ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 280/4478/20

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, третя особа: Запорізька обласна прокуратура, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 №258 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:

- після подачі ним заяви зі згодою на проходження атестації відбулось навмисне погіршення умов проходження тестування для кандидатів на посади прокурорів регіональних (обласних) прокуратур, оскільки наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 №105 встановлено прохідний бал для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур (93), а також було оприлюднено зразки тестових питань та правил складання іспиту, чого не було передбачено Порядком №221;

- після надання позивачем згоди на проходження атестації були внесені зміни до Порядку №221, якими передбачено проведення 2-х тестувань в один день, чого не було передбачено для прокурорів Офісу Генерального прокурора, а подібна зміна умов проведення атестації для прокурорів регіональних (обласних) прокуратур у порівнянні з порядком її проходження кандидатами на зайняття аналогічних посад в Офісі Генерального прокурора, на думку позивача, свідчить про неоднозначний підхід та ставлення до особи прокурора в залежності від місця його роботи та зайнятої посади;

- предмет атестації визначений пунктом 5 Порядку атестації відрізняється від предмету атестації, визначеному Законом №113-ІХ, оскільки додатково містить вимогу окрім професійної компетентності прокурора, ще й оцінку загальних здібностей та навичок, хоча такий предмет атестації як «загальні здібності та навички» у Законі відсутній;

- позивач успішно пройшов тестування, а висновки про неуспішне проходження тестування зумовлені неналежним функціонуванням комп`ютерної техніки, про що він звертався з заявою від 10.03.2020 до кадрової комісії, однак його заява була необґрунтовано відхилена;

- документи щодо проходження тестування на загальні здібності та навички не збереглись.

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 №258 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки».

4. Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами проходження тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки, позивач 10.03.2020 подав голові кадрової комісії заяву, в якій зазначив, що через неякісну роботу комп`ютерної техніки, погане самопочуття (високий тиск), позивач не зміг належним чином скласти іспит, у зв`язку з чим просив надати можливість повторної здачі іспиту за предметом.

5. На підставі встановлених обставин суди дійшли висновку про те, що рішення кадрової комісії щодо позивача критеріям обґрунтованості та безсторонності не відповідає, оскільки кадровою комісією не було надано оцінку всім обставинам, що передують прийняттю рішення, зокрема і обставинам, викладеним у зверненні позивача.

6. Суд першої інстанції зазначив, що кадровою комісією хоча і розглядалось звернення позивача щодо збоїв у роботі техніки під час проходження ним тестування, проте таке звернення необґрунтовано було відхиллено. Так, кадровою комісією не було враховано те, що у відомостях про результати тестування на загальні здібності та навички не зазначено суми балів отриманих ОСОБА_1 за Вербальний блок та за Абстрактно-логічний блок, та такі результати не скріплені підписом позивача.

7. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що позивачем не було дотримано процедури проходження тестування та про те, що позивачем достроково залишено приміщення без попередження працівників, що проводили тестування, оскільки матеріали адміністративної справи не містять жодних документів на підтвердження таких обставин, зокрема відсутні акти щодо відмови прокурора від проходження тестування, залишення приміщення, тощо. В свою чергу, позивач зазначені обставини заперечив та вказав, що після виникнення технічних проблем під час тестування він кликав співробітника кадрової комісії та вказав йому на недоліки у роботі техніки, проте проблеми вирішено не було, що і зумовило припинення тестування за відома співробітника кадрової комісії.

8. Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивачем завершено тестування та за його результатами отримано 88 балів, проте матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували проходження ОСОБА_1 у повному обсязі Вербального та Абстрактно-логічного блоків тестування, як і не містить доказів на підтвердження того, що саме середній арифметичний бал, отриманий позивачем, становить 88 балів.

9. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки, а також зазначив, що вирішення питання щодо наявності чи відсутності обставин, зазначених в заяві позивача від 10.03.2020 щодо наявності обставин технічного збою та поганого самопочуття позивача під час тестування на засіданні Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур 13.04.2020, тобто вже після прийняття Першою кадровою комісією 10 квітня 2020 рішення №258 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, свідчить про не врахування відповідачем зазначених доводів заяви позивача при прийнятті оскарженого рішення, оскільки її розгляд ще не було здійснено на час вирішення питання щодо непроходження позивачем тестування, що свідчить про порушення його прав та необґрунтованість спірного рішення, оскільки його прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

10. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що колегія суддів позбавлена можливості дослідження матеріали проходження позивачем атестації та встановлення причин та обставин не набрання позивачем необхідної кількості балів при проходженні другого етапу тестування, оскільки такі зберігаються лише три тижні з часу атестації.

11. У травні 2021 року Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021. У касаційний скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Касаційна скарга мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 9, 11 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 6 розділу III Порядку №221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, під час складання іспиту на загальні здібності та навички, а також щодо дотримання прокурорами правил та умов проходження іспиту на загальні здібності та навички, у тому числі й фіксування результатів цього іспиту за особистою участю прокурора.

13. Також, скаржник посилається на пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України та стверджує, що порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

15. Відповідач зазначає, що за наслідками складання іспиту на загальні здібності та навички (ІІ етап атестації) ОСОБА_1 набрав 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим його не допущено до співбесіди. Водночас, скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанції при встановленні фіксації результатів тестування ОСОБА_1 не з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення.

16. Так, скаржник посилається на те, що жодних пояснень від ОСОБА_1 щодо його небажання підписувати відомість про результати тестування на загальні здібності та навички не надано, поза увагою судів залишилась і та обставина, що позивач, стверджуючи про те, що він успішно пройшов другий етап тестування, мав у відповідності до ст.ст. 77, 78 КАС України довести правомірність своїх дій щодо невиконання правил і процедури анонімного тестування.

17. Зазначає, що суди попередніх інстанцій без посилання на докази, якими б спростовувалися доводи Офісу Генерального прокурора про те, що позивач набрав недостатню кількість балів, дійшли висновку про недоведеність порушення позивачем правил фіксування результатів складання іспиту на загальні здібності та навички.

18. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач не завершив складання даного іспиту, є протилежними з висновками суду апеляційної інстанції, який вказав на неможливість встановлення причин та обставин ненабрання позивачем необхідної кількості балів.

19. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що під час складання ним іспиту на загальні здібності та навички відбулися технічні збої, що перешкодило зафіксувати результати іспиту. Стверджує, що у відомості співробітником кадрової комісії не проставлені та не підписані результати тестування, а також не підписані позивачем. Також посилається на лист ТОВ «Сайметрікс-Україна», в якому зазначено, що мала місце технічна несправність у програмному забезпеченні під час проведення тестування, та посилається на те, що відповідачем навмисно не надано відеофіксацію проведення тестування, яка б підтверджувала вказані доводи позивача.

20. Позивач вважає спірне рішення кадрової комісії необґрунтованим, оскільки воно не містить ані мотивів, ані обставин, за яких воно було прийнято. На думку позивача, у рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи комісії виставлення саме такої кількості балів, та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення встановити неможливо.

21. ОСОБА_1 вважає, що кадрова комісія при прийнятті спірного рішення та при розгляді його заяви від 10.03.2020 не вжила жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених у ній, пославшись лише на факт відсутності існування акту, який не передбачений законодавством.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 для розгляду справи №280/4478/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Соколов В.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від відкрито 07.09.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на підставі пунктів 3, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

24. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2022 адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 01.07.1986, а з 13.12.2018 обіймав посаду прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області.

26. 15 жовтня 2019 року позивачем до Генерального прокурора надано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, в якій позивач просив перевести її на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації.

27. За результатами тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 набрав необхідну кількість балів та був допущений до наступного етапу атестації.

28. Відповідно до рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 №258 за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.

29. Протоколом №8 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 затверджено Додаток №2 зі списком осіб, які не пройшли іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набравши менше 93 балів, серед яких під номером 14 зазначений ОСОБА_1 .

