ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/9482/22

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач-1), Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 28.03.2022 № 153 о/с «Про накладання дисциплінарного стягнення» про звільнення ОСОБА_1 зі служби на підставі пункту 176 підпункту 6 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту);

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 05.04.2022 № 183 о/с;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 01.03.2022 № 73 «Про кадрові питання», про припинення виплати грошового забезпечення з 01.03.2022 в частині старшині служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія-хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- поновити старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 на службі в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на посаді водія-хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 06.04.2022;

- стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 06.04.2022 по дату прийняття рішення судом;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді водія-хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 06.04.2022 та стягнення з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;

- поновити виплату грошового забезпечення з 01.03.2022 ОСОБА_1 .

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 28.03.2022 № 153 о/с за невихід на службу без поважних на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту. Позивач указує на наявність поважних причин відсутності на службі та відсутність в його діях складу дисциплінарного правопорушення. Позивач зауважує, що розірвання контракту з підстав систематичного невиконання його умов можливе лише за умови, якщо до особи рядового та начальницького складу раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного вчинення дисциплінарного проступку, попереднє стягнення має юридичну силу. Звертає увагу, що до позивача раніше не застосовувалося дисциплінарне стягнення.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

4. При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірного накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки висновком службового розслідування підтверджено вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, що полягає в невиході на службу без поважних причин.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано накази Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 28.03.2022 №153 о/с та від 05.04.2022 №183 о/с. Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія-хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 06.04.2022. Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.04.2022 до 30.11.2023 у розмірі 249 733 53 коп. В іншій частині позову відмовлено.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції керувався тим, що в матеріалах справи відсутні докази щодо застосовування до позивача дисциплінарних стягнень протягом останнього року служби на момент прийняття спірного наказу. А тому виснував, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як систематичність, що в свою чергу виключає застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

8. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, не містило підстав звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту в умовах воєнного стану, відповідно через прогалини в законодавстві не дозволяло швидко та миттєво реагувати на випадки не виходу на службу під час ведення бойових дій та несення служби. Зауважує, що відповідні зміни були внесені лише постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 468, якою пункт 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, викладено у редакції, якою передбачено припинення контракту та звільнення особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту. Скаржник вважає, що у спірних правовідносинах, враховуючи винятковість обставин, відповідач не міг діяти по-іншому, окрім як застосувати підпункт 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, як підставу для звільнення позивача, який впродовж довгого часу не з`являвся на службі. З огляду на неврегульованість на нормативному рівні на момент виникнення спірних правовідносин питання щодо звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту в умовах воєнного стану, застосування відповідачем підстави для звільнення позивача як систематичне невиконанням умов контракту, на думку скаржника, є формальним порушенням. Тому, за позицією скаржника, суд апеляційної інстанції при вирішення справи мав би застосувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, де суд вказав, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить відмовити відповідачу-1 у задоволенні касаційної скарги, постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

11. Ухвалою від 28.05.2025 Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 17.06.2025 на 12 год 30 хв.

12. У судовому засіданні 17.06.2025 оголошено у справі перерву до 01.07.2025 до 15 год 00 хв.

13. У зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (перебування судді Мартинюк Н.М. у відпустці) 01.07.2025 розгляд адміністративної справи № 520/9482/22 не відбувся.

14. Ухвалою від 04.07.2025 Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 22.07.2025 о 12 год 00 хв.

15. 22.07.2025 у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (перебування судді Мартинюк Н.М. у відпустці) розгляд адміністративної справи № 520/9482/22 не відбувся.

16. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.08.2025 № 825/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 520/9482/22 у зв`язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів.

17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А. для розгляду судової справи № 520/9482/22.

18. Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на 16.09.2025 о 14 год 00 хв.

19. У судовому засіданні 16.09.2025 розгляд справи відкладено до 07.10.2025 до 16 год 00 хв.

20. 07.10.2025 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві розгляд адміністративної справи № 520/9482/22 не відбувся.

21. Ухвалою від 08.10.2025 Верховний Суд призначив справу до розгляду на 14.10.2025 о 14 год 00 хв.

22. У судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав вимоги касаційної скарги, просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

23. Представник відповідача-2 підтримав доводи та вимоги касаційної скарги відповідача-1.

24. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

25. ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту на посаді водія - хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

26. З 01.03.2022 водій - хімік відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини ОСОБА_1 не виходив на службу.

27. Відповідно до наказу Головного управління від 01.03.2022 № 73, на підставі рапорту начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, починаючи з 01.03.2022 позивачу припинено виплату грошового забезпечення.

28. За кожний невихід на службу позивача складений відповідний акт (від 01.03.2022, 03.03.2022, 07.03.2022, 11.03.2022, 15.03.2022, 23.03.2022).

29. Наказом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 10.03.2022 № 126 призначено службове розслідування за фактом невиходу на службу без поважних причин водія - хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини ОСОБА_1 .

30. Висновком службового розслідування відомості щодо призначення службового розслідування підтвердились, факт порушення службової дисципліни у вигляді невиходу на службу без поважних причин ОСОБА_1 підтвердився.

31. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 28.03.2022 № 153 за невихід на службу без поважних причин старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія - хіміка відділення радіаційного та хімічного захисту групи радіаційного та хімічного захисту аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту.

32. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 05.04.2022 за № 183 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби за підпунктом 6 пункту 176 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу).

33. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування

34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Згідно із частинами першою - третьою статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

36. За правилами частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі; 3) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) центральної лікарсько-експертної комісії центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, про непридатність або обмежену придатність до служби; 4) у зв`язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв`язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу; 7) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу управління, формування чи підрозділу, навчального закладу, наукової установи, іншої організації центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки; 8) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду; 9) у зв`язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призивної комісії; 10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 10-1) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 11) у зв`язку з набуттям громадянства іншої держави; 12) в інших випадках, передбачених законом.

37. Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

38. Згідно з пунктами 1-3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга).

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

39. Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 Дисциплінарного статуту).

40. За правилами пункту 8 Дисциплінарного статуту порушенням службової дисципліни є протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

41. Згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

42. Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

43. На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи (пункт 75 Дисциплінарного статуту).

44. Відповідно до пункту 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

45. За приписами пункту 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

46. Згідно з пунктом 29 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення № 593) особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

47. Відповідно до пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні; 2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні; 3) за станом здоров`я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби; 4) у зв`язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці; 5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв`язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; 7) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту; 8) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду; 9) у зв`язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії; 10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 10-1) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 11) у зв`язку з набуттям громадянства іноземної держави; 12) в інших випадках, передбачених законом.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи

48. За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

49. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

50. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності та накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту (підпункт 6 пункту 176 Положення № 593). Підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення слугував висновок відповідача про грубе порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у невиході на службу в період воєнного стану.

51. Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, виснував про неправомірність притягнення позивача до дисциплінарного проступку лише з підстав того, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як систематичність, що в свою чергу виключає застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби на підставі статті 80 Дисциплінарного статуту.

52. Суд касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, враховує, що Верховний Суд у постанові від 14.07.2025 у справі № 520/5583/22 сформував правові висновки щодо застосування приписів підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 та висловив правову позицію щодо правомірності звільнення особи, яка проходить службу цивільного захисту, за указаною нормою у період воєнного стану. Висновки, висловлені Верховним Судом у означеній постанові, підлягають урахуванню у цій справі.

53. Так, у постанові від 14.07.2025 у справі № 520/5583/22 Верховний Суд зауважив, що запровадження воєнного стану в Україні суттєво вплинуло на всі сфери суспільного життя, зокрема і на функціонування органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

В умовах воєнного стану, з огляду на специфіку проходження служби цивільного захисту, дотримання особами рядового і начальницького складу вимог Дисциплінарного статуту є їх обов`язком. Поняття «службова дисципліна» включає у себе і обов`язок дотримуватися Присяги служби цивільного захисту.

Порушення особою рядового і начальницького складу службової дисципліни є підставою для накладення на таку особу дисциплінарного стягнення.

54. У постанові від 14.07.2025 у справі № 520/5583/22 Судом враховано підхід Верховного Суду щодо застосування загальних приписів трудового законодавства при вирішенні спорів, пов`язаних з прогулом без поважних причин. Також враховано позицію Верховного Суду щодо питання правомірності притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за систематичний невихід на службу без поважних причин у період воєнного стану.

55. У підсумку у означеній постанові, аналізуючи приписи статей 58, 80 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд виснував, що невихід особи рядового і начальницького складу на службу без поважних причин є грубим порушенням службової дисципліни. З огляду на те, що Дисциплінарний статут визначає таке порушення грубим дисциплінарним проступком, очевидним є те, що вчинення такого є несумісним з перебуванням на службі цивільного захисту.

56. За обставинами цієї справи, позивач з 01.03.2022 допустив невихід на службу, чим грубо порушив службову дисципліну про що були складені акти про невихід на службу від 01.03.2022, від 03.03.2022, від 07.03.2022, від 11.03.2022, від 15.03.2022, від 23.03.2022.

57. Отже, за встановлених обставин у цій справі, позивач систематично не з`являвся на службі, що вказує на те, що позивач фактично самоусунувся від виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану. Тому є підстави вважати, що такий проступок вказує на систематичне невиконання позивачем умов контракту.

58. Отже, застосовуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.07.2025 у справі № 520/5583/22, Верховний Суд констатує, що з огляду на вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, що виразився у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану, відповідач у цій справі правомірно наклав на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення № 593.

59. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправності рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення № 593.

60. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 814/1722/16 та від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20, на які посилається суд апеляційної інстанції не є релевантними до спірних правовідносин, позаяк за обставинами цієї справи позивачем грубо порушено службову дисципліну у період дії воєнного стану, в той час як у справах № 814/1722/16, № 560/3025/20 установлено вчинення особами рядового і начальницького складу порушення службової дисципліни відмінного від вчиненого проступку у цій справі та у мирний час.

61. Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про правомірність оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби. Разом з тим, суд першої інстанції не надавав правової кваліфікації вчиненому позивачем дисциплінарного проступку саме з огляду на відсутність систематичності порушення умов контракту, що було основним доводом позивача.

62. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке.

63. Так, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

64. Варто зауважити, що правовідносини у справі № 813/1790/18 виникли у зв`язку із прийняттям Головним управлінням Держпраці у Львівській області постанов, якими на фізичну особу-підприємця накладено штраф за порушення суб`єктом господарювання законодавства про працю.

65. Водночас, предметом розгляду цієї справи є наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яким за невихід на службу без поважних причин позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту.

66. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що правовідносини у цій справі та у справі № 813/1790/18, на які покликається відповідач в касаційній скарзі, мають різне правове регулювання і не є подібними, а тому висновки Верховного Суду у справі № 813/1790/18 не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.

67. Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

68. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

69. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

70. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину та виклавши її в редакції цієї постанови.

71. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 327, 341, 344, 349, 351, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд