ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 727/1598/24

1. Описова частина

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Українська Інноваційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», ПАТ «Український Інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Український Інноваційний банк» (далі, у тому числі, «Укрінбанк») з ринку, третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О., про визнання договору про надання споживчого кредиту таким, що припинений, та визнання іпотеки такою, що припинена.

Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ «Український Інноваційний банк» та нею укладено договір про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370, за яким ПАТ «Український Інноваційний банк» надано їй кредит у сумі 17 000 доларів США з 03 серпня 2007 року до 02 серпня 2010 року зі сплатою процентів у розмірі 12,5 % річних.

На підставі додаткової угоди між сторонами від 22 лютого 2008 року банк збільшив кредит на споживчі цілі на 42 400 доларів США, а загальна заборгованість позичальника складала 59 400 доларів США.

Додатковою угодою від 15 вересня 2008 року № 2 було змінено відсотки на 14 % річних від суми фактичної заборгованості за кредитом.

ПАТ «Український Інноваційний банк» та вона уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М .О. 03 серпня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за номером 1087, за яким вона передала в іпотеку будинковолодіння, яке знаходиться на АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 січня 2013 року у справі № 2-249812 стягнуто з неї на користь ПАТ «Український Інноваційний банк» в особі Чернівецької філії Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором № 370 у сумі 87 429,84 доларів США, що становить 698 826,71 грн.

ПАТ «Українська Інноваційна компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» укладено договір про відступлення права вимоги від 17 липня 2019 року № 17/07/19-1 за вказаним кредитним договором від 03 серпня 2007 року № 370 та договором іпотеки від 03 серпня 2007 року, укладеним з нею.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» 29 квітня 2021 року надіслало їй повідомлення, в якому було запропоновано провести реструктуризацію заборгованості за договором кредиту від 03 серпня 2007 року № 370.

Після цього, у травні 2021 року вона здійснила повне погашення боргу перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація».

ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» надало їй довідку про відсутність заборгованості від 12 серпня 2021 року № 12/08/21-4, за якою вона станом на 12 серпня 2021 року повною мірою виконала зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» та ПАТ «Українська Інноваційна компанія» укладено договір 12 серпня 2021 року про розірвання договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2019 року № 17/07/19-1.

За витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек та витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого мана ПАТ «Українська Інноваційна компанія» є іпотекодержателем будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 та земельної ділянки.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати договір № 370 про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року між ПАТ «Український Інноваційний банк» та нею, додаткову угоду від 22 лютого 2008 року № 1 до кредитної угоди від 03 серпня 2007 року № 370, додаткову угоду від 15 вересня 2008 року № 2 до договору про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370 такими, що припинені;

- визнати такою, що припинена, іпотеку за іпотечним договором від 03 серпня 2007 року, укладеним між нею та ПАТ «Український Інноваційний банк», посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області та зареєстрований у реєстрі за № 1087, договір про внесення змін та доповнень від 28 квітня 2011 року № 2 до іпотечного договору, посвідченого 03 серпня 2007 року Хоменко М. О. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу за реєстровим № 3210;

- зняти заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження нерухомого майна за іпотечним договором від 03 серпня 2007 року, укладеним між нею та ПАТ «Український Інноваційний банк», який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1087, з врахуванням всіх змін та доповнень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», адвоката Пилип В. М. про передачу до господарського суду Луганської області за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» про визнання таким, що припинений договір про надання споживчого кредиту та визнання іпотеки такою, що припинена, відмовлено.

Районний суд вважав, що підсудність цього спору є виключною та спір повинен розглядатися за правила статті 114 ЦПК України, а саме за місцезнаходженням нерухомого майна.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» з ринку, Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» третя особа - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О., про визнання таким, що припинений, договору про надання споживчого кредиту та визнання іпотеки такою, що припинена, задоволено.

Визнано договір про надання споживчого кредиту між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 03 серпня 2007 року № 370, додаткову угоду N?1 від 22 лютого 2008 року до кредитної угоди від 03 серпня 2007 року № 370, додаткову угоду від 15 вересня 2008 року N?2 до договору про надання споживчого кредиту 03 серпня 2007 року № 370 таким, що припинений.

Визнано такою, що припинена, іпотеку за Іпотечним договором від 03 серпня

2007 року, що був укладений між ОСОБА_1 та АТ «Укрінбанк», який посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області та зареєстровано в реєстрі за № 1087, та договір про внесення змін та доповнень від 28 квітня 2011 року № 2 до Іпотечного договору, посвідченого

03 серпня 2007 року Хоменко М. О., приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, за реєстровим № 3210.

Знято заборону відчуження нерухомого майна, а саме із житлового будинку, знаходиться в АДРЕСА_1 , та виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження нерухомого майна за іпотечним договором від 03 серпня 2007 року, що був укладений між ОСОБА_1 та АТ «Укрінбанк», який посвідчений Хоменко М. О., приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області, та зареєстрований в реєстрі за № 1087, з врахуванням всіх змін та доповнень.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 повністю погасила борг за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» від 12 серпня 2021 року № 12/08/21-4 про повне виконання зобов`язання за вказаним договором, а відповідачі не спростували виконання ОСОБА_1 зобов`язання, тому кредитні правовідносини між нею та кредитором припинилися. Також припинилася іпотека за іпотечним договором у зв`язку із припиненням основного зобов`язання належним його виконанням.

Суд першої інстанції вказав, що відсутні докази правонаступництва між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ПАТ «Українська Інноваційна компанія», тому відхиляється вимога ПАТ «Українська Інноваційна компанія» від 25 травня 2023 року № 296/16 до ОСОБА_1 про наявність у останньої заборгованості за кредитним договором від 03 серпня 2007 року № 370.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ПАТ «Українська Інноваційна компанія» про передачу справи до господарського суду Луганської області за підсудністю, суд першої інстанції послався на застосування правил виключної підсудності, оскільки предметом спору є договір іпотеки, спір пов`язаний із правом ОСОБА_1 на нерухоме майно.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2025 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», в інтересах якого діє адвокат Пиріг О. В., задоволено.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», в інтересах якого діє адвокат Пилип В. М., на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2024 року, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2024 року, задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» про визнання договору про надання споживчого кредиту, іпотеки такими, що припинено, скасовано.

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» про визнання договору про надання споживчого кредиту, іпотеки такими, що припинено, відмовлено.

У решті залишено без змін.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2025 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Караченцева А. Ю., витрати з сплати судового збору в сумі 2 906,88 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що ОСОБА_1 довела, що повністю погасила борг за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370. ПАТ «Українська Інноваційна компанія» не надано первинні документи, виписки по рахунку ОСОБА_1 на спростування повного виконання нею зобов`язання за договором.

При цьому, районний суд не врахував, що єдиним належним відповідачем у справі є ПАТ «Українська Інноваційна компанія», оскільки саме це товариство має право вимоги за спірними договорами, тому у задоволенні позову до інших відповідачів слід відмовити.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2025 року до Верховного Суду, ПАТ «Український Інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» Караченцева А. Ю. посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2024 року у частині, не скасованій постановою апеляційного суду, та постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2025 року у частині залишення рішення першої інстанції без змін скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

- відмовити ОСОБА_1 у позові у частині позовних вимог про зняття заборони відчуження нерухомого майна - житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження нерухомого майна за іпотечним договором від 03 серпня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за №1087 з урахуванням всіх змін та доповнень;

- змінити мотивувальну частину рішення та постанови у частині підстав відмови у позові з огляду на доводи касаційної скарги;

- виключити з мотивувальної частини постанови висновки про перехід до ПАТ «Українська інноваційна компанія» та до ТОВ ФК «Фінанс інновація» прав кредитора ПАТ «Українській інноваційний банк» у правовідносинах з ОСОБА_1 за кредитним договором № 370 та іпотечним договором від 03 серпня 2007 року;

- виключити з мотивувальної частини рішення та постанови висновки про належне фактичне виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 370.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що оскільки ПАТ «Український Інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку, то й ПАТ «Українська Інноваційна компанія» не набула прав банку, а тому всі договори, у тому числі про відступлення права вимоги, які були укладені між ПАТ «Українська Інноваційна компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», про які банку стало відомо тільки з позовної заяви та на які посилається позивач, є нікчемними.

Відтак, навіть якщо ОСОБА_1 і проводилися якісь розрахунки з ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», то такі були здійснені неналежному кредитору.

Разом із тим, ОСОБА_1 не надала доказів здійснення будь-яких платежів на погашення заборгованості за спірним кредитним договором, а тому своїх позовних вимог не довела.

Суди не врахували судових рішень Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо правового статусу двох юридичних осіб: ПАТ «Український Інноваційний банк» та ПАТ «Українська Інноваційна компанія».

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані 29 квітня 2026 року ПАТ «Українська Інноваційна компанія» додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням відзиву чи доповнень до касаційної скарги поза межами визначеного процесуального строку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

16 жовтня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року клопотання ПАТ «Український Інноваційний банк» задоволено.

Зупинено дію рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2024 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2025 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2026 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370, за яким ПАТ «Український Інноваційний банк» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 17 000 доларів США з 03 серпня 2007 року до 02 серпня 2010 року із сплатою процентів в розмірі 12,5 % річних.

На підставі додаткової угоди між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 22 лютого 2008 року № 1 статтю 1 договору про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370 викладено в редакції: банк збільшує кредитна споживчі цілі на 42 400 доларів США, загальна заборгованість позичальника складає 59 400 доларів США.

Додатковою угодою між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 від 15 вересня 2008 року № 2 пункт 1.3 договору від 03 серпня 2007 року № 370 викладено в редакції: за користування кредитом клієнт вплачує банку відсотки в розмірі 14 % річних від суми фактичної заборгованості за кредитом.

ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О. 03 серпня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1087, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку будинковолодіння, яке знаходиться на АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 січня 2013 року у справі № 2-249812 за позовом ПАТ «Український Інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто з останньої на користь банку заборгованість за кредитним договором № 370 у сумі 87 429,84 доларів США, що становить 698 826,71 грн.

ПАТ «Українська Інноваційна компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» уклали договір про відступлення права вимоги від 17 липня 2019 року № 17/07/19-1, за яким первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги за договором між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

З огляду на повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» Черватюк М. В. від 29 квітня 2021 року № 29/04/21-1, останній було запропоновано провести реструктуризацію заборгованості за договором від 03 серпня 2007 року № 370.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» надано ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості від 12 серпня 2021 року № 12/08/21-4, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 12 серпня 2021 року повною мірою виконала зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

ПАТ «Українська Інноваційна компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» уклали договір від 12 серпня 2021 року про розірвання договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2019 року № 17/07/19-1.

Крім того, ПАТ «Українська Інноваційна компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Тверською І. В. 21 серпня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за номером 343. Згідно із пунктом 1.1 договору первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за договором іпотеки від 03 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Український Інноваційний банк» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О., зареєстрованим в реєстрі за номером 1087.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03 червня 2020 року у справі № 913/266/20 про банкрутство зобов`язано боржника - ПАТ «Українська Інноваційна компанія» утриматись від передачі бухгалтерських документів боржника без згоди розпорядника майна.

Згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек та витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ПАТ «Українська інноваційна компанія» є іпотекодержателем будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 та земельної ділянки.

Відповідно до повідомлення ПАТ «Українська Інноваційна компанія» від 25 травня 2023 року № 296/16 позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання перед ним за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370 належним чином не виконала, заборгованість станом на 01 травня 2023 року складається з кредиту у сумі 53 250 доларів США, процентів у сумі 58 014,47 доларів США, пені у сумі 27 177,71 доларів США, штрафних санкцій у сумі 4 845,46 доларів США.

2. Мотивувальна частина

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ПАТ «Український Інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний банк» Караченцева А. Ю. підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями частини першої статті 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Отже, слід дійти висновку про те, що у разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Тому право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов`язання за договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Поняття іпотеки деталізує абзац третій статті 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені у статті 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до частини першої якої іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вказуючи, що суд першої інстанції правильно визнав припиненими договори кредиту та іпотеки від 03 серпня 2007 року,суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кредитні правовідносини повністю виконані ОСОБА_1 , пославшись лише на довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси інновація» від 12 серпня 2021 року № 12/08/21-4 про відсутність заборгованості, видану ОСОБА_1 , відповідно до якої остання, станом на 12 серпня 2021 року, повною мірою виконала зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року № 370 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Однак, суд апеляційної інстанції не врахував, що така довідка не визнається та оспорюється іншою стороною у справі, а тому суд мав би її дослідити з урахуванням вимог статей 12, 81 ЦПК України (змагальність цивільного судочинства), запропонувавши позивачу надати інші докази виконання кредитних зобов`язань (квитанції, платіжні доручення, тощо). Більше того, це є необхідним, з огляду на те, що в один день видано довідку й укладено договір про розірвання договору про відступлення права вимоги, без зазначення часових періодів.

Апеляційний суд, спростовуючи аналогічні доводи апеляційної скарги, зазначив про те, що ПАТ «Українська Інноваційна компанія»не надала виписку по рахунку ОСОБА_1 . Верховний Суд вважає, що такі висновки суду є передчасними, так як за загальними правилами цивільного процесу щодо змагальності позовні вимоги повинен довести саме позивач, а не відповідач їх спростувати.

У пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що єдиним належним відповідачем у справі є ПАТ «Українська Інноваційна компанія».

З такими висновками суду погодитися також не можна.

Так, ПАТ «Український Інноваційний банк» і ПАТ «Українська Інноваційна компанія» - це одна й та сама юридична особа. У них однаковий ЄДРПОУ, а тому відмова у позові до ПАТ «Український Інноваційний банк» є передчасною, оскільки воно є належним відповідачем у справі.

Та обставина, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Українська Інноваційна компанія», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку було встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 (провадження № 12-17гс19).

Доказів того, що з того часу відбулися відповідні зміни у цій справі надано не було, а суд апеляційної інстанції цього не досліджував.

Більш того, суд апеляційної інстанції, визнаючи договори кредиту та іпотеки від 03 серпня 2007 року припиненими, зазначаючи, що єдиним належним відповідачем є ПАТ «Українська інноваційна компанія», не врахував, що ці договори укладені саме з ПАТ «Український Інноваційний банк», а договір цесії стосується виконання зобов`язання.

Отже, суд апеляційної інстанції у порушення статей 263-265, 382 ЦПК України не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, дійшов передчасних висновків про те, що ПАТ «Український Інноваційний банк» не є належним відповідачем у справі, а кредитні зобов`язання повністю виконані.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, порушення норм процесуального права допущені апеляційним судом, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,