30. 10 квітня 2020 року Кадровою комісією №1 прийнято рішення №258 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, в якому зазначено, що прокурор відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, у зв`язку з чим не допускається до етапу проходження співбесіди.

31. В наведеному рішенні кадрової комісії зазначено, що у зв`язку з цим прокурор відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.

32. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у відомостях про результати тестування на загальні здібності та навички не зазначено суми балів, отриманих ОСОБА_1 за Вербальний блок та за Абстрактно-логічний блок, та такі результати не скріплені підписом позивача.

33. За результатами проходження тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки, позивач 10.03.2020 подав голові кадрової комісії заяву, в якій зазначив, що через неякісну роботу комп`ютерної техніки, погане самопочуття (високий тиск), позивач не зміг належним чином скласти іспит, у зв`язку з чим просив надати можливість повторної здачі іспиту за предметом

34. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

36. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 9, 11 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 6 розділу III Порядку №221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, під час складання іспиту на загальні здібності та навички, а також щодо дотримання прокурорами правил та умов проходження іспиту на загальні здібності та навички, у тому числі й фіксування результатів цього іспиту за особистою участю прокурора.

37. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелічені скаржником правові норми мають загальний характер та описують саму процедуру атестації, при чому зазначеними нормами оскаржувані судові рішення не мотивовані. Так, судами не встановлено, що при проведенні атестації позивача кадрова комісія в порушення п. 9 розділу ІІ Закону №113-ІХ не застосовувала Порядок №221 або атестація здійснювалася не кадровими комісіями, що перелічені у п. 11 розділу ІІ Закону №113-ІХ, а тому доводи касаційної скарги в цій частині відхиляються.

38. Щодо доводів касаційної скарги в частині необхідності сформувати висновок Верховного Суду щодо застосування п. 6 розділу III Порядку №221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, колегія суддів зазначає наступне.

39. Згідно із п. 6 розділу ІІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

40. На переконання колегії суддів, вказана норма надає чітке розуміння наслідків ненабрання прокурором необхідної кількості балів при складанні іспиту та не допускає неоднозначності у її застосуванні Верховним Судом. Так, зазначена правова норма була застосована у постановах від 03.06.2021 у справі №640/9398/20, від 06.01.2021 у справі №520/5064/2020, від 17.11.2021 у справі №140/8233/20, від 28.04.2022 у справі №420/6697/21, від 31.05.2022 у справі №200/10243/20-а, від 23.06.2022 у справі №520/5501/2020 та від 14.07.2022 у справі №580/2021/20 тощо.

41. Таким чином, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо необхідності формування правового висновку щодо застосування п. 6 розділу ІІІ Поряду №221 з огляду на їх безпідставність.

42. Щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке виразилось в тому, що суди попередніх інстанцій без посилання на докази дійшли висновку про недоведеність порушення позивачем правил фіксування результатів складання іспиту на загальні здібності та навички, колегія суддів зазначає наступне.

43. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили того, що матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували проходження позивачем у повному обсязі тестування, а у відомостях про результати тестування на загальні здібності та навички не зазначено суми балів отриманих ОСОБА_1 за Вербальний блок та за Абстрактно-логічний блок, крім того такі результати не скріплені підписом позивача. Суди дійшли висновку про те, що кадрова комісія мала діяти послідовно та так, щоб результати тестування не викликали жодних сумнівів щодо їх достовірності, проте в даному випадку зазначених вимог дотримано не було, що зумовило прийняття необґрунтованого рішення. Верховний Суд не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

44. Відповідно до Додатку 2 до Протоколу №8 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 88 балів, що є менше ніж прохідний бал для успішного складання іспиту (93 бали).

Крім того, Офісом Генерального прокурора у своїй касаційній скарзі слушно зауважено, що кількість балів, набрана позивачем за результатами складання іспиту, також відображена у Додатку 5 до Протоколу №6 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 04.03.2020.

45. Також, зазначені обставини підтверджуються самим позивачем у його заяві від 10.03.2020 (т. 1 а.с. 164), в якій позивач просив надати йому можливість для повторного проходження іспиту, а також у його відзиві на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає, що 04.03.2020 відбувся іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для прокурорів, за результатами якого він набрав 88 балів.

46. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що набрання позивачем 88 балів за результатами іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички підтверджується матеріалами справи, чого не було враховано судами попередніх інстанцій.

47. Верховний Суд зауважує, що відсутність підпису позивача на відомості про результати тестування, враховуючи обставини цієї справи, радше свідчить про недотримання позивачем правил і процедури анонімного тестування на загальні здібності та навички, про які він був ознайомлений, ніж про наявність технічних збоїв програмного забезпечення, а тому ця обставина не може бути віднесена на користь позивача.

48. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся до кадрової комісії із заявою про повторну здачу іспиту лише на шостий день після його складання. У вказаній заяві, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач стверджував, що не зміг належним чином скласти іспит через неякісну роботу комп`ютерної техніки та погане самопочуття. При цьому позивач ні у заяві, ні під час розгляду справи не наводить поважних причин, які перешкодили йому звернутися у день здачі іспиту до членів кадрової комісії і повідомити про неналежне функціонування комп`ютерної техніки та про погане самопочуття.

49. Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги Офісу Генерального прокурора про те, що у разі об`єктивної наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною та послідовною є поведінка, коли прокурор звертається до членів кадрової комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи негативний результат, а просить, з огляду ситуацію, перенести тестування на інший день. Тобто, про неможливість належним чином скласти іспит позивач мав повідомити кадрову комісію негайно після настання відповідних обставин.

50. У протоколі №8 Першої кадрової комісії від 10.04.2020 зазначено про відсутність актів про технічні збої у роботі програмного комплексу та комп`ютерної техніки під час проходження тестування в тому числі позивачем, а також заяви щодо стану здоров`я та перенесення у зв`язку з цим дати проходження іспиту.

51. Натомість, позивач аргументує свою правову позицію тим, що під час складання ним іспиту на загальні здібності та навички відбулися технічні збої, що перешкодило зафіксувати результати іспиту, посилаючись на лист від ТОВ «Сайметрікс-Україна».

52. Верховний Суд відхиляє такі доводи позивача та звертає увагу, що листом №270420-1 від 27.04.2020 ТОВ «Сайметрікс-Україна» дійсно повідомило про виникнення технічної несправності під час проведення тестування на загальні здібності 02.03.2020, однак при цьому ТОВ «Сайметрікс-Україна» зауважило, що технічна несправність була зафіксована під час тестування 02.02.2020, а після усунення технічної несправності в наступні дні з 3 по 5 березня 2020 року (в тому числі у дату складання іспиту позивачем) не було зафіксовано жодних технічних проблем, що могли б вплинути на результати учасників тестування.

53. Відповідно до п. 16-17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту, відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

54. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

55. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що спірне рішення кадрової комісії прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, містить обґрунтування для його прийняття та належну мотивацію з посиланням на положення пп. 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ та п. 6 розділу І, п. 6 розділу ІІІ Порядку №221, а тому підстави для його скасування відсутні.

56. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

57. Відповідно до ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

58. Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

59. Під час прийняття рішення Верховний Суд враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу №8 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020, яким затверджено Додаток №2 зі списком осіб, які не пройшли іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набравши менше 93 балів, ОСОБА_1 набрав 88 балів за результатами проходження іспиту, а також встановлено, що за результатами проходження тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки, позивачем набрано 88 балів з 93 трьох мінімально необхідних, у зв`язку з чим, позивач 10.03.2020 подав заяву про повторне проходження іспиту.

60. З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

61. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

62. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

63. Разом з тим, відповідно до частини другої цієї ж статті, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

64. Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

65. Відповідачу, який є суб`єктом владних повноважень, не компенсуються витрати, утому числі пов`язані зі сплатою судового збору, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.

66. Таким чином, з огляду на положення статті 139 КАС України, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд