДЗК, серія та номер: 15354505, виданий 25 листопада 2019 року, видавник: Державний земельний кадастр.
За даними технічного паспорту на будинок садибного типу, виготовленого 28 лютого 2020 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 , на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , у 2016 зведено двоповерховий житловий будинок з надвірними спорудами (ворота, хвіртка, огорожа).
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2020 року у даній справі призначено судову будівельну експертизу на вирішення якої поставлено було наступні питання:
1) який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва, а саме - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ?
2) чи є незавершене будівництво - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 об`єктом нерухомого майна ?
3) яка ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва, а саме будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ?
4) чи придатний предмет спору - незавершений будівництвом будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами до експлуатації ?
За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз 19 лютого 2021 року складено висновок експерта № 6140, відповідно до якого:
1) ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на день проведення дослідження становить 94 %.
2) житловий будинок по АДРЕСА_1 має готовність 94 %, тому він незавершений будівництвом, господарські будівлі - відсутні, із споруд наявні: № 3 огорожа, № 2 хвіртка, № 1 ворота. Дане будинковолодіння не має 100 % готовності, тому вважається незавершеним.
3) ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва становить 1 219 629,00 грн.
4) на день проведення огляду незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що він фактично експлуатується, однак, згідно частині восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» прямо імперативно передбачено: «п.8. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію забороняється».
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у даній справі призначено судову будівельно - технічну експертизу на вирішення якої поставлено було наступні питання:
1) яка була ступінь будівельної готовності недобудови в АДРЕСА_1 станом на листопад 2018 року ?
2) які будівельні роботи та їх вартість були здійснені із листопада 2018 року по 19 лютого 2021 року ?
3) який є розмір вкладу та частки співвласників з урахуванням ступеня готовності станом на 27 квітня 2020 року (момент пред`явлення позову) ?
Згідно висновку експерта судової будівельно - технічної експертизи № 633/07-23 від 18 жовтня 2024 року встановлено:
1) ступінь будівельної готовності житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на листопад 2018 року становила 76 %.
2) на домоволодінні по АДРЕСА_1 за період з листопада 2018 року по 19 лютого 2021 року було виконано наступні основні комплекси будівельних робіт по житловому будинку:
1) заміна вхідних дверей - 1 шт;
2) ремонт системи «тепла підлога» в коридорі - 12.3 кв.м;
3) розбирання підлоги з керамічної плитки і установлення нової - 13,3 кв.м.;
4) розбирання пошкоджених і улаштування нових плінтусів - 6,87м2;
5) виконано спорядження стін та стелі на приміщеннях другого поверху;
6) установлено сантехнічні прилади в приміщенні ванної кімнати на другому поверсі;
7) улаштовано терасу позад житлового будинку - параметри в плані 3,50 м х 3,74 м та висотою від підлоги до стелі 2,54 м.
8) виконано утеплення фасаду з декоративною штукатуркою і пофарбуванням - площею - 202,44 кв.м.
9) установлено водовідвідну систему - довжиною 60,4 м.
10) підшито карнизну частину житлового будинку декоративною жерсть - площею 22,56 кв.м.
11) перероблено зовнішні бетонні сходи з повним їх розбиранням та переулаштуванням наново з оздобленням керамічною плиткою з параметрами в плані 2,50 м х 5,44 м.
Також за цей період часу (з листопада 2018 року по 19 лютого 2021 року) на домоволодінні по АДРЕСА_2 було збудовано надвірні ( господарські) будівлі і споруди, зокрема:
1) побудовано літню кухню з параметрами в плані 7,1 м х 4,13 м в комплексі сараєм з параметрами в плані 2,68 м х 1,98 м;
2) улаштовано огорожу в задній частині домоволодіння довжиною 17,0 м та огороджено територію для утримання свійських птахів довжиною 14 м;
3) улаштовано свердловину глибиною 23 м діаметром 300 мм з улаштуванням всередину її товстостінної пластмасової труби діаметром 115 мм та установленням глибинного насосу з можливістю перекачування води з глибини до 50 м, і пластмасової труби високого тиску діаметром 32 мм для відводу води в систему водопостачання;
4) улаштовано дворову вбиральню з параметрами в плані 1,19 м х 1,98 м;
5) улаштовано навіс з розміром в плані 4,0 м х 5,0 м для зберігання велосипедів і іншого реманенту (інструментів, техніки тощо);
6) улаштовано септик з бетонних кілець діаметром 1,0 м та глибиною 3,0 м з бетонним днищем та металевим люком - 1 шт;
7) улаштовано навіс між житловим будинком та будівлею літньої кухні параметрами в плані 5,18 м х 6,92 м;
8) улаштовано мощення в дворі бруківкою - площею 87,57 кв.м;
Окрім цього за період з листопада 2018 року по 19 лютого 2021 року було проведено ремонт огорожі площею 14,6 кв. м, змінено двигун і ролики системи управління в`їзними воротами, виконано роботи по підняттю рівня позначки землі позаду житлового будинку шляхом звернення 120 куб. м грунту та викопано рови по периметру земельної ділянки для відводу води з ділянки довжиною - 135 м.
Проведеним розрахунком встановлено, що вартість таких робіт, що були виконані за період з листопада 2018 року по 19 лютого 2021 року згідно з Розрахунком № 3, в цінах станом на час проведення даної експертизи становить 2 111 186,80 грн.
3) розмір вкладу сторін по справі з урахуванням ступеня готовності житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 27 квітня 2020 року (момент пред`явлення позову) в цінах за станом на час проведення даної судової експертизи є наступним;
- на ОСОБА_1 припадає вартість будівельних робіт в сумі 1 335 274, 50 грн., в тому числі вартість будівельних робіт з урахуванням ПДВ становить 993 921,00.
- на ОСОБА_2 припадає вартість будівельних робіт в сумі 3 440 212, 10грн., в тому числі вартість будівельних матеріалів з урахуванням ПДВ становить 2319636,60 грн.
- частка ОСОБА_1 у вартості будівельних робіт, що були виконані станом на 24 квітня 2020 року становить 28 %, що становить 28/100, а частка ОСОБА_2 - 72 %, що складає 72/100.
Загальна вартість будівельних робіт, що були виконані за період з моменту придбання земельних ділянок по АДРЕСА_1 , і до 04 червня 2024 року, з урахуванням вартості матеріалів, і цінах станом на час проведення даної експертизи становить: 4 755 486,60 грн.
Вартість лише будівельних матеріалів з урахуванням ПДВ у вартості будівельних робіт, що були виконані за період з моменту придбання земельних ділянок по АДРЕСА_1 і до 04 червня 2024 року, в цінах станом на час проведення даної експертизи становить 3313 557,60 грн.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02 червня 2001 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно довідки виконавчого комітету Королівської селищної ради Виноградівського району від 30 липня 2020 року № 122, яка підписана селищним головою Фабріці П. Т., громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з листопада 2018 року.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, складеного 30 липня 2020 року депутатом Королівської селищної ради Виноградівсього району Закарпатської області, громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає з листопада 2018 року по даний час.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша статті 68 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений (частина друга статті 69 СК України).
Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 21255600:03:007:0070, придбана сторонами у справі під час перебування в зареєстрованому шлюбі, а тому вказане майно є об`єктом їх спільної сумісної власності.
Як наслідок, побудований на цій земельній ділянці об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , також є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів на спростування цих висновків, а відповідачка касаційну скаргу не подавала.
Разом із тим, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , крім іншого, просив суд визнати за ним та ОСОБА_2 право власності в рівних частках по 1/2 за кожним на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідачка відмовляється добровільно здійснити поділ цього майна, що унеможливлює здачу його в експлуатацію та проведення державної реєстрації права власності на нього.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
При розгляді справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 квітня 2026 року у справі №607/10858/22 виснувала, що у випадку, коли об`єкт не має ознак самочинного будівництва, проте не вводиться в експлуатацію з вини одного з подружжя (співвласника-формального забудовника), то суд має право визнати за позивачем право на частку в об`єкті незавершеного будівництва, усунувши невизначеність у правовому режимі відповідної споруди.
Ступінь готовності спорудженого подружжям об`єкта незавершеного будівництва не є кваліфікуючою ознакою для ідентифікації відповідного об`єкта як оборотоздатного та не впливає на можливість застосування такого способу захисту порушеного права, як визнання за одним із подружжя (співвласником) права власності на його частку в спільному майні в порядку його поділу.
Судове рішення про визнання в порядку поділу права власності на частку в незавершеному будівництвом об`єкті не замінює процедуру введення об`єкта в експлуатацію. Цим рішенням закріплюється правовий режим цього майна як такого, що належить сторонам на праві спільної власності, та є підставою для проведення державної реєстрації речових прав саме на об`єкт незавершеного будівництва.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 не має ознак самочинного будівництва.
При цьому, як вбачається із висновків судових будівельно-технічних експертиз від 19 лютого 2021 року № 6140 та від 18 жовтня 2024 року № 633/07-23, ступінь будівельної готовності житлового будинку по АДРЕСА_1 і станом на листопад 2018 року (час розірвання шлюбу між сторонами) становила 76 %, а станом на час розгляду справи в суді - 94 %.
Приймаючи до уваги, що до розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 ого районуЗакарпатської області будували спільно, а після розірвання шлюбу у листопаді 2018 року будівельні роботи за вказаною адресою повністю здійснювалися за рахунок відповідачки, колегія суддів Верховного Суду вважає, що частки сторін в об`єкті незавершеного будівництва- житловомубудинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 і,ступінь будівельної готовності якого становить 94 %, необхідно визначити наступним чином:
за ОСОБА_1 - 38/94 (19/47) часток, що становить 1/2 від 76/94 часток, які були спільно побудовані сторонами в період шлюбу;
за ОСОБА_2 - 56/94 (28/47) часток (38/94 (що становить 1/2 від 76/94 часток, які були спільно побудовані сторонами в період шлюбу) + 18/94 (що побудовані за рахунок відповідачки після розірвання шлюбу)).
При таких обставинах частки сторін в об`єкті незавершеного будівництва - житловому будинкупо АДРЕСА_1 ого районуЗакарпатської області,ступінь будівельної готовності якого становить 94 %, визначені судами попередніх інстанцій невірно.
Разом із тим, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності в рівних частках по 1/2 за кожним на земельну ділянку, площею 0,1688 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 21255600:03:007:0070, оскільки вказана земельна ділянка придбана сторонами в період шлюбу і презумпція спільності права власності подружжя на вказане майно не спростована.
При цьому колегія суддів вважає, що положення статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, згідно яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), в цьому випадку не можуть бути застосовані, оскільки об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва), право власності на який не зареєстровано в установленому для державної реєстрації речових прав на нерухомість порядку, не належить ані до рухомих, ані до нерухомих речей, постаючи як piч sui generis (свого, особливого роду). Така річ може бути об`єктом цивільних прав і обов`язків, у тому числі речових, однак лише як річ особливого роду(див. пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2026 рокуу справі № 607/10858/22(провадження № 14-138цс24)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У відповідності до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Разом із тим, згідно частини першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення часток сторін в об`єкті незавершеного будівництва.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду