ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/23109/23

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4087 гривень 87 копійок в місяць у загальній сумі 67 277 гривень 23 копійки за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4087 гривень 87 копійок в місяць у загальній сумі 67383 гривень 92 копійки за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року скасовано. Провадження у справі № 160/23109/23 закрито.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/16103/22, предметом розгляду якої вже була вимога щодо наявності чи відсутності права у позивача на нарахування індексації його грошового забезпечення протягом спірного періоду, а саме з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року, рішення у якій набрало законної сили.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що формулювання змісту заявлених позовних вимог у спосіб, відмінний від наведеного у справі № 160/16103/22, не змінює суті спірних правовідносин та обставин, якими позивач їх обґрунтовує. Крім того, при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

У касаційній скарзі її автор вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме застосування до спірних правовідносин пункту 4 частини першої статті 238 КАС України (суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав). За доводами касаційної скарги, спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 160/16103/22, як про те зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

На переконання скаржника, в адміністративній справі № 160/16103/22 судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи № 160/16103/22 не розглядалося і таке питання віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

Предметом спору у цій справі є право позивача на отримання так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року.

Скаржник зазначає, що після визначення відповідачем суми індексації грошового забезпечення, виплаченої у лютому 2018 року в розмірі 4 258,75 грн, стало можливим встановити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, порівняно з лютим 2018 року, не перевищило суму індексації, яка склалася станом на березень 2018 року, у зв`язку з чим позивач набув право на отримання «індексації - різниці» у фіксованому розмірі відповідно до абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати йому індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується. Тобто питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути окремим позовом.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що заявлені позивачем у цій справі вимоги вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковим.

Також скаржник звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постановах від 30 березня 2023 року у справі № 200/2737/21-а, від 13 липня 2023 року у справі № 560/832/23, від 27 липня 2023 року у справі № 560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі № 380/14200/22, від 2 серпня 2023 року у справі № 420/2884/23, від 2 серпня 2023 року у справі № 400/68/23, від 2 серпня 2023 року у справі № 420/3129/22, від 3 серпня 2023 року у справі № 200/2373/22, від 8 серпня 2023 року у справі № 140/6709/22, від 9 серпня 2023 року у справі № 200/15017/21, від 30 серпня 2023 року у справі № 240/24565/22.

Ухвалою від 1 жовтня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У зв`язку з обранням судді Губської О.А. до Великої Палати Верховного Суду здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи та визначено склад колегії: судді-доповідача Соколова В.М., суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2024 року у справі № 160/23109/23 - без змін.

Ухвалою від 3 червня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Згідно з ухвалою від 1 жовтня 2024 року, касаційне провадження відкрито з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 238 КАС України при прийнятті постанови, якою закрито провадження у справі, що відповідає підставам касаційного оскарження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.

Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

Проаналізувавши предмет та підстави позову, а також суб`єктний склад сторін у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, виходячи з того, що спір між цими самими сторонами щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення вже був предметом розгляду у справі № 160/16103/22, за результатами якого ухвалено судові рішення, що набрали законної сили.

Надаючи оцінку правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, Суд виходить з такого.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 160/16103/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування вересня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 14 вересня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2023 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням вже проведених виплат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення фіксованого розміру індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року включно відмовлено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 160/16103/22 залишено без змін.

Отже, у справі № 160/16103/22 вирішено питання, зокрема, про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року. При цьому, у справі № 160/16103/22 судом не досліджувалося питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Тобто, під час розгляду та вирішення цієї справи судом не здійснювалася оцінка спірних правовідносин крізь призму зазначених норм Порядку № 1078.

У касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність тотожності позовів у цій справі та у справі № 160/16103/22, зазначаючи, що предметом спору у цьому випадку є правомірність визначення відповідачем розміру індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання судового рішення у справі № 160/16103/22 за період з 1 березня 2018 року до 15 липня 2019 року.

У такому контексті Суд зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання наявності розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі № 160/16103/22, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не здійснювалася.

Відтак, судом апеляційної інстанції здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі № 160/16103/22.

Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якої позивач не погоджується.

Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22 і багатьох інших, зокрема й у тих, на які касатор посилається у скарзі, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

За таких обставин викладена в оскаржуваній постанові позиція Третього апеляційного адміністративного суду про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 160/16103/22 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковою, оскільки суперечить дійсним обставинам.

У підсумку колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не здійснив порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі № 160/16103/22, не з`ясував ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для закриття провадження у справі з підстав, установлених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.

У свою чергу, вказані обставини виключають наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, як про це зазначив апеляційний суд.

Відтак, вимоги позивача у межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет їх обґрунтованості.

Таким чином, у ході касаційного розгляду справи підтвердилися доводи Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином касаційна скарга Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд