ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 185/4792/22

Улипні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), у якому просив: визнати протиправними дії ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо невизнання у нього наявності травми голови під час травмування на виробництві 17 грудня 2021 року; зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» організувати розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ним 17 грудня 2021 року; скласти акт за формою Н-1 і викласти пункт 1, а саме діагноз, який встановлений закладом охорони здоров`я, у такій редакції: «Підшкіряна гематома завушної ділянки голови справа. Закрита черепно-мозкова травма. Закрите пошкодження медіальної зв`язки правого колінного суглобу, нестабільність зв`язкового апарату»; та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 80 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що перебуває в трудових відносинах з відповідачем та працює на посаді гірничого майстра в шахті «Степова».

17 грудня 2021 року, під час виконання трудових обов`язків, з ним стався нещасний випадок, під час якого він отримав травми голови та правового колінного суглобу. У період з 18 грудня до 28 грудня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні.

20 січня 2022 року відповідач склав акт розслідування про нещасний випадок. Однак, діагноз, який відображений в цьому акті, не містить відомостей про отриману ним травму голови.

За наслідками повторного розслідування нещасного випадку 06 квітня 2022 року відповідач склав акт, у якому відобразив такий же діагноз, як і в акті від 20 січня 2022 року.

Такі дії відповідача є протиправними та порушують його право на отримання належного соціального забезпечення.

Через отриману травму він постійно відчуває головний біль, тривогу, вимушений проходити лікування, що завдає йому моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, позов задоволено.

Визнано дії ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо невизнання в ОСОБА_1 наявності травми голови під час травмування на виробництві 17 грудня 2021 року протиправними.

Зобов`язано ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» організувати розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 17 грудня 2021 року, скласти акт за формою Н-1 та викласти пункт 1, а саме діагноз, який встановлений закладом охорони здоров`я, у такій редакції: «Підшкіряна гематома завушної ділянки голови справа. Закрита черепно-мозкова травма. Закрите пошкодження медіальної зв`язки правого колінного суглобу, нестабільність зв`язкового апарату».

Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 80 000,00 грн. Сума моральної шкоди підлягає оподаткуванню.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позову. Діагнозом, який встановлений позивачу при наданні першої медичної допомоги, а також висновками експертів підтверджено, що 17 грудня 2021 року він отримав виробничу травму голови, а тому дії відповідача щодо невизнання такої травми протиправні.

Крім того, внаслідок порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виробничої травми, встановлення йому інвалідності третьої групи, наявні підстави для відшкодування йому завданої роботодавцем моральної шкоди.

У лютому 2024 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанціїй передати справу на новий розгляд.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року в справі № 235/5301/16-ц, від 21 травня 2020 року в справі № 186/1053/17 та від 18 січня 2023 року в справі № 742/1433/21; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що визнання факту нещасного висновку таким, що пов`язаний з виробництвом, а також обов`язок складання акта за формою Н-1 є виключною компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку.

Розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, проводилося двічі. Проведення іншого розслідування законодавством не встановлено.

Факт травмування голови в позивача відповідач не оспорює. Водночас будь-яких негативних наслідків стану центральної нервової системи після отриманої ним травми голови не встановлено. Факт завдання моральної шкоди позивач не довів.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2024 року зупинено виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року в частині зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» організувати розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 17 грудня 2021 року, скласти акт за формою Н-1 та викласти пункт 1, а саме діагноз, який встановлений закладом охорони здоров`я, в такій редакції: «Підшкіряна гематома завушної ділянки голови справа. Закрита черепно-мозкова травма. Закрите пошкодження медіальної зв`язки правого колінного суглобу, нестабільність зв`язкового апарату».

29 квітня 2024 року справа № 185/4792/22 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»та працює на посаді гірничого майстра у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління Першотравенське» шахта «Степова».

17 грудня 2021 року о 22:30 год на підприємстві стався нещасний випадок. ОСОБА_1 , підіймаючи блок бетоніту, втратив рівновагу і впав спиною на складовий бетоніт, вдарившись також головою об нього. При падінні блок бетоніту, який він тримав, вдарив його по правій нозі.

Відповідно до екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) від 18 грудня 2021 року потерпілому ОСОБА_1 встановлений попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій колінного суглобу.

18 грудня 2021 року о 03:30 год позивача доставлено та госпіталізовано до КНП «Першотравенська міська лікарня» ПМР. Діагноз при надходженні до лікарні: «Закрита черепно-мозкова травма. Гематома завушної ділянки голови. Забій правого колінного суглобу. Нестабільність зв`язочного апарату АГ?».

Згідно з виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 4032, позивачу встановлений діагноз: «Забій правого колінного суглобу. Закрите пошкодження медіальної зв`язки? Гематома завушної ділянки справа. (травма виробнича 17 грудня 2021 року)».

Заключний діагноз відображений в акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 17 грудня 2021 року о 22:30 год, затвердженому 20 січня 2022 року директором ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за формою Н-1/П.

На виконання вимог припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28 березня 2022 року наказом ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 29 березня 2022 року № 2344 призначено повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем.

За наслідками повторного розслідування нещасного випадку на виробництві складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 17 грудня 2021 року о 22:30 год, затверджений 06 квітня 2022 року директором ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за формою Н-1/П, у якому відображений такий же діагноз: «Підшкіряна гематома завушної ділянки справа. Закрите пошкодження медіального зв`язки правого колінного суглобу, нестабільність зв`язкового апарату».

З 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності та 30 % втрати працездатності за виробничою травмою.

Відповідно до висновку експерта № 54 від 31 січня 2023 року, за результатами аналізу медичної документації, у ОСОБА_1 встановлено: забій голови з підшкірною гематомою завушної ділянки справа, яка спричинена від травматичної дії - удару тупого твердого предмета в завушну ділянку справа або при ударі об такий вказаною ділянкою голови. Термін виникнення встановленої гематоми завушної ділянки справа відповідає 17 грудню 2021 року, тобто є наслідком травмування на виробництві та знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку. За своїм характером встановлене тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком експерта № 301-Д від 21 липня 2023 року, за результатами аналізу наданої медичної документації, у ОСОБА_1 встановлено: забій голови з підшкірною гематомою завушної ділянки справа, яка спричинена від травматичної дії - удару тупого твердого предмета в завушну ділянку справа або при ударі об такий вказаною ділянкою голови. Будь-якої неврологічної симптоматики, яка могла б свідчити про отриману 17 грудня 2021 року черепно-мозкову травму, не встановлено.

Також будь-яких негативних наслідків стану центральної нервової системи після отриманої травми голови 17 грудня 2021 року не встановлено, про що свідчать дані огляду невропатолога під час двох обстежень медико-соціальною експертною комісією (10 травня 2022 року, 15 серпня 2022 року).

Частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України визначають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з частиною другою статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).

Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

У пункті 33 Порядку № 337 визначено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії).

У разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі 6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним (пункт 51 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Пунктом 57 Порядку № 337 визначено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Отже, у разі незгоди працівника з результатами повторного розслідування нещасного випадку, він може оскаржити до суду складений за результатами такого розслідування акт.

У цій справі встановлено, що відповідач двічі проводив розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 17 грудня 2021 року.

За результатами повторного розслідування нещасного випадку 06 квітня 2022 року відповідач склав відповідний акт.

Звертаючись до суду з цим позовом з підстав порушення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вимог Порядку № 337 при складанні зазначеного акта, позовних вимог про визнання його недійсним чи скасування позивач не заявив.

Водночас заявлені ОСОБА_1 вимоги про визнання дій відповідача протиправними, зобов`язання відповідача організувати розслідування нещасного випадку та скласти акт за формою Н-1, з огляду на обставини цієї справи, не є належним способом захисту, оскільки встановлено, що відповідач двічі проводив таке розслідування та склав відповідний акт, який є чинним, а незгода позивача зі змістом цього акта, як уже зазначено вище, є підставою для оскарження його в суді, а не зобов`язання відповідача (втретє) провести розслідування нещасного випадку.

Таким чином, оскільки обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, підстав для задоволення цих вимог, як і вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка в цьому випадку має похідний характер, немає.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, внаслідок чого дійшли до помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки в справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду