ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 380/13732/22

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 05 квітня 2018 року по 29 вересня 2022 року у розмірі 170 732,19 грн з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки) у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №380/13732/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року змінено, викладено частину другу резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:

«Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 05 квітня 2018 року по 29 вересня 2022 року (але не більш як за шість місяців) включно в сумі 45 349 (сорок п`ять тисяч триста сорок дев`ять) грн 96 коп».

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу (зареєстрована апеляційний судом 11 вересня 2023 року), в тексті якої заявила клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №380/13732/22.

Обґрунтовуючи поважність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження військова частина НОМЕР_1 зазначила, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №380/13732/22 на адресу військової частини НОМЕР_1 вчасно не надходило, таке було отримано нею лише 29 серпня 2023 року, а отож вона була позбавлена права на своєчасне подання апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Військової частини НОМЕР_1 ; апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржене судове рішення суд першої інстанції прийняв 13 грудня 2022 року, а апеляційну скаргу скаржник подав 11 вересня 2023 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

Вказані скаржником підстави суд апеляційної інстанції вважав недостатніми для поновлення строку апеляційного оскарження, та зазначив, що відповідач повинен був дізнатися про наявність рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року ще 10 березня 2023 року, з моменту отримання копії апеляційної скарги ОСОБА_1 , якою оскаржувалося рішення суду першої інстанції.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що отримання 29 серпня 2023 року копії рішення суду першої інстанції не змінює момент, з якого відповідач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час з якого відповідач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23 жовтня 2023 року скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №380/13732/22, в якій зазначив аналогічні аргументи тим, що і в поданій апеляційній скарзі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 ; відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 ; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 380/13732/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановляючи таку ухвалу суд апеляційної виходив з того, що вказані скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, а заява про поновлення строку апеляційного оскарження містить ідентичні підстави пропуску строку, зазначені в апеляційній скарзі, яким суд апеляційної інстанції надав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 23 жовтня 2023 року.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №380/13732/22, а справу №380/13732/22 направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є надмірно формальними, оскільки суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що суд першої інстанції не направив вчасно військовій частині копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року.

Скаржник звертає увагу на обов`язок суду, передбачений статтею 251 КАС України, щодо вчасного направлення копії судового рішення.

За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції також не врахував, що військова частина вживала заходів для реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме те, що апеляційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року була направлена 05 вересня 2023 року, в тижневий термін з дати отримання повного рішення суду першої інстанції в цій справі (29 серпня 2023 року).

Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №380/13732/22.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року виправлено описку в ухвалі Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі №380/13732/22.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 20 березня 2024 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналіз змісту частини третьої статті 298 КАС України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку (у разі її не подання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку неповажними).

Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року було прийнято в порядку письмового провадження, повний текст складено 13 грудня 2022 року.

Апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 було подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду (за доводами скаржника) 05 вересня 2023 року, та зареєстровано судом апеляційної інстанції 11 вересня 2023 року.

В апеляційній скарзі військовою частиною НОМЕР_1 було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, на обґрунтування якого остання зазначала, що строк апеляційного оскарження порушила з підстави неможливості вчасно отримати копію рішення суду. Вказувала, що самостійно вжила заходів для отримання копії судового рішення шляхом направлення відповідного запиту від 29 червня 2023 року вих. №534/361 до суду першої інстанції. Копію оскарженого рішення військова частини НОМЕР_1 отримала 29 серпня 2023 року, на підтвердження чого надала копію поштового конверту, в якому надійшла на її адресу копія цього судового рішення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що останньою пропущено строк на апеляційне оскарження, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що військова частина НОМЕР_1 повинна була дізнатися про наявність рішення суду першої інстанції ще 10 березня 2023 року, з моменту отримання апеляційної скарги позивача, якою оскаржувалося це судове рішення, та відповідно з цього моменту вчинити активні дії щодо його оскарження.

Верховний Суд з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.

Згідно з положення частини другої статті 295 КАС України безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи повного рішення суду.

Порядок вручення судового рішення регламентований статтею 251 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Отже, зазначеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення.

В апеляційній та касаційній скаргах скаржник наголошував, що суд першої інстанції не виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення військовій частині НОМЕР_1 копії рішення суду першої інстанції від 13 грудня 2022 року. Зазначав, що самостійно вжив заходів для отримання копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, направивши запит від 29 червня 2023 року вих. №534/361 до суду першої інстанції та отримав копію цього судового рішення лише 29 серпня 2023 року.

Зазначені доводи залишились судом апеляційної інстанції не оціненими.

Верховний Суд наголошує, що стаття 299 КАС України вимагає від суду апеляційної інстанції перевіряти факт отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення та виключно з цього моменту обраховувати процесуальний строк. Сам факт «обізнаності» скаржника з постановленням оскаржуваного судового рішення, за загальним правилом, не впливає на такий обрахунок строку. Зазначене положення процесуального кодексу фактично презюмує добросовісність поведінки скаржника, об`єктивну неможливість до отримання ним повного тексту оскаржуваного судового рішення належним чином скористатися конституційним правом на апеляційний перегляд справи, а також непорушність за такого підходу принципу res judicata.

Подібні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 16 червня 2023 року в справі №520/986/22, від 05 жовтня 2023 року в справі №400/11755/21.

З огляду на зазначене, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не оцінивши усі наведені скаржником обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції визначеного процесуальним законом обов`язку щодо вручення учасникам справи оскаржуваного рішення та надати оцінку своєчасності подання військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги після отримання на її запит 29 серпня 2023 року копії повного судового рішення.

За наведених обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд