ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 824/253/21

У листопаді 2021 року AUTOBIDMASTER LLCзвернулася до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року у справі № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

Заява обґрунтована тим, що Арбітражна служба міста Портленд, штат Орегон, США, розглянула справу № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про зобов`язанні вчинити дії та стягнення грошових коштів.

Рішенням Арбітражної служби міста Портленд у складі одноособового арбітра ОСОБА_4 від 25 травня 2021 року вимоги задоволено. Стягнено з ФОП ОСОБА_1 58 177,00 дол. США, з ФОП ОСОБА_2 - 106 893,00 дол. США, встановлено нарахування 9 % річних на користь заявника за прострочення платежу, починаючи з дати винесення арбітражного рішення, а також зобов`язано кожного з відповідачів вчинити певні дії та утриматися від вчинення певних дій відповідно до укладених угод.

Рішення комерційного арбітражу не оскаржувалося у компетентному суді США і є чинним.

Просила визнати та надати дозвіл на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року у справі № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів; видати виконавчий лист на підставі арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку про стягнення з ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 58 177,00 дол. США, 9 % річних, що підлягають нарахуванню з дати винесення арбітражного рішення (25 травня 2021 pоку), що на дату подання цієї заяви становить 2 237,00 дол. США; видати виконавчий лист на підставі арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку про стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 106 893,00 дол. США, 9 % річних, що на дату подання цієї заяви становить 4 111,00 дол. США; видати виконавчий лист про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 виконати дії згідно з вимогами арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку, видати виконавчий лист про зобов`язання ФОП ОСОБА_2 виконати дії згідно з вимогами арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відмовлено у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суд встановив передбачені статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі - Закон) підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення арбітражу. У наданій AUTOBIDMASTER LLC копії арбітражного рішення немає відомостей про порядок і строки набрання рішенням законної сили.Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року заяву задоволено частково. Стягнено з AUTOBIDMASTER LLC на користь ФОП ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 71 780,50 грн.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Київського апеляційного суду.

Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 21 липня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року заяву представника ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 - адвоката Федько Г. М. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

21 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшло клопотання Будзара П. С. про заміну представника ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

22 грудня 2022 року Верховний Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання Будзара П. С. про заміну представника для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

27 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшли додаткові пояснення представника AUTOBIDMASTER LLC.

28 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшли додаткові пояснення представника боржників.

29 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшло клопотання представника AUTOBIDMASTER LLC про відкладення розгляду справи.

У квітні 2022 року AUTOBIDMASTER LLC звернулась до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року, просила її скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Аргументи учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.

Відповідачі знали про призначення ОСОБА_4 арбітром у справі.

Відповідно до процедурних правил Арбітражної служби Портленду (далі - АSР), якщо відповідачі відмовилися від участі у провадженні, то слухання справи може проводитися без їх участі.

Суд першої інстанції помилково витлумачив правило 25 Арбітражних правил та застосував статтю V Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, яка ратифікована Українською РСР відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 серпня 1958 року «Про ратифікацію Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень» (далі - Нью-Йоркська конвенція), не звернувши уваги на те, що відповідачам була забезпечена можливість взяти участь в арбітражному провадженні, крім того, вони нею скористалися, адже подали в арбітраж заяву про відповідь та заяву на захист відповідачів від 25 січня 2021 року, а також лист із заявою про їх відмову від участі в арбітражному розгляді від 17 лютого 2021 року.

АSР листом від 27 січня 2021 року повідомила ОСОБА_4 про призначення його як арбітра у справі, копія листа була направлена ОСОБА_8 - представнику відповідачів.

Крім того, представник відповідачів листувався з арбітром у справі, зокрема направляв йому заяву про відмову відповідачів від участі в арбітражі і подальші пояснення з питань, які виникали у процесі арбітражу. Відповідачі не заперечували цього факту.

Відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що вони не були повідомлені про призначення арбітра, а також не надали жодних аргументів щодо того, чому вони адресували лист із заявою про відмову відповідачів від участі в арбітражному розгляді від 17 лютого 2021 року та усі подальші письмові пояснення у справі на адресу арбітра ОСОБА_4.

Застосування судом першої інстанції пункту (b) частини першої статті V Нью-Йоркської конвенції для обґрунтування відмови у визнанні арбітражного рішення здійснено без урахування усіх обставин справи, а саме повної обізнаності відповідачів про арбітражне провадження, а також використання ними процесуальних можливостей для участі в арбітражному розгляді.

Арбітражне рішення не встановлює будь-яких обов`язків для третіх осіб, а спрямоване виключно на виконання зобов`язань відповідачами. Сам по собі факт згадування в резолютивній частині арбітражного рішення цих осіб не вказує на те, що арбітражне рішення стосується або порушує права цих осіб.

Положення Арбітражних правил, на які послався суд, регулюють порядок пред`явлення відповідачем вимоги до третьої особи у межах арбітражного провадження, тобто взагалі не стосуються ситуації у цій справі.

Суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що дії, які відповідачі зобов`язані вчинити на підставі арбітражного рішення, порушують права та інтереси третіх осіб, з якими немає арбітражної угоди, зокрема права та інтереси компанії Sarozum Group Ltd, оскільки суд не зазначив, які конкретні права та інтереси Sarozum Group Ltd (як окремого суб`єкта) порушують ці зобов`язання.

Такий самий висновок суд першої інстанції зазначив щодо компанії Copart Inc та власника вебсайту www.auction-spot.com.

Помилковим є висновок суду першої інстанції, що обов`язковою умовою набуття арбітражним рішенням статусу обов`язкового є підтвердження федеральним судом або судом штату у США.

Згідно з Нью-Йоркською конвенцією остаточність арбітражного рішення має встановлюватися передусім з урахуванням змісту угоди між сторонами. Відсутність визнання в державі арбітражного рішення не є підставою для відмови у його визнанні у будь-якій іншій державі на підставі Нью-Йоркської конвенції.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 264/1297/17, провадження № 61-35280св18, згідно з яким інститут визнання і виконання іноземного арбітражного рішення не передбачає, що арбітражне рішення, винесене в одній державі, повинно бути виконуваним (мати силу виконавчого документа) у цій державі, як необхідна передумова для його визнання і примусового виконання на території інших держав.

Рішення суду першої інстанції суперечить наведеному.

Висновок суду першої інстанції про те, що арбітражне рішення щене стало остаточним для сторін, ґрунтується на неправильному тлумаченні положень Нью-Йоркської конвенції, Арбітражних правил і положень угод між сторонами. Цей висновок є неправильним за своєю суттю, а арбітражне рішення є остаточним для сторін згідно з пунктом (е) частини першої статті V Нью-Йоркської конвенції.

У серпні 2022 року представник ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 - адвокат Федько Г. М.подала відзив на апеляційну скаргу AUTOBIDMASTER LLC, у якому просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Суд першої інстанції повністю з`ясував обставини справи: висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, відповідають обставинам справи; розглянув заяву з додержанням норм процесуального і матеріального права.

Суд першої інстанції прийняв докази від обох сторін, надав їм належну правову оцінку, тому посилання AUTOBIDMASTER LLC, що боржники подали тільки один доказ, не має значення, оскільки кількість доказів не впливає на вирішення справи.

AUTOBIDMASTER LLC помилково зазначила, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, оскільки вони не були повідомлені про дату, час та місце проведення арбітражних слухань, особу, призначену арбітром, та були позбавлені можливості взяти участь в арбітражному розгляді, що також підтверджується матеріалами справи.

11 грудня 2020 року відповідачам направлено лист про ініціювання заявником арбітражного розгляду та запропоновано обрати арбітра з наданого переліку. У вказаному повідомленні немає жодної пропозиції щодо надання відзиву на вимоги AUTOBIDMASTER LLCабо відповідачами доказів.

Відповідачі не отримували ніяких повідомлень щодо особи, яку призначено арбітром у справі (доказів про направлення таких повідомлень у матеріалах справи немає).

26 березня 2021 року відповідачів було сповіщено про перелік можливих дат слухання, проте їх не було повідомлено про обрану дату, час, спосіб проведення слухань.

Твердження AUTOBIDMASTER LLCпро те, що листом від 27 січня 2021 року ASP повідомила ОСОБА_4 про призначення його як арбітра у справі, і копія цього листа була направлена представнику відповідачів є необґрунтованим, оскільки відповідачі їх не отримували, і таких повідомлень у матеріалах справи немає.

Суд першої інстанції правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що у матеріалах справи немає відомостей щодо належного сповіщення відповідачів про призначення арбітра.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що необґрунтованими є посилання AUTOBIDMASTER LLCна те, що відповідачі відмовилися від арбітражу у своїй заяві від 17 лютого 2021 року, у зв`язку з тим, що суд не повідомляв їх про розгляд, оскільки відмова від арбітражу згідно з Арбітражними правилами недійсна, і відповідачі мали бути повідомлені. Крім того, із доданого заявником листування відомо, що представник відповідачів у США наполегливо намагався взяти участь у засіданні.

Також суд першої інстанції правильно застосував статтю V Нью-Йоркської конвенції.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що арбітражне рішення містить висновки з питань, які виходять за межі арбітражної угоди, оскільки стосуються прав та інтересів третіх осіб, які не укладали арбітражної угоди, не є її сторонами та не були залучені до арбітражного розгляду, зокрема юридичної особи, що утворена і діє за законодавством Кіпру, - компанії Sarozum Group Ltd та її учасників (акціонерів), а також юридичної особи, реєстраційні дані якої невідомі, - компанії Copart Inc.

Арбітражне рішення передбачає відшкодування на користь заявника за рахунок майна та майнових прав третіх осіб, тому незалучення третіх осіб до арбітражного розгляду є порушенням правила F Арбітражних правил та окремою підставою для відмови у заяві про визнання та виконання арбітражного рішення.

Арбітражне рішення ще не стало обов`язковим для сторін, оскільки згідно з правилом 36 Арбітражних правил через десять днів після винесення арбітражного рішення, зміни рішення або додаткового рішення зі змінами будь-яка сторона може звернутися до будь-якого федерального суду або суду штату, що має юрисдикцію щодо підтвердження рішення у вигляді рішення такого суду. Тобто підтвердження арбітражного рішення рішенням федерального суду або суду штату є умовою, за якої арбітражне рішення стає обов`язковим для сторін.

Додаткові пояснення представника заявника мотивовані тим, що згідно з Арбітражними правилами відповідачі були належним чином повідомлені про початок арбітражного провадження щодо них з 11 грудня 2020 року, з моменту направлення їм відповідного повідомлення поштовим зв`язком на їх останні відомі адреси.

Відповідачі знали про початок арбітражного розгляду, що підтверджується їх відповіддю від 25 січня 2021 року, поданою до ASP, що також підтвердив їх представник у судовому засіданні 22 грудня 2022 року.

27 січня 2021 року адміністратор ASP направив ОСОБА_5 повідомлення про призначення його арбітром у цій справі, копія цього повідомлення була направлена поштою та електронною поштою представникові заявника та представнику відповідачів.

Відповідачі не заперечували, що 17 лютого 2021 року їх представник направив арбітру заяву про відмову від участі в арбітражному провадженні. Потім представник заявника електронним листом від 11 березня 2021 року ініціювала перед арбітром питання про застосування правила 25 Арбітражних правил і проведення слухання за процедурою prima facie. Копію листа також було направлено відповідачам. Арбітр в електронному листі від 12 березня 2021 року запропонував відповідачам надати свої заперечення щодо розгляду протягом 10 днів, чим представник відповідачів скористався.

У результаті цього арбітр 26 березня 2021 року направив ухвалу у формі листа сторонам, взяв до уваги заяву відповідачів про відмову від участі в арбітражному провадженні та задовольнив клопотання представника заявника про вирішення справи за процедурою слухання prima facie.

Додаткові пояснення представника відповідачів мотивовані тим, щовідповідачів не було належним чином повідомлено про призначення арбітра. Неповідомлення відповідачів про призначення арбітра позбавило їх можливості завчасного надати заперечення.

Відповідно до правила 11 Арбітражних правил будь-який арбітр, призначений згідно з цими правилами, підписує форму перевірки ASP, яка вимагає від арбітра розкривати всім сторонам та будь-яким іншим арбітрам усі відомі факти, які можуть вплинути на неупередженість арбітра.

Всупереч цьому положенню Арбітражних правил відповідачам не було надано копії підписаної форми перевірки арбітром, у зв`язку з чим неможливо дійти висновків щодо неупередженості призначеного арбітра, що підтверджує порушення порядку повідомлення сторін про призначення арбітра.

Було порушено частину першу правила 17 Арбітражних правил, оскільки відповідачам не був направлений календар для визначення дат арбітражного слухання та не повідомлено про дату, час і місце слухання справи.

Відповідно до правила 4 Арбітражних правил арбітражне слухання має проходити у місті/регіоні, обраному ASP, якщо сторони не домовилися (або арбітр не вирішить) провести його в іншому місці.

У листі ASP про ініціювання заявником арбітражного розгляду від 11 грудня 2020 року вказано, що відповідно до Угоди про консультаційні послуги між сторонами арбітраж повинен проходити у Портленді і може проводитися за допомогою Zoom або інших засобів відеоконференцій.

Відповідно до тексту арбітражного рішення арбітраж був завершений на слуханні prima facie, відповідачі на слухання не з`явились.

Проте із вказаного не зрозуміло, як саме проходили слухання: за особистою участю сторін або шляхом відеоконференції.

Відповідачам усупереч правилу 4 Арбітражних правил не було повідомлено про місце слухань та спосіб їх проведення.

Оскільки відповідачів не було належним чином повідомлено про розгляд справи, то арбітр прийняв рішення з порушенням правила 25 Арбітражних правил.

Всупереч правилу F Арбітражних правил об`єднання проваджень (арбітражів) відбулось без запиту сторін та без повідомлення відповідачів, що позбавило їх можливості надати пояснення та заперечення з цього питання до ASP.

Heзалучення третіх осіб, вказаних в арбітражному рішенні, до арбітражного розгляду є порушенням правила F Арбітражних правил та є окремою підставою для відмови у заяві про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Арбітражне рішення не набрало обов`язкової сили, оскільки воно не було підтверджено федеральним судом або судом штату відповідно до правила 36 Арбітражних правил, тобто не стало обов`язковим для сторін.

Немає доказівщодо дати набрання чинності рішенням ASP.

Згідно з частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України. Відповідно до них судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів» ЦПК України.

Суд першої інстанції ухвалою від 24 січня 2022 року відмовив у задоволенні заяви AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року.

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні заяви, виходив з того, що передбачених статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення арбітражу немає. У наданій заявником копії арбітражного рішення відсутні відомості про порядок і строки набрання рішенням законної сили.У матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра, а саме рішення впливає на права та інтереси третіх осіб.

Верховний Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Питання визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні регулюється Нью-Йоркською конвенцією.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про правонаступництво України» Україна підтвердила свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. Нью-Йоркська конвенція набрала чинності для України 10 січня 1961 року.

Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами.

З огляду на наведене положення Нью-Йоркської конвенції є обов`язковими для виконання Україною, пріоритетними та мають вищу юридичну силу щодо норм національного законодавства України (за винятком Конституції України), що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з частиною першою статті I Нью-Йоркської конвенції цей міжнародний договір застосовується до визнання і виконання арбітражних рішень, постановлених на території іншої держави, ніж держава, де запитуються їх визнання і виконання, за спорами, сторонами в яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Її належить застосовувати також щодо арбітражних рішень, які не вважаються внутрішніми рішеннями у тій державі, де запитуються їх визнання та виконання.

Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж всі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, підписану сторонами, або відображається в обміні листами або телеграмами.

Згідно зі статтею ІІІ Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові та виконує їх відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитуються визнання та виконання цих рішень, на умовах, викладених у статтях Конвенції.

Відповідно до статті V Нью-Йоркської конвенції:

1. У визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тої сторони, проти якої воно постановлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання, докази того, що:

a) сторони в арбітражній угоді, зазначені в статті ІІ, були за застосованим до них законом у будь-якій мірі недієздатними, або ця угода є недійсною згідно із законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесене, або;

b) сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення, або;

c) зазначена ухвала винесена щодо спору, не передбаченого або такого, що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, проте, що якщо постанови з питань, що охоплюються арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанову з питань, що охоплюються арбітражною угодою або арбітражним застереженням у договорі, може бути визнана та приведена до виконання, або;

d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін або, за відсутності такого, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або;

e) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасоване чи призупинене виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон якої застосовується, або;

2. У визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання та приведення до виконання, виявить, що:

а) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного спору відповідно до закону цієї країни, або;

b) визнання та виконання цього рішення, суперечить публічному порядку країни, де запитується визнання та виконання арбітражного рішення.

Згідно зі статтею 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Відповідно до пунктів б, в, г, ґ частини першої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято.

Згідно з наведеними нормами права Україна як держава за загальним правилом визнає та виконує іноземні арбітражні рішення на підставі норм міжнародного права, імплементованих у національному законодавстві, не здійснюючи оцінки їх правильності по суті.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, провадження № 61-15459ав20, від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21, провадження № 61-16378ав21.

Щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра та розгляд справи

Відповідно до правила 11 Арбітражних правил будь-який арбітр, призначений і діючий відповідно до цих правил, повинен підписати форму підтвердження неупередженості ASP, яка вимагає від арбітра розкривати всім сторонам і будь-яким іншим арбітрам будь-які відомі факти, які, на думку розумної особи, можуть вплинути на неупередженість арбітра, в тому числі:

a. Фінансова чи особиста зацікавленість у результаті арбітражного розгляду; і b. Існуючі або минулі відносини з будь-якою зі сторін арбітражної угоди або арбітражного розгляду, їхніми адвокатами чи представниками, свідком (або будь-яким іншим арбітром, якщо такі є).

Арбітр повинен подати підписану форму підтвердження до ASP і вручити її копію кожній стороні (і, якщо розкрито будь-яку інформацію, іншим арбітрам, якщо такі є).

Після прийняття призначення арбітр має постійне зобов`язання розкривати всім сторонам (та іншим арбітрам, якщо такі є) будь-які факти, про які арбітр дізнається згодом і які розумна особа вважатиме такими, що можуть вплинути на неупередженість арбітра. Щоб попередити будь-якого запропонованого арбітра про потенційний конфлікт інтересів або близькі стосунки, а також дозволити арбітру розкрити будь-яку інформацію, яка може вплинути на неупередженість, кожна сторона повинна розкрити ASP імена своїх керівників, свідків і адвокатів у ASP форму розкриття інформації про уникнення конфліктів і повертає форму до ASP разом зі списком арбітражних вето/преференцій (копію не потрібно надсилати іншій стороні). Ці відомості будуть додані до листа ASP із запитом на вручення вибраним арбітрам.

Згідно з правилом 17 Арбітражних правил після призначення арбітра (або групи арбітрів) ASP надає кожній стороні календар, у якому кожна сторона вказує всі дати, доступні стороні та її адвокату для арбітражного слухання. Кожна сторона повинна надіслати поштою або доставити заповнений календар доступності (головному) арбітру протягом чотирнадцяти днів з дати вручення. Якщо сторона не повертає заповнений календар доступності протягом необхідного часу, (головний) арбітр може вважати, що сторона та адвокат доступні в усі календарні дати (за винятком вихідних і святкових днів). Арбітр (або головний арбітр) негайно призначає дату та час слухання якнайшвидше відповідно до графіків доступності, поданих сторонами (та іншими арбітрами). Якщо всі сторони вимагають прискореного призначення слухання, або якщо арбітр або головний арбітр вважає, що буде важко встановити дату за допомогою доступної процедури календаря дат, або якщо (головний) арбітр вважає, що одна зі сторін не докладає сумлінних зусиль, щоб запланувати час слухання, (головний) арбітр може призначити дату слухання за допомогою телефонної конференції або будь-яким способом, розумно розрахованим для подолання очевидних перешкод. Арбітр (головний) визначає офіс або приміщення, де буде проводитися слухання. Якщо слухання неможливо провести в офісі арбітра (або одного з арбітрів), воно має бути проведене в офісі адвоката однієї зі сторін, якщо сторони так погоджуються, а якщо ні, то (головний) арбітр має знайти інше місце. (Головний) арбітр надсилає поштою кожній стороні (та іншим арбітрам) повідомлення про час і місце слухання (у місці, погодженому сторонами або визначеному ASP відповідно до правила 4).

Відповідно до правила 25 Арбітражних правил відмова або нездатність будь-якої сторони взяти участь в арбітражному процесі або бути присутнім на слуханні чи будь-якій його частині, або нездатність сторони добитися відкладення чи відстрочки слухання чи будь-якої його частини після належного повідомлення відповідно до Правила ASP не перешкоджають призначенню арбітра (ів) і не перешкоджають продовженню арбітражного процесу, не перешкоджають призначенню або проведенню слухання за розкладом, а також не перешкоджають проведенню слухання prima facie або винесенню арбітражного рішення надається. Проте арбітр (арбітри) не має права виносити арбітражне рішення, за винятком випадків, коли докази, надані або представлені на слуханні, є достатніми для підтвердження винесеного арбітражного рішення.

Згідно з правилом F Арбітражних правил відповідач, який вимагає відшкодування від фізичної чи юридичної особи, яка не є стороною в арбітражі, має подати окремий позов проти цієї фізичної чи юридичної особи та може вимагати від ASP об`єднати позов третьої сторони з незавершеним арбітражем ASP. Два або більше арбітражів, ініційованих ASP, можуть бути об`єднані для слухання на прохання сторони, якщо згідно з виключним рішенням адміністратора ASP усі претензії стосуються спільного питання права чи факту, а об`єднання не буде надмірним незручності, затримки або порушення прав будь-якої сторони. Запит на консолідацію має бути подано до призначення арбітра(ів) у будь-якій із претензій. ASP надсилає письмове повідомлення про запропоновану консолідацію всім сторонам, і кожна сторона матиме десять днів, щоб подати письмові заперечення до ASP (з врученням їх усім іншим сторонам). Консолідація допускається, якщо всі сторони погоджуються на запропоновану консолідацію, і вона може бути надана ASP, незважаючи на заперечення однієї або кількох сторін. Якщо сторона заперечує, адміністратор ASP приймає рішення щодо заперечення після того, як вислухає аргументи під час телефонної конференції за участю всіх сторін, які бажають бути почутими з цього питання, яку конференц-дзвінок організовує сторона, яка вимагає об`єднання. Якщо наказано об`єднання, ASP може додати імена до попередньо запропонованого списку арбітрів та/або може відкликати одне або більше таких імен, щоб кожна сторона мала можливість взяти участь у процесі відбору, викладеному в правилах 5 і 6.

Суд першої інстанції встановив, що 10 серпня 2018 року між AUTOBIDMASTER LLC (США), іменованим як Компанія, в особі директора Юрія Страчука, та ФОП ОСОБА_1 іменованим як Консультант було укладено угоду про консультаційні послуги, предметом якої є надання Консультантом послуг, викладених в будь-якому поточному або майбутньому технічному завданні, підписаному кожною зі сторін, у формі, наведеній у додатку, а Компанія зобов`язалася сплачувати Консультанту плату, вказану в кожному технічному завданні.

Відповідно до пункту 12.1 розділу 12 «Вирішення спорів» вказаної угоди будь-які спори або суперечки, що виникають в межах або у зв`язку з цією угодою (за винятком процедур, передбачених розділом 5 «Положення про нерозголошення»), будуть вирішуватися виключно шляхом обов`язкового арбітражу в Портленді, штат Орегон, одноособовим арбітром та відповідно до правил, що діють в Арбітражній службі Портленда (або іншій арбітражній службі, яку сторони затвердять у письмовій формі).

Згідно з пунктом 12.2 цієї угоди арбітр не буде мати права присуджувати штрафні санкції.

Сторона, що перемогла, може подати арбітражне рішення до будь-якого суду, який має юрисдикцію (пункт 12.3 угоди).

Аналогічну угоду за формою та змістом укладено 10 серпня 2018 року між AUTOBIDMASTER LLC (США), іменованим як Компанія, в особі директора Юрія Страчука та ФОП ОСОБА_2 , іменованим як Консультант.

Вказане арбітражне застереження містить усі необхідні істотні умови, зокрема визначення арбітражної установи, підстави передання спору на арбітраж, порядок розгляду справи, місце та мову проведення арбітражного розгляду.

ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не оспорювали дійсність арбітражної угоди.

У зв`язку з виникненням спору між сторонами щодо виконання умов обох угод AUTOBIDMASTER LLC (США) у грудні 2020 року звернулася з позовом до Арбітражної служби Портленда, штат Орегон, США, де була відкрита справа № 201211.

Цю справу Арбітражна служба Портленда розглядала у складі одноособового арбітра ОСОБА_4. Арбітраж був завершений на слуханні, яке відбулося 07 травня 2021 року і на якому був присутній представник AUTOBIDMASTER LLC. Відповідачі відмовилися від арбітражного провадження листом від 17 лютого 2021 року та не з`явилися на слухання.

Рішенням Арбітражної служби міста Портленд у складі одноособового арбітра ОСОБА_4 від 25 травня 2021 року позов задоволено. Стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь заявника 58 177,00 дол. США та стягнено з ФОП ОСОБА_2 106 893,00 дол. США, встановлено нарахування 9 % річних на користь заявника за прострочення платежу, починаючи з дати винесення арбітражного рішення.

Арбітражним рішенням зобов`язано кожного з відповідачів виконувати зобов`язання, зазначені у відповідних угодах з позивачем, таким чином:

А. Надати, призначити та передати АUTOBIDMACTER LLC всі результати робіт, отримані за договором з компанією Автобідмайстер, підписавши всі такі призначення, обіцянки, декларації, форми та/або інші документи, які можуть бути підготовлені компанією Автобідмайстер, у тому числі, але не обмежуючись:

1. Домен вебсайту, що порушує права, включаючи, але не обмежуючись виконанням будь-яких дій, необхідних реєстратору (-ам) домену (-ів) або хосту (-ів) вебсайту, необхідних для негайного видалення Веб-сайту, що порушує права, та домену (включаючи будь-які його версії) та наказ, що забороняє будь-якому іншому веб- сайту або домену розміщувати такий веб-сайт (включаючи будь-які та всі їх версії), оскільки вебсайт, що порушує права (та будь-яка його версія), виник внаслідок незаконного привласнення та неправомірного використання Захищеної інформації, що належить виключно компанії Автобідмайстер;

2. Якщо неможливо здійснити негайне видалення вебсайту, що порушує права (включаючи будь-яку та всі його версій), з усіх доменів та/або хостів, негайно надати компанії Автобідмайстер повний контроль над вебсайтом, що порушує права, у тому числі, але не обмежуючись правами на виконання будь-яких дій, які має здійснити реєстратор (-и) домену (-ів) та/або хост (-ів) домену стосовно вебсайту, що порушує права, необхідних для передачі контролю та прав на вебсайт, що порушує права, оскільки вебсайт, що порушує права (та будь-яка його версія), виник внаслідок незаконного привласнення та неправомірного використання Захищеної інформації, що належить виключно компанії Автобідмайстер;

3.Частку Боржника за рішенням №1 у Sarozum, оскільки Sarozum виник внаслідок використання та/або включення Захищеної інформації, що належить виключно компанії Автобідмайстер, Боржником за рішенням № 1; та

4. Якщо передача частки Боржника за рішенням № 1 у Sarozum неможлива, то надати компанії Автобідмайстер доказ того, що Боржник за рішенням № 1 був повністю і назавжди позбавлений будь-якої частки власності в Sarozum (включаючи, але не обмежуючись будь-якою посадою у суб`єкті господарювання як працівника, підрядника, службової особи чи директора, оскільки ці посади зазвичай описуються для суб`єкта господарювання), а всі попередні прибутки, заробітки, доходи тощо, отримані Боржником за рішенням № 1 в результаті його власності у Sarozum, стануть власністю компанії Автобідмайстер, оскільки Sarozum було утворено на основі використання Боржником за рішенням №1 Захищеної інформації, що належить виключно компанії Автобідмайстер.

В. Негайно повернути всю Захищену інформацію компанії Автобідмайстер власнику, включаючи відмову від усіх джерел та/або відсотків, які виникли через використання будь-якої Захищеної інформації компанії Автобідмайстер, включаючи, але не обмежуючись таким:

1. Передача веб-сайту, що порушує права, на користь компанії Автобідмайстер;

2. Передача відсотків Боржника за рішенням № 1 у Sarozum на користь компанії Автобідмайстер; та

3. Повна заборона Боржникам за рішенням продовжувати використовувати захищену інформацію компанії Автобідмайстер у Sarozum, на вебсайті, що порушує права (або будь-якій його версії), або будь-яким іншим способом.

С. Негайно знищити всі копії Захищеної інформації компанії Автобідмайстер у будь-якій формі, яка знаходиться у власності, на зберіганні або під контролем Боржників за рішенням, включаючи, але не обмежуючись усіма перерахованими нижче пунктами. Боржники за рішенням повинні письмово повідомити компанію Автобідмайстер про виконання цього наказу про знищення і вказати, що кожен знищив:

1. Фінансові звіти компанії Автобідмайстер,

2. Інформацію, яка будь-яким чином стосується поточного чи колишнього постачальника та/або замовника компанії Автобідмайстер, включаючи, але не обмежуючись інформацією, що стосується Copart Inc.;

3. Вихідний код вебсайту, що порушує права;

4. Інформацію, що будь-яким чином, пов`язана з роботою Боржників за рішенням, виконану для компанії Автобідмайстер; та

5. Інформацію, яка будь-яким чином стосується будь-якого поточного чи колишнього співробітника або підрядника компанії Автобідмайстер, крім інформації, отриманої від джерела за межами компанії Автобідмайстер.

D. Негайно припинити та утриматися від будь-якого подальшого використання Захищеної інформації, що належить виключно компанії Автобідмайстер, включаючи, але не обмежуючись припиненням і утриманням від:

1. Використання Захищеної інформації компанії Автобідмайстер, включаючи негайне видалення вебсайту, що порушує права, та постійне утримання від повторної активації вебсайту, що порушує права, або будь-якої його версії:

2. Діяльність зі створення, розробки та/або підтримки будь-якого онлайн-аукціону з продажу автомобілей в Інтернеті;

3. Реєстрація будь-якого домену для будь-якого онлайн-аукціону з продажу автомобілей в Інтернеті;

4. Хостинг будь-якого вебсайту з метою просування, підтримки та/або забезпечення онлайн-аукціону з продажу автомобілей в Інтернеті; та

5. Розробка будь-якого вебсайту з метою просування, підтримки та/або забезпечення онлайн аукціону з продажу автомобілей в Інтернеті.

Е. Негайно припинити та утриматися від будь-яких зусиль щодо подальшого використання будь-якої та усієї Захищеної інформації, що належить виключно компанії Автобідмайстер, шляхом:

1. Переманювання будь-якого незалежного підрядника компанії Автобідмайстер;

2. Переманювання будь-якого постачальника компанії Автобідмайстер, включаючи Copart, Inc.;

3. Наймання будь-якого незалежного підрядника компанії Автобідмайстер та/або продовження наймання будь-якого з колишніх незалежних підрядників компанії Автобідмайстер;

4. Переманювання будь-кого з незалежних підрядників компанії Автобідмайстер для участі у приватному підприємстві та/або продовжувати співпрацю з будь-яким із колишніх незалежних підрядників компанії Автобідмайстер у приватному підприємстві, включаючи, але не обмежуючись Sarozum, та будь-які похідні чи афілійовані підприємства; та

5. Припинення будь-яких трудових або договірних відносин з будь-яким відповідачем та будь-яким зі співробітників, постачальників та незалежних підрядників компанії Автобідмайстер.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в матеріалах справи немає відомостей щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра та розгляду справи з огляду на таке.

У грудні 2020 року AUTOBIDMASTER LLC звернулася з позовом до Арбітражної служби Портленда, штат Орегон, США, де була відкрита справа № 201211.

27 січня 2021 року адміністратор ASP направив ОСОБА_5 повідомлення про призначення його арбітром у цій справі, копія цього повідомлення була направлена поштою та електронною поштою представникові заявника та представникові відповідачів.

Вказане підтверджується листом адміністратора ОСОБА_6 (том 1, а. с. 152, 177), у якому ще зазначено, що жодного повідомлення чи вказівки про те, що лист про призначення арбітра не був доставлений сторонам, АSР не отримувала.

У листі адміністратора ОСОБА_6 , направленому сторонам, зазначено, що відповідно до арбітражних застережень угод про консультативні послуги арбітраж має проходити в Портленді і може проводитися за допомогою Zoom або інших засобів відеоконференції, спір вирішуватиметься одноособовим арбітром, додано список восьми запропонованих арбітрів, надано строк для викреслення двох імен, у разі невиконання цієї вимоги вважатиметься, що всі імена зі списку є прийнятними.

Звернено увагу відповідачів, що їх бездіяльність та неявка не завадить позивачу отримати арбітражне рішення. Правила ASP 25, 44, законодавство штату і федеральне законодавство дозволяють секретареві суду визнати арбітражне рішення як рішення суду, тому якщо відповідачі не братимуть участі у цьому арбітражному процесі, це може призвести до офіційного судового рішення не на користь відповідачів (том 1, а. с. 153, 178-182).

Відповідачі знали про початок арбітражного розгляду, що підтверджується їх відповіддю від 25 січня 2021 року, поданою до ASP, що також підтвердив їх представник у судовому засіданні 22 грудня 2022 року (том 2, а. с. 105, 121).

Відповідачі не заперечували, що 17 лютого 2021 року їх представник направив арбітру заяву про відмову від участі в арбітражному провадженні. Потім представник заявника електронним листом від 11 березня 2021 року ініціювала перед арбітром питання про застосування правила 25 Арбітражних правил і проведення слухання за процедурою prima facie. Копію листа також було направлено відповідачам. Арбітр в електронному листі від 12 березня 2021 року запропонував відповідачам надати свої заперечення щодо розгляду протягом 10 днів, чим представник відповідачів скористався.

У результаті цього арбітр 26 березня 2021 року направив ухвалу у формі листа сторонам, взяв до уваги заяву відповідачів про відмову від участі в арбітражному провадженні та задовольнив клопотання представника заявника про вирішення справи за процедурою слухання prima facie (том 2, а. с. 158).

Відповідно до тексту арбітражного рішення від 25 травня 2021 року арбітраж був завершений на слуханні prima facie, яке відбулося 07 травня 2021 року відповідно до правила 25 Арбітражних правил, за участі представника заявника; відповідачі відмовилися від арбітражного провадження листом від 17 лютого 2021 року та не з`явилися на слухання. Відповідно до правила 27 ASP арбітр закрив слухання та визнав позивача сторною, що виграла у справі та має право на винесення рішення проти відповідачів. Це остаточне арбітражне рішення, і грошова винагорода є своєчасною та відповідною для вирішення арбітражу (том 1, а. с. 13-21, 27-32).

Згідно з листом від 23 серпня 2021 року ОСОБА_7 підтвердив, що він був призначений арбітром у справі № 201211, 25 травня 2021 року виніс остаточне арбітражне рішення та отримав грошову винагороду у цій справі (том 1, а. с. 12, 23).

Крім того, представник відповідачів листувався з арбітром у справі, зокрема направляв йому заяву про відмову відповідачів від участі в арбітражі та інші пояснення з питань, які виникали у процесі арбітражу. Відповідачі не заперечували цього факту (том 2, а. с. 139-146, 148-150).

Відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що вони не були повідомлені про призначення арбітра, а також не надали жодних аргументів щодо того, чому вони адресували лист із заявою про відмову відповідачів від участі в арбітражному розгляді від 17 лютого 2021 року та усі подальші письмові пояснення у справі на адресу арбітра ОСОБА_4.

У листі від 12 березня 2021 року представник відповідачів ОСОБА_8 зазначив, що вони, відмовляючись від цієї справи, покладалися на свої заявлені аргументи та на заборону цього суду щодо невиконання зобов`язань. Відповідачі вважали, що будь-яке арбітражне рішення буде недійсним і виступили лише для того, щоб оскаржити відсутність юрисдикції (том 2, а. с. 151, останній абзац).

У листі ОСОБА_7 повідомив, що позивач може планувати слухання prima facie у режимі відеоконференції на 20-23 квітня, 26-28 квітня та 5-7 травня (том 2, а. с. 159).

У клопотанні про відхилення, поданому 09 липня 2021 року, представники відповідачів повідомили, що відповідачі просять суд відхилити цей позов, оскільки в ньому відсутня персональна юрисдикція щодо відповідачів, як альтернативу вони просять суд відхилити цей позов на підставі незручності місця розгляду справи (том 2, а. с. 182-204).

Згідно з правилом 11 Арбітражних правил арбітражне слухання має проводитись у місті/місті, вибраному ASP, якщо сторони не домовляться (або арбітр не вирішить) провести його в іншому місці. Визначення ASP (або рішення арбітра) ґрунтується на положенні про місце (якщо таке є) в угоді, місцезнаходження сторін, їхніх адвокатів, свідків, предметі спору та інших відповідних факторах. Сторона може бути представлена адвокатом протягом всього або будь-якої частини арбітражного процесу. Адвокат може відкликати себе як адвокат або може бути замінений іншим адвокатом, і акт відкликання або заміни повинен бути негайно підтверджений у письмовій формі адвокатом, який відкликає або замінює, шляхом повідомлення клієнта, кожної протилежної сторони (або адвоката такої сторони), ASP та арбітр(и).

Суд першої інстанції, вказавши, що відповідачі не отримували жодних повідомлень щодо особи, яку призначено арбітром у справі, а також місця проведення слухань, дати слухань, не звернув уваги, що відповідачі з моменту укладення угод про консультативні послуги знали про місце розгляду справи в Портленді, отримували листи, повідомлення із суду, їх представник активно переписувався з арбітром, крім того, вони не заперечували щодо цього. Отже, відповідачі були належним чином сповіщені про призначення арбітра та арбітражний розгляд.

Суд першої інстанції з посиланням на правило 25 Арбітражних правил необґрунтовано відхилив доводи AUTOBIDMASTER LLC про те, що відповідачі відмовилися від арбітражного розгляду, тому і не повідомлялися про розгляд справи, оскільки відповідно до процедурних правил Арбітражної служби Портленду, якщо відповідачі відмовилися від участі у провадженні, то слухання справи може проводитися без їх участі.

Суд першої інстанції помилково витлумачив правило 25 Арбітражних правил, не звернувши уваги на те, що відповідачам була забезпечена можливість взяти участь в арбітражному провадженні; крім того, вони нею скористалися, оскільки подали в арбітраж заяву про відповідь та заяву на захист відповідачів від 25 січня 2021 року, а також лист із заявою про відмову від участі в арбітражному розгляді від 17 лютого 2021 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08грудня 2021 року у справі № 757/10886/20-ц, провадження № 61-13490св21, у справах, у яких позивач виходить з prima facie підходу, заперечуючи існування певних фактів та подій як таких, тягар доведення протилежного переходить до відповідача. Надання відповідних доказів не повинно становити труднощів для відповідача, якщо він діє добросовісно, тобто якщо він переконався у достовірності інформації до моменту її поширення. Всупереч цьому відповідачі не надали судам жодного доказу існування обставин, про які вони стверджували в оспорюваному матеріалі.

З урахуванням зазначеного, у справі, яка переглядається, відповідачі, які заперечували щодо їх належного повідомлення про призначеного арбітра та розгляд справи, мали надати належні докази на підтвердження цього, проте не надали жодного доказу на підтвердження вказаного.

Щодо остаточності арбітражного рішення

Відповідно до правила 36 Арбітражних правил через десять днів після винесення арбітражного рішення, зміненого арбітражного рішення, додаткового арбітражного рішення або зміненого додаткового арбітражного рішення будь-яка сторона може звернутися до будь-якого федерального суду або суду штату, що має юрисдикцію, щоб підтвердити арбітражне рішення як рішення такого суду. (Див. ORS 36.700, 36.715 і 9 USC, розділ 9. ASP має форми, які допоможуть у цьому процесі.) Мета десятиденної затримки полягає в тому, щоб дозволити стороні вимагати виправлення арбітражного рішення відповідно до правила 35.

Згідно з правилом 35 Арбітражних правил

A. призначення. Арбітр(и) можуть змінити арбітражне або додаткове арбітражне рішення, щоб виправити ненавмисну ??помилку в розрахунках, описі, позначенні тощо, або друкарську помилку чи неправильну десяткову крапку, або завершити арбітражне рішення, у якому не йдеться про питання, яке Позовна заява вимагає резолюції. Змінене рішення не змінює жодного рішення по суті.

B. Процедура. Прохання сторони про виправлення арбітражного або додаткового арбітражного рішення подається арбітрам(ам), а його копія вручається іншій стороні до винесення на його основі рішення. Якщо це ініційовано арбітром(ами), запропоноване виправлення має бути передано всім сторонам арбітром(ами). Інша сторона має десять днів після вручення запропонованого виправлення, щоб подати до арбітра та надіслати протилежній стороні будь-які коментарі щодо цього.

C. Рішучість. Арбітр(и) може, на розсуд арбітра(ів), організувати телефонну конференцію щодо питання, але має вирішити питання без офіційного слухання та/або вручити кожній стороні (і надіслати копію ASP ) відхилити запропоноване виправлення або винести змінене арбітражне рішення або змінене додаткове арбітражне рішення, яке включає запропоноване виправлення або будь-яку його частину та яке є повним на вигляд як арбітражне рішення, дотримуючись тієї ж форми та процедури, що й для внесення арбітражного рішення відповідно до правила 31.

Отже, правило 35 Арбітражних правил говорить про те, що сторони можуть звернутисядо будь-якого федерального суду або суду штату не для формального підтвердження арбітражного рішення як рішення такого суду, а для його виправлення з підстав, передбачених цим пунктом.

З огляду на вказане суд першої інстанції помилково витлумачив правило 36 Арбітражних правил, оскільки рішення є остаточним після його винесення, проте згідно з цим пунктом та правилом 35 Арбітражних правил через десять днів після винесення арбітражного рішення будь-яка сторона може звернутися до будь-якого федерального суду або суду штату, що має юрисдикцію щодо підтвердження рішення у вигляді рішення такого суду, якщо є підстави для його виправлення, а не для підтвердження його остаточності.

Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, що обов`язковою умовою набуття арбітражним рішенням статусу обов`язкового є підтвердження федеральним судом або судом штату у США.

Згідно з Нью-Йоркською конвенцією остаточність арбітражного рішення має встановлюватися передусім з урахуванням змісту угоди між сторонами. Відсутність визнання в державі винесення арбітражного рішення не є підставою для відмови у його визнанні у будь- якій іншій державі на підставі Нью-Йоркської конвенції.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 264/1297/17, провадження № 61-35280св18, згідно з яким інститут визнання і виконання іноземного арбітражного рішення не передбачає, що арбітражне рішення, винесене в одній державі, повинно бути виконуваним (мати силу виконавчого документа) у цій державі, як необхідна передумова для його визнання і примусового виконання на території інших держав.

Рішення суду першої інстанції суперечить наведеному висновку Верховного Суду.

Висновок суду першої інстанції щодо того, що арбітражне рішення ще не стало остаточним для сторін, ґрунтується на неправильному тлумаченні положень Нью- Йоркської конвенції, Арбітражних правил і положень угод між сторонами. Цей висновок є неправильним за своєю суттю, а арбітражне рішення є остаточним для сторін згідно з пунктом (е) частини першої статті V Нью-Йоркської конвенції.

Також помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що арбітражне рішення ще не стало обов`язковим для сторін, оскільки вказане спростовується текстом арбітражного рішення від 25 травня 2021 року, в якому зазначено, що рішення є остаточним. Крім того, улисті від 23 серпня 2021 року ОСОБА_7 підтвердив, що виніс остаточне арбітражне рішення.

Щодо порушення арбітражним рішенням прав та інтересів третіх осіб

Посилання в апеляційній скарзі на те, що арбітражне рішення виходить за межі арбітражної угоди, оскільки стосується прав та інтересів третіх осіб, які не укладали арбітражної угоди, не є її сторонами та не були залучені до арбітражного розгляду, зокрема юридичної особи, що утворена і діє за законодавством Кіпру, - компанії Sarozum Group Ltd та її учасників (акціонерів), а також юридичної особи, реєстраційні дані якої не відомі, - компанії Copart Inc, є безпідставним з огляду на таке.

З урахуванням змісту арбітражного рішення воно не встановлює будь-яких обов`язків для третіх осіб, а спрямоване виключно на виконання зобов`язань відповідачами. Лише згадування в резолютивній частині арбітражного рішення цих осіб не вказує на те, що арбітражне рішення стосується їх прав або порушує їх.

Суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що дії, які відповідачі зобов`язані вчинити на підставі арбітражного рішення, порушують права та інтереси третіх осіб, з якими не укладено арбітражної угоди, зокрема права то інтереси компанії Sarozum Group Ltd, Copart Inc та власника вебсайту www.auction-spot.com, оскільки суд не зазначив, які конкретно їх права та інтереси (як окремих суб`єктів) порушують ці зобов`язання.

На спростування вказаного відповідачі належних доказів також не надали.

З урахуванням наведених положень Арбітражних правил та встановлених обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції передчасно відмовив у задоволенні заявиAUTOBIDMASTER LLC, не з`ясувавши усіх обставин справи.

Верховний Суд, оцінивши доводи сторін та здійснивши оцінку методом ex officio, порушення публічного порядку не встановив.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої, частини другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Встановивши неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нового рішення про задоволення заяви.

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу та апеляційної скарги AUTOBIDMASTER LLC сплатила 1 190,00 грн та 1 795,00 грн судового збору відповідно, то понесені витрати необхідно стягнути з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , з кожного по 1 492,50 грн.

Керуючись статтями 24, 141, 351, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 478 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду