ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 727/1599/22

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 червня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Венерською Г. І., задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 червня 2022 року змінено, з урахуванням мотивів цієї постанови.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено частково.

Розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2015 року, змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 00 копійок.

У січні 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Венерської Г. І. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 5 543,20 грн.

Заява мотивована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які понесла ОСОБА_2 у зв`язку із розглядом справи.

У лютому 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення, в яких він просить залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без задоволення, вказуючи на те, що справа не є складною та не потребувала надання правової допомоги у такому обсязі, витрати на послуги адвоката вважає завищеними та непропорційними складності справи. Покладення на нього таких витрат вважає не співмірним тягарем через відсутність коштів.

Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з принципу диспозитивності, Верховний Суд розглядає заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Венерської Г. І.

У матеріалах справи наявні документи, на які посилається представник ОСОБА_2 - адвокат Венерська Г. І., як на підтвердження понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.

Зокрема:

- витяг з договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 32/22 від 30 березня 2022 року (а. с. 84);

- звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи № 727/1599/22 (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) від 18 червня 2022 року на суму 11 700 грн (а. с. 127);

- звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи № 727/1599/22 (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) від 10 серпня 2022 року на суму 5 200 грн (а. с. 151);

- копія меморіального ордеру № МВ15990531 від 30 березня 2022 року на суму 3 000 грн (а. с. 86);

- копія меморіального ордеру № МВ24090185 від 10 травня 2022 року на суму 3 750 грн (а. с. 86);

- копія меморіального ордеру № МВ46177166 від 10 серпня 2022 року на суму 5 200 грн (а. с. 86).

Колегія суддів вважає, що клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Венерської Г. І. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 543,20 грн, підлягає задоволенню з огляду на таке.

До відзиву на позовну заяву від 02 травня 2022 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Венерським О. С. долучено, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 31 березня 2022 року та докази направлення відзиву з додатками на адресу позивача (а. с. 45).

До апеляційної скарги від 31 березня 2022 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Венерською Г. І. долучено, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 02 травня 2022 року (а. с. 69-70).

25 травня 2022 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Венерською Г. І. до Чернівецького апеляційного суду подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та долучено документи на підтвердження факту понесення таких витрат ОСОБА_2 (а. с. 82-83).

01 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат, оскільки суд першої інстанції не задовольняв її клопотання про стягнення судових витрат (а. с. 111).

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Венерська Г. І. просила суд, зокрема, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу. До касаційної скарги долучено документи на підтвердження факту понесення таких витрат ОСОБА_2 (а. с. 144-154).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Разом із тим, у пунктах 150-151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження

№ 12-14гс22) вказано, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано.

Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, подані ОСОБА_1 не містять достатніх обґрунтувань та відповідних доказів завищення витрат на послуги адвоката, непропорційності їх складності справи та надмірності таких витрат для позивача.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_2 - адвоката Венерської Г. І. про ухвалення додаткового рішення у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки представником ОСОБА_2 - адвокатом Венерською Г. І. документально доведено, що ОСОБА_2 здійснила витрати на правову допомогу, що підтверджено матеріалами справи, наявні підстави для стягнення цих витрат відповідно до поданої заяви у сумі 5 543, 20 грн.

Керуючись статтями 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду